Особливе місце у розвитку рекреаційно-туристичного бізнесу в Криму належить сфері розваг та сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, базари і т. д.) Обсяг надходжень фінансових коштів від цих видів діяльності можна порівняти з розмірами фінансових надходжень від надання власне туристично-екскурсійних послуг.
Для туристичної діяльності характерний фактор сезонності. Сезонні коливання потоку під час тривалих туристичних подорожей, залежать від природно-кліматичних умов, від видів і цілей подорожей, соціально-демографічного та вікового складу туристів. Туристичний сезон встановлюється у кожному окремому випадку з урахуванням природно-кліматичних умов і коливається від 3 до 6 місяців.
Сезонні коливання потоків туристів вихідного дня більш згладжені і складають 50-60% у туристичний сезон і 40-50% в інші пори року, що пояснюється попитом на цей вид туризму в основному не у відпускний період.
У Криму фактор сезонності проявляється дуже яскраво головним чином через те, що має місце різка річна кліматична контрастність. Тому туристична діяльність носить масовий характер у літній період (сухий і спекотний), а холодний період року (найдовший з усіх країн Середземномор'я) − це мертвий сезон.
Природно, що згладжування сезонності є першочерговим завданням реорганізації туристичної діяльності у Криму. Ліквідація сезонності переслідує дві мети: екологічну та економічну. Екологічна мета полягає в тому, що часткове згладжування сезонних коливань чисельності туристів дозволить зменшити навантаження на ПТК, водні ресурси та ін.
Економічна мета полягає, перш за все, у залученні додаткових коштів у сферу туристичної діяльності, підвищення економічної ефективності комплексу туристичних підприємств, згладжування проблеми зайнятості населення районів туристично-рекреаційної діяльності у міжсезоння. Диференціація і розподіл туристичних потоків у Криму також є цікавим фактором дослідження. Корекція даного феномена дозволить більш ефективно розвивати туризм на даній території. Як предмет дослідження було обрано пізнавальний туризм Таврії.
Об'єктом дослідження виступає культурно-пізнавальний потенціал Таврії, а предметом − оцінка потенціалу культурно-пізнавального туризму та привабливості об'єктів цього виду на прикладі Криму.
Мета дослідження: є висвітлення актуальності кримського туризму, фокусування на його можливостях і проблемах та оцінка ступеню привабливості центрів пізнавального туризму Криму і розробка нового маршруту пізнавального туризму в Криму.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
− Вивчити історію сучасного стану та перспективи розвитку культурно-пізнавального туризму;
− вивчити ресурси пізнавального туризму в Криму;
− скласти новий маршрут пізнавального туризму
Методи дослідження: у роботі було використано такі методи дослідження, як спостереження, порівняння, аналіз, узагальнення, дедукція, прогнозування тощо.
Практична новизна полягає у розробці туру для різних категорій туристів. Дана методика може бути використана у діяльності різних турфірм
Новизна роботи полягає в тому, що запропоновані методика оцінки привабливості об'єктів пізнавального туризму і новий маршрут.
Сформульовані вище завдання визначили структуру цієї роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
