Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Штучні супутники Землі. Перша космічна швидкість

Фізика

Для кого: 9 Клас, 10 Клас

16.11.2020

428

4

0

Опис документу:
Презентація може бути використана як на уроках фізики, так і астрономії. Коротко описано історію створення штучних супутників, їх практичне значення, переваги та недоліки їх використання. Також вказано вклад України і української космонавтики в підкорення космосу. При створенні використано матеріал з Вікіпедії.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Тема уроку: Штучні супутники Землі. Перша космічна швидкість
Слайд № 1

Тема уроку: Штучні супутники Землі. Перша космічна швидкість

Штучний супутник — об'єкт, поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллями людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому ...
Слайд № 2

Штучний супутник — об'єкт, поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллями людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому випадку слід відрізняти від природних супутників, таких як Місяць.

Історія штучних супутників Першим штучним супутником став «Супутник-1», запуском якого 4 жовтня 1957 Радянським Союзом започаткована радянська прог...
Слайд № 3

Історія штучних супутників Першим штучним супутником став «Супутник-1», запуском якого 4 жовтня 1957 Радянським Союзом започаткована радянська програма «Супутник» під керівництвом Сергія Корольова. Подія також стала початком космічної гонки між СРСР та США. Виміри орбітального відхилення «Супутника-1» допомогли визначити густину високих шарів атмосфери. Корпус супутника складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. Герметичність стику забезпечувала гумова прокладка. У верхній напівоболонці розташовувалися дві антени, кожна з двох штирів 2,4 м і 2,9 м. Ззовні супутник виглядав як сфера, діаметром півметра, з чотирма антенами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Супутник не мав системи стабілізації, тому був неорієнтованим, а чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки. • Початок польоту — 4 жовтня 1957 в 19:28:34 за Гринвіцьким часом • Закінчення польоту — 4 січня 1958 • Маса апарату — 83,6 кг • Максимальний діаметр — 0,58 м • Нахил орбіти — 65,1° • Період обертання — 96,7 хвилини • Кількість обертів — 1440 (близько 60 млн. км)

Запуск першого штучного супутника Землі Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримав зго...
Слайд № 4

Запуск першого штучного супутника Землі Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7). Сімейство ракет-носіїв Р-7 — сімейство ракет-носіїв, створене на основі міжконтинентальних балістичних ракет Р-7 глибокою багатоетапною модернізацією базового носія.

«Експлорер-1» (англ. Explorer — Дослідник) — перший американський штучний супутник Землі. Запущений під час міжнародного геофізичного року 1 лютого...
Слайд № 5

«Експлорер-1» (англ. Explorer — Дослідник) — перший американський штучний супутник Землі. Запущений під час міжнародного геофізичного року 1 лютого 1958 року о 3:48 UTC. Передача даних припинилась 23 травня 1958 року, коли закінчився заряд батарей. Після цього апарат перебував у космосі понад 12 років і зійшов з орбіти над Тихим океаном 31 березня 1970 року, здійснивши понад 58 тисяч обертів. Супутник виявив радіаційні пояси навколо Землі (пояси Ван Аллена) — одне з важливих відкриттів міжнародного геофізичного року. Повна маса супутника становила 13,97 кілограмів, з них 8,3 кг приладів. (Для порівняння — перший радянський супутник Спутнік-1 важив 83,6 кг). Відсік приладів монтувався у верхній частині четвертого ступеня, і виводився на орбіту разом з ним, тому в різних джералах наводиться різна маса супутника, яким можуть вважати весь ступінь. Дані з наукових приладів передавались двома групами антен: передавач потужністю 60 мВт з частотою 108,03 МГц використовував антену Герца, що складалась з двох скловолоконних щілинних антен в корпусі супутника; передавач потужністю 10 мВт з частотою 108 МГц використовував чотири гнучкі антени, розташовані хрестовиною. Супутник не мав записувального пристрою, який не встигли виготовити до запуску, тому дані передавались наживо, а приймальні станції не могли отримувати їх весь час польоту.

Міжнародна космічна станція (МКС; англ. International Space Station, ISS) — пілотована космічна станція на орбіті Землі, створена для наукових досл...
Слайд № 6

Міжнародна космічна станція (МКС; англ. International Space Station, ISS) — пілотована космічна станція на орбіті Землі, створена для наукових досліджень у космосі. Будівництво розпочалось 1998 і тривало в співробітництві аерокосмічних агентств Росії, США, Японії, Канади, Бразилії та Євросоюзу. Маса станції становить приблизно 450 тонн. МКС обертається навколо Землі на висоті близько 415 кілометрів, здійснюючи 15,77 обертів за добу, рухається з середньою швидкістю 27 700 км/год, її можна легко побачити неозброєним оком. Орієнтовно станція пропрацює на орбіті до 2016–2020.

Які переваги дає використання штучних супутників Землі? Супутникове телебачення та Інтернет Супутниковий зв’язок та навігація
Слайд № 7

Які переваги дає використання штучних супутників Землі? Супутникове телебачення та Інтернет Супутниковий зв’язок та навігація

Недоліки використання штучних супутників Землі Лише за станом на 2008 рік на орбіті Землі знаходилося близько 13 000 різних супутників. І це число ...
Слайд № 8

Недоліки використання штучних супутників Землі Лише за станом на 2008 рік на орбіті Землі знаходилося близько 13 000 різних супутників. І це число з кожним роком тільки збільшується, навіть з урахуванням того, що деякі супутники виходять з ладу або навіть згоряють у верхніх шарах атмосфери, з часом сходячи з орбіти.

Роль України в створенні штучних супутників Землі З початку космічної ери в ДП КБ «Південне» розпочалися роботи з створення власної технологічної, ...
Слайд № 9

Роль України в створенні штучних супутників Землі З початку космічної ери в ДП КБ «Південне» розпочалися роботи з створення власної технологічної, наукової та практичної бази для розробки та виготовлення штучних супутників Землі. Впродовж тривалого часу ДП "КБ «Південне» розробляє супутники різного призначення. Спеціалізацією є супутники дистанційного зондування Землі. В КБ розроблена плеяда мікросупутників, які запускаються під час кластерного виведення на орбіту штучних супутників. Виведені на навколоземну орбіту Розроблені Проектуються чи розробляються «Січ-1» — науково-дослідницький супутник. Запущений на навколоземну орбіту 31 серпня 1995. «Океан-О» — науково-дослідницький космічний апарат. Виведений на навколоземну орбіту 17 липня 1999. «Січ-1М» — науково-дослідницький супутник. Запущений на навколоземну орбіту 24 грудня 2004. «МС-1-ТК» — перший український мікросупутник спостереження Землі. Виведений на орбіту 24 грудня 2004. «ЄгиптСат-1» — супутник дистанційного зондування Землі, виготовлений в Україні на замовлення Єгипту. Виведений на орбіту 17 квітня 2007. «Мікросупутник Мікрон» — мікросупутник дистанційного зондування Землі Запуск відбувся 24 грудня 2004 спільно із супутником «Січ-1М» «МС-2-8» — Мікросупутник дистанційного зондування Землі з оптико-електронними приладами. «Січ-2» — мікросупутник України, виведення на орбіту планувалося 29 жовтня 2010. 17 серпня 2011 о 10-й годині 12' 20" за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) за безпосередньої участі українських спеціалістів було здійснено пуск ракети-носія «Дніпро», яка вивела на навколоземну орбіту супутник «Січ-2». Запуск космічного апарата було присвячено 100-річчю від дня народження Михайла Кузьмича Янгеля, першого керівника Конструкторського бюро «Південне» протягом 18 років. «Січ-2М» — супутник оптично-електронного дослідження Землі (розробляється). «Либідь» — геостаціонарний супутник зв'язку (очікує запуску). «Січ-3-0» — супутник дистанційного зондування Землі з оптико-електронним телескопом метрового розрізнення (розробляється). «Січ-3-Р» — супутник радіолокаційного дистанційного зондування Землі високого розрізнення із синтезованою апертурою антени (створюється). «Либідь-М» — український супутник зв'язку (розробляється). «Укрселена» — український Місячний орбітальний зонд (проробка концепції) «Інтербол-Прогноз» — український супутник наукового призначення для моніторингу механізмів взаємодії міжпланетний простір — магнітосфера — іоносфера. «Попередження» — український супутник наукового призначення для досліджень іоносферних ефектів.

Космічні швидкості Космічні швидкості – це характерні швидкості руху тіла в гравітаційному полі.
Слайд № 10

Космічні швидкості Космічні швидкості – це характерні швидкості руху тіла в гравітаційному полі.

Домашнє завдання вивчити записи конспекту.
Слайд № 11

Домашнє завдання вивчити записи конспекту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.