Моя країна – Україна!
Мета: виховання в учнів поваги до української народної пісні, поваги до свого народу.
Обладнання: Комп’ютер/ноутбук, проектор.
План-сценарій | Режисерські коментарі |
Ведучий 1: Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї. Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної мови, без пісні, Без мами збідніє, збідніє земля назавжди. (М. Бакая) Ведучий 2: І справді, українська пісня – це віддзеркалення душі народу. У ній ми можемо побачити одвічний цикл людського життя. Тож давайте пройдемося стежинами, що прокладає для нас пісня від самого народження. Повернемося у прекрасний час тепла та материнської любові, у час колисанок, що так тихо та ніжно нам усім наспівувала рідна мати. Учениця співає українську народну пісню «Котику сіренький» Ведучий1: Колискова пісня започатковує одвічну дружбу маленького українця з народною піснею. Виростаючи ми вже самі стаємо виконавцями і залюбки співаємо дитячі пісні. Учні виконують українську народну піню «Вийди, вийди, сонечко» Ведучий 2: А як же весело гратися під українську народну пісню. Одну з таких я знаю. Тож пропоную бажаючим прийняти. Узявшись за руки, діти ходять по колу, всередині якого стоїть Подоляночка і рухами відтворює все, про що співається. У кінці пісні вона обирає когось із кола замість себе, і гра починається спочатку. Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона впала, До землі припала, Личка не вмивала, Бо води не мала. Ой устань, устань, Подоляночко, Ой устань, устань, молодесенька, Вмий своє личко, Личко біленьке, Та візьмися в бочки, Поскачи навскочки, Біжи до Дунаю, Бери ту, що скраю. Ведучий 1: Ох і повеселилися ж ми. Та діти швидко виростають і вже дівчат та юнаків починає охоплювати перше незвідане почуття – кохання. І український народ з усією щирістю виразив це у своїх піснях. Тож давайте послухаємо… Хлопці виконують українську народну пісню «Взяв би я бандуру» Після них дует хлопець із дівчиною виконують пісню «Чом ти не прийшов» Ведучий 2: Завжди у селах наших так було - Після закінчення, та і під час роботи, Піснями наповнялося село, Бо пісня проганяє всі турботи. Тож давайте всі разом заспіваємо пісню про працю, адже наш народ споконвіків відрізнявся своєю працьовитістю! Звучить українська народна пісня «Вийшли в поле косарі» Ведучий 1: І в довгії зимові вечори, І в літнії короткі теплі ночі, Завжди мої співали земляки - Про козаків, калину, карі очі... Ведучий 2: Століттями складалися піснІ - Пісні народні - жартівливі і серйозні, Вони єднали в мирі й на війні, Звучали на весіллі і в поході. Ведучий 1: А які це жартівливі пісні? Ведучий 2: Ти що, ніколи такі не чув? Ведучий 1: Щось не пригадую… Ведучий 2: Це пісні в яких висміюються негативні риси людини. Таким чином, через пісенну творчість український народ виховував підростаюче покоління. Тож давайте послухаємо одну з таких. Учні виконують пісню «Грицю, Грицю до роботи» Ведучий 2: Як ви гадаєте, що висміюється у цій піні? (Лінь) І справді, не даремно ж є приказка «під лежачий камінь вода не тече». Ведучий 1: Квітуча українська земля з давніх – давен приваблювала до себе і друзів, і ворогів багатствами надр і кліматичними умовами, роздоллями степів, голубінню озер і родючістю ґрунтів. Друзі ніби в гості приходили до українців та так і залишалися тут на вічні часи, пустивши своє коріння, створивши свої сім’ї, оселі, разом бороли ворогів. Бо ніщо так не єднає людей, як ніжна українська пісня. Учні виконують українську народну пісню «Зеленеє жито зелене» Ведучий 2: Неймовірно! До кожного етапу життя, радісного та сумного, є в українського народу пісня. Не даремно ж українців називають найбільш співочою нацією. Ведучий 1: Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, як самостійно створив український народ. В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень Ведучий 2: Наші предки залишили нам неймовірну спадщину, тож нашим завданням є цінувати та плекати українську народну пісню, бо ж вона є невід’ємною частиною України. В ній наша мова розкривається на повну, і відчувається зв’язок поколінь! Звучить пісня Тарас Петриненко - "Пісня про пісню". | На екран виведена назва заходу. Зал прикрашено Українськими рушниками. Всі учасники заходу у вишиванках. Ведучий виразно читає вірш. Дівчина в українському народному костюмі з лялькою на руках, яку вона заколисує співаючи пісню. На екрані зображення вікна, за яким видно місяць і зорі. Під час виконання на екрані малюнок сонця, а діти співають у хороводі. Ведучі запрошують глядачів до гри «Подоляночка». Пісня грає та на екрані виведені слова у форматі караоке, щоб всі могли без проблем виконати пісню. На екрані зображено двох закоханих в українських народних костюмах. На екрані картина «Козак Мамай» На екрані картина місячної ночі. Ведучих виразно читає вірш, голос має звучати урочисто. Пісня сіпроводжується на екрані текстом, щоб задіяти у співі всіх глядачів. Під час виконання на екрані під пісню іде коротенький мультфільм про Грицю. Ведучий звертається з запитанням до залу, має повернутися і жестом запросити до відповіді. Ведучий має задумливий мрійливий тон. Ведучий говорить з захопленням Всі виступаючи виходять на сцену та підспівують. |
