Є на землі місця, що омиті кров'ю, але назавжди освітлені світлом. Це місця, де історія пишеться не чорнилом, а вірою, мужністю і жертовністю. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам'ять тих, хто став частиною такої історії. Поки в Києві точилися політичні дискусії, до серця України наближалася «червона» орда Муравйова. Проти професійної армії, що налічувала тисячі багнетів, вийшли вони — студенти, гімназисти, юнаки, які ще вчора тримали в руках підручники, а сьогодні — холодні гвинтівки. Пам'ять про Героїв Крут. 29 січня 1918 року. Ця дата викарбувана в серці кожного українця. Вони знали, що шанси нерівні. Вони розуміли, що йдуть на смерть. Але вони йшли не за владу, не за багатство. Вони йшли за Україну.
