Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Струм зміщення. Система рівнянь Максвела в інтегральній та диференціальній формах.

Струм зміщення. Система рівнянь Максвела в інтегральній та диференціальній формах.

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №XK995595
За публікацію цієї методичної розробки Угорчук Володимир Васильович отримав(ла) свідоцтво №XK995595
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Навчально-методична карта

Тема: Явище взаємної індукції. Енергія магнітного поля. Вихрове електричне поле. Струм зміщення. Система рівнянь Максвела в інтегральній та диференціальній формах. Електромагнітне поле.

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

навчальна: ознайомити студентів із рівняннями Максвела в інтегральній та диференціальній формах.

виховна: розвивати логічне мислення, вміння пояснювати фізичні явища, пізнавальна зацікавленість до предмета, розвивати працездатність.

Міжпредметна інтеграція: математика.

План

1. Явище взаємної індукції. Енергія магнітного поля.

2. Вихрове електричне поле. Струм зміщення.

3. Система рівнянь Максвела в інтегральній та диференціальній формах.

Рівняння Максвелла Струм зміщення

У попередніх розділах розглядалися змінні магнітні поля. Ми переконались, що всяке змінне магнітне поле спричинює вихрове електричне поле. Щодо електричних полів, то в основному раніше вони вважалися статичними, не залежними від часу. Відповідно і струми провідності вважалися постійними. Аналізуючи різні електромагнітні процеси, Максвелл дійшов висновку, що повинно існувати і обернене явище : всяка зміна електричного поля спричинює виникнення вихрового магнітного поля.

Тепер обговоримо ті зміни, які належить внести в одержані закономірності, якщо електричне поле і електричний струм будуть змінними. Закон збереження заряду в випадку постійного струму має вигляд

,

або в диференціальній формі

.

Закон повного струму в цьому випадку зв’язував струм і створюване ним магнітне поле

,

або в диференціальній формі

.

П

окажемо, що ці співвідношення не можна застосовувати до змінних полів і струмів. Для цього розглянемо коло, в якому може протікати тільки змінний струм і яке складається із джерела змінної е.р.с. і конденсатора. Оточимо одну з пластин конденсатору замкнутою поверхнею .

Всередину цієї поверхні в довільний момент часу заряди входять (виключаючи ті моменти, коли ), але з неї не виходять (ліворуч обрив кола). Або при іншому напрямку струму, із охопленого поверхнею об’єму заряди виходять, але не входять. Тому

, ,

співвідношення для постійного струму незастосовні. Очевидно, необхідно користуватися повною формою запису закону збереження заряду

, або .

Т

акож незастосовний і закон повного струму у формі, записаній для постійного струму, хоч картина тут не така наочна.

Оточимо провід із змінним струмом контуром. Контур охопить довільну поверхню . Оскільки ця поверхня є довільною, то проведемо її між пластинами конденсатору. Тоді майже в будь-який момент часу струм провідності, протікаючий вздовж проводу, буде створювати магнітне поле, циркуляція вектору якого вздовж контуру, буде відмінною від нуля

.

В той же час струм через поверхню не йде, , тобто

.

Можна показати неспроможність закону повного струму і в диференціальній формі

.

Візьмемо дивергенцію від обох частин рівності

.

Оскільки , а тільки у випадку сталого струму, то звідси можна зробити висновок, що у такому вигляді рівняня не працюють для змінного струму.

Для того щоб зберегти закон повного струму і для змінних струмів, Максвелл запропонував записати його у вигляді

,

де густина струму провідності, а доданок одержав назву густини струму зміщення (назва невдала і буде пояснена трохи пізніше). Відповідно сила струму зміщення

.

Введення доданку є абсолютно формальним і “рятує” закон повного струму. Хоча , але теж може дорівнювати нулю, якщо .

За законом збереження заряду , тоді

.

З рівнянь Максвелла

, ,

тому

.

Це диференціальне рівняння має нескінченно багато розв’язків. З них Максвелл вибрав найпростіший

.

В системі СІ

.

Максвелл був генієм. Його геніальна гіпотеза не тільки одержала в подальшому експериментальне підтвердження. Досліди показали, що це було єдиний вірний з фізичної точки зору розв’язок !

Таким чином, густина струму зміщення є швидкість зміни вектору електричної індукції (з точністю до множника в системі одиниць CGSM).

Основним наслідком, який витікає з гіпотези Максвелла, є те, що вихрове магнітне поле створюється як струмами провідності, так і струмами зміщення, тобто змінними електричними полями. Рівняння Максвелла, що виражає закон повного струму, тепер виглядає так в диференціальній формі

,

а в інтегральній формі

.

В системі СІ ці рівняння мають вигляд

; .

Основна властивість струму зміщення – створювати вихрове магнітне поле. Струм зміщення може існувати в провідниках, діелектриках, у вакуумі. В тому випадку, коли , два рівняння Максвелла набувають симетричної форми

; .

Змінне у часі магнітне поле створює вихрове електричне поле завдяки явищу електромагнітної індукції, а змінне електричне поле створює вихрове магнітне. Різниця знаків в цих рівняннях обумовлена тим, що вихрове магнітне поле створює з напрямом зростаючого електричного поля правогвинтову систему, а вихрове електричне поле з напрямом зростаючого вектора – лівогвинтову.

Струм зміщення, на відміну від струму провідності, не супроводжується виділенням тепла Джоуля-Ленца. В полярних діелектриках, які містяться в змінному електричному полі, відбувається виділення тепла за рахунок переорієнтації диполів, однак, закони цього тепловиділення відрізняються від закону Джоуля-Ленца.

За теоремою Остроградського–Гаусса

; .

В той же час закон збереження заряду потребує

,

де струм провідності. Тому , або

.

Перше правило Кірхгофа можна використати і для змінних струмів, враховуючи поряд із струмом провідності і струм зміщення. В розглянутому на першому рисунку прикладі струм входить в замкнуту поверхню в основному як струм провідності, а виходить з неї між пластинами конденсатору як струм зміщення. Можна вважати, що на конденсаторі струм провідності замикється струмом зміщення.

У випадку провідників, вздовж яких протікає змінний струм і в яких існує змінне електричне поле, зазвичай . Однак, при збільшенні частоти змінного струму відносна роль струму зміщення зростає, може зрівнятися з густиною струму провідності і навіть перевищити цю величину.

У вакуумі . Для діелектриків , але вектор поляризації завжди можна записати як (сума береться по одиниці об’єму), де

,

де і радіус-вектори позитивного і негативного зарядів диполя. Тому

;

,

де швидкість зміщення і–ого заряду в діелектрику. Таким чином, струм зміщення в діелектрику визначається, зокрема, зміщенням зарядів. Це й дало назву всьому явищу, хоча назва не є вдалою. У вакуумі струм зміщення існує, а зміщення зарядів немає, навіть в діелектрику струм зміщення містить доданок , який не відображений у назві.

Система рівнянь Максвелла та їх фізичний зміст

Розгляд явища електромагнітної індукції і струму зміщення завершує узагальнення експериментальних фактів, які приводять до поняття електромагнітного поля. Ці закономірності були докладно розглянуті в попередніх розділах, де було наведено їх математичне формулювання система рівнянь Максвелла. В диференціальній і інтегральній формі відповідно ця система виглядає в системі CІ відповідно

Розглянемо фізичний зміст рівнянь Максвелла. Перше з наведених рівняньзаписане в системі CGSM і містить твердження, що вихрове магнітне поле створюється струмом провідності та струмом зміщення, тобто змінним електричним полем. Запис того ж рівняння в інтегральній формі — закон повного струму з урахуванням струму зміщення .

Друге рівняння має однаковий вигляд в системах CGSM і СІ та виражає закон електромагнітної індукції Фарадея : вихрове електричне поле створюється змінним в часі магнітним полем. Якщо магнітне поле постійне (або відсутнє), то електричне поле стає безвихровим або потенціальним.

Третє рівняння узагальнює факт відсутності магнітних зарядів, тобто витоків та стоків магнітного поля, завдяки чому магнітні силові лінії завжди замкнені, а потік вектора через будь-яку замкнуту поверхню дорівнює нулю.

Нарешті, четверте, останнє з рівнянь теорема Остроградського-Гаусса для електричного поля, твердження про те, що витоками і стоками електричного поля є електричні заряди.

Рівняння Максвелла несиметричні відносно електричного і магнітного полів : в природі існують електричні заряди та струми, але немає магнітних зарядів та струмів. Якщо гіпотетичний монополь Дирака буде експериментально винайдений, то рівняння Максвелла збережуть своє значення для тих областей простору, де цих магнітних монополів немає, або ними можна знехтувати.

В систему рівнянь Максвелла входять п’ять векторних величин і скалярна величина . З урахуванням трьох складових кожного вектора, всього 16 невідомих величин. Однак, між цими величинами існує зв’язок, який задається так званими матеріальними рівняннями

; ; .

В системі СІ вони маєть вигляд

; ; .

Діелектрична проникність , магнітна проникність і електропровідність можуть залежати від координат, але не від часу і не від напруженості електричного та магнітного полів. Максвелл вважав, що ці величини одержуються в результаті експерименту. Пізніше Лоренц, Ланжевен та інші, спираючись на рівняння Максвелла, зуміли теоретично знайти ці параметри. Випадок сегнетоелектрики і феромагнетизму в цій системі рівнянь не враховується.

Рівняння Максвелла лінійні і відповідають принципам суперпозиції електричних і магнітних полів. Закон збереження електричного заряду раніше був розглянутий як наслідок експериментів. Однак, його можна одержати і з системи рівнянь Максвелла.

Література

  1. В.Ф.Дмитрієва. Фізика. К.: Техніка. 2008. 648 с.

  2. ІІ.М. Воловик. Фізика для університетів. К.: Ірпінь, 2005. 864 с.

  3. И.Е.Иродов. Задачи по физике. М.: Наука, 1988. 416с.

  4. І.Р. Зачек, І.М. Кравчук, Б.М. Романишин, В.М. Габа, Ф.М. Гончар. Курс фізики: Навчальний підручник/ За ред. І.Е. Лопатинського. - Львів: Бескид-Біт, 2002. 376 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Фізика
  • Клас
    11 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    347
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    XK995595
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №XK995595
За публікацію цієї методичної розробки Угорчук Володимир Васильович отримав(ла) свідоцтво №XK995595
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти