• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Журналістика
  • Структуризація краєзнавчого каталогу та краєзнавча діяльність бібліотеки (на прикладі краєзнавчої бази наукової бібліотеки ПНУ імені Василя Стефаника)

Структуризація краєзнавчого каталогу та краєзнавча діяльність бібліотеки (на прикладі краєзнавчої бази наукової бібліотеки ПНУ імені Василя Стефаника)

Опис документу:
За умов розвитку масового краєзнавчого руху в Україні, відродження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяльності, розширення його видів і форм, зростання інтересу до цієї сфери, а також ускладнення краєзнавчих інформаційних потреб українського суспільства бібліотечне краєзнавство стає одним із пріоритетних напрямів бібліотечної науки, практики, управління й освіти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Стаття:

«Структуризація краєзнавчого каталогу та краєзнавча діяльність бібліотеки (на прикладі краєзнавчої бази наукової бібліотеки ПНУ імені Василя Стефаника)»

За умов розвитку масового краєзнавчого руху в Україні, від­родження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяль­ності, розширення його видів і форм, зростання інтересу до цієї сфери, а також ускладнення краєзнавчих інформаційних потреб українського суспільства бібліотечне краєзнавство стає одним із пріоритетних напрямів бібліотечної науки, практики, управ­ління й освіти. Для України ця сфера бібліотечної діяльності характеризується національними особливостями процесу роз­будови держави.

Мета статті – висвітлити та проаналізувати структуризацію краєзнавчого каталогу та краєзнавчу діяльність бібліотеки (на прикладі краєзнавчої бази наукової бібліотеки ПНУ імені Василя Стефаника).

Теоретична значущість полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження краєзнавчої роботи різного рівня, у визначенні типологічних особливостей краєзнавства на бібліотечному рівні.

Практичне значення статті полягає у можливості використання її матеріалів та результатів при проведенні лекцій і семінарських занять з бібліотекознавства, народознавства, за спецкурсами з бібліокультурології, а також як матеріал для подальшого ґрунтовного вивчення розглянутого питання.

Краєзнавство як соціально значуща діяльність потребує бі­бліотечно-інформаційного забезпечення й обслуговування. У системному аспекті краєзнавство є сферою, що обслуговується, а бібліотечна діяльність сферою, яка обслуговує. Краєзнав­ство є предметною галуззю бібліотечно-інформаційного забез­печення та обслуговування, тому важливо володіти знаннями про його сутність, структуру, функції, історію виникнення й роз­витку.

Головною підсистемою бібліотечного краєзнавства є краєзнав­ча діяльність бібліотеки (КДБ) сфера науково-практичної діяльності бібліотеки щодо збирання, опрацювання, зберігання та надання в суспільне користування краєзнавчих і місцевих документів, а також інформації про них.

Краєзнавча діяльність є головним засобом реалізації краєзнавчої функції бібліотеки. Зміст КДБ полягає (за деяким винятком) не в безпосередньому проведенні краєзнавчих спостережень, а у сприянні краєзнавству як допоміжної структури шляхом формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення й обслуговування базової сфери — краєзнавства.

Основними цілями краєзнавчої бібліотечної діяльності є:

забезпечення доступності краєзнавчих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг;

поширення краєзнавчих знань, формування, розвиток і задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів.

Краєзнавча діяльність бібліотек здійснюється за двома голо­вними напрямами: 1) робота з документами, пов'язаними з краєм своїм змістом (з краєзнавчими документами); 2) робота з документами, пов'язаними з краєм своїм похо­дженням (з місцевими виданнями).

Робота з краєзнавчими документами створює засади для ви­користання краєзнавчих знань у сучасній практичній, науковій, освітній, громадській діяльності; формує документну базу для майбутніх історичних досліджень. Робота щодо виявлення, збирання, зберігання та бібліографічного відбиття і підсумування місцевих документів уможливлює створення репертуару місцевого друку, що об'єктивно характеризує стан та історичні зміни культурного рівня, суспільно-політичного життя регіону, внесок його жителів у науку, виробництво, економіку, культуру країни; створює джерельну базу для краєзнавчої діяльності бібліотеки. Водночас ця діяльність є часткою роботи щодо формування та зберігання загальнодержавної колекції вітчизняних видань і створення їх повного бібліографічного репертуару.

Головним краєзнавчим бібліографічним ресурсом бібліотеки є зведений систематичний краєзнавчий каталог (ЗвСКК), котрий містить вичерпні відомості про краєзнавчі докумен­ти незалежно від того, чи є вони у фондах певної ОУНБ.

Переважна більшість опи­сів у ЗвСКК — це аналітичні описи частин книг, періодичних і продовжуваних видань, що дають змогу акумулювати виявлену за різними джерелами інформацію про край. У ЗвСКК застосову­ється зворотно-хронологічний порядок розташування бібліо­графічних записів документів всередині найдрібнішої рубрики, що забезпечує ознайомлення користувачів у першу чергу з но­вими краєзнавчими документами.

ЗвСКК по суті є своєрідним та унікальним ретроспективним комплексним бібліографічним покажчиком. Жоден інший ка­талог за межами регіону не містить повнішої інформації про краєзнавчі документи. Саме тому ЗвСКК є надійною базою для проведення різнопланової краєзнавчої діяльності. Він також надає можливість здійснювати багатоаспектний пошук доку­ментів про той чи інший край.

Поповнення ЗвСКК відбувається завдяки поточним надхо­дженням документів і виявлених матеріалів за минулі роки.

Головним методом виявлення документів для ЗвСКК зали­шається суцільний перегляд усього потоку нових надходжень до ОУНБ (книг, журналів, газет, продовжуваних видань і т. ін.). Цей метод дає змогу знайти інформацію про край в окремих ча­стинах книги, у статях, примітках тощо. Суцільний перегляд de visu сприяє знаходженню краєзнавчих відомостей у тих видан­нях, зміст котрих складно визначити лише за назвою. Такий ме­тод перегляду дає можливість оцінити документ, зробити най­точніший запис на нього, а також скласти анотацію з урахуван­ням краєзнавчого аспекту.

Повнота виявлення документів залежить не тільки від ши­рокого кола джерел, але й від якісної організації пошукової ро­боти, а також від професіоналізму бібліографів. Зазвичай, об­стежуються фонди не лише певної ОУНБ та інших бібліотек ре­гіону, але також і найбільших книгозбірень країни (при цьому широко використовують їх друковані каталоги, ретроспективні бібліографічні покажчики).

Теоретики і практики в галузі бібліотечного краєзнавства протягом останніх років постійно обговорюють питання про до­цільність створення тематичних картотек як однієї із складових КДБА. Фахівці дійшли висновку, що для досягнення компакт­ності КДБА не слід складати окремі тематичні картотеки, а роз­кривати якесь актуальне питання необхідно у зведеному систе­матичному краєзнавчому каталозі за допомогою тематичних ру­брик і деталізованих за певною темою розділових карток.

Слід однак зазначити, що складання тематичних картотек доцільно в тому разі, якщо тема не висвітлюється або ж недо­статньо повно розкривається у ЗвСКК, але є актуальною для ко­ристувачів певного фаху. Такі картотеки здебільшого складають у спеціалізованих відділах ОУНБ. Так, у патентно-технічному відділі можна скласти картотеки "Продукція місцевих підпри­ємств", "Винахідники... краю" тощо.

Розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних технологій створює надійну технологічну базу для трансформації системи краєзнавчих картотек у систему краєзнавчих баз даних.

Краєзнавчі фонди наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника складають 38 ящиків. З них 15 присвячено ПНУ: підрозділи університету, історія факультетів, праці викладачів тощо. 15 – безпосередньо краєзнавчих. Наприклад: 3 ящика, присвячені періодам історії Нашого краю, 2 – присвячені Івано-Франківську, історії його вулиць й майданів, присвячені селам, які пізніше увійшли у склад міста. Тут ми можемо поцікавитися матеріалом з суспільно-політичного життя краю, станом й розвитком освіти на Прикарпатті. Мистецтво, релігія, культура, місцеве народонаселення, охорона їх праці, етнографія регіону – ось неповний перелік тем, які входять у склад краєзнавчого каталогу наукової бібліотеки ПНУ.

Крім тематичних, бібліотека веде бібліографічні, факто­графічні, персональні та інші картотеки. Система картотек крає­знавчого характеру зумовлюється ступенем інтенсивності крає­знавчих інформаційних потреб користувачів, що свідчить про їхню доцільність у бібліотеках різних типів і видів.

Висновок: Отже, завдяки краєзнавчій бібліографічній діяльності багатьох бібліографів, краєзнавців, істориків та стрімкому зростанню кількості краєзнавчих досліджень в Україні у XXІ ст. краєзнавча бібліографія піднялася на новий вищий щабель розвитку і створила сприятливі умови для по­дальших наукових розвідок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Блажкевич А. Дослідження розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини як об’єкт генезису регіонального наукознавчого руху наукової молоді / А. Блажкевич // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – К., 2010. – Вип. 27. – 388 с.

  2. Кушнаренко Н.М. Бібліотечне краєзнавство: підруч. / Н.М. Кушнаренко. – К. : Знання, 2007. – 502 с.

  3. Франко І. Галицьке краєзнавство / І.Я. Франко // Зібрання творів у 50-ти тт. – Т. 46. – Кн. 2. – К. : Наукова думка, 1986. – С. 116-150.

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
0
4
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!