Сторінками Вічної Книги

Опис документу:
Науково - дослідницькі матеріали до уроків української літератури , зарубіжної літератури , художньої культури

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сторінками Вічної Книги

Науково-дослідницькі матеріали

до уроків української літератури ,

зарубіжної літератури ,

художньої культури

вчителя СЗШ№33

м.Львова

Юхимчук В.В.

План

1. Вступ. Особливе місце Біблії у нашому житті.

2. Біблійні теми в кінематографі.

3. Втілення біблійних героїв у скульптурі.

4. Біблійні сюжети у картинах великих художників.

5. Духовна Музика.

6. Висновок. Біблія – маленький літературний всесвіт.

Вступ

Сьогодні, після довготривалої неуваги до Біблії, негативного до неї ставлення, якими позначався ще вчора атеїстичний напрям нашої освіти, пильніше, уважніше маємо вчитатися в Книгу Книг і ми з вами. Адже у долі нашого народу, в історії його культури, літератури, освіти Біблія займає особливе місце. Недарма ж «зоряною, біблійною й пишною» величав землю рідну поет Богдан-Ігор Антонич. Від найдавніших часів мистецтво, живопис, скульптура, графіка, література черпають із Святого Письма теми, сюжети, мотиви, образи, переробляючи їх, переосмислюючи відповідно до животрепетних проблем свого часу. З давніх-давен біблійна міфологія зрослася з міфологією слов’янською: легенди та міфи про перших людей, про мудрого Соломона, про героїв Євангелія (у першу чергу про Ісуса Христа та Богородицю, про апостолів Петра та Павла) увійшли в народну свідомість. Особи, які в Святому Письмі діяли цілком природно, у народній фантазії набули міфологічних рис. Так, творять чудеса апостоли Петро і Павло, перемагає змія святий Георгій.

В Біблії є багато сюжетів, що стали популярними у світовій літературі, образотворчому мистецтві. Пригадаймо знамениті твори діячів Відродження: Рафаеля, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Рембрандта, Веласкеса , Мурільйо, Боттічеллі, Тіціана, Тінторетто, Веронезе, Дюрера. Послухаймо музику на церковні псалми Д.Бортнянського, П.Чайковського чи Д.Верді... Подумаймо, чому український Сократ, Григорій Сковорода назвав Біблію своєю «возлюбленою невістою», підкресливши, що саме в духовному «шлюбі» з Книгою книг і народилися найкращі його твори. Можливо, розгадка притягальної сили Святого Письма криється й у словах Григорія Сковороди про те, що Біблія сильна не так історіями, в ній розказаними, як духовним змістом, що ті історії наповнює.

Розділ 1. Біблійні теми в кінематографі

Біблійні теми в кінематографі з’явилися з часів винайдення Десятої музи. Пояснень цьому феномену може бути багато: від банальної потреби у сюжеті до в пізнавальності біблійних образів більшістю пересічних глядачів. І дуже швидко старозавітні та новозавітні історії перетворилися на своєрідний полігон, де випробовувалися кінематографічні новації – від модерної знімальної техніки до найновіших спецефектів, не кажучи вже про авторське переосмислення знаменитих сюжетів.

У Голлівуді  Біблія стала основою блокбастерів. Особливо у п’ятдесятих, коли кіно усіма силами змагалося з телебаченням за увагу глядача. Серед найзнаменитіших – «Бен Гур» Вільяма Вайлера. Історія єврейського аристократа, якого звинувачують у змові, а потім продають у рабство, подана на тлі епохи з усім голлівудським розмахом. Римська імперія постає тут у своєму політичному та військову розквіті. І все ж центральним сюжетом картини прийнято вважати зустріч Бена Гура з Ісусом Христом. Один із наймогутніших людей свого часу відчуває, що Месія провіщає нову епоху.

Найбільш знамениті фільми на тему біблійних сюжетів пов’язані з християнством, власне, із життям Христа. Особливо – так звані апокрифи. Вони завжди викликали суспільну полеміку, незгоду розмаїтих релігійних громад. Саме так було з картиною Мартіна Скорцезе «Остання спокуса Христа». Скорсезе розповів про людську природу Спасителя більше, ніж цього би хотілося віруючим. Проте його картина робить Ісуса не просто ближчим до сучасної людини, вона говорить про силу віри набагато сильніше за численні кінострічки, у яких Син Божий позбавлений найменших сумнівів.

Новозавітні історії в кінематографі увесь час модернізувались. Не обходилося і без жартів, як ось у картині  Террі Джонса «Життя Браяна». Створена членами британської комік-групи «Монті Пайтон», ця стрічка  розповідає про такого собі Браяна Коена, який народився в один десь з Ісусом. Через тридцять три роки цей доволі недоумкуватий персонаж вступає до Народного Фронту звільнення Юдеї –  доволі гротескної організації,  яка має за мету визволити Ізраїль з-під панування Рима. Рятуючись від облави, він опиняється серед проповідників і мимоволі видає себе за одного з них. Із того часу він стає ніби новим Месією, за яким слідує натовп учнів. «Монті Пайтон» створили  бурлескне видовище, котре, однак, стосується не суті християнства, а  численних псевдо послідовників, які здатні перетворити віру на балаган. 

Слід зазначити, що картини на біблійні теми знімають по-справжньому віруючі люди, як Мартін Скорсезе, Кевін Сміт чи Стівен Спілберґ. І їхня віра дозволяє їм фільмувати  котраверсійні фільми. Не є винятком і Мел Ґібсон, режисер та актор, що належить до  консервативного крила католицької церкви. І саме його «Страсті Христові» 2004 року  стали причиною полеміки у християнському світі. Картина розповідає про останні дванадцять годин із життя Ісуса. Мел Ґібсон стверджує, що фільм допоміг йому позбавитись депресії.

Картина Сесіла Блаунта Де Мілля «Десять заповідей» отримала «Оскара» за спеціальні ефекти (а загалом номінувалась у семи категоріях). І це видається справедливим – і сьогодні візуальний бік «Десяти заповідей» захоплює. Мойсей у картині – справжній секс-символ Близького Сходу, який повільно, але неухильно усвідомлює своє високе призначення. Фільм Де Мілля став одним з найгучніших блокбастерів, яким Голлівуд намагався вразити глядача. Йому це вдалося тоді, вдасться і тепер. 

Розділ 2. Втілення біблійних героїв у скульптурі.

У скульптурі також є безліч біблійних героїв. Це скульптурне зображення видатного Біблійного героя із старого заповіту Мікеланджелом Буонарроті, майбутнього царя Ізраїлю Давида (молодий Давид на скульптурі готується до свого двобою з велетенським богатирем Голіафом, якого перемагає, влучивши тому з пращі каменюкою прямісінько у лоба); ще одна видатна скульптура митця, на ній зображена матінка Божа Марія, яка тримає на руках знятого з хреста мертвого Ісуса. Скульптура називається «Оплакування Христа». Копії цієї скульптури можна знайти у багатьох католицьких церквах західної Європи; Скульптурне зображення великого єврейського пророка Мойсея сидячого у роздумах. Цікаво, що на скульптурі пророк зображений з ріжками. З ріжками його зобразив Мікеланджело через дещо неправильний переклад Вульгати, а саме кількох рядків старого Завіту.

Розділ 3. Біблійні сюжети у картинах великих художників.

Біблійні сюжети в живопису у своїх картинах відображали великі художники світу.

Леонардо да Вінчі: Картина «Благовіщеня». Зображає біблійний сюжет, коли до діви Марії явився ангел і сповістив її про те, що скоро в неї народиться син на ймення Ісус, який стане великим царем.

Картина «Тайна вечеря» зображена на біблійний сюжет останньої вечері Ісуса Христа перед його арештом.

Картина «Мадонна з немовлям». Знаходиться в Ермітажі, місто Санкт-Петербург. На ній прекрасна Марія годує груддю своє божественне немовля. На її обличчі тонка ледь помітна посмішка, маленький Ісус зображений з кудрявою головою та серйозним поглядом направленим на глядачів.

Картина «Свята Анна з Мадонною і немовлям Христом». На цій картині використовував мало поширений сюжет, відомий як «Anna selbdritt», або «Анна-втрьох», композиція картини нагадує піраміду, в якій поєднуються округлі обсяги, м'які вигини ліній і виконані усміхнені обличчя, що додають полотну рідкісну атмосферу ніжності.

Мікеланджело Буонаротті: знаменитий розпис стелі Сікстинської капели у Ватикані, розписом якої займався один, без жодних помічників. Фрески містили безліч портретних фігур (в збережених 12 фресках налічується не менше сотні). Розписана стеля капели виявилась геніальним та грандіозним творінням Мікеланджело на якому зображена вся історія людства, починаючи з перших днів і до всесвітнього потопу.

«Створення Адама» - мабуть, найвідоміший фрагмент стелі, який зображає створення першого чоловіка Адама. Також є фрагмент зображає створення Богом світил – Сонця, Місяця та зірок, гріхопадіння Адама та Єви, і наслідок гріхопадіння – їхнє вигнання з Раю. Тут вже зображено світовий потоп, на задньому фоні можемо бачити силует ковчега, який побудував Ной.

Окрім розпису самої стелі Сікстинської капели Мікеланджело було зроблено розпис однієї з її стін, де художник намалював монументальну фреску – «Страшний суд». Фреска «Страшного суда» була зроблена вже у другій половині життя великого майстра. На фресці панує атмосфера всесвітньої катастрофи, близиться момент істини, ангели у сурми трублять про початок страшного суду, грішників волочуть у пекло, а праведників піднімають у небо. В центрі фрески зображено Ісуса Христа, який наче грізний язичницький бог-громовержець вершить свій суд.

Рафаель Санті: На своїх картинах Рафаель дуже любив малювати образ діви Марії (Мадонни) за що його навіть прозвали «Майстром Мадонн». одна з ранніх картин художника «Мадонна Конестабіле» (йому було лише 19 років, коли він намалював її). У Флоренції художником намальовано ряд цікавих картин з зображенням Діви Марії:

«Заручення Діви Марії» — на картині зображено Діву Марію під час її заручення з своїм майбутнім чоловіком Йосипом.

«Сікстинська Мадонна» одна з найвідоміших картин художника. На картині Мадонна з маленьким Ісусом зображена в оточенні святої Варвари та папи Римського Сикста другого.

Рембрандт Гарменсзон ван Рейн: «Повернення блудного сина» — знамените полотно за сюжетом притчі із Нового завіту. На картині зображено фінальний епізод притчі, коли блудний син повертається додому, До цього сюжету Рембрандт звертався неодноразово у своїх графічних роботах більш раннього періоду.

Картину «Ашшур, Аман і Есфір». Сюжетом картини послужив біблійний міф, відомий під назвою «Бенкет у Есфірі». Художник зображує той момент бенкету, коли Есфір закінчила розповідь і запанувало глибоке, важке мовчання.

Паоло Веронезе: Його роботи в церкві Святого Себастіана відрізняються легкістю малюнка і ніжним, теплим колоритом. Найбільш відоміші фресками є: Коронування Пресвятої Діви, Есфір перед Артаксерксом (Ксеркс I), Коронування Есфірі і тріумф Мардохея, Вівтарний образ Богородиці, Фрески, що зображують житіє і страждання Святого Себастіана, Христос у Симона Фарисея. Також в в спадщині художника є такі картини, як «Омовіння ніг», «Несіння хреста», «Христос в Еммаусі», «Поклоніння волхвів»

Пітер Брейгель старший: - На своїх малюнках і картинах він часто взагалі приховує особи, позбавляючи фігури всякої індивідуальності. Схожа тенденція простежується і в зображенні біблійних персонажів. Він зсуває їх кудись убік, приховує серед звичайних людей. Такими ми бачимо Марію і Господа на сільській площі, Іоанна Хрестителя з Христом у натовпі народу.

"Вавилонська вежа" – це гігантська будівля, яку ніколи раніше не вдавалося художникам передати так жваво жахливу величину вежі, розмах будівництва, що перевершує всі раніше відоме людині.

На "Поклоніння волхвів" взагалі приховано за завісою снігопаду. а таких картинах, як «Хода на Голгофу», «Перепис у Віфлеємі», «Побиття немовлят», «Проповідь Івана Хрестителя», «Звернення Павла», «Різдво», на гравюрі «Успіня Богоматері» біблійні персонажі присутні серед сучасників Брейгеля, що ведуть свою повсякденну нормальне життя,біблійні сцени розігруються на тлі фламандських міських і сільських пейзажів.

Сандро Ботічеллі: «Поклоніння волхвів» - євангельський сюжет про мудреців, які прийшли зі Сходу, щоб поклонитися немовляті Ісусу і принести йому дари.

«Мадонна делла Лоджіа» - одна з ранніх робіт Ботічеллі, написана маслом на дереві. Картина незвичайна тим, що Мадонна з немовлям зображені на фоні лоджії.

«Вівтар Барді» - «Свята бесіда» (sacra conversazione) оточене атмосферою своєрідного hortus conclusus (замкнутого саду), причому пишна рослинність утворює щось на зразок архітектурних ніш, у кожній з яких розташовується один з персонажів; таким чином картина в цілому виходить щось на зразок триптиха.

«Містичне Різдво» - одна з останніх картин флорентійського художника, створена в період, зазначений у його творчості зламом оптимізму кватроченто, зростанням релігійності і гостро трагічним сприйняттям світу.

«Сцени з життя святого Зиновія»- серія пізніх робіт Ботічеллі на теми з життя святого Зиновія, трудився у Флоренції на початку IV століття. Всі картини розділені на кілька частин і читаються зліва направо.

Альбрехт Дюрер: «Адам і Єва» - Картина являє собою дві великоформатні дошки, написані маслом. Написав свою картин художник, повернувшись із подорожі по Італії, під враженням від мистецтва античності. Його картина є першим у німецькій живопису зображенням повністю голих людей в натуральну величину.

«Чотири Апостоли» - картина-диптих - складається з двох вертикальних вузьких стулок, скріплених між собою. На лівій стулці зображені апостоли Іван та Петро, ​​на правій - Марк і Павло. Образи апостолів несуть в собі глибоке філософсько-етичний зміст. Дюрер створює їх в надії подати досконалий приклад людських характерів і умов, спрямованих у високі сфери духу.

Розділ 4. Духовна музика

Духовна музика Бортнянського охоплює 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двох хорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших.

Найбільш відомими серед духовних творів вважаються 35 чотириголосних концертів. Хоча точних відомостей про час написання цих концертів немає, вважають, що переважну більшість концертів було написано в 1780-х - на початку 1790-х років. У більшості концертів композитор використовує тексти псалтиря (як правило, окремі строфи) переважно світлого характеру. Виняток складають концерти № 32 і 33, що використовують скорботні благальні рядки.

Джузеппе Верді написав: «Реквієм» («Messa da Requiem»), для чотирьох солістів, хору й оркестру.; «Ave Maria» (текст Данте), для сопрано й струнного оркестру. Перше виконання 18 квітня 1880 р. у Мілані; «Чотири духовні п'єси» («Quattro pezzi sacri»):

1. «Ave Maria», для чотирьох голосів

2. «Stabat Mater», для чотириголосного змішаного хору з оркестром

3. «Le laudi alla vergine Maria» (текст із «Раю» Данте), для чотириголосного жіночого хору без супроводу

4. «Тe Deum», для подвійного чотириголосного хору й оркестру.

Багато духовної музики писав Йоганн Себастьян Бах («Пристрасті по Матвію», «Висока меса»), у Лейпцигу Бах був «музичним директором» всіх церков міста, стежачи за особистим складом музикантів і співаків, спостерігаючи за їх навчанням, призначаючи необхідні до виконання твори і виконуючи багато чого іншого. Відомо також, що велика кількість баховських творів виявилася безповоротно загубленою. З трьохсот кантат, що належали Баху, приблизно сто зникло безслідно. Найбільш відомими з духовних кантат Баха є «Christ lag in Todesbanden» (номер 4), «Ein 'feste Burg» (номер 80), «Wachet auf, ruft uns die Stimme» (номер 140) та «Herz und Mund und Tat und Leben »(номер 147). З п'яти пасінів збереглися «Пристрасті по Іоанну», «Пристрасті по Матвію».

Висновок

Біблія — це видатна пам’ятка світового письменства, з якої людство й донині черпає натхнення, віру в добро та справедливість і в якій знаходить відповідь на багато своїх питань. Скільки мудрості, спостережливості та глибокого підтексту криється в біблійних притчах! Скільки поезії в Соломоновій «Пісні над піснями»! Навіть не замислюючись над їхнім походженням, ми вживаємо ви­слови «спить сном праведника», «дивимось крізь пальці», «робить із себе посміховисько», «міряти тією самою міркою», «змокнув з голови до ніг», «Хома невіруючий» та інші. А це ж вислови з Біблії.

Один із дослідників Біблії вдало назвав її маленьким літературним всесвітом. Справді, у Книзі Книг представлені міфи, легенди, епос, релі­гійно-ритуальні та юридичні кодекси, історичні хроніки, притчі, воїнські повісті, перекази, оповіді, житія, народні пісні, релігійні гімни, любовна лірика, віршовані молитви, філософські й морально-побутові афоризми, слова, казання, повчання, поеми, пророцтва, діалоги.

Не­даремно майже тисячоліття біблійні теми, сюжети, образи використовують у своїх творах художники, письменники, скульптори, музиканти. То ж недаремно Біблію називають Вічною Книгою.То ж намагатися хоч трохи осягти цей всесвіт, цю криницю мудрості варто кожному, хто вірить у загальнолюдські моральні цінності і керується ними в житті.

Використана література

  1. http://uk.wikipedia.org – Вікіпедія.

  2. Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1994.

  3. Психолого – релігійно - мистецький он-лайн журналу «Пробудження».

  4. Андронов С. А. «Рембрант. Про соціальну сутність художника » -Москва, « Знання »1978р.

  5. Платонова Н.І. «Мистецтво. Енциклопедія» - «Росмен-Прес» , 2002 р.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
2
4
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!