Степан Васильович Васильченко, справжнє прізвище Панасенко (1879-1932) - український письменник, педагог та діяч народної освіти, один із засновників української радянської дитячої літератури.
Біографія:
Народився 8 січня 1879 року в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній родині.
Навчався в початковій школі, потім у Глухівському вчительському інституті, який закінчив у 1899 році.
Працював народним вчителем на Полтавщині, де знайомився з життям селян та їх побутом.
З 1905 року брав активну участь у революційному русі.
У 1914 році був мобілізований до армії, брав участь у Першій світовій війні.
Після революції 1917 року працював у системі народної освіти, займався літературною діяльністю.
Помер у 1932 році у Києві.
Творчість:
Васильченко – автор оповідань, повістей, п'єс, творів для дітей.
Його твори часто зображують життя селян, вчителів, змальовують соціальну несправедливість та боротьбу за краще майбутнє.
Васильченко відомий своїми реалістичними творами, сповненими глибокого психологізму та уваги до деталей.
Він один з перших українських письменників, хто звернувся до теми Першої світової війни у своїх творах.
Окремі твори: "Не устояв" (згодом "Антін Вова" або "Вова"), "Мужицька астрономія", "У бур'янах", "На перші гулі", "Циганка" та інші.
Писав як для дорослих, так і для дітей, започаткувавши нову течію в дитячій літературі.
