"Кохання – це пір´їнка невідомого. Подув і нема. Кохання – це обмін серцями. Бо коли хтось не віддає свого, від нього слід якнайхутчіше тікати. Кохання – це волосина, загублена нею і збережена ним. Це те, що противиться зоднаковінню. Не вписується у визначення. Подібне, як і в більшості людей. Характерне лише для тебе». Саме так говорить про кохання сучасний український письменник Степан Процюк у своєму творі « Аргонавти».