Почавши працювати вчителем з фізичної культури, я зіткнувся з нерозумінням важливості проведення розминки з боку учнів школи. Попри те, що розминочні вправи виконує весь клас, відбувається це часто без ентузіазму. Щоб якось виправити ситуацію, почав ставити запитання по ходу розминки, для чого ми робимо ту чи іншу вправу. Зробив висновок: діти не розуміють, для чого вони це роблять, а отже, й цікавості в повній мірі теж немає. Хто з нас, «фізруків», не стикався із запитальним поглядом, а то й висловлюванням вголос з боку учнів: «Коли ж уже закінчиться ця «метушня» і почнеться основна частина уроку (спортивна гра, естафета, змагання)?» Тому для себе я вирішив розкласти «по поличках» усі плюси та донести інформацію до більшості дітлахів.
