Анотація: у статті представлено практичний досвід вчителя-логопеда щодо використання мовлення як ключового інструменту розвитку особистості дитини. Основну увагу зосереджено на системній корекційно-розвитковій роботі з формування правильної звуковимови, розвитку лексико-граматичної будови та зв’язного мовлення учнів. Розкрито комплексний підхід до логопедичної діяльності, що поєднує артикуляційні, дихальні та мовленнєві вправи з комунікативно орієнтованими завданнями, спрямованими на активізацію мовлення та підвищення пізнавальної діяльності. Представлений досвід демонструє ефективність цілеспрямованого мовленнєвого впливу як чинника формування емоційної стійкості, впевненості у власних можливостях та соціальної адаптації дітей з мовленнєвими порушеннями. Наголошено на ролі мовлення як основи успішної комунікації, самовираження та гармонійного розвитку особистості.

