Анотація: у статті розглядається проблема екологічного виховання учнів у надзвичайних умовах війни, коли питання збереження природи й формування відповідального ставлення до довкілля тісно переплітаються з вихованням стресостійкості та громадянської свідомості. Показано, що шкільний курс біології має значний потенціал для розвитку екологічної компетентності через вивчення природних систем, взаємодії людини з довкіллям, проблем сталого розвитку та збереження ресурсів. Увага зосереджена на інноваційних стратегіях навчання, серед яких проєктна діяльність, дослідницькі практики, інтеграція цифрових технологій та екологічних акцій. Особливий акцент зроблено на вихованні у школярів здатності осмислювати взаємозв’язки між екологією та безпекою людини, формуванні емоційної рівноваги через роботу з природними об’єктами та залученні до соціально значущих екологічних ініціатив. Доведено, що екологічне виховання в умовах війни сприяє не лише поглибленню знань, а й вихованню відповідальності, солідарності та готовності до участі у відбудові країни на засадах сталого розвитку.



