Афазія – (від грец. а – заперечна частка, phases – мовлення) – повна або часткова втрата мовлення, обумовлена локальним ураженням головного мозку. Виникає при ураженнях домінантної півкулі головного мозку в осіб зі сформованим мовленням. Проявляється у вигляді порушень фонематичної, морфологічної та синтаксичної структури власного мовлення при збереженості рухів мовленнєвого апарату та елементарного слуху. Термін «афазія» був введений французьким вченим А. Труссо в дев'ятнадцятому столітті.
Бібліотека методичних матеріалів
- Всеосвіта›
- Бібліотека методичних матеріалів›
- Логопед›
- Стаття. "Афазія. Історичні аспекти"
Матеріал:
Стаття. "Афазія. Історичні аспекти"
docx 
14.11.2022
Опис методичного матеріалу:
Вміст матеріалу:
Доступ до плеєра. Вбудувати плеєр: