• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Стаття"ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ - ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ОНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ"

Стаття"ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ - ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ОНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ"

Опис документу:
На сучасному етапі розвитку освіти відбувається переорієнтація традиційного навчання на постановку і вирішення навчальних завдань (практичних,комунікативних) самими школярами, на самоконтроль,самооцінку,рефлексію. Цей підхід зумовлює і зміну основної схеми взаємодії вчителя і учнів в школі для дітей з порушеннями слуху. При організації навчального процесу важливо більш широко використовувати діалогічне спілкування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ярошинська Наталія Броніславівна

вчитель почататкових класів

КЗ «Березівський навчально-реабілітаційний центр»

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ - ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ОНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ

На сучасному етапі розвитку освіти відбувається переорієнтація традиційного навчання на постановку і вирішення навчальних завдань (практичних,комунікативних) самими школярами, на самоконтроль,самооцінку,рефлексію.

Цей підхід зумовлює і зміну основної схеми взаємодії вчителя і учнів в школі для дітей з порушеннями слуху. При організації навчального процесу важливо більш широко використовувати діалогічне спілкування. Спілкування через діалог розглядається в гуманістичній педагогіці як умова реалізації суб’єкт – суб’єктних відносин на противагу суб’єкт – об’єктним відносинам (монологічним). При монологічному спілкуванні домінує, як правило, воля педагога, яку мають прийняти учні.

Діалогічне спілкування, іншими словами – навчальна співпраця, являє собою достатньо розгалужену взаємодію за такими схемами:

  1. Учитель-учень;

  2. Учень-учень (в парах);

  3. Групова взаємодія( при роботі трійками, бригадами, групами, конвеєром);

Саме такі форми діяльності мають особливо велике значення в навчанні дітей з вадами слуху.

Тому в останні роки вчителі-практики активно впроваджують у навчальному закладі для дітей з порушеннями слуху інтерактивні технології та інтерактивні уроки, які дають можливість створити мовленнєве середовище, викликати інтерес до навчання, формувати усне й писемне мовлення, розвивати мислення. У своїй роботі педагоги спираються на методичні рекомендації Пометун О.І., Пироженко Л.В., Стребної О.В., Соценко А.О.,Ярошенко О.І.,Луцько К.В.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з 5 елементів:

а) мотивація

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше.

Мотивація

Мета: зосередити увагу дітей на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Тут можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути коротка розповідь учителя чи бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», « мікрофон», «криголом» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку.

Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікуваних, навчальних результатів. Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку потрібно:

  • назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;

  • якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це їх увагу;

  • попросити когось із дітей оголосити очікувані результати за текстом посібника або за записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

  • нагадати учням, що в кінці уроку буде перевірено, наскільки вони досягли запланованих результатів.

Можна запропонувати вправи «Дешефрувальник», «Морський бій», «Загадкові будиночки» 3. 35-36с.

Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Надання необхідної інформації.

Мета цього етапу – дати школярам достатньо інформації, щоб на її основі вони могли виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, ознайомлення з матеріалом за допомогою ТЗН чи наочності, вправи «мозкова атака», «Гронування», «Кубування».

Ця частина уроку займає 10 -15 % часу.

Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Її мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Ця частина уроку має займати 50-60 % часу. Обовязковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи :

  1. Інструктування. Вчитель розповідає учням про мету вправи, правила, послідовність дій та кількість часу. На виконання завдань, запитує чи всі все зрозуміли. (2-3 хв)

  2. Об’єднання в групи або розподіл ролей (1-2 хв)

  3. Виконання завдання. Вчитель виступає як організатор, помічник, але він намагається надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним. (5-15 хв). Це вправи «Ажурна пилка», метод «Прес»

  4. Презентація результатів виконання вправи.(-15 хв)

  5. Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів шляхом їх спеціального колективного обговорення.(5-15 хв)

Рефлексія є невідємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці . Це вправи «Сенкан», «Незакінчене речення», «Інтерв'ю»

Вона дає можливість учням і вчителю:

  • Усвідомити чого навчились;

  • Оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі кроки його подальшого опрацювання;

  • Порівняти своє сприйняття з думками, поглядами інших і якщо потрібно, скоригувати певні свої позиції;

  • Учителям – побачити реакцію учнів на навчання і вносити необхідні корективи.

Рефлексія може здійснюватись у різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, в письмовій та усній формі тощо.

Підбиття підсумків уроку.

Підсумки є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут прояснюється зміст проробленого; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні; встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо і тим, що знадобиться їм у майбутньому.

Слід відзначити, що є свої особливості в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів на інтерактивному уроці.

Важливо пам’ятати, що завданням учителя є швидше створення умов, за яких позиції зацікавленості, відкритості, відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися й усвідомлюватися. Цьому сприятимуть:

  • Включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання, тобто того, як проходить робота учня,- на відміну від оцінювання лише результатів роботи;

  • Оцінювання учнів, яке опирається на чіткі критерії, що дозволяє учневі взяти відповідальність за роботу та її результати, а також уможливлює самооцінку роботи та її результатів. При цьому бажано, щоб учні мали можливість ознайомитися з критеріями оцінки ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ, а не після її виконання;

  • Оцінювання досягнень учнів, незалежно від того, чи вони значні, чи скромні - якщо вони є результатом справжніх зусиль учня;

  • Оцінювання зусиль, які учні вкладають у навчання один одного, у співпрацю;

Досвід впровадження інтерактивних технологій та уроків в школі для дітей з вадами слуху свідчить, що на таких уроках є умови для реалізації більшої колегіальності, більшої аргументованості суджень, більшої інформативності у вирішенні обговорюваних навчальних проблем. При цьому формується колективна комунікативність, яка реалізується в трьох напрямках:

  1. установка на колективну творчість;

  2. активна участь кожного школяра у вирішенні поставленої задачі;

  3. вибір кожною дитиною особистісно значимого завдання, виду мовленнєвої діяльності.

При такій організації навчального процесу кожна дитина опановує мову та мовлення не сама по собі, а в колективній діяльності, доступній, корисній, зрозумілій, а тому мотивованій, в колі однолітків, перш за все «для інших», а отім «для себе».

Завдяки впровадженню інтерактивних форм і методів роботи полегшується процес інтеграції дітей з порушенням слуху в суспільство чуючих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нестандартні уроки мовлення та мислення в молодших школярів.// Початкова школа,1993.-№11с.6-8

2. Демчук Д.А.,Гукач І.Л. Нетрадиційні форми навчання.// Рідна школа.-1995.-№9 с.65-67

3. Козел Л.О.,Підлужна Г.В. Нетрадиційні уроки української мови в 3-4 класах. Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних факультетів та вчителів початкових класів. - Житомир:Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2012- 88с.

4. Лухтай Л.К. Нестандартний урок.// Початкова школа, 1992.№3 с. 31-35

5. Пометун О.І. та ін.. Сучасний урок. Інтерактивні методи навчання. Наук.метод.посібн.// О.І. Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.. О.І.Пометун.-К.:АСК.2006.- 192с.

6.Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів:теорія і методика.-К.: Партнер, 1997.- 193с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!