Про цей факт наруги на діячами української народної культури дуже мало відомо, але про нього треба знати. Шукати про нього бодай побіжної згадки в радянській пресі — марна справа. Навіть в архівах колишнього НКВС-КДБ дослідники кобзарського мистецтва не можуть знайти документального підтвердження цієї жахливої трагедії. І все ж правда про розстріляний з’їзд кобзарів та лірників уперто постає з попелу забуття.












