Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Стаття "Виховання екологічної культури"

Екологія

Для кого: 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас, Дорослі

18.07.2021

83

4

0

Опис документу:
Виховання екологічної культури. Стаття присвячена формуванню екологічних понять. Хоча навколишнє середовище зазнало великої шкоди, але виховання і розвиток екологічної культури особистості у навчально-виховному процесі є основним завданням екологічної освіти.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховання екологічної культури

В наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людсь-кої моралі, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою й біосферою.

Сучасна молодь вступає в життя в епоху бурхливого розвитку науки і техніки. Біосфера сьогодні вже неспроможна самоочищуватися, саморегулю-ватися й самовідновлюватися – вона дедалі активніше деградує. Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї людяності й існування, не переоцінити життєвих цінностей. Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура і свідомість.

Настав час керуватися в наших діях правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея – людина є лише часткою природи й космосу, з законами й силами яким вона повинна рахуватися. Не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою.

У XXI ст. людина повинна вступити з новою філософією життя – еколо-гічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської родини з новою екологічною етикою, що базується на шануванні всіх живих істот Землі.

Формування екологічних понять виховує у учнів любов до природи, естетичне сприйняття довкілля. Адже саме виховання екологічної культури формує справжніх захисників природи, а щоб захищати й любити природу, треба її знати.

Вплив людини на природу багатогранний. Але як ми вбачаємо більш за все людина приносить природі шкоди, ніж добра. Ще з давніх-давен навколишнє середовище було недоторканим, сталою та організованою системою, що склалася в процесі еволюції органічного світу. Зі становленням технічного прогресу збільшилася кількість пристроїв які допомагають людям у житті та роботі, але призводять до руйнації балансу в природі. Також зміни у природному середовищі люди спричиняють своєю господарською діяль-ністю.

Спілкування людини з природою впливає на почуття та свідомість, а українські народні традиції шанобливого ставлення до навколишнього середовища ефективно формують екологічну культуру людства.

У численних приказках і обрядах відображено досвід поколінь, норми поводження з об’єктами природи. Пісні, легенди та повіря засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу, що є досить характерним для українського народу.

Від загрозливого рівня забруднення навколишнього середовища – повітря, води, ґрунту страждає все живе на Землі, в тому числі і людина. Вона завдає шкоди ґрунтам забруднюючи отруйними речовинами, хімікатами, надлиш-ками мінеральних добрив, мастилами та радіонуклідами. Повітря найбільше потерпає від діяльності промислових підприємств та від вихлопів газів численних автомобілів. Це призводить до утворення смогу – отруйного туману, який стелиться землею на рівні органів дихання людини, до появи кислотних дощів, котрі шкодять здоровю людей, забруднюють ґрунт та від яких висихають ліси, та до утворення озонових дір, що є небезпечним для всього живого на Землі. Не менше екологічних проблем пов’язано з водним середовищем, адже забруднення води можна навіть розподілити на фізичні, хімічні, біологічні та теплові. З фізичними забрудненнями пов’язаний надли-шок піску, глини та намулу за рахунок змиву дощовими водами. Хімічне забруднення – це перш за все надходження у водойми кислот, мінеральних солей, нафти, нафтопродуктів, миючих засобів та пестицидів. Серед біологіч-них забруднювачів комунально-побутові стоки, бактерії, віруси, спори та грибки. А теплові забруднення води в свою чергу спричиняються шляхом спуску у водойми підігрітих вод від ТЕС та ЛЕС. Парниковий ефект – благо- приємне явище природи яке зберігає тепло на Землі, але він також може стати причиною глобальної зміни клімату. В свою чергу глобальне потеплін-ня помітити за короткий час досить складно, адже погода з дня в день, з року в рік змінюється.

Хоча навколишнє середовище зазнало великої шкоди, але людство ще в змозі зберегти для нас та наших нащадків чисте повітря, родючі ґрунти, жив-лячу воду з їх тваринним та рослинним світу. Тому що все, що нас оточує – це перш за все важливі та незамінні деталі важливого механізму – біосфери Землі, частиною якої є і людина, а відповідно без якої і вона існувати не в змозі.

Виховання і розвиток екологічної культури особистості, її внутрішнього світу є пріоритетними цілями освіти, тому творчість та професійна майстер-ність вчителя з впровадженням досвіду у навчально-виховному процесі є основними завданнями екологічної освіти, є донесенням до учнів еколо-гічних знань та екологічної ситуації.

Естетичний потенціал природи тісно повязується з її виховними можли-востями. Розуміння всебічної цінності природи, в тому числі естетичної, значно олюднює ставлення дітей до неї, адже побачити й оцінити красу довкілля під силу лише людині.

Екологічне виховання відкриває шлях до пізнання оздоровчої цінності природи дає змогу вивчати охорону й примноження природних ресурсів, використовувати вплив природи для гармонійного розвитку особистості, поновлення фізичних і духовних сил.

Зберегти планету придатною для життя людей можливо лише в тому випадку, якщо кожний житель планети зрозуміє просту істину: «Ставлення до природи не вимірюється зразу глобальними масштабами – до лісу, води, землі. В цьому ставленні завжди присутня проміжна ступінь – моє відно-шення до одного єдиного дерева, до літра чистої води, до жмені родючої землі… охороняючи щось одне, ми… сприяємо збереженню природи в цілому». (В. Данилов).

Оптимізація взаємовідносин суспільства і природи, вироблення вмінь активно, цілеспрямовано впливати на природне середовище, не завдаючи йому шкоди, неможливі без відповідної екологічної освіти, виховання і культури, які визначають не лише сутність держави, але й благополуччя та здоров’я нації.

Тільки шанобливе ставлення до законів природи, до всіх форм життя, усвідомлення людства екологічної культури залежить від усіх нас. Адже і нашим нащадкам потрібно будуть цілющі скарби Землі якими так багата наша країна.


5


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.