Стаття; " Українознавче осмислення літератури "

Опис документу:
Український народ пережив важку і складну долю. Вийшовши на історичну арену із свіжими молодими силами, заклав початки власної культури, дав зародки літератур як вираз його духовності народу , як символ , як пам'ятка про имнуле й надія на майбутнє. Література стала сравжнім відображенням життя народу у всії його проявах. Про це та українознавчі асекти у літературі розкривається у статті.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Українознавче дослідження

Українознавче осмислення літератури

Український народ пережив важку і складну долю. Вийшовши на історичну арену із свіжими молодими силами, заклав початки власної культури, дав зародки літератур як вираз його духовності народу , як символ , як пам'ятка про имнуле й надія на майбутнє. Література стала сравжнім відображенням життя народу у всії його проявах. «… Хто хоче про народ наш дізнатись – нізвідки йому матеріал брати, опріч письменства: до письменства й треба вдатися, щоб на його долі за долею народу стежити. То пробиваючись малим струмочком під час занепаду, то чистим і нескаламученим джерелом б'ючи за часів наростання народної сили, письменство вело за руку наш народ од темряви до світла, показуючи в кінці шляху блискучий ідеал єдиного вселюдського щастя. Поза письменством не маємо ще й тепер іншого джерела, щоб спізнати духовну, моральну й інтелектуальну суть нашого народу…», - писав у свій час відомий дослідник - українознавець Сергій Єфремов.

Історія української літератури – це вагома частка духовного життя українського народу, що дав реальні докази національної індивідуальності народу, його безперечного права на існування й розвиток, його самостійності серед інших, близьких і далеких, народів. Народ, що витворив свою літературу , народ- творець, « … не може вже бути сирою етнографічною масою: він прокидається вже до свідомого життя і письменство стає йому за ту зірницю, що близьке світло сонця звістує:

Удосвіта встав я... темно ще на дворі;

Де-не-де по хатах ясне світло сяє;

Сяє ясне світло,

як на небі зорі…

Дивуюсь, радію, у

серця питаю:

Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"

Ой скоро світ буде, Прокинуться люди,— У всяке віконце Засіяє сонце...

Рідне слово ллється (П. Куліш).

Ці слова П.Куліша стали віщими на шляху розвитку літератури. Світлий сонячний промінь української літератури зазирнув у кожну шпаринку людського життя і історії. І чи не вона ж стане джерелом ураїнознавства. Досліджуючи українознавчий аспект літератури С.Єфремов взяв за основу нацональну ідею.І далі ми простежуємо літературний процес .Від Котляревського і далі , простежується історія і побут українського народу. Перд читачем постають образи – народні месники ,герої і люди як творці історії,українського побуту ,звичаїв і традицій. І як підкреслює С.Єфремов: «… це розвиток живої, органічної різноманітності – показує той натуральний шлях, що ним повинно було йти, і з усякими перешкодами таки йшло, письменство, наближаючись до ширших кіл людності й перестаючи бути привілеєм самих верхів громадянства … »

Звернемо увагу на національну літературу – літературу, яка сформувала націю духоно.І тут, звичайно, згадаємо Т.Г.Шевченка, творчість якого яскраве відображення дійсності того часу. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями. Особливу його увагу привертала героїчна визвольна боротьба народу України.

До шевченківських творів, присвячених героїчній боротьбі запорізьких козаків проти султанської Туреччини, належать насамперед поеми "Іван Підкова" і "Гамалія".

У поемі "Іван Підкова" оспівує один із сміливих морських походів запорожців, очолюваний отаманом Підковою, до берегів султанської Туреччини, на її столицю Царград. Як відомо, Іван Підкова — історична особа. У другій половині XVI ст. він неодноразово очолював воєнні походи запорозьких козаків проти турецько-татарських агресорів. Похід, змальований в поемі "Іван Підкова", відбувався в умовах бурі, коли Чорне море стогнало і вило. На цьому фоні ще яскравіше виявляється мужність і високе військове мистецтво козаків. Отаман Підкова показаний у поемі досвідченим організатором, який користується загальною повагою і авторитетом серед учасників походу.

Це була творчість Т.Шевченка – великого українознавця.

 Історія літератури кожного народу поділяється на кілька періодів. Так, наприклад, С Єфремов називає три періоди в історії української літератури: доба національно-державної самостійності; доба національно-державної залежності; доба національного відродження.

Наукова розробка окремих проблем історії літератури веде до спеціалізації досліджень, обмеження їх певною добою, зокрема: історією української літератури XX ст., історією української літератури XIX ст., історією давньої літератури тощо. Творчість окремих письменників-класиків дала цілі напрями в історії літератури.
Цікавий, багатий та надзвичайно глибокий світ української літератури - утвердження національної самобутності українського народу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
0
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!