Тепла зустріч із земляком – воїном АТО
- Мій синочку, моя радосте, мій соколику, цвіте ясний.
Кожна мати, думаючи про свого сина, добирає якнайкращі слова. Адже це її помічник, її кровиночка. Для нього ладна все віддати. А надто тоді, коли її синочок далеко від неї, коли важко йому.
Так і мама Юрія Павлушка Алла Адамівна ладна голубкою летіти до свого синочка, аби крилом прикрити від кулі ворога, всі молитви прочитати, щоб Бог, Божа Мати оберігали її Юрчика.
Нещодавно Юрій приїхав у рідне село Кам’яне-Случанське із зони АТО, у відпустку. І на запрошення Сергійчук Г.П., колишнього класного керівника, завітав до школи.
Тут воїну влаштували дуже теплу зустріч.
Школярів цікавило все, тому було дуже багато запитань, особливо у хлопчиків, на які Юрій давав дуже цікаві і ґрунтовні відповіді.
Дякуючи за змістовну розповідь, діти виступили з художніми номерами і подарували гостю зроблене власноруч серце із побажаннями та оберіг із рідною землею, щоб не тільки захищав односельця від злої кулі, але і грів серце у хвилини, коли буде думати про рідну домівку. А Юрій подарував школі прапор його бригади.
І якими доречним були слова із вірша Богдани Дем’яник, учениці 6 класу, що звучали для шановного гостя:
Дякуємо тобі, герою,
Наш відважний оборонцю,
Що земля цвіте красою
Й дощик виграє на сонці.
Що ми можем жити мирно.
І не чути грім війни,
Бо ти служиш чесно, гідно
Всій країні і мені.
Людмила Петровчук, вчитель Кам’яне-Случанської гімназії
