Водохреще — традиційна назва народних та церковних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього. Інші назви: Водохрещі, Водохрище, Водохрища, Водохрестя, Водосвяття, Водохрищі, Йордан, Єрдань, Ордан. Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані, а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке християни відзначають щороку.
Коли Водохреща в Україні
Свято Водохреща християни східного обряду відзначають 19 січня. Цього дня закінчувалися Святки (цикл зимових різдвяно-новорічних свят). Також вважається, що з цього дня починаються Водохресні морози. Напередодні, у Водохресний святвечір, який ще називали Голодна кутя або Голодний вечір, проводили обряди, пов’язані з освяченням води. У цей період припинялися веселощі і рясні застілля, а господині готувалися до посту, варили прісне сочиво (кутю) без масла і сиру. На Водохреща відбувалося освячення водойм, купалися в ополонці та починали готуватися до зимового весільного сезону.
Водохреща: традиції та обряди свята
Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, головними з яких, звісно, були обряди із водою. Основний водохресний обряд – водосвяття, або водохрещення. Більшість водохресних обрядів мала очисний характер, а готувалися напередодні: мили хати і ретельно вимітали сміття. Всього здійснюється два обряди освячення води: напередодні Водохреща, у Водохресний вечір – всередині церкви, та в сам день Водохреща – на найближчому озері або річці.
До церкви йшли увечері 18 січня, а по закінченню церковної служби відбувалося велике водосвяття: освячення води. Після служби всією сім’єю пили святу воду, окропляли нею худобу, будинок. І хоча вся вода цього дня вважається святою, саме «вечірня вода» вважалася найсильнішою. Тож багато хто занурюється в ополонку саме увечері напередодні Водохреща – коли зійде перша зірка. Напередодні Водохреща дотримувалися суворого посту. За вечерею у Водохресний вечір їли кутю, вівсяний кисіль і млинчики. Сідати до вечері можна було тільки після того, як кожен вип’ є по ложці свяченої води. Повечерявши, всі клали ложки до однієї миски, а зверху – хлібину: щоб хліб вродив. Господар дому після вечері "закликав мороз": виходив із кутею на вулицю та виголошував: «Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці!»
Після вечері діти «проганяли кутю»: вибігали на подвір’я й били палицями об кут хати, приказуючи:
Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а дідух — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!
Коли на вулиці темнішало, із хати виносили дідуха, підпалювали, "спалюючи" зиму та закликаючи весну. Попіл несли у город – аби добре огірки вродили. Також відомо, що на Водохреще збирали сніг, а воду, яка утворилася, зливали у глечик і берегли на випадок хвороби. Вважається, що ця вода зцілює судоми, запаморочення, оніміння ніг. Водохресний сніг додавали в корм коням, щоб вони не хворіли, та давали курям, щоб вони почали раніше нестися. Як і у Водохресний святвечір, так і в день Водохреща 19 січня, після обряду водосвяття проводили обряд очищення будинків, щоб звідусіль вигнати нечисть освяченою водою.
Ніч на Водохреще — остання ніч для проведення святочних ворожінь, бо після закінчення Святок ворожити вже не дозволяється. Дівчата гадали на майтутнє, на заміжжя, на судженого. Також, у цей день ворожили на урожай. У Водохресний вечір востаннє щедрують: хлопці щедрують лише під вікнами тих дівчат, хто на виданніі. Також, це останній день колядок, на який «Меланку» водять здебільшого дівчата.
З 19 січня і протягом усього тижня заборонялося полоскати на річці білизну. Свічку, яку приносили разом зі святою водою зі служби у Водохресний святвечір, зберігали: вважалося, що ця свічка захищає від нечистої сили. У народі вірили, що дитина, охрещена в 19 січня, стане дуже щасливою людиною.
Однією з найголовніших традиції цього дня лишається купання на Водохреще в ополонці, або "ходіння на Йордань". Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющої сили, а хворі зможуть одужати від води під час купання. На найближчій водоймі на встановленому місці робили ополонку – Йордань. Віряни брали участь в урочистій хресній ході та отримавали святу воду, а опіісля молебню купалися в ополонці, щоб очиститися від гріхів і вилікуватися від хвороб. Ті ж, хто під час Святок "виряджався", купалися в ополонці, щоб змити з себе «бісівську личину».
Після обіду господарі у дворі розкладали необмолочені снопи різних культур, розломлені на шматочки хліб і житні коржі, залишені для Водохреща з Нового року та Різдва Христового. До їжі з хлівів випускали худобу і, поки вона їла, її окропляли водою, принесеною з ополонки: щоб худоба весь рік була ситою.
Одразу після Водохреща розпочиналась пора весіль, а тому дуже популярним 19 січня був обряд вибору наречених. Молодь одягалась у найкращі вбрання. Для обряду «Вибір наречених» на водосвяття і святкову службу з’їжджалися навіть із сусідніх сіл хлопці і дівчата, які планували створити сім’ю в новому році. Приглядатись починали ще під час служба, а безпосередньо оглядини проводили вже після обіду. Дівчата ставали в один або кілька рядів недалеко від ополонки або біля церковної огорожі, а хлопці ходили між ними. Окрім хлопців, "розглядали" дівчат і їх батьки.
Свято Водохреща: народні прикмети на 19 січня
✦ Якщо на Хрещення заметіль, то і в кінці квітня чекай хуртовини.
✦ Холодна і ясна погода – до посушливого літа; сніжна і похмура – до хорошого урожаю.
✦ Похмуре небо, великий іній і йде сніг віщують родючий рік.
✦ Ясний день – до неврожаю.
✦ Опівдні сині хмари – до урожаю.
✦ Сильні вихори на Хрещення піднімаються – до хорошого роїння бджіл.
✦ Якщо день теплий, то хліб буде густий.
✦ Зоряна ніч – до урожаю гороху і ягід. Ще це знак, що вівці в цьому році будуть добре ягнитися.
✦ Повний місяць – до повноводдя навесні.
✦ Якщо день сонячний і теплий, то хороша погода триватиме ще кілька тижнів.
✦ Якщо йде дощ, то дощитиме до кінця місяця.
✦ Якщо сніг до паркану привалив, літо погане буде. Якщо ж є проміжок, то врожайне.
✦ Собаки багато гавкають – буде вдосталь дичини.
