ВИТОКИ АКТОРСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ
Акто р (actor — той, хто діє) — виконавець ролей в драматичних, оперних, балетних, естрадних, циркових виставах та кінофільмах, творець сценічних образів. Характер драматургії, національні особливості театру, склад глядачів та постановочні принципи визначають стиль, напрям і жанр мистецтва акторів, яке завжди набуває типових ознак, характерних для стилю певної історичної епохи. Театр – мистецтво колективне. Драматургія впливає на театр - театр впливає на драматургію. Кожна п'єса належить тому чи іншому жанру, має певний стиль має відбиток. Завдання театру – разом із драматургом відтворити на сцені дійсне життя. Здобуток театрального мистецтва - вистава - створюється не одним художником, як у більшості інших процесах, а багатьма учасниками творчого процесу. Колектив у цілому - автор вистави. Колективна творчість, на якій базується театральне мистецтво обов'язково вимагає ансамблю. Актор – виразник специфіки театру. Синтез мистецтв у театрі, їхнє органічне поєднання у виставі - можливі лише в тому випадку, коли кожне із цих мистецтв буде виконувати певну театральну функцію. Акторське мистецтво театральне за своєю природою: драматург, режисер, декоратор, музикант говорять із глядачем через актора, або в зв'язку ним. Відчуття співпереживання акторами 21 ст. Емоційна співучасть партнерів. Театр – вид мистецтва, спосіб художнього відображення дійсності. Театр – мистецтво умовне. Актор - співучасник творчості.
Духовноморальне самопізнання актора. Емоційний тонус акторської творчості. Культурний зріз епохи. Сюжетна схема вистави. Акторська імпровізація. Театрально-видовищна основа вистави. Поетичне ставлення актора до явищ природи. Художнє узагальнення дії. Синтез слова, музики і танцю. Копіювання життя. Художнє узагальнення дійсності. Абсолютне сценічне мовчання. Компоненти вистави, реалістичні акторські традиції, виразна акторська міміка. Плеяда театральних митців. Акторська професія - один із найважливіших засобів театрального втілення драматургічного твору. Володіючи елементами професійної майстерності, актор розкриває внутрішній світ, соціальні, психологічні, національні, побутові риси вдачі персонажа. Техніка акторської майстерності — істотний елемент акторського довголіття; вона пов'язана із звучністю, гнучкістю, об'ємом голосу, розвитком дихання, чіткістю і ясністю вимови (дикцією), інтонаційною виразністю.
ТЕАТР І РЕЖИСЕР
Якості режисера.
1. Режисер театру - передова людина, новатор, представник свого народу і своєї епохи.
2. Робота режисера, яка відбувається в умовах емоціонального напруження, вимагає такту, розуму, витримки і високої культури; вона невіддільна від роботи педагога, сполучає
індивідуально-виховний процес з процесом організаційним, тому що
різнорідний і різноманітний театральний колектив складається з численних і
своєрідних індивідуальностей.
3. Широке коло тем, сюжетів, обставин, умов,
з якими доводиться стикатися режисерові, примушують його бути широко
освіченою, всебічно озброєною знаннями людиною, уміти пройматися духом
відтворюваної епохи.
4. Вистава — твір поетичний, її творець, режисер - поет, він не може бачити своїх героїв і їхні справи буденно, натуралістично.
5. Хороший смак—необхідна якість митця. Поряд з розвинутим художнім
смаком, режисер має почуття кольору і простору. Режисерові необхідні:
тонкий смак у музиці, у мові, й почуття ритму.
6. Основа театру — драматургія. Обов'язок режисера - знання драматургічної літератури, її техніки, теорії й історії.
7. Керівник театрального виробництва — режисер,
повинен знати в усіх подробицях театр і його будову (організацію), техніку і
допоміжні засоби.
8. Актор — головна фігура театру, його основа, його
центр. Театр — мистецтво колективне, центральна сила театрального
колективу - актор. Режисер мусить відмінно знати актора і його творчість.
9. Вірне, інтересне й поетичне відтворення на сцені справжнього потребує від режисера це життя любити, прагнути пізнати його глибше, бути
спостережливим, намагатися проникнути в «життя людського духу», бути
психологом.
10. Кожна професія вимагає придатності, «підхожості» і потягу.
Режисурі, як і будь-якій професії, можна навчитися, але стати режисером у
глибокому, справжньому розумінні цього слова може лише людина, яка від
природи наділена специфічною особливістю: вже під час читання п’єси чути
твір і бачити його в сценічному виявленні.
11. Драма по-грецькому — дія. Мистецтво театру — мистецтво дії. Основна якість (талант) режисера — здатність і вміння підмічати й схоплювати різні види, якості й зміст подій, уміти бачити різні фрагменти життя, в яких виявляється дія, мати таку пам'ять, що зберігала б різні види дії, якими сповнене реальне життя.
12. Невичерпна фантазія, винахідливість, кмітливість — якості справжнього
режисера.
13. Для здійснення ретельно продуманого і детально розробленого плану (постановочного плану вистави) режисерові необхідні: тверда воля, ясність світосприйняття, мистецька спрямованість і уміння передбачати результат, ту кінцеву мету, на яку спрямовані творчі зусилля.
14. Режисура 21 ст. — це світосприймання, воля, всебічне знання життя, всебічне знайомство з усіма видами мистецтва, достатнє знання виробничого процесу і організаторська здібність розумно і точно керувати ним. Літературний хист режисера, що володіє майстерністю актора. Цілісність вистави: режисер об’єднує всі компоненти, утворює синтез авторів, створює цілісний твір. Але автор вистави також - творчий колектив.
