Стаття "Освітні ідеї К.Д. Ушинського як основа української педагогіки"

Опис документу:
У статті розкрито освітні ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського як основу української педагогіки, зокрема, з висвітленням основні их біографічних даних, що дозволяє розкрити геніальність видатного педагога.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

5

Олена Свириденко,

Учитель фізики

Спеціалізованої школи № 252

імені Василя Симоненка,

м. Київ

Освітні ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського

як основа української педагогіки

К. Д. Ушинський – великий педагог, автор багатьох статей і дитячий письменник. Краще за всіх його діяльність охарактеризував відомий український поет Павло Григорович Тичина:

В роки царської сваволі

Він жадав народу волі,

Працював для Батьківщини,

Душу розумів дитини,

Школу рятував з безодні,

Став безсмертним він сьогодні!

За масштабністю і глибиною висвітлення актуальної педагогічної проблематики він серед своїх сучасників не мав собі рівних. Творча спадщина геніального українського педагога назавжди увійшла у золоту скарбницю світової педагогічної культури і є національною гордістю українського народу. І хоча Костянтина Ушинського називають видатним російським педагогом, сам він вважав себе українцем, глибоко шанував українську мову, яку добре знав і щиро любив, охоче нею спілкувався. Ось як писав про це сам славетний педагог: «… я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися й поховані в українській землі».

К.Д. Ушинський народився 19 лютого (2 березня) 1824 р. у м. Тулі, у сім’ї дрібнопомісного дворянина. Його батько – Дмитро Григорович Ушинський – народився у Новгород-Сіверському Чернігівської губернії, багато років перебував на військовій службі, ветеран Вітчизняної війни 1812 р., за станом здоров’я у чині підполковника пішов у відставку і працював службовцем у різних установах.

Мати – Любов Степанівна Гулак-Капніст, українка – наша землячка – походила з родини відомого українського письменника Василя Васильовича Капніста, який народився і жив у с. Обухівка Миргородського повіту Полтавської губернії.

Дитячі і ранні юнацькі роки К. Ушинський провів в Україні, у маєтку батька, в урочищі Покровидина, на мальовничому березі Десни, поблизу міста Новгород-Сіверського Чернігівської губернії. Там серед українських сусідів, дітей-ровесників, з якими грався, він виховувався у традиціях української народної педагогіки. Звичайно, що завдяки цьому Україна ввійшла у розум, серце і душу майбутнього педагога.

Першорядну роль у цьому відіграла його мати, яка сама займалась початковим навчанням сина. Вона ввела його у світ українства, пробудила у нього допитливість, інтерес до читання, прищепила любов до України. На жаль, Любов Степанівна померла, коли хлопцеві було всього 11 років. Про неї вдячний син зберіг на все життя щонайтепліші спогади і високо цінував здібності матері-виховательки, вважаючи її особистість «необхідним посередницьким членом між наукою, мистецтвом і поезією, з одного боку, звичаями і характером народу, з другого». Завдяки матері, – підкреслював педагог, – успіхи цивілізації проникають у родинне виховання, а через нього і в життя народу.

Міцний фундамент знань і шанобливе ставлення до науки дало К. Ушинському навчання у Новгород-Сіверській гімназії (першій гімназії у Лівобережній Україні). Виховання, яке за словами Костянтина Ушинського «здобували учні у цій гімназії, сприяло створенню атмосфери пошанування учителів і науки». Очолював гімназію доктор права і філософії Ілля Федорович Тимковський. У свій час він, майбутній професор і ректор Харківського університету, читав лекції з історії словесності і законодавства у Московському університеті.

Під впливом авторитету Тимковського у 1840 р. К. Ушинський вступив до Московського університету на юридичний факультет, де користувався повагою серед товаришів-студентів. Наполегливе навчання і робота у позаурочний час страшенно виснажували студента протягом академічного року. Але щоліта, під час студентських канікул, він залюбки приїжджав оздоровлюватися додому, до родини, в Україну.

У 1844 р., блискуче закінчивши Московський університет, К. Ушинський був залишений там на два роки для підготовки до професорської діяльності.

Півтора десятиліття він працює у різних освітніх і державних установах: професором Ярославського юридичного ліцею; помічником начальника департаменту іноземних віросповідань у Міністерстві внутрішніх справ; викладачем та інспектором Гатчинського сирітського інституту; інспектором класів Смольного інституту шляхетних дівчат; редактором «Журналу Міністерства народної просвіти».

Влітку 1851 р., перебуваючи у службовому відрядженні у Чернігівській губернії, він одружився з подругою свого дитинства Надією Семенівною Дорошенко, яка походила зі славного українського роду, їй належав хутір Богданка у Глухівському повіті Чернігівської губернії, де Ушинські часто жили і любили відпочивати. У подружжя народилося троє синів – Павло, Костянтин, Володимир, і троє дочок – Віра, Надія, Ольга.

Діяльність Ушинського протікала у період кризи кріпосницького ладу, піднесення суспільно-демократичного руху та формування у ньому революційно-демократичного напряму. Стержнем його педагогічної системи стали вимоги демократизації системи освіти і навчання.

Практично всюди Ушинський зіштовхувався з зашкарублістю і застійними явищами, недопустимістю вільнодумства і демократичності. Тому змушений був долати великі перешкоди можновладців, українофобів і пихатих вельмож. Не зважаючи на це, на кожній посаді Ушинський працював творчо і з відданістю справі: створював і впроваджував нові освітні програми, широко застосовував наочність у викладанні, поліпшував навчально-виховну роботу, залучав до роботи талановитих педагогів, робив актуальними педагогічні статті і розвивав нові течії в області освіти. За що здобув слави авторитетного неперевершеного педагога серед вдячних учнів і прогресивної частини тогочасного суспільства.

Під час титанічної роботи Ушинський втратив багато сил і був виснажений постійними чварами. Це призвело до важкої хвороби. Через переконання і передові ідеї, які не віталися тоді в імперії, царська влада переслідувала Ушинського. У 1862 році, побоюючись громадського осуду за погане ставлення до Ушинського, Міністерство освіти відрядило, а фактично вигнало, його з Батьківщини за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти.

До 1867 року Костянтин Дмитрович за кордоном вивчав стан шкільної справи, досвід народних шкіл, вчительських семінарій та жіночих навчальних закладів в Європі. Побував у Швейцарії, Німеччини, Франції, Бельгії та Італії, досліджуючи досвід цих країн в освітній справі. Донька педагога Віра у своїх спогадах згадувала, що під час перебування за кордоном часто вечорами всією родиною збиралися за столом і читали літературні твори українських письменників. Одним з улюблених авторів Костянтина Дмитровича був Микола Гоголь. Свої нотатки, спостереження і листи цього періоду він об’єднав у статті «Педагогічна подорож по Швейцарії». Там він написав свою капітальну працю «Педагогічна антропологія».

Лікування за кордоном вченому не допомогло. Він повернувся у Росію і продовжив займатися науковою діяльністю. Внаслідок перевтоми стан його здоров’я значно погіршився. Вчений кілька разів з різних причин відкладав своє лікування. Водночас видав кілька томів своїх наукових праць. Влітку 1870-го Ушинський лікувався у Криму. У вересні трагічно загинув його син Павло, після чого родина переїхала до Києва, а вчений у супроводі двох синів їде на лікування до Криму. Але у дорозі він застудився і зупинився в Одесі, куди згодом приїхала вся родина. Через кілька днів, працюючи над 3-м томом «Педагогічної антропології», великий педагог помер за робочим столом о другій годині ночі 22 грудня 1870 (3 січня 1871).

Як і великий класик української літератури Тарас Шевченко, Костянтин Ушинський, заповідав поховати його на схилах Дніпра. Труну з тілом Ушинського 28 грудня 1870 (9 січня 1871) року було перевезено до Києва. Поховано його у святому місці, у некрополі Видубицького чоловічого монастиря під старезним каштаном.

Життєвий і творчий шлях К.Д. Ушинського за всякчас були присвячені служінню своєму народу. Ще у студентські роки він записав у щоденнику: «Зробити якнайбільше користі моїй батьківщині – ось єдина мета мого життя і до неї якраз я повинен спрямувати всі свої здібності». Своєї мети він досягнув і результатом багаторічної плідної праці стала величезна науково-педагогічна спадщина «учителя вчителів».

Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народності, який ґрунтується на думці, що народ має право на школу рідною мовою, побудовану на власних національних засадах, і повинен її мати. Термін «народність» Ушинський пояснює як своєрідність кожного народу, яка зумовлена його історичним розвитком, географічними, економічними, політичними та іншими умовами його життя, тобто те самобутнє, найтиповіше і найдорожче, що відрізняє одну націю від іншої й забезпечує їй успішне функціонування і розвиток. З’ясуванню педагогічного принципу він присвятив одну з найвизначніших праць – «Про народність у громадському вихованні» (1857 р.).

Однією з ознак народності, наголошував Костянтин Ушинський, є мова – найкращий виразник духовної культури народу. «Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує покоління народу в одне ціле. Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але вимерла мова в устах народу – вимер і народ».

Вивчаючи досвід західноєвропейських шкіл, К.Д.Ушинський відстоює тверде переконання у доцільності організації початкового виховання і навчання дітей до восьми років у сім’ї або в умовах, наближених до сімейного виховання.

Одним із перших посібників для жіночої освіти, підготовки матері була праця К.Д.Ушинського «Людина як предмет виховання», де він виклав систему душевних (тобто психічних) явищ розвитку дитини раннього віку, простежив розуміння явищ свідомості, почуття та волі у загальнолюдській, народній свідомості та порівняв їх розуміння в тих або інших психолого-педагогічних теоріях, на які була багата тогочасна педагогічна наука.

Ушинський вперше в історії вітчизняної педагогічної думки розвинув ідеї Яна Коменського та запропонував системний підхід до організації та побудови жіночої освіти: поділу навчального закладу на класи; розподілення предметів навчання та програм викладання; визначення числа годин навчальних занять і розподілу їх по класах. Особливу увагу приділяв педагог особистості викладачів, від яких, на його думку, залежатиме успіх виховання майбутніх матерів.

Великий педагог створює низку наукових праць присвячених проблемі жіночої освіти в яких викладає основи дидактики.

Серед них вчений написав і видав неординарні за своїм дидактичним змістом і методикою підручники для початкового навчання дітей в елементарних школах та сім’ях – «Дитячий світ» (1861), «Рідне слово» (1864), а також хрестоматію і методичні посібники до них. Ці два підручники побудовані на основі народної творчості, зокрема української: казках, піснях, прислів’ях, приказках, загадках. Перевидавались вони кількадесят раз.

Аналізуючи загальні основи вітчизняного, європейського, американського виховання, учений дійшов до таких висновків:

«Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці»;

«У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим»;

«Досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам»;

«Науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів, але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя»

Найважливішою і найфундаментальнішою працею великого педагога є тритомник «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології» (1868-1869). Антропологію К.Д. Ушинський розумів як сукупність ряду наук, а саме: анатомії, фізіології, патології людини, психології, логіки, історії, філології, історії виховання та інших, що вивчають людину та її діяльність. Така спроба «антропологізації», наукового підходу до педагогіки, була першою у вітчизняній, та і в зарубіжній, освіті. За масштабністю і глибиною висвітлення актуальної психолого-педагогічної проблематики серед сучасників Ушинський не мав собі рівних.

Дидактика К. Ушинського глибинна, розмаїта й оригінальна. Він вважав за необхідне будувати навчання на основі врахування національних, вікових, статевих і психологічних особливостей дітей, наголошував на значенні повторення у процесі навчання, обґрунтував дидактичні принципи свідомості, наочності, систематичності, міцності засвоєння знань.

Насамперед, К. Ушинський наголошував на тому, що для педагога є важливим всебічне вивчення дитини. Він пише: «Як було б зовсім безглуздо для медиків обмежитися вивченням самої терапії, так було б безглуздо обмежитися вивченням самої педагогіки тільки як зібрання правил виховання для тих, хто хоче присвятити себе виховній діяльності.»

Аналіз основних ідей Ушинського переконує у тому, що вони є видатним явищем в історії освіти і головним стимулом суспільного розвитку. Демократична система навчально-виховного процесу, на переконання К.Д.Ушинського, ґрунтується на таких ідеях:

  1. гармонійний розвиток людини, що поєднує розумову зрілість, моральну досконалість і фізичну розвиненість (тобто єдність навчання, виховання і розвитку);

  2. визнання розумово-розвивальної і морально-виховної сили учителя;

  3. системність у розташуванні навчальних предметів з урахуванням внутрішніх і міждисциплінарних зв’язків;

  4. наступність у навчанні;

  5. освіта має бути поза релігією;

  6. формування почуттів обов’язку і відповідальності;

  7. роль мовлення і мови у психічному розвитку дитини;

  8. виховання з урахуванням впливу соціального і природного середовища;

  9. праця є основою і засобом людського існування;

  10. цілісна система гармонійного родинно-громадсько-шкільного виховання.

Значення К.Д. Ушинського у розвитку педагогічної думки колосальне, оскільки він став основоположником, творцем глибокої, стрункої педагогічної системи. Послідовниками Ушинського в Україні були Тимофій Лубенець, Борис Грінченко, Xристина Алчевська, Юій Федькович, Софія Русова, Григорій Ващенко, а також інші українські, російські, грузинські, вірменські, фінські, татарські та болгарські педагоги.     

Педагогічні ідеї великого педагога сьогодні, як ніколи, актуальні для відродження й розвитку національної школи, освіти, української системи виховання, української педагогіки. І хоча К. Ушинський писав свої праці російською мовою, бо так склалися обставини його життя, але він належить до плеяди славетних українських педагогів, належить Україні, з якою завжди був кровно і духовно пов’язаний.

Природно, що пам’ять про К.Д. Ушинського гідно вшанована нащадками. Його ім’я носять освітні установи і вулиці багатьох міст. У скверах красуються пам’ятники і погруддя.

За заслуги в області педагогічних наук учителі відзначаються срібною медаллю К.Д. Ушинського. Адже, К.Д. Ушинський вважав, що «вчитель – той, хто постійно сам вчиться, займається самоосвітою, знайомиться з найновішою педагогічною літературою, підвищує й удосконалює свою кваліфікацію».

Додаток – мультимедійна презентація.

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Освітні ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського як основа української педагогіки Свириденко О.Ф. Спеціалізована школа № 252 імені Василя Симоненка, м...
Слайд № 1

Освітні ідеї Костянтина Дмитровича Ушинського як основа української педагогіки Свириденко О.Ф. Спеціалізована школа № 252 імені Василя Симоненка, м. Київ

В роки царської сваволі Він жадав народу волі, Працював для Батьківщини, Душу розумів дитини, Школу рятував з безодні, – Став безсмертним він сього...
Слайд № 2

В роки царської сваволі Він жадав народу волі, Працював для Батьківщини, Душу розумів дитини, Школу рятував з безодні, – Став безсмертним він сьогодні! П.Г.Тичина

К.Д. Ушинський – геніальний український педагог “Ні, я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і бать...
Слайд № 3

К.Д. Ушинський – геніальний український педагог “Ні, я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися й поховані в українській землі.”

Батьки Любов Степанівна Гулак-Капніст, походила з родини відомого українського письменника Василя Васильовича Капніста, який народився і жив у с. О...
Слайд № 4

Батьки Любов Степанівна Гулак-Капніст, походила з родини відомого українського письменника Василя Васильовича Капніста, який народився і жив у с. Обухівка Миргородського повіту Полтавської губернії. Дмитро Григорович Ушинський – виходець Новгорода-Сіверського Чернігівської губернії, військовослужбовець, ветеран Вітчизняної війни 1812.

На батьківщині педагога “Боже мій! Скільки перемріялось - на цьому прекрасному березі Десни, на цих кручах, навислих над рікою. Як оживлялось і нап...
Слайд № 5

На батьківщині педагога “Боже мій! Скільки перемріялось - на цьому прекрасному березі Десни, на цих кручах, навислих над рікою. Як оживлялось і наповнювалося враженнями життя моє, коли наближалася весна!“

Про матір “Мати моя померла, коли мені не було ще дванадцяти років, а батько після смерті матері майже не жив дома, отже, жив я один з меншим брато...
Слайд № 6

Про матір “Мати моя померла, коли мені не було ще дванадцяти років, а батько після смерті матері майже не жив дома, отже, жив я один з меншим братом моїм у тому хутірці, куди ніхто не наглядав.” “Мати є необхідним посередницьким членом між наукою, мистецтвом і поезією, з одного боку, звичаями і характером народу, з другого.” “Завдяки матері успіхи цивілізації проникають у родинне виховання, а через нього і в життя народу.”

Освіта «Виховання, яке ми здобули у 30-х роках у бідній повітовій гімназії маленького містечка Малоросії Новгорода-Сіверського, було у навчальному ...
Слайд № 7

Освіта «Виховання, яке ми здобули у 30-х роках у бідній повітовій гімназії маленького містечка Малоросії Новгорода-Сіверського, було у навчальному відношенні не нижче, а навіть вище того, яке у той час здобувалося у багатьох інших гімназіях. Цьому багато сприяла пристрасна любов до науки і навіть деяка педантична повага до неї з боку покійного директора Н-ської гімназії, старого професора, ім’я якого відоме і в ученій літературі, – Іллі Федоровича Тимковського».

Освіта Юридичний факультет Московського університету Товариш по університету Ю.С. Рехневський про Ушинського: “Вже під час вступних екзаменів і пер...
Слайд № 8

Освіта Юридичний факультет Московського університету Товариш по університету Ю.С. Рехневський про Ушинського: “Вже під час вступних екзаменів і перших лекцій в університеті ми всі звернули увагу на Ушинського, який був тоді вельми молодою людиною, майже хлопчиком, з чорними виразними очима, з розумним і надзвичайно симпатичним лицем, жива і жвава мова якого, з ледь помітним малоросійським акцентом, оригінальні й різкі судження з приводу університетських лекцій, тогочасних літературних і театральних явищ і всього того, що цікавило наш університетський світ, мимоволі збуджували загальне співчуття, яке викликає видка непересічний юнак.”

Кар’єра 1846-1849 р.р. – професор Ярославського юридичного ліцею; 1850-1854 р.р. – помічник начальника департаменту іноземних віросповідань у МВС; ...
Слайд № 9

Кар’єра 1846-1849 р.р. – професор Ярославського юридичного ліцею; 1850-1854 р.р. – помічник начальника департаменту іноземних віросповідань у МВС; 1854-1859 – викладач та інспектор Гатчинського сирітського інституту;

Кар’єра 1859-1862 – інспектор класів Смольного інституту шляхетних дівчат; 1860-1862 р.р. – редактор «Журналу Міністерства народної просвіти».
Слайд № 10

Кар’єра 1859-1862 – інспектор класів Смольного інституту шляхетних дівчат; 1860-1862 р.р. – редактор «Журналу Міністерства народної просвіти».

Велич педагога “Захопленість Ушинського передається слухачам, і вони всі, разом із своїм лектором, не чують дзвоника, не помічають, що вже настав к...
Слайд № 11

Велич педагога “Захопленість Ушинського передається слухачам, і вони всі, разом із своїм лектором, не чують дзвоника, не помічають, що вже настав кінець лекції, що вже давно біля дверей стоїть інший професор, чекаючи своєї черги, - і тільки коли терпіння цього останнього остаточно вичерпається і він звернеться до Ушинського із заявою, що час кінчати, а то він, професор, піде, - Ушинський відразу ж спустившись з хмар своєї полум’яної фантазії, страшенно бентежиться, просить вибачення і летить стрімголов з аудиторії під грім аплодисментів зачарованих його промовою студентів.” В.Є. Єрмилов

Сім’я Надія Семенівна Дорошенко-Ушинська Сини: Павло, Костянтин, Володимир Дочки: Віра, Надія, Ольга Всі онуки і правнуки Костянтина Дмитровича Уши...
Слайд № 12

Сім’я Надія Семенівна Дорошенко-Ушинська Сини: Павло, Костянтин, Володимир Дочки: Віра, Надія, Ольга Всі онуки і правнуки Костянтина Дмитровича Ушинського живуть за кордоном. Майже ввесь рід Ушинських відноситься до педагогів.

За кордоном “Здоров’я моє з кожним днем стає все гірше і гірше, і швейцарське повітря не замінить мені браку діяльності” з листа Ушинський у від 24...
Слайд № 13

За кордоном “Здоров’я моє з кожним днем стає все гірше і гірше, і швейцарське повітря не замінить мені браку діяльності” з листа Ушинський у від 24 серпня 1862 року до Михайла Семовського, знайомого по Смольному інституту. Минута грусти Скиталец невольный средь теплых полей, Грущу я по Родине хладной моей: По нашим глубоким снегам, По нашим сосновым лесам, Прекрасно здесь море и горы чудесны, И свет здесь прекрасен небесный, Природа ж куда хороша! Но стонет и ноет степная душа! К.Д. Ушинський Женевске озеро Швейцарія, Німеччина, Франція, Бельгія, Італія

За кордоном Швейцарія, Німеччина, Франція, Бельгія, Італія «Педагогічна подорож по Швейцарії» «Педагогічна антропологія».
Слайд № 14

За кордоном Швейцарія, Німеччина, Франція, Бельгія, Італія «Педагогічна подорож по Швейцарії» «Педагогічна антропологія».

Останній прихисток Могила К.Д. Ушинського у некрополі Видубицького чоловічого монастиря
Слайд № 15

Останній прихисток Могила К.Д. Ушинського у некрополі Видубицького чоловічого монастиря

Мета «учителя вчителів» “Зробити якнайбільше користі моїй батьківщині – ось єдина мета мого життя і до неї якраз я повинен спрямувати всі свої здіб...
Слайд № 16

Мета «учителя вчителів» “Зробити якнайбільше користі моїй батьківщині – ось єдина мета мого життя і до неї якраз я повинен спрямувати всі свої здібності.”

Основа педагогічної системи Ушинського – принцип народності “Виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну сил...
Слайд № 17

Основа педагогічної системи Ушинського – принцип народності “Виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема у найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу… тільки народне виховання є живим органом в історичному процесі народного розвитку... А тому виховання не треба вигадувати, бо воно існує у народі стільки віків, скільки існує сам народ; з ним воно народилося, з ним зросло, відобразило у собі всю його історію і всі його якості.” «Про народність у громадському вихованні» (1857 р.)

Ознака народності – мова “Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне ве...
Слайд № 18

Ознака народності – мова “Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле… Коли зникає мова народна в устах народу, до того часу живий і народ… Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але відберіть мову – і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ». «Про народність у громадському вихованні» (1857 р.)

Жіноча освіта – основа народної педагогіки “Людина як предмет виховання”, “Дитячий світ”, Рідне слово”, “Проект деяких реформ у розподілі класів Ви...
Слайд № 19

Жіноча освіта – основа народної педагогіки “Людина як предмет виховання”, “Дитячий світ”, Рідне слово”, “Проект деяких реформ у розподілі класів Виховного товариства благородних дівиць і С.-Петербурзького Олександрівського училища”, “Подання про зміни в розподілі предметів по класах Виховного товариства благородних дівиць”, “Подання про необхідність деяких змін у складі та курсі спеціальних педагогічних класів”, “Що нам робити із своїми дітьми”.

Публіцистика “Журнал для воспитания” “Про користь педагогічної літератури” “Три елементи школи” “Про народність у суспільному вихованні” “Шкільна р...
Слайд № 20

Публіцистика “Журнал для воспитания” “Про користь педагогічної літератури” “Три елементи школи” “Про народність у суспільному вихованні” “Шкільна реформа в Північній Америці” “Журнала Министерства народного просвещения” “Праця в її психічному і виховному значенні”, “Недільні школи” “ Питання про народні школи” “Рідне слово” Проект учительської семінарії”.

Педагогіка початкової освіти «…К. Д. Ушинський „Рідним словом“ зробив у педагогіці те, що колись Пушкін зробив у поезії своїм твором „Руслан і Людм...
Слайд № 21

Педагогіка початкової освіти «…К. Д. Ушинський „Рідним словом“ зробив у педагогіці те, що колись Пушкін зробив у поезії своїм твором „Руслан і Людмила“, що після німецької мертвечини, затхлого повчання у вигляді моральних сентенцій в школі раптом почулася жива мова, задзвенів бадьорий дитячий сміх». Український радянський педагог Микита Грищенко «Дитячий світ» (1861) «Рідне слово» (1864)

“Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці.” “У кожного народу своя особлива національна система вих...
Слайд № 22

“Загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці.” “У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим.” “Досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам.” “Науку не треба плутати з вихованням. Вона загальна для всіх народів, але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя.” Народна педагогіка К.Д. Ушинського

Народна педагогіка К.Д. Ушинського «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології» (1868-1869) Антропологію за К.Д. Ушинським сукуп...
Слайд № 23

Народна педагогіка К.Д. Ушинського «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології» (1868-1869) Антропологію за К.Д. Ушинським сукупність ряду наук, а саме: анатомії, фізіології, патології людини, психології, логіки, історії, філології, історії виховання та інших, що вивчають людину та її діяльність. “Як було б зовсім безглуздо для медиків обмежитися вивченням самої терапії, так було б безглуздо обмежитися вивченням самої педагогіки тільки як зібрання правил виховання для тих, хто хоче присвятити себе виховній діяльності.”

Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського гармонійний розвиток людини, що поєднує розумову зрілість, моральну досконалість і фізичну розвиненість (єдність н...
Слайд № 24

Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського гармонійний розвиток людини, що поєднує розумову зрілість, моральну досконалість і фізичну розвиненість (єдність навчання, виховання і розвитку); визнання розумово-розвивальної і морально-виховної сили учителя; народність – основа виховання підростаючого покоління у дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу; навчання дітей має здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності; системність у розташуванні навчальних предметів з урахуванням роль мовлення і мови у психічному розвитку дитини; освіта має бути поза релігією; виховання з урахуванням впливу соціального і природного середовища; внутрішніх і міждисциплінарних зв’язків.

Послідовники Тимофій Лубенець Xрисина Алчевська Софія Русова Юрій Федькович Борис Грінченко Григорій Ващенко
Слайд № 25

Послідовники Тимофій Лубенець Xрисина Алчевська Софія Русова Юрій Федькович Борис Грінченко Григорій Ващенко

Значення й актуальність К.Д. Ушинський – основоположник і творець глибокої, стрункої педагогічної системи.
Слайд № 26

Значення й актуальність К.Д. Ушинський – основоположник і творець глибокої, стрункої педагогічної системи.

Вшанування пам'яті Вулиці Ушинського у містах України: Вінниця, Донецьк, Керч, Київ, Івано-Франківськ, Нікополь, Сімферополь, Харків, Чернігів. у м...
Слайд № 27

Вшанування пам'яті Вулиці Ушинського у містах України: Вінниця, Донецьк, Керч, Київ, Івано-Франківськ, Нікополь, Сімферополь, Харків, Чернігів. у містах Росії: Абакан, Волгоград, Воронеж, Липецьк, Перм, Санкт-Петербург, Тула, Уфа, Ярославль. Пам’ятники: Київ, Санкт-Петербург, Новгород-Сіверський.

Вшанування пам'яті Освітні установи Наукова педагогічна бібліотека у місті Москва. Ярославський державний педагогічний університет. Гімназії № 1 у ...
Слайд № 28

Вшанування пам'яті Освітні установи Наукова педагогічна бібліотека у місті Москва. Ярославський державний педагогічний університет. Гімназії № 1 у Сімферополі та Гатчині. Педагогічні коледжі у Гатчині, Нижньому Новгороді та № 1 у Москві. Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти. Спеціалізована школа № 187 імені К. Ушинського у Києві. Школа № 6 у місті Тула. Новгородський дитячий будинок-інтернат.

Відзнаки для вчителів Медалі К. Д. Ушинського для нагородження вчителів і діячів педагогічних наук
Слайд № 29

Відзнаки для вчителів Медалі К. Д. Ушинського для нагородження вчителів і діячів педагогічних наук

Дякую за увагу!
Слайд № 30

Дякую за увагу!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.