Стаття "Мотивація до навчання географії" з досвіду роботи вчителя географії Бердянської ЗОШ І-ІІІ ст.№9 Полтавцевої Т.І.

Географія

26.10.2018

891

24

0

Опис документу:
Географія як навчальний предмет має багаті можливості для мотивації пізнавальної діяльності школярів, так як розкриває в своєму змісті надзвичайно барвисту і різноманітну географічну картину світу, що включає природу планети Земля, її населення і господарську діяльність людини в різних куточках планети.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Мотивація до навчання географії учнів середньої ланки


«Розум дитини неможна

наповнити знаннями, він сам

повинен схопити та засвоїти їх».

А. Дістервег


Поняття "мотив" у психології означає конкретне спонукання, причину, що вимагає дії, вчинків.

Мотивація ( від французького мотив - спонукання ), тобто спонукання до дії. Це динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, що визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість.

Географія як навчальний предмет має багаті можливості для мотивації пізнавальної діяльності школярів, так як розкриває в своєму змісті надзвичайно барвисту і різноманітну географічну картину світу, що включає природу планети Земля, її населення і господарську діяльність людини в різних куточках планети . Сам зміст шкільної географії, його тісний зв'язок з життям, з сучасними подіями вже служать мотивацією навчальної діяльності школярів.

Сьогодні ми живемо в світі інноваційних технологій, маємо великі можливості пізнавати світ навколо нас, за допомогою подорожей, туризму - відкриті кордони, що цікавить літератури, маємо можливість доторкнутися до історико - географічним архівних документів минулого. Все це також сприяє до більшого залучення інтересу до предмета в учнів.

Для формування мотивів навчальної діяльності я використовую весь арсенал методів навчання: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові та ін. Кожен із цих методів, окрім інформаційно-навчального, здійснює також мотиваційний вплив та стимулює інтерес до вивчення географії.

Методи стимулювання навчальної діяльності умовно поділяють на підгрупи:

  • методи формування пізнавального інтересу;

  • методи формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні.


Метод формування пізнавального інтересу має три основні ознаки:

  • позитивні емоції діяльності;

  • наявністю пізнавального компонента цієї емоції;

  • наявністю продукту самої діяльності.

До основних методів формування пізнавального інтересу на уроках географії, на мою думку, належать: дискусія, диспут, створення ситуації успіху, ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування тощо), метод опори на здобутий життєвий досвід, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри та ін.

У навчанні дуже важливо забезпечити виникнення глибоких позитивних переживань стосовно пізнавальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Процеси мислення, пам'яті, уваги стають ефективнішими, якщо їх супроводжує душевне хвилювання (радість, гнів, здивування тощо). Цікаво робити те, що вимагає напруження, але труднощі мають бути посильними.

До методів емоційного стимулювання навчання належать:

  • прийом створення ситуації зацікавленості, тобто використання цікавих для учнів прикладів, парадоксальних фактів,

  • проведення дослідів;

  • цікаві аналогії, зокрема зіставлення наукових і життєвих тлумачень окремих природних і суспільних явищ.

Щоб підсилити стимулюючий вплив змісту, необхідно чітко дотримуватися вимог принципів науковості, систематичності і послідовності, зв'язку навчання з життям і практикою.

Стимулювання навчання можна досягти за допомогою методів проблемного навчання, дидактичних ігор. Вони сприяють створенню проблемних ситуацій, обміну знаннями, організації розумової діяльності. Отже, щоб розв'язати проблему перетворення учня з об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо.

Сьогодні ми живемо в світі інноваційних технологій, маємо великі можливості пізнавати світ навколо нас, за допомогою подорожей, туризму - відкриті кордони, що цікавить літератури, маємо можливість доторкнутися до історико - географічним архівних документів минулого. Все це також сприяє до більшого залучення інтересу до предмета в учнів.

1 етап. Виникнення мотивації.

- Наприклад, фіксація мотивів попередніх досягнень - «Ми добре попрацювали над попередньою темою».

- Виклик мотивів відносної незадоволеності - «Але не засвоїли ще одну, але більш важливу сторону цієї теми».

- Посилення мотивів орієнтації на майбутню діяльність - «А тим часом для вашого майбутнього життя це буде необхідно, і привести якусь ситуацію».

2 етап. Підкріплення і посилення виниклої мотивації.

- Чергування різних видів діяльності.

- Матеріали різної складності.

- Відмітки, що викликають позитивні і негативні емоції, задоволеність собою і незадоволеність.

- Активація пошукової активності учнів, підключення їх до самоконтролю і самооцінці.

3 етап. Мотивація завершена.

- Важливо, щоб кожен учень вийшов з діяльності з сприятливим особистим досвідом, що б в кінці уроку виникла позитивна установка на подальше вчення, тобто позитивна мотиваційна перспектива. Для цього важливо посилити оціночну діяльність самих учнів, поєднуючи її з розгорнутою диференційованою оцінкою вчителя.







































На своїх уроках я пропоную різноманітні творчі завдання, які розвивають творчу активність. Це ребуси, головоломки, кросворди. Якщо дітям запропонувати щось нове, незвичайне, вони стають цілеспрямованими, винахідливими. У них з'являється прагнення самим складати такі завдання, а потім їх виконувати.

Нестандартні уроки - один з найбільш ефективних шляхів формування вміння вчитися. При такій організації діяльності відбувається не просто оволодіння знаннями, вміннями і навичками, а й накопичення досвіду творчості, співпраця.

Використання уривків літературних творів дозволяє реалізувати між предметні зв'язки географії та словесності, та розвивати уміння працювати з різними джерелами географічної інформації. Привабливим матеріалом в змісті шкільної географії є ​​і історичні факти. Використання принципу історизму - важливий фактор формування мотивів в навчальному процесі.

Очевидно, що розвиток пізнавальних здібностей та творчої активності учнів на уроках географії сьогодні знаходяться в прямій залежності від використання інноваційних технологій у викладанні предмета.

Великий обсяг географічних знань неможливо викластись в шкільних підручниках. Тому комп'ютер став незаміннім помічником вчителя. Сучасний урок важко уявити без нових комп'ютерних технологій.

Різноманітність мультимедійних підручників, енциклопедій, електронних довідників, звукові та відео фрагменти дозволяють зробити урок цікавім и доступним для розуміння дітей.! Застосування слайд - фільмів на уроках забезпечує наочність, динамічність, більш високий рівень и обсяги інформації в порівнянні з традиційними формами. Створення презентацій - трудомісткій процес, який потребує від вчителя знання комп'ютера, вивчення можливості програм, великої кількості годині. Проте сучасний учитель повинен іти в ногу з часом.

Підвищувати навчальну мотивацію, активізувати пізнавальну діяльність, поглиблювати свої знання з предмету, додатково тренуватися в їх творчому застосуванні дозволяють і заняття в позаурочний час такі як: екскурсії, походи, змагання, що вимагають знань предмету тощо.

Географія, це той предмет, який завжди з тобою! Будь-який вчитель, в тому числі і я, постійно знаходиться в пошуку нових технологій і методів навчання. Адже вони дозволяють зробити урок незвичайним, захоплюючим, а значить, допомагають підвищувати мотивацію до предмету географії. Закінчити виступ хочеться японської прислів'ям: « Наловили мені риби - і я буду ситий сьогодні; навчи мене ловити рибу - так я буду ситий до кінця життя». А наша з вами основне завдання, шановні колеги, - навчити дітей вчитися.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.