Стаття " Ментальність українського народу "

Опис документу:
У статті йдеться про важливу рису українського народу - менталітет. Майбутнє кожної держави значною мірою залежить від того, наскільки успішно вона зможе визначити свою мету, усвідомити свої інтереси та наскільки поєднуватимуться інтереси самої держави з інтересами її громадян. Тобто, наскільки сильною буде політична самосвідомість. Але вченими доведено ,що вона цілком залежить від ментальності народу.У статті дано визначення ментальносі народу,звернено увагу на основні його риси .

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ментальність українського народу

Майбутнє кожної держави значною мірою залежить від того, наскільки успішно вона зможе визначити свою мету, усвідомити свої інтереси та наскільки поєднуватимуться інтереси самої держави з інтересами її громадян. Тобто, наскільки сильною буде політична самосвідомість. Але вченими доведено ,що вона цілком залежить від ментальності народу.

ЩО ТАКЕ МЕНТАЛЬНІСТЬ?

Ментальність (від лат. mens -- пов'язаний з духом, духовністю) -- це спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи до навколишнього світу. Ментальність -- це призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому. Тож можемо говорити про те, що вона притаманна кожній людині, незалежно від етнічної належності, соціального стану, статі, мови тощо

Кожен народ у процесі свого історичного буття виробив особливий менталітет, тобто своєрідний спосіб усвідомлення й ставлення до світу, який задається мовою, традиціями, вихованням, релігійними уявленнями тощо, тобто усією суспільною практикою людей. До менталітету належать звички, прагнення, символіка, традиції, інтуїтивне несвідоме, що існують на рівні несвідомих психічних процесів. Поняття “ментальність” у науковий обіг увійшло з 1958 р. завдяки двом французьким дослідникам Ж.Люб'є і Р.Мандру. Через цю категорію ми можемо аналізувати психічний склад людей у соціальному, політичному чи етнічному контексті.

Ментальність - як і багато інших ознак, притаманних народу, важко вичленити, виміряти, обгрунтувати. Як зазначють вчені - це потреба , в якій не усвідомлюється, суспільство, народ. Ментальність - це спосіб існування .

У загальному, ментальність визначається як певна, характерна для конкретної культури, специфіка культури людей, психологічний архетип, «темперамент» тієї чи іншої людської спільноти. Ментальність відбиває сутність колективної свідомості. Ідея на рівні ментальності - це не продукт чийогось індивідуального світобачення, а радше емоційний грунт, на якому виникають ідеї і символи певного народу. Пізнавальна цінність ментальності як психологічного субстрату якраз і полягає у тому, що вона являє собою відображення історичного процесу.

Поняття «ментальність» пов'язане з такими латинськими аналогами, як mentalis, mens, mentis - «розумовий», «розум», «думка» або «інтелект». У англійській мові слово mentality означає «розум», «інтелект», «розумові особливості», «міра інтелектуальної енергії», «напрямок мислення», «характер» або «спрямування інтелекту». Отже, виходячи з самої етимології слова, зміст ментальності міститься в когнітивній сфері та визначається насамперед тими знаннями, якими володіє дана спільнота. Разом з віруваннями знання створюють уявлення про навколишній світ,

Ментальність зберігає генетичний код народу, допомагає зрозуміти закономірності розвитку культури, суспільної моралі. На її основі виникає відчуття ідентичності, що визначає політичну і побутову поведінку.

Якщо скласти ментальне намисто українського суспільства, то воно, мабуть, складалось би із наступних перлин: хазяйновитість - консерватизм - універсальність - миролюбство - релігійність – обдарованість сентиментальність - відкритість - кмітливість, хитрість .

Таким чином, дослідження української ментальності допомагає краще зрозуміти сутність українського народу, його специфіку на тлі різноманіття слов'янських народів. Ментальність українського народу формувалася під впливом складних історичних обставин. Основну роль відіграло геополітичне розташування України на перехресті історичних шляхів зі Сходу на Захід і з Півночі на Південь. Ця обставина обумовила химерне поєднання у світогляді українця західної (активно-раціоналістичної, індивідуалістичної, матеріалістичної) та східної (пасивно-споглядальної, спрямованої на вищі істини) ментальності. Так, наприклад, сучасний українець, як західнянин, високо поціновує досягнення науки та техніки, але водночас для нього важливо, щоб вони використовувалися задля гуманістичних цілей. Українцям пощастило з багатою територією, помірним кліматом, про що історично говорять постійні набіги чужоземців, красу української землі оспівували, нею захоплювалися. Риси ментальності українського народу цілком відповідають її природній красі. У даному контексті варто згадати слова В. Січинського: «Що за розкіш та Малоросія! В її природі нема нічого яскравого, різкого, але стільки миролюбного, ласкавого» Любов до природи була притаманна пращурам українського народу ще з часів язичництва, коли вони відчували себе частиною Всесвіту. Це сформувало такі найвластивіші риси українського народу як самозаглибленість, ліризм, естетизм та філософічність українського характеру. На формування саме цих рис вдачі українця значний вплив мало, на думку Д. Чижевського, «постійне тло української історії -- природа України... Степ був тією основою, що якнайбільше придалася до усталення психічних рис... Сполучення широти і розмаху краєвиду з буйним розквітом життя, що притаманне Степові як формі буття природи, так само як море, ліс і гори, породжує почуття безмежно-могутнього або величного, а водночас і своєрідний неспокій». Ландшафтні особливості України, на думку дослідників, стали джерелом «величності», що породжує «естетичне і релігійне» почуття і філософську настанову. Саме ці географічні особливості існування українців як автохтонного етносу протягом віків історії формували зазначений психофізичний тип, а відтак і ментальність українців.

Українець дуже прив'язаний до своєї родини, в якій намагається будувати міцні і надзвичайно близькі стосунки. Для його ментальності характерно піклуватися. Українці, як правило, оточують своїх близьких турботою, своєрідною материнською опікою. Дітей підтримують до зрілого віку, і часто ще й у зрілому віці. Така щільність родинних стосунків певною мірою теж визначається історичним минулим: на території, що лежала на перехресті західного й східного світів, практично не припинялися війни і грабіжницькі напади. Жити тут було небезпечно, панування часто змінювалося, і зберегтися як єдине ціле можливо було лише замкнувшись у колі найближчих. Для української родини традиційно характерна велика роль жінки і передусім матері.

Як і в кожного народу, в українців є свої, властиві лише їм етнічні риси характеру, серед яких особливе місце посідають щедрість і гостинність Але варто зазначити, що зараз гостинність втрачає свою ідентичність, існує недовіра до перехожих, та й сам символ «гість» для сучасного українця вже нічого не вартує. Довгий час суспільство поділялося на тих, хто годував країну (селянство), і тих, хто її боронив (козацтво). Це породжувало дві майже протилежні форми свідомості. Перша - тип захисника, воїна, шаленого, нестримного і авантюрного, що п'яніє від парубоцького запалу, здатного на афективні, нерозсудливі і героїчні вчинки. Такими козаки нерідко постають у “Кобзарі” Тараса Шевченка, такими їх змальовували українські і польські романтики.

Важливу роль у становленні української ментальності зіграла також церква. Історично народний світогляд українців має три основні шари: демонологічний, міфологічний і християнський. Християнська релігія, яка прийшла на українські землі в кінці Х ст., абсолютизувала дохристиянську ієрархічність, намагаючись якщо не зруйнувати стару світоглядну систему, то максимально пристосувати її до своїх потреб. Результатом такого протиборства ідей став релігійний дуалізм (двовір'я), елементи якого донині збереглися у народних звичаях і обрядах. Із впровадженням християнства у віруваннях і повір'ях посилюється елемент надприродного. Разом з тим, фантастичне і надприродне, яке не пов'язувалося з офіційною релігією, витіснялося у сферу фольклорної традиції (поезії, казок, легенд тощо).

Глибинні пласти українського менталітету, безумовно, закладені землеробством, яке з найдавніших часів було головним заняттям арієзованого проукраїнського та українського етносів. Саме зв'язок з землею визначив особливості світобачення наших предків, їхні культурні орієнтири та соціальну організацію. Закодовані на рівні архетипу „Україна”, закріплені в традиціях та мові, ці чинники крізь століття генерують свої імпульси, зумовлюючи такі риси українського національного характеру, як тонке відчуття гармонії, виважений підхід до вирішення складних справ, працьовитість, відсутність агресії, ліричне сприйняття життя, м'який гумор, відчуття господаря та певний індивідуалізм (дещо завищена самооцінка, хвалькуватість, пасивність в громадських справах).

Таким чином, вести мову про менталітет українців -- це аналізувати їхні помисли й ідеали, їхній світогляд, індивідуально-національні риси характеру й життєдіяльності, основи та своєрідність духовності. А це означає бачити їх і в загальній типовості, проте обов'язково в особовій неповторності, визнавати за ними право на самобутнє буття.

Список використаної літератури

1.Артюшенко, О. М. Сучасні риси української ментальності / О. М. Артюшенко // Гілея: науковий вісник : збірник наукових праць. -- К. : ВІР УАН, 2012. -- № 5. -- С. 446--449

2.Вуськович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу //Право України. - 1998. - № 6. - C. 108-111.

3.Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру //Сучасність. - 1998.

4.Лобань Т. Особливості українського менталітету та його вплив на процес державного будівництва в Україні //Людина і політика. - 2004

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
1
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!