Казковий епос як частина усної народної прози є великим пластом української словесності. Народна казка відображає у своєрідній формі життєвий досвід та уявлення людей про навколишній світ, моральні цінності, поняття добра і зла, ставлення до оточуючих. В основі казки лежить вимисел, тому зображене у них не сприймається як дійсність. Вироблена сталість своєрідної побудови казки, її мовні ознаки, групування героїв, підтекст визначають ідейний зміст казки, вказують на їх глибокі народні корені.



