Статеве виховання – одна із складових морального, тому, відповідно, за його відсутності, неможливо вважати особистість всебічно розвиненою, високодуховною, гармонійною. Тривалий час існувала хибна думка, що питання інтимних стосунків між чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне, відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковим підґрунтям, неетичне, непристойне, до того ж – сприяє породженню хворобливої цікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. Саме тому широкого розголосу і вивчення статева освіта (як один із методів статевого виховання) набула в часи так званої «сексуальної революції» (80-ті роки минулого століття). Хоча ще на початку ХХ ст. неабияке значення надавалося статевій освіті молоді; різниця в тому, що ці знання подавалися під дещо іншим кутом зору, ніж сьогодні.


