+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

"Спостереження в природі: зміст та особливості проведення"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Доповідь на тему:

«Спостереження в природі: зміст та особливості проведення»

ЗМІСТ

1.Вступ………………………………………………………........................................3

2. Спостереження в природі: зміст та особливості проведення

2. 1. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою............3

2. 2. Види та форми спостережень.................................................................................4

2. 3. Прийоми здійснення пізнавальної діяльності дітей при спостереженні.......5

2. 4. Особливості проведення спостережень................................................................6

3. Висновки………………………………………………………..................................7

Список використаної літератури....................................................................................8

Додатки

1. Плани-конспекти цільових прогулянок..............................................................9-11

3. Памятка щодо оформлення куточка природи......................................................12

Вступ

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні світогляду людини, що передбачає гуманну взаємодію з природним довкіллям.

Освітня лінія базового компонента дошкільної освіти «Дитина у природному довкіллі» передбачає формування у дитини уявлень про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, взаємозв’язок природних умов, рослинного та тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Реалізація завдань ознайомлення дітей з природою здійснюється за допомогою різних методів. Метод – спосіб взаємопов’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття умінь і навичок. В ознайомленні дошкільників з природою використовуються різні методи: спостереження, демонстрування картин (ілюстрацій), кінофільмів, нескладні досліди, праця в куточку природи, ігри, розповідь вихователя, читання художньої літератури, бесіди. Усі методи взаємопов’язані між собою і часто використовуються у поєднанні, наприклад: спостереження поєднуються з розповіддю вихователя, грою.

Проблемі спостережень приділяється багато уваги у дослідженнях науковців. Спостереження розглядається як: 1) важливий психічний процес (Г. О. Люблінська, С. Л. Рубінштейн); 2) вид пізнавальної навчальної діяльності (Б. Г. Ананьєв); 3) метод навчання (М. М. Скаткін, Л. В. Занков та ін.). Така різноманітність підходів свідчить про актуальність дослідження спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу.

Спостереження основний як метод ознайомлення дітей з природою

У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи поділяються на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з природою через безпосередній контакт з нею, чи опосередкованим шляхом (через картини, розповіді вихователя, читання дитячої літератури тощо). До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать спостереження, прості досліди, ігри з природними матеріалами.

Дослідження (Г. К. Матвєєвої, П. Г. Саморукової) доводять, що спостереження зароджується у молодших дошкільників під час продуктивної діяльності. Наприклад, дитина, граючись у пісочниці, ліпить пасочки. Одна з них розсипається, бо пісок взято з незволоженого місця, а інша – тримається. Це зосереджує увагу дитини, змушує її думати над тим, як досягти успіху.

Спостереження тісно пов’язані зі словом. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, вихователь керує розгляданням об’єктів природи і досить часто у слові фіксується результат спостережень
(бесіди, розповіді про те, що діти бачили).

Спостереження не відбувається спонтанно. Воно потребує керівництва з боку вихователя: навчання прийомам раціонального обстеження, порівняння, виділення істотних залежностей, підведення до узагальнень, формування ставлення до об’єктів природи.

Види та форми спостережень

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, за тривалістю поділяються на: епізодичні, або короткочасні (наприклад, веселка, злива, розглядання їжачка, черепашки) та тривалі (наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп’янків, їх розкриття, утворення плодів тощо).

За дидактичною метою спостереження поділяють на 1) первинні (наприклад, спостереження за жовтою кульбабою), 2) повторні (наприклад, спостереження за кульбабою з білими сім’янками, аналізування змін), 3) заключні (простеження змін характерних для певних пір року, наприклад, восени – похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів), 4) порівняльні (зіставлення за кольором, розміром тощо).

За способом організації розрізняють спостереження 1) колективні (об’єднують всю групу або проводяться підгрупами), 2) індивідуальні
(з дітьми, які відстають у засвоєнні програми, та з інтелектуально обдарованими дітьми, 3) планові, 4) позапланові (за ініціативою дітей).

Спостереження може проводитися у різних формах: 1) на заняттях, 2) під час екскурсій, 3) на прогулянці, 4) у куточку природи, 5) під час роботи на земельній ділянці.

Під час занять, що місять спостереження, дітей вчать роздивлятися і правильно називати частини рослин і тварин, спостерігати за тим, як їдять і пересуваються тварини (наприклад, кролик, жаба стрибають, бо в них задні ноги довші, ніж передні; у птахів крила – вони літають).

Під час екскурсій діти під керівництвом вихователя можуть спостерігати особливості рослин, зовнішній вигляд і звички тварин і птахів, сезонні зміни в природі.

На прогулянках можна спостерігати погоду, небо (рух хмар, веселку), сезонні зміни у житті рослин і тварин (появу листя і квітів, листопад).

У куточку природи продовжуються спостереження, проведені під час прогулянок та екскурсій, (наприклад, на прогулянці діти розглядають гусінь (її зовнішність, як рухається), а в куточку природи роздивляються, як гусінь у банці з’їла листки на гілочці, діти роблять висновок про шкоду, яку завдає гусінь).

Під час роботи на земельній ділянці – поливанні, розпушуванні – діти ознайомлюються з різними властивостями ґрунту (сухий, вологий), стежать за змінами у зовнішньому вигляді рослин тощо.

Прийоми здійснення пізнавальної діяльності дітей при спостереженні

Основним методичним прийомом керівництва сприймання дітей у процесі спостереження є запитання. Характер запитань, їх складність залежать від віку дітей. У групах молодшого дошкільного віку запитання вихователя спрямовані на визначення властивостей та якостей (Якого кольору? Що їсть? Що робить? тощо). У групах дітей старшого віку запитання складніші (Чому на вулиці сніг розтанув, а в саду ще лежить? тощо).

Коли діти не можуть знайти правильну відповідь самі, застосовується прийом пояснення та розповідь. У молодших групах пояснення короткі, стосуються побаченого (Шпак полетів у шпаківню. Це будиночок, де живуть шпаки). Пояснення для дітей старшого віку складніші, підводять дітей до узагальнень.

У процесі спостереження використовуються ігрові прийоми. Вони особливо важливі у молодшому дошкільному віці для утримання уваги, кращого засвоєння матеріалу. Наприклад, імітація рухів тварин («Пострибали, як горобчики»), звуконаслідування. У групах старшого дошкільного віку використовуються ігрові прийоми, побудовані на змагальності («Хто перший знайде серед дерев липу» тощо).

Важливе значення під час проведення спостережень має використання художнього слова. Воно загострює чуттєве сприймання, сприяє появі яскравих образів, створює відповідний настрій. Наприклад, спостерігаючи відліт журавлів, вихователь може прочитати вірш М. Познанської «Журавлі»: Журавлі летять, курличуть, / Шлють останнє «прощавай», / Літечко з собою кличуть, / Забирають в теплий край.

Особливості проведення спостережень

Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи: 1) підготовчий (коротка бесіда, показ ілюстрацій, щоб зацікавити дітей); 2) початок спостереження (сюрпризні моменти, загадки, щоб підтримати інтерес дітей, повідомлення мети спостереження); 3) основний (пояснення вихователя, розглядання об’єкта); 4) заключний (підведення підсумків, закріплення нових знань).

Щоб мати змогу більш інформативно та повніше виконувати завдання ознайомлення дітей з природою, слід дотримуватися схем спостереження. Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно користуватися такою схемою: 1. Оцінка краси, своєрідності явища природи; 2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища; 3. Значення цього явища у природі та житті людини. Наприклад, спостереження за перистими хмарами: «Подивіться, які красиві хмарки на голубому небі. Вони називаються перисті, бо знаходяться високо в небі, де дуже холодно, і складаються з дрібнесеньких крижинок. Люди милуються голубим небом з хмарками, а художники малюють їх на картинах».

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин, тварин) доцільно дотримуватися такої схеми: 1. Оцінка естетичного вигляду та особливостей будови; 2. Спосіб життя (для тварин), вимоги до життя (для рослин); 3. Значення для природи та життя людини; 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Наприклад, спостереження за бабкою: «Бабка струнка, має блискучі крила, швидко літає, є окрасою природи. Живиться мухами, комарами, має великі очі, щоб бачити здобич. Мошки й комарі докучають людям та свійським тваринам, поїдаючи їх, бабки приносять користь. Де ви бачили бабок? Як ви до них ставилися? Добре, що всі ви знаєте, що ці гарні і корисні комахи потребують дбайливого ставлення до них».

Висновки

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об’єктами природи, в результаті чого в дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними.

Спостереження за об’єктами природи сприяють розвитку мови дітей. К. Д. Ушинський зазначав, що розуміння людської мови полягає у правильному логічному мисленні, яке виникає з точних спостережень. У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх. Спілкування дітей з живою природою дає змогу успішно вирішувати завдання екологічного виховання. Важливою є роль спостережень в естетичному вихованні. Корисні спостереження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбуваються на природі.

У результаті здійснення спостережень формується спостережливість – сукупність особистих якостей і здібностей людини, яка передбачає вміння помічати суттєве в навколишньому світі, правильно розпізнавати типові риси в тих чи інших явищах. Отже, методу спостереження належить основна роль в ознайомленні дітей з природою.

Список використаної літератури

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Наук. кер.: А. М. Богуш. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

2. Веретенникова С.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. – К.: Вища шк., 1979. – с. 43-54.

3. Кістінь Н. В. Серія планів-конспектів цільових прогулянок в природу територією дошкільного закладу / Інтернет-ресурс: https:// dnz286mc.jimdo.com/app/download/.../Цільові+прогулянки+5+р.ж.pdf?t...

4. Ознайомлення дошкільників із довкіллям (За освітньою технологією «Довкілля» А. Богуш, В. Ільченко) / Дитячий садок. – 2006. – №47.

5. Організація спостережень в дитячому садку / упоряд. О. Ю. Харченко. –Х.: Вид. група «Основа», 2007.

6. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: навч. посібник. – К.: Вища школа, 1993. – с. 156-170.

ДОДАТОК 2

1. План-конспект цільової прогулянки для дітей 4-го року життя за темою: «Спостереження за квітами (чорнобривці, айстри) в квітнику восени»

Мета: формувати уяву про осінні квіти, вчити спостерігати, розрізняти за зовнішнім виглядом, користуючись сенсорними еталонами (колір, форма, розмір), виховувати бережливе ставлення до живої природи, вміння переживати радість від спілкування з квітами.

Підготовка вихователя: підібрати вірші, загадки, ігри; підготувати ляльку в сезонному одязі, коробку для збору насіння.

Підготовка дітей: у дітей є досвід спостережень за квітами влітку.

Словникова робота: стебло, насіння, квітка, листя, коріння, чорнобривці, айстри, рожеві, сині, білі, жовті, пишні, яскраві, квітник.

Хід роботи:

Загадка

Діти по садочку гуляють, Різні квіти розглядають. Жовте листя вже літає - Коли, діти це буває? (восени).

Спостереження в квітнику

Запитання:

– Яка зараз пора року?

 Як одягнена наша лялька?

 Що росте в квітнику?

 Які квіти цвіли влітку?

 Що змінилось?

 Які квіти знаєте?

Вірш «Айстри».

А на грядці килимом барвистим

При негоді айстри розцвілись.

Дощ дрібненький падає росою,

Мокре листя у саду летить.

Горді, гарні, сяючи красою,

Наші айстри жваво миготять.

Показати квітку айстри.

– Якого вона кольору, розміру, форми?

 Що є у квітки? (листя, стебло, квітка). У квітки тоненькі пелюстки - голочки.

 На що схожа? ( на зірочку, на їжачка)

 Якого кольору ще ви бачите айстри?

Дітям пропонується понюхати квіти. Милування красою квітів айстри.

Загадка.

Осіння квітка сукню вділа

Рожеву, синю, ніжно-білу.

Стоїть, неначе їжачок,

У неї сотні пелюсток. (айстра)

Спостереження за чорнобривцями.

У чорнобривця також є пухнаста квітка жовтогарячого кольору, кучеряве зелене листя, стебло.

Вірш «Чорнобривці»

Доброзичливі, терплячі.

За любов і ласку вдячні,

Сонечка набрались квіти,

Розрослися пишним цвітом.

Пережили літню спеку,

До морозів недалеко,

А вони веселі, жваві,

Чорнобривці кучеряві.

Запитання:

– Чим схожі ці квіти з айстрами?

 Чим відрізняються?

Дидактична гра «Знайди квітку».

Вихователь називає квітку, яку діти повинні знайти в квітнику, або вихователь описує зовнішній вигляд квітки, яку діти повинні назвати і показати в квітнику.

Хороводна гра «Пішли діти в квітничок»

Діти промовляють текст і співвідносять з ним рухи.

Пішли діти в квітничок (діти ідуть по колу)

Квіточки збирали

Жовті. сині, білі – на вінок зривали.

Квіточки зривали, (зупиняються, імітують рухи)

Віночки звивали.

Як сплели віночки, (розходяться, танцюють)

Завели таночки.

Дитина, що в центрі вибирає пару, вони танцюють. Гра продовжується, в центр стає дитина, яку вибрали.

Розповідь вихователя.

Квіти треба поливати, рихлити землю. Квіти живі, їх не можна топтати, рвати. Вони ростуть у квітнику для краси. Для того щоб на наступний рік вони виросли знову, треба посіяти насіння, яке ми зараз і зберемо з засохлих квітів. Дітям пропонується зібрати насіння квітів.

Підсумок заняття.

2. План-конспект цільової прогулянки для дітей 5-го року життя за темою:

«Спостереження за березою і тополею навесні»

Мета: продовжувати формувати уявлення про дерева (береза, тополя),вчити спостерігати і виділяти окремі ознаки рослин, порівнювати дерева за зовнішніми ознаками, виховувати любов до природи рідного краю.

Підготовка вихователя: підібрати вірші, загадки, дидактичні та рухливі ігри, вивчити вірші та загадки напам’ять.

Підготовка дітей: діти мають досвід із спостережень за деревами восени та взимку.

Словникова робота: береза, тополя, кора, березовий сік, тополиний пух.

Хід заняття:

Загадка.

Що на зиму роздягається,

А на літо одягається? (дерево).

Спостереження за березою.

Запитання:

– Береза яка, висока чи низька?

 Яка в неї кора?

 Які гілочки у берези?

 А які листочки?

 Що було на гілках раніше?

Розповідь вихователя.

Береза висока, має білу кору: довгі, тоненькі гілки. Весною на них з’являються сережки, а потім кругленькі зелені листочки. А ще береза приносить користь - у неї дуже корисний березовий сік.

Вірш П. Ребра «Берізки».

Не дивуйтеся нітрішки,

Що в берізок молодих

Ціле літо чисті ніжки –

Білі-білі наче сніг.

Це тому, що в хороводі,

Коли ми спимо усі,

По траві берізки ходять,

Миють ноги у росі.

Спостереження за тополею.

Запитання:

– Тополя яка, висока чи низька?

 Яка в неї кора?

 Які гілочки у тополі?

 А які листочки?

 Які гілочки у берези, а які у тополі?

 Чи схожі у них листочки?

 Чи пахнуть вони?

Розповідь вихователя.

Тополя висока, має гладеньку кору, довгі гілочки, які тягнуться до сонця, листочки схожі на трикутники. А ще влітку на тополі з’являється пух, який вітер розносить повсюди.

Загадка.

Довга - довга і худенька,

Знизу ширша, вверх гостренька.

Тягне в гору руки – віти,

Що це? Відгадайте діти (тополя).

Хороводна гра «Я маленька берізка»

Діти стають в коло. Співають і виконують рухи:

Я маленька берізка (тополя) (показують рукою на себе)

Виросту велика (піднімають руки до гори)

Не ламай мене (погрожують пальчиком)

Тінь тобі я кину

Від дощу сховаю (ходять по колу)

Бережи мене (гладять себе по голівці).

Дидактична гра «До дерева - біжи!»

Роздати дітям листочки з дерев тополі та берези. За сигналом вихователя: «Один, два, три до дерева біжи!», підбігають до потрібного дерева.

Підсумок заняття.

додаток 3

Оформлення куточка природи

  1. Вимоги до обладнання куточка природи:

  • відповідає віку дітей

  • має естетичний вигляд

  • дотриманий світловий, водний, повітряний режим

  • об’єкти великі, яскраві, менш вибагливі (молодший вік); більш вибагливі, дрібніші – (старший вік)

  • розміщений на рівні дітей.

Пам’ятка

  • Діяльність дітей у куточку природи тісно пов’язана з екскурсіями.

  • Поповнюючи куточок природи новими мешканцями, вихователь знайомить дітей із життям рослин чи тварин у природних умовах.

  • Немає необхідності тримати однакових тварин в усіх групах. Краще придбати різних тварин й періодично обмінюватися ними чи організовувати відвідування інших груп для ознайомлення з тваринами, що мешкають там.

  • Для розміщення рослин та тварин необхідно використовувати найбільш освітлену частину кімнати

  • У другій молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дітей, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею (діти можуть допомогти дорослому потримати лійку, налити у неї воду, витерти широкий лист вологою ганчіркою тощо). Годуючи рибок (тварин), вихователь завжди запрошує малят подивитися, як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити. Діти беруть у цьому процесі участь під наглядом педагога, тому що самі вони ще не засвоїли, скільки корму можна давати рибкам (тваринам).

  • У середній групі догляд за рослинами вихователь здійснює у присутності дітей. Поступово заохочує їх до посильної допомоги, показуючи, як наливати воду, як тримати лійку, поливати, витирати листя, називає предмети, за допомогою яких здійснюється догляд, привчає дітей розкладати їх по місцях. Спочатку під наглядом вихователя, а потім і самостійно, діти виконують доручення щодо догляду за рослинами – витирають велике листя рослин, поливають,- та тваринами - годують рибок, птахів, миють поїлку, наливають води, поставити поїлку й годівницю на певне місце.

  1. Складові:

    • Календарі:

- календар погоди

- календар спостереження за птахами

- щоденник спостережень за деревами

- календар спостережень за ростом рослин

  • Живі об’єкти

  • - Рослинний куточок (квітучі, листяні); - Живий куточок (рибки, папуги, хом’ячки, черепахи)

  • Лабораторія:

  • Столики для ігор з піском, водою та експериментування

  • Набори іграшок і предметів, які плавають або тонуть у воді (іграшкові човники, качки, камінці)

      • Матеріал репродуктивного та творчого опрацювання з певної теми:

  • енциклопедії

  • художні твори

  • ілюстрації та репродукції картин

  • малюнки тощо.

13

Опис документу:
ЗМІСТ 1.Вступ 2. Спостереження в природі: зміст та особливості проведення 2. 1. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою 2. 2. Види та форми спостережень 2. 3. Прийоми здійснення пізнавальної діяльності дітей при спостереженні 2. 4. Особливості проведення спостережень 3. Висновки Список використаної літератури Додатки 1. Плани-конспекти цільових прогулянок 3. Пам’ятка щодо оформлення куточка природи

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись