Спортивно-оздоровчий туризм – один із наймасовіших і доступних форм відпочинку у межах вітчизняної туристичної галузі. Особливо інтенсивно розвивається на територіях, що мають значну культурну й історичну спадщину. Унаслідок зміни вимог, що постають перед обсягом і якістю туристських послуг, і виникненням нових видів і форм туристської діяльності класифікація туризму постійно перебуває у процесі вдосконалення і не може вважатись остаточною. Розкриття поняття спортивно-оздоровчого туризму дозволить визначити його місце у загальній класифікації видів туризму.
Актуальність дослідження зумовлена потребою у вивченні й удосконаленні термінологічного апарату спортивно-оздоровчого туризму у Закарпатті. Аналіз досліджень цієї проблеми. Наукові дослідження у сфері спортивно-оздоровчого туризму перебувають у стадії активного розвитку. Питанням вивчення та класифікації спортивно-оздоровчого туризму присвятили чимало праць українські науковці, зокрема О. Дмитрук [3], Ю. Щур [3], В. Дехтяр [2], С. Фокін [10], П. Масляк [7], Ю. Грабовський [1], О. Скалій [1], Т. Скалій [1], А. Конох [5] та ін. Серед зарубіжних учених можна виділити Ю. Федотова [8], І. Востокова [8], Т. Кравчук [6], Н. Іванова [4], Л. Шматько [9].
У працях О. Дмитрука, Ю. Щура найбільш вдало висвітленно поняття спортивно-оздоровчого туризму, яке передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання механічних транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння та навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо. С. Фокін головною формою спортивного та спортивно-оздоровчого туризму вважає мандрівку або похід.
Мета роботи – розкрити поняття спортивно-оздоровчого туризму, виявити його місце у загальній класифікації видів туризму, проаналізувати види та форми спортивно-оздоровчого туризму. Для її досягнення необхідно вирішити такі завдання: обґрунтувати та розкрити поняття спортивно-оздоровчого туризму, проаналізувати існуючі підходи до його класифікації.
Для реалізації мети були створені такі завдання:
Вивчити теоретичні основи організації та технології спортивного туризму;
з`ясувати сутність спортивного туризму та його місце в загальній класифікації туризму;
розкрити сучасний стан організації та технології впровадження спортивного туризму на Закарпатті;
охарактеризувати ресурсний потенціал Закарпаття для розвитку спортивного туризму;
дати характеристику спортивному туристському підприємству;
обґрунтувати та розробити спортивний тур у Закарпаття.
Методологічна основа дослідження. Було використано як загальнонаукові (системний підхід, структурний аналіз і синтез, порівняльно-географічний), так і спеціальні методи (картографічний, статистичний тощо).
Структура курсової роботи складається: зі вступу, трьох розділів (теоретичної та практичної частин), висновків, списку використаних джерел та додатків.
