У матеріалі подано особисті спогади жительки села Жовнине про дитинство та життя у старому селі, яке було затоплене під час створення Кременчуцького водосховища. Через живу розповідь відтворюються побут, емоції та атмосфера минулого, що збереглися у пам’яті очевидця. Текст має пізнавальну та емоційну цінність для збереження історичної пам’яті рідного краю.















