У цьому відео письменник Степан Процюк аналізує соціалістичний реалізм як штучний мистецький метод, що десятиліттями слугував інструментом радянської пропаганди та ідеологічного гіпнозу. Автор пояснює, як через творчість талановитих і посередніх митців насаджувався культ вождів, викривлене сприйняття дійсності та обов’язковий оптимізм, що не мав нічого спільного з реальним життям. У джерелі детально розглянуто, як соцреалізм нівелював цінність особистості, замінюючи справжні людські почуття служінням партії та фанатичною працею. Особлива увага приділяється трагічним долям письменників, які були змушені підкорятися канонам або зазнавати репресій, та поступовому занепаду цього стилю після смерті Сталіна. Зрештою, текст підкреслює, що ця «іржа» завдала великої шкоди людським душам, підірвавши довіру до літератури через тотальну фальсифікацію правди.











