⚙️🏭 Опис презентації: «Соціально-економічний розвиток підросійської України в другій половині XIX ст.» (§ 20)
Презентація візуально оформлена як креслення епохи промислової революції з шестернями, залізницями, схемами парових котлів та архівними документами. Вона детально розкриває процеси економічної модернізації, формування нових суспільних класів (пролетаріату та підприємців-меценатів), а також роль українського капіталу в збереженні національної ідентичності.
📌 Поетапний зміст слайдів:
Слайд 1. Титульний слайд:
Тема: «Соціально-економічний розвиток підросійської України в другій половині XIX ст.».
Підзаголовок: Ера вугілля, сталі та цукру: Формування робітництва і злет українських підприємців (Історія України, 9 клас, § 20, авт. О. Пометун, 2026).
Слайд 2. Каталізатор змін: Двигун модернізації:
1861 рік: скасування кріпацтва = вільні робочі руки.
1865 рік: будівництво залізниці Одеса — Балта = швидкий транспорт.
Наслідок: Україна перетворюється на головну промислову базу Російської імперії; розвиток ринкових відносин та капіталізму.
Слайд 3. Географія українського капіталу:
«Біле золото» (Цукор): Правобережжя та Лівобережжя; найпотужніша цукрова промисловість у всій імперії, трансформація аграрного сектору.
Вугілля і Сталь: Донбас; центри важкої промисловості (до початку XX ст. Донбас давав 70% вугілля імперії).
Брама у світ: Одеса, Миколаїв, Херсон — експорт товарного хліба, бурхливий розвиток портових міст.
Слайд 4. Гра 1: Промисловий магнат:
Інтерактивне завдання для учнів: з'єднати регіони України (Правобережжя, Донбас, Південь) з їхніми головними промисловими профілями та ключовими містами.
Слайд 5. Новий клас суспільства: Народження пролетаріату:
Перехід до міста (Урбанізація): колишній селянин, який втратив землю та засоби до існування, стає робітником (пролетарем), продаючи свою працю за заробітну плату.
Особливості: багатонаціональний склад (міграція на шахти Донбасу); українці частіше працювали на цукрових заводах (сезонно, ближче до дому); Київ, Харків, Катеринослав, Одеса стають новими мегаполісами.
Слайд 6. Будні робітника: Ціна індустріалізації:
Робочий час: 12–14 годин на добу; відпусток і пенсій не існує.
Умови праці: відсутність техніки безпеки, високий рівень травматизму.
Побут: життя у переповнених бараках, оренда лише «ліжко-місця» (спали позмінно).
Система штрафів: забирала до 30% зарплати (за спізнення, розмови, поломку інструменту); зарплату часто видавали талонами в заводську крамницю (з націнкою).
Слайд 7. Голос інспектора (Гра 2: Детектив фабричної інспекції):
Завдання «Правда чи міф?»: проаналізувати звіти з фабрик щодо умов праці селян-мігрантів на шахтах, тривалості робочого дня, трудового законодавства та форми виплати заробітної плати.
Слайд 8. Українські підприємці: Від кріпаків до мільйонерів:
Завдяки розуму, новаторству та надзвичайній прайовитості вихідці з селян, чумаків та козаків створили власні промислові імперії (насамперед харчова промисловість — цукровіриння та торгівля).
Меценатство: успіх вимірювався не лише накопиченням капіталу, а й масштабним служінням суспільству.
Слайд 9. Галерея «Цукрових Королів» та Меценатів:
Родина Терещенків: цукрові магнати («Прадженням до суспільних справ»); фінансували будівництво музеїв (нині Національний художній музей), лікарень, гімназій у Києві та Глухові.
Родина Харитоненків: цуكрова імперія Сумщини; перетворили Суми на європейське місто (спорудження лікарень, шкіл, кадетського корпусу, мостів).
Родина Симиренків: промисловці та новатори-садівники; спорудили перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка, підтримували український театр і науку.
Слайд 10. Формула виживання нації:
[Економічний прибуток] + [Патріотизм] = [Національне Відродження].
Головна ідея: коли державна влада (через Валуєвський циркуляр та Емський указ) жорстоко забороняла українську мову й культуру та відмовилася фінансувати українську ідентичність, цю роль узяв на себе приватний капітал українських меценатів.
Слайд 11. Гра 3: Аукціон меценатів (Хто за це заплатив?):
Інтерактивне визначення зв'язку між історичними проєктами (видання «Кобзаря», розбудова інфраструктури Сум, фінансування музеїв) та родинами меценатів (Терещенки, Харитоненки, Симиренки).
Слайд 12. Злам епох: Два світи XIX століття:
Порівняльна характеристика Доби кріпацтва (до 1861 р.) (натуральне господарство, поміщики і селяни, повільний темп, ізольованість) та Доби капіталізму (кінець XIX ст.) (ринкова економіка, індустріалізація, робітники та підприємці, швидкий міський ритм, урбанізація).
Слайд 13. Підсумок: Народження модерної нації:
Економічний бум не просто збудував заводи, а зруйнував старий становий поділ, сформувавши нові класи (робітників та інтелігенцію), які згодом розпочнуть боротьбу за соціальні та національні права.
Українські підприємці заклали фінансовий та культурний фундамент для майбутньої політичної нації.
Слайд 14. Гра 4: Дешифратор епохи:
Завдання знайти 4 терміни у хмарі слів, які є зайвими і НЕ стосуються другої половини XIX ст. (зокрема, Магдебурзьке право, Дике поле, Козацькі клейноди тощо).
Слайд 15. Домашнє завдання (Місія для інженерів майбутнього):
Опрацювати § 20 підручника («Історія України 9 клас», авт. О. Пометун, 2026).
Дати розгорнуті й аргументовані відповіді на запитання в кінці параграфа.
Творчий виклик (за бажанням): підготувати коротке повідомлення-пітчинг (на 1 хвилину) про одного з українських підприємців XIX ст., переконуючи сучасних інвесторів вкласти гроші в його ідею.
