Одне з актуальних методологічних завдань сучасної соціологічної науки
полягає у відображенні в логічних схемах розвитку суспільного організму як
цілісної складноорганізованої системи. Вихідним у розумінні суті процесів
соціальних змін є положення про те, що людське суспільство — вищий продукт
і результат саморозвитку природи на одній з планет, яка належить до складної
мережі відносин з космосом. Оскільки однією з головних умов існування всієї
природи є рух, то процесуальність — головна ознака постійно рухомої, змінної
і водночас такої, яка зберігає свою певну постійність, соціальне організованої
природи. У перекладі з латини «процес» — це проходження, просування;
визначається як закономірна, послідовна зміна явища.
