Калита втілює згасання сонячної сили й тепла в кінці осені. За старим стилем це свято припадало на 30 листопада. Зі зміною літочислення воно перейшло на 13 грудня.
Ой, Калита, Калита із чого ж ти вилита?
Ой я з жита сповита, ой я сонцем налита. Для красного цвіту по білому світу.
Саме в цей день Калити відбувалися великі вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Дівчата брали з собою роботу – пряли, дерли піря, вишивали. На вечорницях завжди було весело – можна погомоніти, почути новини, страшні та смішні бувальщини і казки, поспівати, загадати загадки, а на Андрія ще й поворожити.
