і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Соціально-побутові пісні

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Українська пісня – це геніальна поетична біографія народу. Це історія ... народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за с...
Слайд № 1

Українська пісня – це геніальна поетична біографія народу. Це історія ... народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі роки витрачав усю свою силу, кров, життя, як казав Шевченко, “без золота, без каменю, без хитрої мови” на виборювання у боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей! Олександр Довженко

Слайд № 2

козацькі; чумацькі кріпацькі; рекрутські; бурлацькі; наймитські (заробітчанські)
Слайд № 3

козацькі; чумацькі кріпацькі; рекрутські; бурлацькі; наймитські (заробітчанські)

– в основі пісень – масові суспільні явища; – не пов’язані з конкретними історичними подіями; – відсутня сюжетність чи подієвість; – неоднорідні за...
Слайд № 4

– в основі пісень – масові суспільні явища; – не пов’язані з конкретними історичними подіями; – відсутня сюжетність чи подієвість; – неоднорідні за тематичним спрямуванням; – різняться жанровими ознаками, способами поетичного викладу; – об’єднані ставленням до дійсності; – відображають настрої та почуття певних груп народу; – герої пісень – типові узагальнені образи козаків, чумаків, рекрутів; – основна увага зосереджена на почуттях і роздумах героїв. О С О Б Л И В О С Т І ПІСЕНЬ:

Ці пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його ...
Слайд № 5

Ці пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах: «Осавули з нагаями на панщину гонять» не тільки молодих і здорових, але й старих та немічних і навіть малих дітей, а поскаржитися не можна, бо зараз «бере осавула з козаками по сто палок бити”. Пісні були чи не єдиною розрадою та розвагою кріпака.

У піснях кріпацького циклу можна простежити наростання бунтівничих настроїв кріпаків – від скарг і прокльонів, які, за словами великого Кобзаря, бу...
Слайд № 6

У піснях кріпацького циклу можна простежити наростання бунтівничих настроїв кріпаків – від скарг і прокльонів, які, за словами великого Кобзаря, були наївною, невинною помстою («полож, пане, головою із твоєю роботою»), до усвідомлення того, що пани живуть працею кріпаків («а хто ж буде лани жати, як мене не стане?!») до прямих закликів до боротьби.

Р Е К Р У Т С Ь К І Т А С О Л Д А Т С Ь К І П І С Н І Пісні про рекрутчину та солдатчину почали складатися в Україні з кінця ХVІІІ ст. Їх поява бул...
Слайд № 7

Р Е К Р У Т С Ь К І Т А С О Л Д А Т С Ь К І П І С Н І Пісні про рекрутчину та солдатчину почали складатися в Україні з кінця ХVІІІ ст. Їх поява була викликана об’єктивними обставинами: 1699 р. Петро І видав указ про довічну військову службу. Указ діяв майже століття, коли термін був скорочений до 25 років. Таким чином, служба надовго відривала людину від рідних місць, сім’ї. У солдати йшов молодий парубок, а повертався старий дід, інвалід або й зовсім не повертався. Тому ці пісні завжди тужливі. З голосінням, яке нагадує поховальне.

У цих піснях звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю; один з провідних мотивів – прокляття панам, які насильно віддали в солдати, оф...
Слайд № 8

У цих піснях звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю; один з провідних мотивів – прокляття панам, які насильно віддали в солдати, офіцерам, які знущалися з новобранців; зображені картини кривавих боїв, страждань і смерть поранених, які ненавидять тих, хто затівав війну. У піснях, створених на землях Західної України, що тривалий час була під владою цісарської Австро-Угорщини, також відбита трагедія рекрутів: незрозумілі порядки, чужа мова, чужа сторона, покарання, безконечна муштра, а попереду кров, яку проливають жовніри заради чужої вигоди. Для них служба – то страшна мука, бо «наші руки нігде того не робили, но сіяли й орали, за плугом ходили». Найтяжча доля випала біднякам, «бо багацькі гроші мають, то ся викупляють», а сироти мусять відбувати повний термін, тому солдатські й рекрутські пісні сповнені скорботою, жалем і часом підносяться до трагедійних вершин.

Ой зачула моя доля, Що не бути мені дома, Бути ж мені у неволі, У рекрутському наборі. У рекрутському наборі, У залізі, у закові, У солдатському му...
Слайд № 9

Ой зачула моя доля, Що не бути мені дома, Бути ж мені у неволі, У рекрутському наборі. У рекрутському наборі, У залізі, у закові, У солдатському мундьорі. Козаченько догадався, По улицям не шатався, По улицям не шатався, До дівчини заховався… Ой не шуми, луже, ти, зелений гаю, Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Бо я в чужім краю марно погибаю, Й тим же я погибаю, що роду не маю. Ой єсть рід у мене далеко від мене, Перечув я через люде, що жалував мене…

БУРЛАЦЬКІ ПІСНІ Бурлаки – це селяни, які втікали від закріпачення і ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, ...
Слайд № 10

БУРЛАЦЬКІ ПІСНІ Бурлаки – це селяни, які втікали від закріпачення і ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі; манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, та ніде прожити» Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж в родинно- побутовій ліриці, більше суворого реалізму, нарікань на соціальну несправед- ливість, але в ряді пісень просте - жується пісенний зв'язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями. Настрій туги за рідним краєм, сім’єю, образ смерті на чужині передається за допомогою художніх засобів, широко використовуваних у народній ліриці: схилена вишнева гілка – дружина, що втратила надію на повернення бурлака; рання роса, що висихає на вітрі, - бурлацьке життя, що минає в горюванні; гадина, що в’ється біля серця; явір, коріння якого вода підмиває, - туга, що точить серце бурлака

Та не має в світі гірш нікому, Як бурлаці молодому, Гей, гей, як бурлаці молодому! Та бурлак робить, заробляє, А хазяїн п’є, гуляє, Гей, гей, а хаз...
Слайд № 11

Та не має в світі гірш нікому, Як бурлаці молодому, Гей, гей, як бурлаці молодому! Та бурлак робить, заробляє, А хазяїн п’є, гуляє, Гей, гей, а хазяїн п’є, гуляє! Та прийшов бурлак, заросився, Заросився - забродився, Гей, гей, вечеряти опізнився…

Доля наймитів та заробітчан була трагічна. В тогочасному суспільстві вони були найбільш зневаженими людьми. Відірвавшись від батьків, вони, як прав...
Слайд № 12

Доля наймитів та заробітчан була трагічна. В тогочасному суспільстві вони були найбільш зневаженими людьми. Відірвавшись від батьків, вони, як правило, через бідність не мали можливості придбати власного житла, не могли одружитись, мати сім’ю. З одних наймів мусили іти в інші. Важка праця, постійне недоїдання, самотність, духовна пригніченість призводили до хвороб та ранньої смерті. Свої болі й жалі ці люди виливали в численних піснях – сумних і зворушливих. В них йдеться про долю наймита, «що робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає». Бідняки, що домовлялися працювати на хазяїна певний термін, потрапили в найтяжчу кабалу. «Ой матінко-зірко, як у строку гірко, - звертається до матінки дівчина-наймичка, - ні їсти, ні пити, ні сісти, спочити…». У відчаї вона готова прийняти смерть: «ти сира земелька, прийми отця і неньку й мене, молоденьку. Щоб я не ходила, в наймах не служила, чужої роботи тяжко не робила…»

«Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на поле, носити воду, пасти волів. Але це ще не...
Слайд № 13

«Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на поле, носити воду, пасти волів. Але це ще не найбільше горе. Буває, що хазяїн супроводжує наймита в солдати замість свого сина. Наймитські та заробітчанські пісні тематично пов’язані з кріпацькими, чумацькими й солдатськими піснями. Великий цикл складають заробітчанські пісні про еміграцію селян Буковини, Галичини, Західного Поділля і Закарпаття наприкінці 19 – на початку 20 століття до Америки. Покинувши рідну домівку і клаптик землі, що не міг прогодувати сім’ю, емігранти не знаходили полегкості на чужині, яка «не одного господаря з торбами пустила”

Ч У М А Ц Ь К І П І С Н І Чумацький проми- сел був відомий в Україні з давніх- давен, хоча най- більше поширився у ХVІІІ ст. Наші відважні предки з...
Слайд № 14

Ч У М А Ц Ь К І П І С Н І Чумацький проми- сел був відомий в Україні з давніх- давен, хоча най- більше поширився у ХVІІІ ст. Наші відважні предки збиралися в громади, запрягали волів і валками вирушали в Крим по сіль. Це була цікава, але й дуже небезпечна подорож. Адже чумаків підстерігали в дорозі й вороги, і хвороби, і негода, й падіж худоби. Інколи господареві так і не доводилося повернутися додому. На його обійстя приводили лише волів із чорною стрічкою на рогах.

Орієнтувалися чумаки по зірках, так званому Молочному Шляху, який і названий Чумацьким Шляхом. Дорога довга, воли йдуть повільно, тільки пісня й зі...
Слайд № 15

Орієнтувалися чумаки по зірках, так званому Молочному Шляху, який і названий Чумацьким Шляхом. Дорога довга, воли йдуть повільно, тільки пісня й зігрівала душу мандрівників. Чумаки часто були першопрохідцями, своєрідною “газетою”, їх знала навіть тодішня середньовічна Європа. Чумацькі пісні надихали поетів, композиторів, художників. Вірші Тараса Шевченка “Ой, не п’ються пива-меди”, “Неначе степом чумаки”, “У неділю не гуляла” навіяні образами чумацьких пісень. Їхній вплив відчувається в оповіданні С. Руданського “Чумак – український дивоспів”, у п’єсі І. Карпенка-Карого “Чумак” та ін.

Ой горе тій чайці, ой горе небозі, Що вивела чаєнята в степу при дорозі. Там чумаки ішли, ту чаєчку найшли, Вони чаєчку зігнали, чаєнят забрали. А ...
Слайд № 16

Ой горе тій чайці, ой горе небозі, Що вивела чаєнята в степу при дорозі. Там чумаки ішли, ту чаєчку найшли, Вони чаєчку зігнали, чаєнят забрали. А чайка в’ється, в сиру землю б’ється, До сирої припадає, чумаків благає: - Ой ви, чумаченьки, ой ви, добрі люде, Верніть моїх чаєняток, бо горе вам буде! - Не вернемо, чайко, не вернемо, наша, як не було в степу чайки, добра була паша…

Ой у степу криниченька Ой у степу криниченька, З неï вода протiкає. 2 р. Гей, там чумак сивi воли пасе Та з криницi напуває. Воли ревуть, води не п...
Слайд № 17

Ой у степу криниченька Ой у степу криниченька, З неï вода протiкає. 2 р. Гей, там чумак сивi воли пасе Та з криницi напуває. Воли ревуть, води не п'ють. Бо в Крим дорiженьку чують.2р. Ой Бог знає, та Бог i вiдає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистiм степу при долинi,2р. Розпустили сiрi воли пасти При зеленiй муравинi. Поховали того чумаченька Умер, умер чумаченько У зеленому байрацi. Та в недiленьку вранцi,2р. Ой прилетiла сива зозуленька. Та все «ку-ку» та «ку-ку». — Ой подай, чумаче, та подай, голубе, Та хоч правую руку! — Ой рад би я, моя мила. Хоч обидвi подати:2р Насипано та сироï землi. Що не можу пiдняти.

Аналіз пісні Тема: відтворення картини сумного життя чумаків. Ідея: висловлення співчуття чумакові, якого поховано “у зеленому байраці”. ХУДОЖНІ ОС...
Слайд № 18

Аналіз пісні Тема: відтворення картини сумного життя чумаків. Ідея: висловлення співчуття чумакові, якого поховано “у зеленому байраці”. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІСНІ Епітет: “чистий степ”. Звертання: “Ой подай, чумаче, та подай, голубе”, “Ой рад би я, моя мила...” Повтори: “Ой...”, “Умер, умер”, “ку-ку” Риторичні оклики: “Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!” Метафора: “воли...доріженьку чують”

Центральною фігурою чумацьких пісень є чумак-нетяга, на плечі якого всією вагою лягали злигодні й небезпеки. Це образ відважної і волелюбної людини...
Слайд № 19

Центральною фігурою чумацьких пісень є чумак-нетяга, на плечі якого всією вагою лягали злигодні й небезпеки. Це образ відважної і волелюбної людини, яка, подібно козакам, добре володіла зброєю, не розгублювалася в скрутну хвилину, була здатна відбити напад ворогів. Часом господар втрачав усе, потрапивши в лабети грабіжників або через падіж волів і коней у безводному степу, й повертався додому з одним лише батіжком. Але невдачі переносив мужньо, навіть з гумором. Він ішов на Дін або Кубань, щоб заробити грошей, купити волів та вози й знов чумакувати. Якщо ж поїздка бала вдалою, господарі багатіли, а наймити могли покращити своє матеріальне становище.

Куди козака доля не закине, - все буде козак Народна мудрість
Слайд № 20

Куди козака доля не закине, - все буде козак Народна мудрість

Козацтво виникло в ХV – ХVІ ст. у ході боротьби народу проти литовських, польських, українських панів. Вольниця без холопа і пана вабила охочих до ...
Слайд № 21

Козацтво виникло в ХV – ХVІ ст. у ході боротьби народу проти литовських, польських, українських панів. Вольниця без холопа і пана вабила охочих до козакування. Козацький рух поширився і з часом перетворився у військову політичну силу, здатну поставити заслон турецько-татарським нападам. У середині ХVІ ст. Вишневецький своїм коштом разом з козаками побудував на Хортиці фортецю, яка стала першим козацьким бастіоном, захистом від монголо-татарських завойовників. А для народу сплюндрованої загарбниками України – символом боротьби за свою незалежність. Дмитро Вишневецький – засновник Січі

о. ХОРТИЦЯ
Слайд № 22

о. ХОРТИЦЯ

Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність ...
Слайд № 23

Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, а може й життям, тому в цих місцях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. У козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне, тому й покидала рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».

У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя – це, переваж-но, тужливий настрій самотнього, безта- ланного козака, безрідно...
Слайд № 24

У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя – це, переваж-но, тужливий настрій самотнього, безта- ланного козака, безрідного сироти, якому – степ широкий – рідний брат, а шабля й люлька – вся родина. Єдиний вірний товариш, що оплакує зраненого помираючо- го козака, - його бойовий кінь. Козацькі пісні відзначають- ся багатою палітрою худож- ніх засобів, особливою мело- дійністю, яка досягається, зокрема, і тонко підібраними асонансами й алітераціями.

Козацька зброя
Слайд № 25

Козацька зброя

Слайд № 26

Козацьке житло
Слайд № 27

Козацьке житло

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ Стоїть явір над водою, Ой поїхав в Московщину В воду похилився; Козак молоденький - На козака незгодонька, Оріхове сіделечко ...
Слайд № 28

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ Стоїть явір над водою, Ой поїхав в Московщину В воду похилився; Козак молоденький - На козака незгодонька, Оріхове сіделечко Козак зажурився. І кінь вороненький Не хилися, явороньку, Ой поїхав в Московщину Ще ти зелененький! Та там і загинув, Не журися, козаченько, Свою милу Україну Ще ти молоденький! Навіки покинув. Не рад явір хилитися – Гадав собі: насипали Вода корінь миє; Високу могилу… Не рад козак журитись – Казав собі: посадили Так серденько ниє! В головах калину… Будуть пташки прилітати Калиноньку їсти, Будуть мені приносити Од родоньку вісти!..

Тема — вияв народної шани до захисників рідної землі, уславляння героїчного подвигу козаків. Ідея – співчутливе ставлення до молодого козака, який ...
Слайд № 29

Тема — вияв народної шани до захисників рідної землі, уславляння героїчного подвигу козаків. Ідея – співчутливе ставлення до молодого козака, який загинув на Московщині Художні засоби Пестливі мова (незгодонька, явороньку, козаченьку, молоденький, сіделечко, вороненький, калиноньку); звертання (явороньку, козаченьку); постійні епітети (явороньку зелененький, козаченьку молоденький, кінь вороненький, високу могилу); образи-символи (кінь, явір, пташки, калина); психологічний паралелізм (явір похилився — козак зажурився) У пісні розповідається про козацьку славу. Її постійним символом виступає червона калина, висока могила як пам'ятник воїнській доблесті

Ой, на горі та женці жнуть, А позаду Сагайдачний, А попід горою, Що проміняв жінку Попід зеленою На тютюн та люльку, Козаки йдуть. Необачний! Попер...
Слайд № 30

Ой, на горі та женці жнуть, А позаду Сагайдачний, А попід горою, Що проміняв жінку Попід зеленою На тютюн та люльку, Козаки йдуть. Необачний! Попереду Дорошенко Гей, вернися, Сагайдачний, Веде своє військо, Візьми свою жінку, Військо запорізьке Оддай мою люльку, Хорошенько. Необачний! Посередині пан хорунжий, Мені з жінкой не возиться, Під ним кониченько, А тютюн та люлька Під ним вороненький Козаку в дорозі Сильний-дужий! Знадобиться! Гей, хто в лісі, озовися! Да викришем вогню, Та потягнем люльки, Не журися! ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

Петро Конашевич-Сагайдачний Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Народився в Галичині, навчався в Острозькій академії 8 років. У 1616 році був обра...
Слайд № 31

Петро Конашевич-Сагайдачний Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Народився в Галичині, навчався в Острозькій академії 8 років. У 1616 році був обраний кошовим Січі, пізніше- гетьманом. Здійснив багато походів на міста Туреччини і Криму. Урятував Польщу під Хотином від турецької навали, де був поранений. Помер у 1622 році. МИХАЙЛО ДОРОШЕНКО Михайло Дорошенко— український військовий діяч, з 1618 р. — козацький полковник, козацький гетьман (1622—1628 з перервами). Брав участь у поході Петра Сагайдачного на Москву, у Хотинській війні 1620—1621. Загинув у 1628 році.

Тема — вияв любові й шани до захисників вітчизни — запорізьких козаків,уславлення сміливості, мужності їхніх ватажків. Ідея – уславлення мужності, ...
Слайд № 32

Тема — вияв любові й шани до захисників вітчизни — запорізьких козаків,уславлення сміливості, мужності їхніх ватажків. Ідея – уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська Художні засоби Звертання («Гей, вернися, Сагайдачний...», «Гей, хто в лісі, озовися!»); постійні епітети (кониченько вороненький, під горою зеленою, долиною широкою); пестливі слова (хорошенько, кониченько, вороненький), образи символи (кінь, тютюн та люлька); вигуки (ой, гей); повтори ( «…женці жнуть», «Гей…», «Під ними…», «…необачний»)

Тема — вболівання рідних за долю молодого козака, показ його рішучості, відваги. Ідея – уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги. ...
Слайд № 33

Тема — вболівання рідних за долю молодого козака, показ його рішучості, відваги. Ідея – уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги. Художні Метафори: “Туман поле покриває повторення (Гомін, гомін по діброві, туман поле покриває), образи-символи (туман — закриває козака від ворогів; кінь — вірний товариш; зброя — дружина), пестливі слова (синку, зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку), епітети (густі терни, буйні вітри), гіперболізація («Коли, сестро, пісок зійде — тоді брат твій з війська прийде»). Життя козака — це постійні походи, сповнені небезпек, битви з ворогом, героїчна смерть на полі бою діалог між козаком і рідними (передає переживання матері та сестри за долю хлопця, його впевненість у правильності своїх рішень), ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У презентації поданий ілюстрований та теоретичний матеріал з теми "Соціально-побутові пісні"

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн
395 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Переглянути запис
2 академічні години