"Соціалізація особистості засобами музики"

Опис документу:
Консультація для педагогів, щодо поліпшення соціалізації дітей старшого дошкільного віку, за допомогою музичних комунікативних ігор. Велике значення надається проблемі спілкування сучасних дітей, тому провідну роль відіграє формування комунікативних навичок дітей, починаючи з дошкільного віку через ігрову діяльність. Оскільки комунікативні ігри побудовані на рухах, жестах, тактильному контакті, то спостерігається позитивний розвиток нормалізації соціального клімату в дитячому колективі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сучасний етап розвитку суспільства висуває нові завдання виховання дітей дошкільного віку. Велике значення надається проблемі спілкування дітей, у вирішенні якої провідну роль відіграє формування комунікативних функцій мови, як центральне ланка розвитку дитини. Мова виконує різноманітні функції в житті дитини. Основною і первинною є комунікативна функція - призначення мови-бути засобом спілкування. Метою спілкування може бути підтримка соціальних контактів, обмін інформацією. Всі ці аспекти комунікативної функції мови представлені в поведінці дошкільника і їм активно освоюються. Враховуючи актуальність і важливість вивчення даної теми, були сформульовані такі цілі і завдання.
     Мета - поліпшення соціалізації дітей старшого дошкільного віку в дитячому колективі за допомогою комунікативних музичних ігор. 
Спостереження під час музичних занять показав, що через ігрову діяльність дитина відтворює систему соціальних відносин у дитячому колективі, що визначають магістральну лінію соціалізації дошкільнят. Тому вважаю, що через комунікативні музичні ігри ефективно реалізуються наступні задачі:

Розвиток динамічної сторони спілкування: легкість вступу в контакт, ініціативності, готовності до спілкування з однолітками.

Розвиток емпатії, співчуття до партнера, емоційності і виразності невербальних засобів спілкування.

Розвиток позитивного самовідчуття, що пов'язане із станом розкутості, впевненості в собі, відчуттям власного емоційного благополуччя, своєї значущості в дитячому колективі, сформованої позитивної самооцінки.

Оскільки багато комунікативні танці побудовані, в основному на жестах і рухах, які в життєвому побуті висловлюють дружелюбність, відкрите ставлення людей один до одного, то в цілому вони виробляють позитивні, радісні емоції. Тактильний контакт, здійснюваний в танці, ще більше сприяє розвитку доброзичливих стосунків між дітьми і, тим самим, нормалізації соціального клімату в дитячій групі. Відомо, що у фольклорній традиції немає поділу на виконавців та глядачів, а всі присутні є учасниками і творцями ігрового дії. Цей момент є дуже суттєвим, оскільки він знімає механізм оцінювання, розкріпачує дитини і наділяє сенсом сам процес його участі в танці-грі. Особливо діти люблять танці-ігри, де збудований нехитрий сюжет, так наприклад, розроблені мною серія комунікативних ігор: «Гарні і гожі», «Сонечко», «Ниточка з голочкою», «Хвиля». Впровадження таких спеціальних розроблених комунікативних музичних ігор на музичних заняттях надають яскравість, динамічний спосіб, що спонукає дітей до вільного спілкування один з одним в рухах під музику. Рух - це засіб для передачі того, що в музиці виражено. Рух в музичній комунікативної грі додає особливу виразність і яскравість.
         Найефективнішим способом соціалізації дітей у дитячому колективі є комунікативні ігри-танці, спрямовані на розвиток всіх сторін динамічного спілкування зі своїми однолітками. Для ефективності та покращення педагогічного процесу комунікативні ігри можна згрупувати і вибудувати в системі певних моделей, наприклад:

Ігри на увагу

Ігри на перестроювання

Танці зі зміною партнера

Сюжетні танці-ігри

В роботі я використовую комунікативні ігри, метою яких є - взаєморозуміння один одного.

«Рукавички» – для гри потрібні паперові рукавички по кількості пар з різними орнаментами та узорами, рукавички роздаються дітям врізнобіч, під музичний супровід їм потрібно відшукати свою пару і стати поряд.

 ЖАБКИ І ЖУРАВЕЛЬ -   

 Хід гри

Широко одна від одної проведено дві паралельні лінії — два «береги річки».

Гравці-«жабки» стоять всі на одному «березі». «Журавель» стоїть у «річці» на «острівці», на певній відстані від «жабок».

Він має ловити їх, але під час того, як вони стрибатимуть на протилежний бік «річки».

Жабки

Жабки-квакушки по бережку гуляють,

Різних комарів, мошок збирають.

Стрибають на місці.

Журавель

А журавель, як корабель над річкою літає,

Здобич собі на сніданок старанно шукає.

Крокує на місці, високо піднімаючи ноги і махаючи руками-«крилами».

Муз керівник:

Жабки-квакушки, швидко стрибайте,

На той бережок мерщій, від журавля ховайтесь!

Раз, два, три, почали!

«Жабки» стрибають на протилежний «берег» річки, а «журавель» намагається їх зловити.

Психологічні ігри та вправи для розвитку комунікації дітей дошкільного віку, які дуже доречні для музикотерапії:

 Гра «Ласкаве ім'я». Діти стають в коло, в центр якого виходить кожен з них по черзі. Решта дітей за допомогою вихователя називають варіанти ласкавого імені дитини, що знаходиться в центрі круга.

  Гра «Хто до нас в гості прийшов?». Сприяє формуванню самоповаги у дітей, розвитку доброзичливого ставлення до інших дітей. Дорослий домовляється з двома-трьома дітьми про те, яких тварин вони будуть зображувати, потім вони по черзі входять у коло, решта дітей повинні здогадатися, який звірок прийшов до них в гості.

«Дракончик ловить свій хвіст» - відмінна комунікативна гра для дітей. Вона сприяє згуртуванню групи. Діти стають «паровозиком», тримаючись за пояс стоїть попереду. Під звуки музики перший учасник (голова дракона) намагається зловити останнього (хвіст дракона), решта міцно тримаються один за одного.

 Гра «У пташки болить крильце» формує у дітей любов до оточуючих. Одна дитина зображує хвору пташку, він сумує, лягає на килимок, решта дітей за прикладом вихователя по черзі намагаються втішити її, підтримати лагідними словами.

 Гра «Хто краще розбудить» сприяє прояву своїх почуттів. Одна дитина зображує сплячу кішечку, решта дітей намагаються її розбудити різними ласкавими і ніжними словами і дотиками. Наприкінці гри діти вирішують, чий спосіб розбудити кішечку був найкращим.

 Гра «Ввічливі слова» навчає поваги та ввічливості. Діти стають в коло і кидають один одному м'яч, вимовляючи ввічливі слова привітання, вибачення, прощання або подяки.

  Гра «Подарунок на всіх» розвиває вміння дружити, розуміти і радувати інших. Дітям по черзі дається завдання: «Якщо ти раптом став чарівником, що ти всім нам подаруєш?» Наприкінці гри провести конкурс, чий подарунок найкращий.

Гра «Чарівний букет квітів» вчить помічати позитивні якості інших дітей, робити компліменти, бути уважним, розвиває доброзичливі відносини. На підлозі розстелити шматок зеленої тканини. Це галявина. Чого на ній не вистачає? Квітів. Потрібно прикрасити цю галявинку квітами з пелюсток, кожна пелюстка - це комплімент, добре і ніжне слово будь-якому малюкові.

Таким чином, дорослий підводить до думки, що потрібно бути добрим і уважним до оточуючих і прикрашати життя хорошими словами.

Оскільки в роботі з дітьми є постійна потреба оновлювати репертуар, можна самостійно моделювати танці - ігри, змінюючи музичний супровід і моделюючи побудова рухів залежно від підготовленості дітей. Крім того, в подібних танцях-іграх є можливість формувати рухові навички, закріплювати деякі більш складні рухи, які не відразу у всіх дітей виходять. В ігровій формі при багаторазовому повторенні ці рухи поступово і непомітно для дитини засвоюються. Таким чином, йде поступовий розвиток рухових здібностей дітей і підготовки до вивчення більш складних танців до свят і музичним розваг. 
Дошкільний вік - це період прилучення дитини до пізнання навколишнього світу, період його початкової соціалізації. Висока сприйнятливість дітей дошкільного віку, легка здатність до навчання, завдяки пластичності нервової системи, створюють сприятливі можливості для успішного морального виховання і соціального розвитку особистості. Цільова педагогічна підтримка соціалізації в музичній ігрової діяльності сприяє накопиченню й осмисленню знань про соціальній дійсності, формування соціально орієнтованих мотивів і творчого оволодіння різноманіттям соціальних ролей, що збагачують соціальний досвід особистості.

Під час слухання музики або включення дитини у музично-ігрову діяльність у неї виникає особлива комунікативна позиція, що дозволяє їй краще розуміти себе і навколишніх. Улюблені інтонації, висотні параметри звучання, особливості тембру, засвоєні дитиною, виступають у ролі «еталонів» для регуляції власного голосу у мовленні, для розпізнавання інтонування мовлення інших. Креативна функція мистецтва зв’язана з виявленням, формуванням, розвитком і реалізацією творчого потенціалу особистості, активізацією імажитивних здібностей дитини, її образного й абстрактного мислення як під час творчості так і в її продуктах зі ствердженням і пізнанням свого «я». Дитина у творчому колективі, проявляючи індивідуальні здібності, формує в собі почуття соціальної значущості. Користуючись елементарними, доступними засобами виразності, діти можуть імпровізувати, активно проявляти і виражати емоційні стани й переживання, оскільки музична гра сприяє творчому перевтіленню й самовираженню, допомагає виявитися «всередині» музики, набути досвіду емоційних переживань. Голосове і рухове самовираження дитини під музику розглядається як важливий природний засіб її розвитку. Сутність і зміст музично-ігрової діяльності визначає можливості реалізації основних завдань з формування комунікативних умінь. Відповідно до прийнятої нами структури комунікативних умінь та узагальнення досліджень з проблем розвитку спілкування старших дошкільників, зазначимо, що музично-ігрова діяльність виступає засобом формування всіх компонентів комунікативних умінь старших дошкільників. Інформаційно-комунікативні вміння формуються у процесі спільної роботи, коли дітям потрібно узгоджувати свої думки, наміри, знання – всі ті внутрішні ресурси, що виступають умовою їх партнерства. Таким чином, вже на початковому етапі учасники музично-ігрової діяльності стають партнерами по спілкуванню. Музично-ігрова діяльність спонукає дітей до використання різних засобів спілкування, що дозволяють їм реалізувати комунікативні потреби – експресивно-мімічні (погляд, посмішка, міміка, виразні вокалізації, виразні рухи тіла), предметно-дієві (локомоторні і предметні – руху, пози, використовувані для цілей спілкування) та вербальні (мовні). Інтерактивні вміння особливо ефективно формуються у музичних іграх з елементами драматизації та у музично-рухливих іграх, побудованих на злагодженій взаємодії дітей. Музичні ігри-драматизації дають дитині можливість апробувати на собі різні (залежно від ролі) способи взаємодії з людьми, які виконують іншу роль, тобто осягти сутність рольової поведінки. Щоб розіграти певну сценку, дітям необхідно діяти злагоджено, уважно стежити за діями партнерів, вчасно і влучно відповідати на їх репліки і дії. Засвоюючи ігрові ролі, дитина вчиться діяти за певним зразком-роллю, яка у музичних іграх- драматизація визначена досить жорстко. Якщо виконавець ролі буде виходити за визначені межі, то задуманий зміст гри-драматизації не буде втілено, а це негативно сприймається товаришами. Тому дитина вчиться діяти у межах певної ролі, не порушувати встановлених правил. Важливим матеріалом для ігрового перевтілення є сюжети музичних казок. У казках описуються правила спілкування людей між собою, вчинки персонажів, які можна запроектувати на власне життя, що збагачує соціально-моральний досвід дитини. У музично-рухливих іграх основним носієм образності і зосередженням емоційних переживань є музика, яка виконує функцію регулювання і структурування гри, задає її ритм, динаміку, пульс і емоційну енергію. Музика не тільки звільняє, розкріпачує дітей, а й впорядковує, організовує весь ігровий процес, створюючи передумови для педагогічного впливу. Це сприяє формуванню довільної поведінки, спрямовує дітей на виконання умов, правил гри, допомагає встановлювати контакт між дітьми і дорослими та між однолітками при проведенні гри. Формування перцептивно-експресивних умінь старших дошкільників у музично-ігровій діяльності пов’язані зі зверненням до світу емоційних переживань учасників спілкування

Велике значення для формування комунікативних здібностей особистості має колективна форма роботи, яку актуально використовувати під час рухової релаксації та злитті з ритмом музики, музично-рухових ігор та вправ, вокалотерапії, гри на музичних інструментах та ритмічній декламації, музикомалювання, гри з іграшками. Виконання пісень гуртом сприяє розвитку комунікативності, формуванню спільної діяльності в процесі виконання завдань і забезпечує позитивний вплив на розвиток особистості дитини.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА-САДОК) №175 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ»

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

«СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ МУЗИКИ»

Підготувала

Музичний керівник:

Білоусова Г. В.

Кривий Ріг

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»