і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Слухова сенсорна система Лабораторна робота № 9. Вимірювання порога слухової чутливості

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

9

Урок № 78

Слухова сенсорна система

Лабораторна робота № 9. Вимірювання порога слухової чутливості

  • 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.4. Тестові завдання на встановлення однієї або декількох правильних відповідей.

1. Фоторецептори це

А райдужка

Б колбочки

В палички

Г кришталик

2. Простір, який можна охопити оком при фіксованому стані очного яблука,— це:

А конвергенція

Б кутова швидкість

В бінокулярний зір

Г поле зору

3. Місце виходу зорового нерва називається:

А сліпою плямою

Б жовтою плямою

В райдужкою

Г зіницею

4. Укажіть місце сітківки, у якому розміщені лише колбочки:

А у центрі сітківки

Б на периферії сітківки

В на периферії та в центрі

Г у місці виходу зорового нерва

5. У дальтоніків розлад сприймання:

А червоного кольору

Б синього кольору

В зеленого кольору

Г білого кольору

  • 3. Мотивація навчальної діяльності

  • Побудова «Асоціативного куща».

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Значення слуху. Еволюція органа слуху.

  • Розповідь учителя

Значення слуху для людини якнайкраще висловив німецький філософ і психіатр Карл Ясперс: «Те, що ми говоримо один з одним, робить нас людьми».

• Ви вже знаєте, яке значення має зір у житті людини, а яке слух?

(Учні називають по черзі значення слуху і заповнюють схему.)

Людське вухо здатне сприйняти звукові хвилі з довжиною від 1,6 см до 20 м, що відповідає 1620 000 Гц (коливань за секунду). Частоту нижче за 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 кГц — ультразвуком. Хоча людина не сприймає ні інфразвуки, ні ультразвуки, вони впливають на її тканини. Ультразвуки здатні глибоко проникати в тіло людини і прогрівати його тканини. Крім того, за допомогою ультразвуків, які відбиваються від поверхні тканин, як і рентгенівські промені, можна на спеціальному приладі дослідити зображення органів, але без шкідливих впливів.

Отже, людське вухо не здатне сприймати надто високих звуків, як їх, наприклад, чують собаки, дельфіни та кажани.

Запитання до учнів

Пригадайте, у кого з тварин виникло внутрішнє вухо.

(Внутрішнє вухо як орган слуху та рівноваги виник ще у перших хребетних і з того часу зазнав багато ускладнень у процесі еволюції.)

  • Повідомлення учня

Еволюція органа слуху

Уперше орган слуху з’явився у риб — це внутрішнє вухо, яке розміщується у кістках черепа, через які звукові хвилі проникають у внутрішнє вухо. Велика швидкість розповсюдження звукових коливань у воді та висока звукопроникність тканин тіла риб дозволяють досить гарно сприймати звуки при простій будові органа слуху.

Органи слуху земноводних сприймають звуки як у водному, так і в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще середнє. Зовнішній отвір середнього вуха затягнутий барабанною перетинкою, у порожнині середнього вуха розташована одна слухова кісточка — стремінце. Функція середнього вуха — посилення звукових коливань та передача їх у внутрішнє вухо. Необхідність цієї функції виникла у зв’язку зі слабкою звуконепроникністю повітря в порівнянні з водою.

У птахів дуже гарно розвинений орган слуху, який теж складається із середнього та внутрішнього вуха. Птахи здатні сприймати дуже слабкі звуки, що має велике значення для їх спілкування між собою.

У ссавців, крім середнього та внутрішнього вуха, розвинуто ще й зовнішнє, яке має можливість сприймати дуже слабкі звуки, концентрувати їх та направляти в середнє вухо.

2. Будова слухової сенсорної системи.

  • Розповідь учителя

Слух — один з найбільш значущих органів чуття людини. Приблизно 10 % інформації ми отримуємо через слух. Людське вухо дуже складний і тонкий механізм, до складу якого входять різноманітні елементи, що довгим ланцюгом здійснюють передачу від вушної раковини до кори головного мозку.

Вухо поділяється на три частини: зовнішнє, середнє та внутрішнє (лабіринт).

  • Робота в групах

Завдання для першої групи

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи».

• Дайте відповідь на запитання:

1. Із чого складається зовнішнє вухо?

2. Яку будову мають структури зовнішнього вуха?

3. Яку функцію вони виконують? Дані запишіть до таблиці.

Система

Структура

Будова

Функції

Зовнішнє вухо

Вушна раковина

Слуховий прохід

Завдання для другої групи

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи».

• Дайте відповіді на запитання:

1. Які структури розташований у середньому вусі?

2. Чим воно заповнене?

3. Яку функцію виконують слухові кісточки? Дані запишіть до таблиці.

Система

Структура

Будова

Функції

Середнє вухо

Барабанна перетинка

Слухові кісточки

Слухова труба

Завдання для третьої групи

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи».

• Дайте відповіді на запитання:

1. Що відокремлює внутрішнє вухо від середнього?

2. Чим заповнене внутрішнє вухо?

3. Що належить до внутрішнього вуха?

4. Із чого складається завитка? Дані запишіть до таблиці.

Система

Структура

Будова

Функції

Внутрішнє вухо

Перетинка овального вікна

Завитка

Кортієв орган

  • Презентації груп (під час виступу груп усі учні заповнюють загальну таблицю)

1 група — Особливості будови і функції зовнішнього вуха

Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, зовнішнім слуховим проходом, барабанною перетинкою.

Вушна раковина складається з хряща, покритого шкірою. У зовнішньому слуховому проході (трубка завдовжки до 2530 мм) є особливі залози, які виділяють сірку. Ця липка речовина затримує пил і мікроорганізми, які потрапляють у зовнішній слуховий прохід. Пружна, тонка барабанна перетинка відділяє зовнішнє вухо від середнього. Функція зовнішнього вуха — уловлювати звукові коливання і передавати їх у середнє вухо.

  • Проекція зображення на екран

Зовнішній слуховий хід

Вушна раковина

Слухові кісточки

Внутрішнє вухо (лабіринт)

Барабанна перетинка

Слуховий нерв

Сонна артерія

Слухова труба

2 група — Особливості будови і функції середнього вуха

Середнє вухо починається за барабанною перетинкою. Воно складається з барабанної порожнини об’ємом близько 1 см3 і розташованих у порожнині слухових кісточок. Барабанна порожнина через слухову (євстахієву) трубу сполучається з носоглоткою. Слухова труба служить для вирівнювання тиску по обидва боки барабанної перетинки. Три слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) сполучені між собою. Коливання барабанної перетинки передаються молоточку, від нього через коваделко — стремінцю, від стремінця — у внутрішнє вухо. Ці кісточки зменшують амплітуду і збільшують силу звуку. На внутрішній стінці барабанної порожнини, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, є два отвори: круглий і овальний, затягнуті перетинкою. Стремінце закриває овальний отвір, який веде у внутрішнє вухо.

3 група — Особливості будови і функції внутрішнього вуха

Внутрішнє вухо розташоване в піраміді скроневої кістки. Функцію слуху виконує завитка — спіральний, закручений в 2,5 оберта кістковий канал. У каналі завитки розташований перетинчастий лабіринт, заповнений ендолімфою. Простір між кістковим і перетинковим каналами заповнений перилімфою. У перетинковому каналі розташований звукосприймаючий апарат — кортієв орган. Він складається з основної (базилярної) мембрани з рецепторними клітинами і покривної мембрани.

  • Проекція зображення на екран

Будова кортієвого органа

Основна (базилярна) мембрана розділяє перетинковий лабіринт і складається з волокон різної довжини, розташованих упоперек ходу завитка. Біля вершини завитки розташовані найдовші волокна, а біля основи — найкоротші. На мембрані розташовані звукові рецепторні клітини подовженої форми. Один кінець клітини фіксований на мембрані, а інший закінчується декількома волосками. Від фіксованого кінця рецепторних (волоскових) клітин відходять волокна слухового нерва. Волоски омиваються ендолімфою і можуть стикатися з нависаючою над ними покривною мембраною.

Внутрішнє вухо виконує також функцію регуляції положення тіла в просторі, що забезпечується вестибулярним апаратом.

Формування висновку

Отже, відчуття звуку виникає у людини при стимуляції слухової кори скроневої частки головного мозку. Проте до того як це станеться, звукові хвилі повинні пройти шлях через зовнішній слуховий прохід, барабанну перетинку, кісточки середнього вуха, перетинку овального вікна, перилімфу завитки, передатись на базилярну мембрану, сприйнятись волосковими клітинами кортієвого органа, які передають збудження на чутливі нервові закінчення присінково-завиткового нерва, по якому імпульси і надходять до головного мозку.

Заповнена таблиця повинна мати такий вигляд:

Будова слухової сенсорної системи

Система

Допоміжні частини вуха

Будова

Функції

Зовнішнє вухо

1. Вушна раковина

Утворена хрящем, вкритим з обох частин шкірою, має характерні завитки

Спрямовує звукові коливання у зовнішній слуховий прохід

2. Зовнішній слуховий прохід

Це канал, що має довжину 2530 мм, вистелений шкірою з волосками та видозміненими потовими залозами

Залози виробляють речовину, яка виконує захисну функцію. Направляє звукові хвилі до середнього вуха

3. Барабанна перетинка

Тонка пластинка завтовшки 0,1 мм

Сприймає коливання і передає їх на слухові кісточки середнього вуха

Середнє вухо

(заповнене повітрям)

1. Слухові кісточки

Молоточок, коваделко, стремінце

Передача коливань від барабанної перетинки до перетинки овального вікна внутрішнього вуха

2. Слухова (євстахієва) труба

Це прохід, який поєднує середнє вухо з носоглоткою

Вирівнюється тиск повітря, по обидва боки барабанної перетинки

Внутрішнє вухо (заповнене рідиною)

Кістковий лабіринт:

а) завитка

б) кортієв орган

а) спіральний закручений канал, що утворює 2,5 оберта

б) слухові волоскові клітини, які містяться на основній мембрані

Сприйняття механічних звукових коливань, перетворення їх на нервові імпульси, які передаються через слуховий нерв до слухової зони кори головного мозку

  • 5. Узагальнення і закріплення знань

Лабораторна робота № 9. Вимірювання порога слухової чутливості

Мета: навчитися вимірювати індивідуальний поріг слухової чутливості.

Обладнання: годинник, лінійка.

Хід роботи (робота виконується утрьох)

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.

1. Випробовуваний сидить на стільці із заплющеними очима.

2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.

3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.

4. Дослід повторити тричі для лівого і правого вуха.

5. Записати дані й обчислити середнє значення. Індивідуальну чутливість у всіх учнів визначають, використовуючи той самий годинник.

6. Підбити підсумки, зробити висновки.

Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.

1. Випробовуваний сидить на стільці із заплющеними очима.

2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.

3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.

4. Піднести годинник упритул до вуха і через 45 секунд повільно відвести його від вуха.

5. Зафіксувати відстань, на якій піддослідний перестає чути хід годинника, і виміряти її. Останній вимір має бути більшим, ніж у випадку наближення годинника до вуха.

6. Пояснити, завдяки чому підвищилася слухова чутливість. Зробити висновки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Тестові завдання на встановлення однієї або декількох правильних відповідей. Побудова «Асоціативного куща». Робота в групах

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн
245 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти