і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Словотвір дієслів. Префіксальний спосіб

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Анотація

У статті докладно описано, що словотвір має першорядне значення як сфера мовної дійсності, система семантичних, формальних показників якої забезпечує поповнення словникового складу української мови новими лексичними одиницями. Предметом дослідження в даній роботі виступає система словотворення українського дієслова, а об'єктом – способи та засоби творення дієслів в українській мові, словотвірні моделі та морфонологічні явища, зокрема префіксальний спосіб творення.

Ключові слова: словотвір, деривація, префіксальний спосіб творення.

Annotation it is thoroughly described In the article, that a primary value as sphere of linguistic reality has a word-formation, the system of semantic, formal indexes of which provides addition to dictionary composition of Ukrainian new lexical units. The system of word-formation of the Ukrainian verb comes forward in this work the article of research, and ob''ektom are methods and facilities of creation of verbs in Ukrainian, word-formation models and morfonologichni phenomena, in particular detachable method of creation.

Keywords: word-formation, derivate, detachable method of creation.

Голич Наталія Юріївна, учитель української мови та літератури, старший учитель,Закарпатська область

Способи словотворення дiєслiв. Префiксальний спосiб

Префiксальний спосiб творення дiєслiв найповнiше розкритий у монографії С.О.Соколової. Бiльш повної характеристики на сьогоднi в науковiй лiтературi нема, тому ми використовуємо її класифiкацiю значень словотвiрних формантiв - префiксiв якнайповнiшу i найдоцiльнiшу.

Дiєслово має розвинену систему префiксiв, переважна бiльшiсть яких генетично пов'язана з прийменниками, а саме: у-(в-,вi-,увi-), вiд- (вiдi-, од-, одi-)' ви-' до- i-)' з- i-' iз-' iзi-' с-' ic-)' за-' на-, над- (надi-)' по-' при-' про-' о- (об-, обi-), роз- (розi-), пере-. У дiєслiвному словотворi використовуються також префiкси iншомовного походження: де-, дез-, дис-, ре-.

Префiкс в-/у-/увi -/ввi-

С.О.Соколова вважає основним просторовим значенням даного префiкса вираження напрямку дії (проникнення) всередину (одного об'єкта в iнший). Префiкс наявний як у дiєсловах руху в їхньому прямому та переносному значеннях, так і в дiєсловах iншої семантики (9, с. 197). У словнику З.С.Сiкорської знайдено 10 дiєслiв iз цим значенням:

в+ бiгги ←бiгги (З.С.,30)

в+ вести ← вести (З.С.,30)

в+дертися← дертися(З.С.,30)

в+ їхати ←їхати (З.С.,43)

в+ летiти ← летiти (З.С.,44)

в+ лiзти ← лiзти (З.С.,44)

в+ нести ←нести (З.С.,44)

в+ступити←ступити (З.С.,48)

в+ ходити ←ходити (З.С.,48)

увi + йти ←йти (З.С.,237).

Наступне значення - це значення всебiчного охоплення предмета або поверхнi. У словнику знайдено лише одне дiєслово:

в+ кутати ← кутати (З.С.,44).

Як вказує С.О.Соколова, основне аспектуальне значення дiєслiв з розглядуваним префiксом - iнтенсивно-результативне, яке зазнає певного пристосування до основи мотиватора:

  • значення дії, розгорнутої в реальному часi (значення завершення).

3 цим значенням в основi джерельної бази виявлено 5 дiєслiв:

в+ пустити ←пустити (З.С.,47) в+ рятувати ← рятувати (З.С.,47)

в+ селити ←вселити (З.С.,47) у+ комплектувати ← комплектувати (З.С.,238)

Префiкс ви-

Як вказує С.О.Соколова, основним просторовим значенням цього префiкса є напрям руху зсередини назовнi.(9, с.199)

Л.М.Полюга зауважує, що цей префiкс в основах дiєслiв вказує на протилежний напрямок руху або звiльнення вiд чогось (10, с.368). У словнику виявлено 5 дієслів цього типу:

ви + бiгги ←бiгги (З.С.,32)

ви + везти ← везти (З.С.,32)

ви + вести ← вести (З.С.,32)

ви + йти ← йти (З.С.,34)

Як зауважує С.О.Соколова, наявність у дієслів руху актанта зі значенням кінцевого пункту дiї за вiдсутностi уявлення про початковий пункт руху або його внутрiшнiй об'єм зосереджує увагу на цьому пункті, а значення дiєслова трансформується у значення спрямування дії до певної просторової межi або досягнення межi. У словнику знайдено 5 дiєслiв такого типу:

ви + їхати ←їхати (З.С.,34)

ви + летiти ←летiти (З.С.,34)

ви + лiзти ← лiзти (З.С.,35)

ви + ступити ←ступити (З.С.,37).

Префiкс ви- виражає також значення результативності дієслів. Таких дiєслiв знайдено у словнику 6:

ви + мити ←мити (З. С.,35)

ви + орати ←орати (З.С.,35)

ви + збирати ← збирати (З.С.,33)

ви + косити ←косити (З.С.,34)

ви + садити ←садити (3. С. ,3 6)

ви + терти ←терти (З.С.,38).

Префiкс вiд-/вiдi-/вiдо-/од-/одi-

Основним просторовим значенням цього префiкса вважається значення вiддалення вiд об'єкта, яке трансформується залежно вiд значення основимотиватора:

а) у вiдцентровий напрям руху, якщо мотиватор позначає безпосередньо рух, або об'єктну дiю, пов'язану з перемiщенням у просторi;

б) відокремлення від чого-небудь, узяття частини.

Нами знайдено 10 дiєслiв I групи:

вiд + бiгти б←iгти (З.С.,39)

вiд + везти ← везти (З.С.,39)

вiд + вести ←вести (З.С.,39)

вiд + пливти ← пливти (З.С.,41)

вiд + ступити←ступити (З.С.,42)

вiд + ходити ←ходити (З.С.,42)

вiдi + йти ←йти (З.С.,40)

вiд' + їхати ← їхати (З.С.,40)

вiд + летiти ←летiти (З.С.,40)

одi + йти ← йти (З.С., 149).

До другої групи знайдено у словнику 5 дієслів:

вiд + рiзати ←рiзати (З.С.,41) вiдi + рвати ←рвати (З.С.,40)

одi + рвати ← рвати (З.С.,149) вiд + валити ←валити (З.С.,39)

Префiкс до-/дi-

Основним просторовим значенням вважається значення досягнення певної часової межi або остаточного закiнчення дії.

Л.М.Полюга вiдзначає, що префiкс до-/дi- в основах дiєслiв вказує на завершення дiї, продуктивний, поширений. У джерельнiй базi виявлено 11 дієслів такого типу:

дi + брати ←брати (З.С.,59)

дi + ждати ←ждати (З.С.,59)

дi + йти ← йти (З.С.,59)

до+ вести ← вести (З.С.,61)

до+ гнати ← гнати (З.С.,61)

до+ жити ←жити (З.С.,61)

до+ їхати ←їхати (З.С.,62)

до+ нести ←нести (З.С.,63)

до + пливти ←пливти (З.С.,63)

до+ тягнути ←тягнути (З.С.,64)

до+ ходити ←ходити (З.С.,64).

Префiкс з-/iз-/зi-/iзi-/зo-/c-/ic-

На думку дослiдникiв, особливiсть iсторичного розвитку префiкса з- в українськiй мовi спричинила те, що в ньому перетинаються значення трьох давнiх префiксiв, якi в сучаснiй мовi зазнали трансформацій. Два основнi просторовi значення - напрям руху згори вниз та знизу вгору, з одного боку, є протилежними, а з другого - можуть зазнавати нейтралізації i перетворюватись на значення напряму руху взагалi. Розмежування значення двох протилежних напрямiв руху, якi можуть передавати дiєслова з префiксом з- , можливе лише у контексті.(11,с.210)

У словнику виявлено 11 дiєслiв iз цим значенням:

з + рушити ←рушити (З.С.,97)

зi + йти ←йти (З.С.,91)

з + бiгати ←бiгати (З.С.,86)

з + бiгги ←бiгти (З.С.,86)

з' + їздити← їздити (З.С.,92)

з' + їхати ←їхати (З.С.,92)

з + летiти ←летiти (З.С.,92)

з + лiзти ←лiзти (З.С.,92)

с+ пливти ←пливти (З.С.,222)

с+плигнути←плигнути(З.С.,222)

с+ ходити ←ходити (З.С.,230)

з + рушити ←рушити (З.С.,97).

Префiкс за-

Як пiдкреслює С.О.Соколова, основна специфiка префiкса за- полягає в тому, що в ньому об'єднанi два протилежнi значення - початку та кiнця дiї. Основне просторове значення дiєслiв iз цим префiксом спiввiдносне за значенням відповідного прийменника, але не тотожне йому. На конкретне спрямування дiї вказують актанти дiєслова або широкий контекст.

У словнику знайдено 10 дієслів цього типу:

за+ бiгати ← бirати (З.С.,69)

за+ бiгти ← бiгrи (З.С.,69)

за+ брести ← брести (З.С.,69)

за+ везти ←везти (З.С.,70)

за+ вести ← вести (З.С.,70)

за+ їхати ← їхати (З.С.,73)

за+ йти ←йти (З.С.,73)

за+ летiти ← летiти (З.С.,75)

за+ лiзти ←лiзти (З.С.,75)

за+ ходити ← ходити (З.С.,84)

Л.М.Полюга вважає, що дiєслова iншої семантики з цим префiксом виражають видоутворення, тобто йдеться про формотворення.(10,с.368)

У джерельнiй базi знайдено 9 дiєслiв iз цим значенням:

за+ в'язати ← в'язати (З.С.,71)

за+городити←городити (З.С.,72)

за+ копати ←копати (З.С.,74)

за+ крити ←крити (З.С.,74)

за+ лити ← лити (З.С.,75)

за+ мотати ←мотати (З.С.,77)

за+ сипати ←сипати (З.С.,80)

за+ сунути ←сунути (З.С.,82)

за+ ховати ← ховати (З.С.,84).

Як вiдомо, одним iз основних значень префiкса за- є значення початку дiї або обмеження дії її початком. У словнику З.С.Сiкорської знайдено 19 (виписано 10) дiєслiв такого типу:

за+ гойдатися ←гойдатися (З.С.,72) за+ грати← грати (З.С.,72)

за+ гудiти ← гудiти (З.С.,72) за+ кружляти ← кружляти (З.С.,75)

за+ лоскотати ←лоскотати (З.С.,75) за+ свiтити ←свiтити (З.С.,80)

за+ стукати ←стукати (З.С.,82) за+ тiпатися ← тiпатися (З.С.,83)

за+ шарудiти ←шарудiти (З.С.,85) за+ шумiти ←шумiти (З.С.,85).

За С.О.Соколовою, значення досягнутого результату дiї може бути пов'язане:

а) з просторовим значенням поширення дії на якійсь площині;

б) дія, що відбувається після іншої дії;

в) отримання в результаті дії.

До першої групи у словнику знайдено 5 дієслів:

за+ бризкати ←бризкати (З.С.,69) за+ жати ←жати (З.С.,73)

за+ мести ←мести (З.С.,76) за+ сiяти ←сiяти (З.С.,80)

за+ топити ← топити (З.С.,83).

До другої групи знайдено всього одне дієслово:

за+ їсти ← їсти (З.С.,73).

До третьої групи в джерельнiй базi виявлено 4 дієслова:

за + воювати ← воювати (З. С.с,71) за + гарбати ←гарбати (З. С.с,71)

за + володіти ←володіти (З. С.с,70) за + брати ←брати (З. С. с,69)

Префікс на -

Основне просторове значення цього префікса – «приєднання до чогось», «наштовхування на щось» - пов' язане з просторовим значенням вiдповiдного

прийменника. Якщо в мотиваторі закладено значення спрямування дії на поверхню, префіксальне дієслово розвиває значення нанесення чогось на що-небудь. Результативне значення префіксального дієслова може бути:

а) з вiдтiнком iнтенсивностi дiї;

б)пов'язане з дистрибутивним, якщо об'єкт сприймається як множина однорідних одиниць.

Нами знайдено 16 дiєслiв з таким значенням:

на+ бити ←бити (З.С., 126) на+ валити ←валити (З.С., 126)

на+ вантажити ←вантажити (З.С.,126) на+ в'язати ← в'язати (З.С.,127)

на+ готувати ←готувати (З.С., 128) на+ друкувати ←друкувати (З.С.,128)

Префiкс о-/об-/обi-

Цей префiкс фонетично спiвзвучний iз прийменником о (об), проте його основне просторове значення вiдповiдає значенню прийменника навколо i його можна сформулювати як напрям дії навколо об'єкта з метою впливу на нього, вiдокремлення вiд iнших об'єктiв, рух навколо чого-небудь.

Виявлено 8 дiєслiв з таким значенням:

обi + йти ← йти (З.С., 145) обi + рвати ←р вати (З.С., 145)

об+ клеїти ← клеїти (З.С.,145) об + летiти ←летiти (З.С.,145)

о + кресл ити ←креслити (3.С.,151 ) об + вести ←вести (З.С.,144)

Iншим просторовим значенням цього префiкса С.О.Соколова вважає поширення дії на якусь площу. 3 таким значенням у словнику знайдено 4 дієслова:

о+ чистити ←чистити (З.С.,155) о+ свiтити ← свiтити (З.С., 153)

об+ дерти← дерти (З.С.,144) об+ робити ←робити (З.С.,147).

Власне результативне значення префiкса може бути пов'язане з рiзними типами фазових вiдношень.

Префiкс пере-

На погляд С.О.Соколової, основне просторове значення цього префiкса можна визначити як спрямованiсть з одного мiсця в iнше через предмет або певний простір, воно співвідноситься із значенням прийменника через.

З таким значенням знайдено 6 дiєслiв у словнику:

пере+ гнати ← гнати (З.С., 158) пере+ їхати ← їхати (З.С., 158)

пере+ йти ←йти (З.С.,158)

пере+ везти ←везти (З.С.,] 57)

пере+ летiти ←летіти (З.С.,159) пере + кинути ←кинути (З.С.,159).

Л.М.Полюга основне значення - цього префiкса вважає значення повторення дії. У словнику знайдено 6 дiєслiв такого типу:

пере+ будувати ←будувати (З.С.,157)

пере+ виконати ← виконати (З.С.,157

пере+ писати ← писати (З.С.,160)

пере+ плести - плести(З.С.,160)

пере+ в'язати ←в'язати(З.С.,158)

пере+ лiчити ←лiчити(З.С.,159).

Префiкс пере- також виражає значення дiї, що триває певний час. У словнику знайдено 3 дiєслова з таким значенням:

пере + бути ←бути (З.С., 57) пере+ сидiти ←сидiти (З.С.,161)

пере + чекати ←чекати (З.С.,161).

Префiкс перед-

За С.О.Соколовою, просторове значення вiдповiдного прийменника у префiксi, який не приєднується до дiєслiв руху, трансформувалося у значення "зробити щось наперед". У словнику знайдено всього одне дiєслово з префiксом перед-:

перед+ бачити ←бачити (З.С., 158)

Префiкс пiд-/пiдi-/пiдо-

Основним просторовим значенням цього префiкса, що спирається на значення вiдповiдного прийменника, є спрямування дiї вниз пiд об'єкт, розташування об'єкта пiд iнший. У словнику знайдено 4 дiєслова:

під +вести ←вести (З.С.,163) пiд + ставити ←ставити (З.С.,166)

під+сунути← сунути (З.С.,166) пiд+штовхнути ←штовхнути (З.С., 166).

Для дiєслiв руху С.О.Соколова основним просторовим вважає значення наближення до об'єкта. У джерельнiй базi виявлено 6 дiєслiв:

пiд + бiгти ← бiгти (З.С.,163) пiд +везти← везти (З.С.,163)

пiдi + йти ←йти (З.С.,164) пiд' + їхати ←їхати (З.С.,164)

пiд + ходити ← ходити (З.С.,166) пiд + ступити ←ступити (З.С., 166).

Префiкс по-

У префiксi по- просторове значення поєднане з аспектуальним

значенням початку дiї. У словнику виявлено 11 дiєслiв руху з таким значенням:

по+ гнати ←гнати (З.С.,171) по+ везти← везти (З.С.,169)

по+ вести ←вести (З.С., 169) по+ бirти ←бirти (З.С.,168)

по+ брести б←рести (З.С., 168) по+ їхати ← їхати (З.С.,173)

Аспектуальним значениям префiкса по- С.О.Соколова вважає обмеження дiї певним часовим промiжком. У словнику нами знайдено 15 дiєслiв з таким значенням. Подаємо такi з них:

по+ бути ← бути (З.С.,168) по+ гомонiти ←гомонiти (З.С.,171)

по+ ганяти ←ганяти (З.С., 170) по+ гуляти ←гуляти (З.С.,171)

Іншим аспектуальним значенням є результативне:

а) результативно-дистрибутивне значення;

б) результативне значення префiкса фiксує увагу на тому, що дія відбулася.

Префiкс при-

Основне просторове значення цього префікса відповідає семантиці – прибуття або доставлення у певне місце. У словнику виявлено 8 дієслів руху та переміщення об'єкта у просторi:

при + їхати ←їхати (З.С., 86) при+ йти ←йти (З.С., 86)

при+ бirти ← бirти (З.С.,184) при+ бути← бути (З.С., 184)

при+ везти ← везти (З.С.,184) при+ вести ←вести (З.С., 84)

при + летiти ←летiти (З.С., 187) при+ ходити ←ходити (З.С., 189).

Основам, що не мають значення руху, цей префiкс надає значення наближення та приєднання. На погляд С.О.Соколової, дiєслова зi значенням "зумовлювати наближення об' єкта до суб'єкта або до iншого об' єкта" внаслiдок префiксацiї посилюють це значення.

Префiкс про-

У своїх просторових значеннях цей префiкс наближається значенням до прийменникiв через, крiзь, між. Основним просторовим значенням є рух в об'єкт або крiзь об'єкт; що-небудь. Iншим просторовим значенням є подолання певної відстані.

Дослiдник Л.М.Полюга відзначає, що цей префiкс вказує на дію, спрямовану крiзь щось, перебування в певному часi. У словнику знайдено11 дієслів:

про+ їхати ←хати (З.С., 92) про+ йти ←йти (З.С., 192)

про+ летiти ←летiти (З.С., 92) про+ лiзти ← лiзти (З.С., 192)

про+ мчатися ←мчатися (З.С.,193) про+ нестися ← нестися (З.С., 193)

про+ водити← водити. (З.С.,191) про+ орати ←орати (З.С., 193)

Префiкс роз-/розi-

Основне значення цього префiкса - просторове поширення дiї. На думку С.О.Соколової, його основне просторове значення відцентрованого спрямування дiї може виявлятися як:

а) значення розчленування об'єкта в дієслів, що мають основи з деструктивним значенням;

б) значення поширення дiї на певнiй поверхні, або дистрибутивне значення (багато об'єктiв );

в) значення поширення інформації в дiєслiв "говорiння".

До першої групи знайдено 4 дiєслова:

роз+ дiлити← дiлити (З.С.,203)

розi + рвати← рвати (З.С.,203)

роз+ дрiбнити ←дрiбнити (З.С.,203)

роз+ давити давити (З.С.,202).

До другої групи знайдено 2 дiєслова:

роз+ вiяти ← вiяти (З.С.,202)

роз+ громити громити (З.С.,202).

До третьої групи знайдено 3 дiєслова:

роз+ веселити веселити (З.С.,201) роз+ казати ←казати (З.С.,203)

роз+ питати←питати (З.С.,205).

Аспектуальним (орiєнтовним на іншу дiю) С.О.Соколова вважає значення напряму дiї, зворотного значенню префiксiв о-, за-, рiдко по-, пере-. У словнику знайдено всього 3 дiєслова з таким значенням:

роз+ квiтнути ←квiтнути (З.С.,204) роз+ кроїти← кроїти (З.С.,204)

роз+ любити ←любити (З.С.,204).

У деяких дiєсловах префiкс має лише результативне значення:

В.С. Iльїн вiдзначав, що префiксацiя дiєслова здебiльшого веде до змiни видових його ознак. Форма доконаного виду як безпосередня видова пара до вiдповiдної форми недоконаного виду утворюються здебiльшого за допомогою префiксiв з-(с-), за-, на-, по-, о-: будувати -збудувати, шелестiти -зашелестiти, писати - написати, холонути - охолонути).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Стаття
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Українська мова
  • Клас
    11 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    92
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    NX603970
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання