Славетний реформатор Петро Могила

Опис документу:
Діяльність Петра Могили

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
СЛАВЕТНИЙ РЕФОРМАТОР ПЕТРО МОГИЛА
Слайд № 1

СЛАВЕТНИЙ РЕФОРМАТОР ПЕТРО МОГИЛА

Петро Симеонович Могила народився у 1597 році у родині молдовського боярина князівського роду. Його батько був володарем спочатку Валахії, а потім ...
Слайд № 2

Петро Симеонович Могила народився у 1597 році у родині молдовського боярина князівського роду. Його батько був володарем спочатку Валахії, а потім Молдавії. Через певні несприятливі обставини його родина втрачає свою владу та змушена переїхати до Польщі, де оселилась в родині Ієремії Вишневецького, свого родича. етро Могила отримав православну освіту у Львівському братському училищі. Віддавши себе духовній діяльності, він вдосконалював свої знання в кращих університетах Європи. Свою перевагу він віддав східно-православній церкві і в 1627 році його було обрано архімандритом в Києво-Печерській Лаврі. Коротка біографія

Завдяки своїй дипломатичній діяльності Петро Могила домігся від польського короля визнання православної митрополії у місті Київ та існування чотирь...
Слайд № 3

Завдяки своїй дипломатичній діяльності Петро Могила домігся від польського короля визнання православної митрополії у місті Київ та існування чотирьох легальних єпархій. Займався реставрацією старовинних церков, зокрема церкви св. Володимира Спаса і трьох Святителів. Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п’ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3(19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври.

Період 30-40-х рр. XVII ст. для Православної Церкви Київської Митрополії був позначений кардинальними реформами та пізніше був названий могилянськи...
Слайд № 4

Період 30-40-х рр. XVII ст. для Православної Церкви Київської Митрополії був позначений кардинальними реформами та пізніше був названий могилянським.Проведені Київським митрополитом Петром Могилою реформи за змістом та формою стали православним аналогом Католицької Реформи з її реорганізацією єпархіальної та освітньої систем, посиленням контролю і нагляду за дисципліною та моральним життям кліру. Згодом могилянські реформи стали важливою складовою церковної реформи в Російській імперії, де вони тривали до середини XVIII ст. Діяльність та реформи

Разом із реформою церкви Могила провадив також реформу шкільництва. Українські школи, що так буйно розрослися на зламі ХVI- XVII ст. у дальші десят...
Слайд № 5

Разом із реформою церкви Могила провадив також реформу шкільництва. Українські школи, що так буйно розрослися на зламі ХVI- XVII ст. у дальші десятиліття почали занепадати. Зовнішні обставини були несприятливі для культурної праці, бо релігійна боротьба, переслідування братств, усякі напасті гасили творчу енергію і не давали школам спокійно працювати. Але виявились також хиби і в самій організації шкіл. Не існувало ніякої вищої влади, програми шкіл були незадовільні, не проведено розподілу на класи з докладним планом навчання.

Могила у своїй реформі (1633-1634) взяв за зразок єзуїтські колегії, що в той час мали славу найкращих шкіл. Єзуїтське шкільництво використало деяк...
Слайд № 6

Могила у своїй реформі (1633-1634) взяв за зразок єзуїтські колегії, що в той час мали славу найкращих шкіл. Єзуїтське шкільництво використало деякі здобутки гуманізму,– особливо культ класичної старовини – для потреб громадського життя. Могилянська школа прийняла від єзуїтів розподіл на класи з докладним науковим планом. На першому місці стояло навчання латинської мови. У Києво-Могилянській колегії використовували підручники, універсальні для єзуїтських шкіл.

На відміну від єзуїтських шкіл, програма яких була спрямована насамперед на освіту синів шляхти, Могилянська колегія мала більш строкатий соціальни...
Слайд № 7

На відміну від єзуїтських шкіл, програма яких була спрямована насамперед на освіту синів шляхти, Могилянська колегія мала більш строкатий соціальний характер. Тут навчались не лише сини шляхти, але і православних міщан та духовенства. Залучення до навчальної програми церковного співу та церковнослов’янської мови давало додаткові освітні та кар’єрні шанси юнакам, які бажали у майбутньому прийняти духовний сан. Як і їхні єзуїтські опоненти, Могилянська колегія підтримувала бідних студентів. При колегії діяла бурса, яка забезпечувала хлопців житлом та їжею.

Протягом XVII ст. кількість студентів Могилянської колегії рідко перевищувала двісті. Тут навчалось справжнє сузір’я видатних учених, чия діяльніст...
Слайд № 8

Протягом XVII ст. кількість студентів Могилянської колегії рідко перевищувала двісті. Тут навчалось справжнє сузір’я видатних учених, чия діяльність мала значний вплив на інтелектуальне життя в Русі і Московії, як-от: Сильвестр Коссов, Софроній Почаський, Інокентій Гізель, Феодосій Сафонович. Серед студентів колегії були також гетьмани Іван Виговський, Іван Самойлович і Петро Дорошенко, козацькі полковники. Дехто з випускників православної колегії продовжував навчання в єзуїтській Віленській академії, як-от майбутній Чернігівський єпископ Лазар Баранович чи майбутній реформатор освіти в Московії Симеон Полоцький.

Могила заснував мережу колегій: у Вінниці (1632, перенесена 1639 р. до Гощі 1639 р.), Крем’янці (1636), Більську та Яссах (1640). Така мережа була ...
Слайд № 9

Могила заснував мережу колегій: у Вінниці (1632, перенесена 1639 р. до Гощі 1639 р.), Крем’янці (1636), Більську та Яссах (1640). Така мережа була у Краківської академії, тоді як єзуїти не мали чогось подібного. При цьому Петро Могила адоптував єзуїтську шкільну організацію та навчальну програму, прагнучи використати найефективніші і випробувані часом засоби для проведення церковної реформи. Вперше колегію до рангу академії підніс Гадяцький трактат 1658 р., який гарантував їй всі права і свободи, якими користувався Краківський університет. Але ця постанова залишалась лише на письмі до 1694 і 1701 р., коли цар Петро І визнав за колегією статус академії.

Роль Києво-Могилянської академії в культурно освітньому розвиткові українського народу Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх ...
Слайд № 10

Роль Києво-Могилянської академії в культурно освітньому розвиткові українського народу Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Вона бере свій початок від заснованої у 1615 р. Київської братської школи. Ще до присвоєння звання академії цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам. У колегії (академії) зберігались національні традиції української школи, але навчання здійснювалось латинською мовою, знання якої вважали за ознаки освіченості.

У стінах академії народилося багато кантів, псалмів, дум народною мовою. Завдяки цьому українська мова розвивалася і популяризувалася. Твори студен...
Слайд № 11

У стінах академії народилося багато кантів, псалмів, дум народною мовою. Завдяки цьому українська мова розвивалася і популяризувалася. Твори студентів академії польською мовою на українську тематику сприяли їхньому поширенню поза межами України. Багато уваги приділялося вивченню музики та малярства, внаслідок чого у Києві народилась ціла мистецька школа. Велика роль академії у розвитку української філософської думки. Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності.

Висновки: За 22 роки свого перебування у лоні церкви Петро Могила зробив дуже багато для її відродження та утвердження. Церква при Могилі перейшла ...
Слайд № 12

Висновки: За 22 роки свого перебування у лоні церкви Петро Могила зробив дуже багато для її відродження та утвердження. Церква при Могилі перейшла на зовсім інший рівень існування, перетворившись з роздробленої і гонимої в об’єднану та фактично незалежну. Митрополит Могила відновив фінансову незалежність церкви, пожертвувавши для цього майже все своє майно. Він відкрив у Києві колегію, яка була однією з кращих у Європі і дала світові багато видатних діячів. Петро Могила був дбайливим і щедрим меценатом та ревним захисником Східної церкви.

Та все ж головною справою свого життя митрополит вважав школу, яку було відкрито у Києві. Мета Київської колегії була переважно релігійна: треба бу...
Слайд № 13

Та все ж головною справою свого життя митрополит вважав школу, яку було відкрито у Києві. Мета Київської колегії була переважно релігійна: треба було створити покоління вчених та свідомих духовних осіб, а також і світських людей, які б пильнували інтересів східної церкви. Ідеалом Могили була така українська людина, яка б зберігаючи і свою віру, і свою мову, в силу своєї освіти і своїх духовних здібностей стояла нарівні з поляками, з якими доля зв’язала її в державних відносинах. Спадщина митрополита справляє враження і на сучасників, адже мало хто з його попередників та послідовників може похвалитися такими здобутками та досягненнями.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
6
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!