Слава хоробрим подільським серцям (літературна композиція за матеріалами поетів-подолян)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Слава подільським хоробрим серцям

( літературна композиція за матеріалами поетів-подолян)

Мета виховної години: виховувати пошану до героїв-земляків, які полягли за Україну

Обладнання: фото героїв Небесної сотні, солдатів і добровольців, що загинули під час проведення АТО, відеозапис пісень

Хід заходу

Звучить пісня «Пливе кача»

Вступне слово вчителя

Не знімає Україна жалобної хустки. Навіть навпаки: здається, з кожною втратою цей атрибут скорботи, схожий на вороняче крило, все більше і більше прикипає їй до зболеної голови. Уже немає сліз, залишається лише розпука, гіркота і … злість на тих, хто надто загрався. Загрався і забув, що ми, українці, за волю та незалежність споконвіків віддавали життя найкращих із нас.

Учень. Здається, що круговерті життя величні і трагічні події Майдану уже стали історією і лише біль знову загострює рани, а в глибині душі не міліє смуток, як не міліє криниця.

Учениця. Осінь 2013… Зима 2014… Свистіння куль, лемент, зойки, навсібіч летять шматки бруківки. Від рук «беркутівців» падають герої.

А сніг іде. Все білим покриває Жовто-блакитні прапори кругом. Упав боєць, від кулі помирає Там, на Майдані, під щитом.

Вони пішли, як разом ідуть браття На захист рідної землі. Не повернулася Небесна сотня, Як птахи, в небо попливла.

Учень. У мартирологу Небесної сотні – семеро подолян. Серед них учитель із м. Старокостянтинова Сергій Бондарчук. Він був беззбройним, і з палаючого пекла столичного Майдану, прострілюваного ворожими снайперами, виносив, витягав на собі поранених побратимів і уже бездиханні тіла. Куля відібрала у нього життя – і став він легіонером Небесної Сотні.

Учениця. Приходять до дерева, під яким загинув герой, син і дружина. З портрета на них дивиться батько і чоловік. Вони розуміють його без слів, бо знають, що він хоче сказати: « Україна понад усе! Слава Україні!»

Для мене, мій коханий, ти живеш, З тобою в серці житиму я, любий. Хай служать у церквах за упокій. Тебе з Майдану я чекати буду…

Учень. Сьогодні Майдан перемістився на Схід. На Україну прийшла війна. Дика, підла війна.

Прийшла війна, звідки не чекали. Але народ наш не поставлять на коліна! Ночей не спали, коли хлопців проводжали. Ми вистоїмо все, бо найдорожче – Україна.

Учениця. Хтось випустив Джина із пляшки, випустив на творення зла. А Джин цей – колишній наш брат. Сусід.

Прийшла біда від брата, від сусіда. Здригнулись душі в небесах. Тіла в землі перевернулись, – Героїв, хто дійшов і брав рейхстаг, І тих, які додому не вернулись.

Учень. Приходять на подільську земля похоронки. Хоронять синів, братів, батьків, чоловіків. Старших і зовсім юних. Але всі вони – герої. Слава їм!

Ти гордо й сміло дивився в очі смерті, Бо знаєш, що пішов ти за народ. І не прожив життя ще й чверті, Але багато витримав негод.

Учениця. Є на Ізяславщині мальовниче село М’якоти. Живуть звичайні працьовиті люди. Вирощують хліб, розводять худобу, виховують дітей. Справжніх, українських дітей. Такими виросли і два юнаки: Мамлай Олександр та Чепелюк Володимир. Пішли на війну ще неопереними птахами, а повернулися – героями. Над їхніми трунами –напівзомлілі батьки і рідні, в жалобі – громада. Від розпуки кричать серця.

Єднаймось, люди, і борімось за свободу! Коли важкі часи настали в нас тепер. За тебе неньку, рідну мову і природи вроду Вже не один твій, Україно, син помер.

Учень. Справді, хтось дуже загрався в хлоп’ячі ігри, забуваючи, що солдатики не олов’яні, а справжні, із крові і плоті, і помирають вони теж по-справжньому, а не буцімто. Як ось Сергій Клименко з Кам’янеччини. Найбільше любив читати. Недочитав останньої книжки, повернувся додому назавжди, щоб прорости ясеном, озватися навесні соловейком, випасти благодатним літнім дощем.

Учениця. Учасник АТО, подолянин Борис Гуменюк, написав вірш «Заповіт» - гімн кожному справжньому Українцеві, який нині творить історію.

Не потрібно прощальних промов – В тиші, яка настане після бою. Це завше виглядає недоречно. Це, наче штурхати загиблого воїна І просити, щоб той встав. Не треба панахид – Ми й так знаємо, де тепер буде наше місце. Просто накрийте нас землею І – йдіть.

Учень. Підполковник Вадим Суський, боєць Олександр Пасічник… Щоденно нові імена та прізвища героїв-подолян. «Я гордий тим, що на моїх очах Україна виходить з коми. Мої діти будуть жити в новій Україні! Не під Путіним та Януковичем! За це не страшно померти…». Так написав на своїй сторінці у соцмережі Андрій Журавленко незадовго до загибелі під Іловайськом. Хоробрий воїн полинув у небо журавлем, посилаючи тужливу пісню.

Було б добре, якби на тому місці було поле, Колосилося жито, Щоб жайвір у небі І – небо… Багато неба – Ви можете собі уявити, який хліб родитиме поле, Де лежать бійці?!

Учениця. Кажуть, що людина обирає собі долю. Хтозна. Можна все життя тліти, як пріла солома, залишаючи нащадкам у спадок лише їдучий дим. А можна спалахнути й згоріти, засліпити цілий світ, запалити іскрами свого серця, щоб ті іскри на цілі століття вперед освітили темряву.

Учень.

Я прийду з війни і гляну в очі Біблійська істина гласить: «Немає більшої любові, як хто покладе життя своя за другів своя». Що скажеш більше?Тому, хто каже, що жити не хоче. Кому набридла робота, нудне телебачення. Розповім трішки, що бачив я…. Там ми звикли спати під грім мінометів, Чергували, щоб наші «здрімнули» не в наметі… Ми спали там, брате, у ямах холодних, Де гріють лиш мрії і туга за домом. Бувало, що пили воду з калюжі, Вечеря на десятьох – один підсмажений вуж. В нас не було простуд, а може, й були, Ніхто й ніколи про це не говорив. Найстрашніше, до чого там звикаєш, Це те, що кожного дня когось втрачаєш. І не знаєш, може, завтра – ти. Але ми вже звикли… Змогли. Змогли.

Ці рядки належать бійцеві. Може, він родом з Поділля? Власне, абсолютно неважливо. Неважливо, наскільки вірш професійний. Треба тільки вдуматись в ці рядки.

Учениця. Скільки ще поляже наших оборонців? Скільки сотень полине у небо з журавлиними ключами.

Але вже сьогодні достеменно відомо: Майдан і кривава іловайська зарубка, Донецький аеропорт із своїми «кіборгами» ніколи не зітруться з нашої пам’яті. Як не стерлися досі Крути, горе Батурина…

Тому молімося. За кожного з них: мільйонноголоса молитва допоможе. Ми – вистоїмо!

Учень.

Із нами Бог і Тарас безсмертний з нами. На захист неньки встанемо грудьми. З козацькими святими хоругвами… Вітчизна кличе – хто ж, якщо не ми! З тобою, Україно, до останку. Не втратиш Незалежності, о ні! Будь оберегом, рідна вишиванко. Дай вижити в пекельному вогні. Благослови соборність у віках. Ми живемо в країні єдиній І до Європи прокладаєм шлях.

Повертайтесь живими

МАРТИРОЛОГ ВІЙНИ

СПИСОК ВІЙСЬКОВИХ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ У НЕОГОЛОШЕНІЙ ВІЙНІ НА СХОДІ УКРАЇНИ (оновлюється)

1. Гейсун Ігор Володимирович, 36 років, м. Деражня

2. Мирчук Денис Віталійович, 19 років, с.Радівці Деражнянського району

3. Добровик Євгеній Михайлович, 24 роки, м. Дунаївці

4. Овчарук Володимир Борисович, 35 років, с. Лисець Дунаєвецького району

5. Романчук Анатолій Михайлович, 33 роки, с. Залісці Дунаєвецького району

6. Баран Юрій Миколайович, 46 років, с. Добрин Ізяславського району

7. Карпенко Сергій Миколайович, 35 років, м. Нетішин

8. Дзюбелюк Олександр Миколайович, 24 роки, смт Нова Ушиця

9. Ознамець Володимир Володимирович, 40 років, с. Ногачівка Славутського району

10. Повстюк Андрій Олексійович, 31 рік, м. Славута

11. Сковородін Олексій Володимирович, 39 років, м. Славута

12. Суский Вадим Миколайович, 42 роки, м. Славута

13. Романенко Олександр Трохимович, 54 роки, смт Стара Синява

14. Гаврилюк Сергій Євгенович, 23 роки, с. Червоний Цвіт Шепетівського району

15. Давидов Ярослав Олегович, 20 років, с. Пиляї Шепетівського району

16. Коваль Максим Олександрович, 21 рік, м. Шепетівка

17. Ляшенко Ігор Вікторович, 37 років, м. Шепетівка

18. Рокіцький Сергій Дмитрович, 24 роки, с. Великі Мацевичі Старокостянтинівського району

19. Саліпа Сергій Дмитрович, 28 років, м. Старокостянтинів

20. Дзингель Денис Андрійович, 22 роки, с. Русанівці Летичівського району

21. Мазунов Руслан Олександрович, 35 років, с. Михайлючка Шепетівського району

22. Пасічник Олександр Валерійович, 32 роки, смт Чорний Острів Хмельницького району

23. Мамлай Олександр Анатолійович, 26 років, с. М’якоти Ізяславського району

24. Бойчун Юрій Олександрович, 31 рік, м. Київ, похований у с. Писарівка Старокостянтинівського району

25. Шірпал Леонід Вікторович, 33 роки, с. Суслівці Летичівського району

26. Кобернюк Василь Іванович, 31 рік, м. Ізяслав

27. Чепелюк Володимир Миколайович, 22 роки, с. М’якоти Ізяславського району

28. Дияк Павло Станіславович, 33 роки, м. Хмельницький

29. Обухівський Олег Васильович, 35 років, м. Старокостянтинів

30. Лавренчук Віталій, 38 років, с. Малий Вишнопіль Старокостянтинівського району

31. Величко Володимир Володимирович, 43 роки, м. Хмельницький

32. Смолінський Леонід Денисович, 50 років, м. Хмельницький

33. Стрільчук Павло Володимирович, 41 рік, м. Кам’янець-Подільський

34. Муравський Сергій Сергійович, 20 років, м. Хмельницький

35. Майданюк Тарас, 29 років, м. Хмельницький

36. Наглюк Роман Миколайович, 28 років, с. Ходорівці Кам’янець-Подільського району

37. Журавленко Андрій Анатолійович, 40 років, м. Кам’янець-Подільський

38. Луньов Олександр Володимирович, 35 років, м. Кам’янець-Подільський

39. Попов Олександр Володимирович, 38 років, с. Мартинівка Хмельницького району

40. Колісник Дан Вікторович, 25 років, с. Калиня Кам’янець-Подільського району

41. Костишин Ярослав Мирославович, 34 роки, с. Томашівка Ярмолинецького району

42. Завальнюк Вячеслав Вікторович, 24 роки, с. Ріпенці Кам’янець-Подільського району

43. Ліщук Руслан Володимирович, 37 років, м. Хмельницький

44. Клименко Сергій Миколайович, 36 років, с. Калачківці Кам’янець-Подільського району

45. Лукашук Андрій Степанович, 28 років, м.Старокостянтинів

46. Крижак Віталій Миколайович, 26 років, с. Требухівці Летичівського району

47. Кушнірук Олександр Олександрович, 32 роки, м.Хмельницький

48. Оврашко Сергій , 38 років, с.Коськів Шепетівського району.

49. Бойко Петро Леонідович, 44 роки, с.Коритна Ярмолинецького району

50. Страпчук Олександр Федорович, 36 років, м.Нетішин

51. Каракула Віталій Олександрович, 28 років, смт. Деражня

52. Івах Дмитро Анатолійович, 26 років, м. Хмельницький

53. Марковський Володимир Генадійович, 26 років, с.Улашанівка Славутського району

54. Ремішевський Віталій, 40 років, с.Голосків Кам'янець-Подільського району

55. Молодика Андрій, 37 років, с.Велика Ведмедівка Шепетівського району

56. Співачук Олександр Володимирович, 32 роки, м.Хмельницький

57. Білик Ігор, 25 років, м.Старокостянтинів

58. Миколайчук Дмитро Васильович, 21 рік, с.Ломачинці Віньковецького району

… постійно, на жаль, оновлюється

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
4
міс.
2
5
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!