і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Шляхи підвищення мотивації учнів 6 класу до вивчення історії

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ВСТУП

Новий етап розвитку суспільства обумовлює зміни в системі освіти. Соціальне замовлення – виховання громадянина України, здатного навчатися і працювати в сучасних умовах, інтенсифікує пошуки нових, нетрадиційних методів викладання.

В роботі учителя більш помітними стали труднощі, пов’язані зі зниженням інтересу до навчання у деяких школярів. У зв’язку з цим, на мій погляд, формування мотивації навчання є одним з головних резервів вирішення задач всеобучу і виховання активного громадянина демократичного суспільства. Питання ролі мотивації є досить важливим, оскільки учні повинні сфокусуватися на проблемі, яка буде розглядатися на уроці, проявити інтерес до неї.

Саме від мотивації залежить переважна частина успіхів в навчанні, саме її становлення з початком навчання обумовлює подальший розвиток особистості як частки суспільства. В навчанні відбувається процес перетворення, навіть спрямоване самоперетворення дитини в суспільно - корисну істоту. Але в процесі навчання відбувається формування і зміна особистості, в тому числі й її мотивації.

Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання. Педагогічні технології включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи.

Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння загальнолюдським цінностям. Це робить обстановку в класі більш демократичною, творчою, емоційною.

Важливим елементом мотивації учнів є використання ТЗН, ІКТ, що сприяють їх зацікавленості до вивчення предмета, глибшому засвоєнню матеріалу, дають можливість вирішити багато навчально - виховних завдань.

ПОНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ.

МОТИВИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.

В. П. Беспалько зазначив, що мотивація - це як би внутрішня рушійна сила дій і вчинків особистості, педагоги прагнуть збуджувати її та керувати нею, враховувати її у побудові навчального процесу. Змістом мотивації є підготовка учнів до здійснення діяльності на основі понять і проблем навчального матеріалу, в результаті якої відбувається розвиток якостей особистості (набуття відповідних компетенцій).

В основі мотивації є мотив - усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності.

Мотиваційна поведінка – це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного.

Особистісний чинник – це потреби, мотиви, настанови, цінності;

Ситуаційний чинник – зовнішні умови, наприклад: поведінка інших людей, оцінки й реакції оточення.

Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності.

Стимул – спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості.

Мотивування – пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії.

Трактування мотивів навчальної діяльності носить в роботах психологів дуже широке значення,бо під мотивами діяльності взагалі різними психологами,навіть прибічниками одних шкіл, розуміються достатньо різні речі.

Це і мотиви як потреби, потяги, спонукання, схильності і як наміри, уявлення, ідеї, почуття, переживання. Тому розумно буде визначити мотиви навчальної діяльності як всі фактори, що обумовлюють прояви навчальної активності, або як спрямованість учня на різні сторони навчальної діяльності. Відповідно до такого широкого визначення доцільно мотиви класифікувати, щоб можна було прослідити їх динаміку.

На думку А.К.Маркової, мотиви можна поділити на дві великі групи: пізнавальні та соціальні. Пізнавальні мотиви безпосередньо пов'язані з навчальною діяльністю, нею генеруються та первинно в неї закладені.

ДИДАКТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ

ТА СПОСОБИ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ

Мотивація має свою структуру і поділяється на зовнішню і внутрішню, вступну, поточну, підсумкову.

Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості. Зовнішня мотивація як вплив вчителя на учня: інтерес, проблема, практична цінність.

Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від. роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.

мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів у професійну навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.

Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Вона може здійснюватися різними методами навчання як активними, так і інтерактивними, відповідно до етапів формування діяльності:

• у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь, робота в групах, парах, «Мозковова атака», « Коло ідей», « Прес» );

• у ході виконання практичних завдань ( робота з підручником, історичним джерелом, ін..);

• у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо).

Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться.

Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.

Заключна мотивація має включати позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності. Для повноцінної мотивації необхідно поєднувати різні методи її проведення.

Важливими чинниками створення мотиваційних моментів є :

використання різноманітних форм й методів організації роботи, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається;

створення атмосфери зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу;

стимулювання учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь;

заохочення прагнення учнів до самостійної роботи, аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети;

створення педагогічної ситуації спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи;

обговорення з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому;

під час опитування на уроці (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань; при оголошенні домашнього завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, яка забезпечить його виконання.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В СЕРЕДНЬОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ –

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ.

В середньому шкільному віці (5 – 9 класи) суттєво змінюються як навчальна ситуація (збільшується кількість предметів, з'являється декілька вчителів), так і провідна діяльність дитини (спрямованість на спілкування), що призводить до суттєвих змін мотиваційної сфери. Першою особливістю є поява стійкого інтересу до окремого предмету, який виникає поступово, з накопиченням знань. Цей інтерес досить часто існує на тлі суттєвого зниження загальної мотивації навчання, починають переважати мотиви "необхідності" відвідування школи замість бажання. Тобто у багатьох підлітків починає переважати негативна мотивація.

В цей віковий період дуже вираженою стає потреба в афіліації, яка обумовлює амбівалентне ставлення підлітків до навчання. З одного боку вони бажають гуляти та розважатися, стверджують, що школа їм набридла, а з іншого - постаючи в ході експерименту перед такою можливістю - чинять їй опір. Це можна пояснити важливістю для цього віку оцінки з боку інших, наявності домінуючої потреби у спілкуванні, в приналежності до групи. Процес розвитку самосвідомості, характерний для підліткового віку, захоплює й мотиваційну сферу. Підліток впритул підходить до завдання усвідомлення своєї мотивації. Причому, спочатку усвідомлення своїх мотивів і цілей здійснюється через їхнє зіставлення з мотивами й цілями своїх товаришів, тому так плідні колективні й групові форми роботи в цьому віці.

Підліток співвідносить, поки ще не завжди усвідомлено, свою мотивацію, мотивацію однолітків, а все це, разом узяте, зі зразками, ідеалами, прийнятими в групі. Усвідомлення підлітком супідрядності, порівняльної значущості мотивів означає, що в цьому віці складається усвідомлена система, ієрархія мотивів. До кінця підліткового віку може спостерігатися стійке домінування якого-небудь мотиву. Тому можна стверджувати, що принципові якісні зрушення в підлітковому віці мають місце в так званих вузьких соціальних, тобто позиційних, мотивах навчання. Їхній розвиток визначається прагненням підлітка зайняти нову позицію (позицію «дорослої людини») у відносинах з навколишніми - дорослими й однолітками, бажанням зрозуміти іншу людину, оцінити себе з погляду іншої людини.

Мотивом, адекватним навчальної діяльності в середньому шкільному віці, є мотив пошуку контактів і співробітництва з іншою людиною, оволодіння способами налагодження цього співробітництва в навчальній праці.

Підліток у всіх видах діяльності, у тому числі й навчальної, ставить перед собою питання: «Невже я не такий, як всі, або ще гірше - такий, як всі?» Цим обумовлений інтерес школяра до всіх форм групової й колективної роботи, де можуть бути реалізовані його соціальні потреби в дружбі, у спілкуванні й взаємодії з іншою людиною, у самовираженні й самоствердженні через відносини з іншими людьми. Для реалізації цих інтересів ефективні різні форми взаємо- і самооцінки, види взаємо – і самоконтролю школярів, де вчитель може допомогти підліткові в усвідомленні й оцінці окремих сторін його навчальної діяльності й особистості в цілому.

Підліткові імпонують такі форми навчальної роботи, де вчитель і школярі спільно, як «колеги», здійснюють пошук нового знання й нових шляхів його виявлення. Разом з тим у порівнянні з молодшими школярами в підлітків виникає іноді досить критичний погляд на вчителя. Вони дуже чутливі до несправедливості вчителя, гуртуються в групи в ході конфлікту із учителем. Дуже часто такі конфлікти виникають внаслідок неможливості підлітком знайти своє місце серед однолітків.

До того ж, для цього вікового періоду зростає значення оцінки – підліток бажає зайняти місце гарного учня, підвищити в такий спосіб свій соціальний статус. Вимоги до оцінювання вчителем дуже часто носять необ'єктивний характер, навчальна оцінка, яка молодшими школярами сприймається як оцінка зусиль, в цьому віці сприймається як оцінка соціального статусу в класі.

Також характерна для цього віку вже чітка диференціація школярів на успішних та неуспішних. Найчастіше успішні учні мають високий рівень розвитку та усвідомлення пізнавальних, позитивних мотивів досягнення, під час того, як у неуспішних виражений мотив уникнення невдач, та рівень їх домагань невисокий.

Характерною особливістю мотиваційної сфери цього віку є нестійкість мотивів, їх залежність від групи. Підліток, змінюючи групу, найчастіше змінює і свої установки. Так, неуспішний, недисциплінований підліток, потрапляючи в дисциплінований класний колектив, виправляє свою поведінку відповідно до вимог класу. Тому дуже важливо для вчителів формувати в класі колективні відносини, впливати не на окрему особистість учня, а на групу.

Підсумовуючи все вищенаведене, можна сказати, що характерними для цього віку є соціальні мотиви навчальної діяльності з виокремленням до початку наступного вікового періоду вже конкретних пізнавальних мотивів, спрямованих на подальшу профорієнтацію в залежності від переважаючих інтересів.

Потрібно відзначити, що учень на уроці повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат. Для досягнення необхідного результату можна використовувати різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ

МОТИВАЦІЇ УЧНІВ 6 КЛАСУ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди

У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються знання і суб'єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу, що вивчається, з раніше вивченим. Учитель указує на практичне значення теми, яка розглядається.

Наприклад, під час вивчення теми «Давньоєврейське царство», проводжу вступну мотивацію шляхом бесіди: «Я тримаю у руках книгу, яка є найбільшим джерелом з історії Стародавнього Сходу, релігійною святинею, грандіозною пам’яткою художньої літератури, як вона називається? З скількох частин вона складається? Від назви якого міста походить слово Біблія?

Саме Біблія є основним історичним джерелом до вивчення історії Давньоєврейського царства. Тепер є підтвердження , що більшість подій описаних у Біблії мали місце. Це було доведено під час розкопок у ХІХ- ХХ ст. було знайдено стародавні міста: Ур, який у Біблії названий батьківщиною Авраама, Ніневію із бібліотеками на глиняних табличках, Вавилон, Єрихон. Держави, які згадуються у Старому Завіті - Вавилонське царство, Ассирія – до археологічних розкопок були відомі лише із тексту Біблії. Тому, сьогодні ми з вами ближче ознайомимося із історією євреїв.

А зараз євреї мають власну державу? (Якщо учні не дають відповіді на поставлене запитання, то вчитель наголошує, що держава євреїв називається Ізраїль.)

Після цього уроку ви зможете: мати уявлення про Біблію, як історичне джерело до вивчення Стародавньої історії Близького Сходу; характеризувати історію переселення євреїв, виникнення Ізраїлю, періоди правління Давида й Соломона, причини розпаду Ізраїльсько – Іудейського царства; самостійно здобувати знання, використовуючи матеріал підручника; розкривати значення Біблії в культурі людства».

2. Мотивація навчальної діяльності шляхом

використання методу «Мозгова атака»

Цей метод полягає у колективній творчій роботі з розв'язання певної складної проблеми Всіх учнів об'єднує спільна робота над пошуком істини Розмірковуючи над певною проблемою, доповнюючи один одного, підхоплюють і розвивають одні ідеї, відкидаючи інші. Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх висловлення. Кількість ідей заохочується. Наостанок, відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

(Тема «Давній Вавилон», етап – вивчення нового матеріалу: пропоную учням, перед вивченням пункту «Хаммурапі та його закони», висловити свою думку про те, що таке закон ? Вислухавши всі думки, підводжу учнів до твердження: «Закон - загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлюється державою».)

3. Мотивація навчальної діяльності

методом «Незакінчене речення»

Учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Наприклад, під час вивчення теми «Давня Індія» на етапі закріплення нового матеріалу пропоную учням закінчити речення: Через територію Індії протікають річки... Священна книга аріїв називалася…Непрохідні тропічні ліси – це… Індійці вирощували... В індійських лісах водилися тварини…

4. Мотивація навчальної діяльності шляхом

використання творчих завдань

Учням пропонується питання на зразок: «Що станеться, якщо...?». У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно добирати такі питання, ставити їх однокласникам, обговорювати, захищати свою позицію, використовуючи знання з предмета.

Складання кросвордів.

Можливі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

2. Сформулювати запитання до слів, що даються учням у заповненому кросворді.

3. Заповнити кросворд, у якому виділено певні квадратики. З літер, що потрапили в них, скласти ключове слово та пояснити його зміст.

4. Скласти кросворд, використавши поняття з теми, яку запропонував учитель.
Художні завдання. Наприклад: «Яким я уявляю собі...». Тут можна запропонувати описати якого-небудь діяча, і подію.
Наприклад, пропоную учням скласти розповіді:
«Один день з життя…» (розповідь, складена від імені будь-якого представника давньоєгипетського суспільства), «Я – спартанський воїн», «Я - первісний мисливець», «Моя подорож Скіфією», тощо.
5. Мотивація навчальної діяльності шляхом
використання під час уроку художньої літератури

Використання уривків із творів можливе з різними цілями: для ілюстрації матеріалу постановки питання, закріплення вивченого, сприяє активізації пізнавальної активності учнів. Доцільно використовувати уривки з поем Гомера «Іліада» і «Одіссея», «Міфи Давньої Греції», твори українських письменників, написані на основі історичних подій.

Так, при вивченні теми «Кіммерійці та скіфи на території України», на етапі вивчення нового матеріалу, військове мистецтво кіммерійців та процес їх витіснення скіфами можна проілюструвати уривком із поеми Ліни Костенко «Скіфська Одіссея»:

Колись до них жили тут кіммерійці,

Ті, що про них писав іще Гомер,

А що найперш згадали ассирійці,

В клинописах ще хтозна – яких ер.

Це був народ такої сили й гарту,

Що їх ніхто подужати не міг.

Трясли Ефес, ходили на Урарту,

Від них погиб і цар лідійський -  Гіг.

Але і їх довів чи не до стресу

Вогонь жертовний богові Аресу.

От кіммерійці здумали прощатись,

Наслухані про скіфську силу й лють.

Одні вважали: - Треба захищатись! –

А другі: - Ні, вони нас переб’ють.

Одна казали, що не ступить ворог,

Що треба землю захищать свою.

А другі: - Ет, ну що земний цей порох?

Ми знайдем інший в іншому краю.

Відтак дві групи не дійшовши згоди,

Зробились між собою антиподи.

Та зброю повихоплювавши з піхов,

самі себе так встигли перебить,

що як прийшли вже скіфи, то вже скіфам

було по суті нічого робить.

Також до даного уривка можна поставити учням запитання:

Визначте напрямки походів кіммерійців.

Хто такі скіфи? Коли вони з’явилися на території сучасної України?

Що ви дізналися з наведеного уривка про загарбання кіммерійських земель скіфами? Наскільки вірогідним, на вашу думку, є поданий переказ Геродота?

На етапі закріплення нових знань, учням пропонується прочитати уривок з поеми Гомера «Одіссея»:

Нарешті дісталися ми течій глибоких ріки Океану.

Там розташовані місто й країна людей кіммерійських,

Хмарами й мглою вповиті. Ніколи промінням ласкавим

Не осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне,

Чи від землі воно йде у зоряні неба глибини,

Чи повертається знов до землі з неосяжного неба,-

Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває

і дати відповіді на запитання: Що вам відомо про автора джерела? Хто такі кіммерійці? Коли і звідки вони прийшли на територію України? Як автор джерела описує природні умови території, на якій проживали кіммерійці? Якими були основні заняття кіммерійців?

6. Самостійна навчальна діяльність

Здійснюється в тому випадку, коли окремі етапи роботи або робота загалом виконується учнем без допомоги вчителя. Можливе використання алгоритму дій на уроці або переважної частини уроків з певної теми. Учитель виступає в ролі консультанта.

Наприклад, при вивченні теми «Кіммерійці та скіфи на території України», на етапі вивчення нового матеріалу, пропоную учням самостійно опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на запитання записані на дошці: Який одяг і прикраси носили скіфи? Який обряд побратимства існував у скіфів ? Чи розвивалася військова справа у скіфів ? Як відбувався похорон скіфського царя ?

При вивченні теми «Давня Індія», на етапі вивчення нового матеріалу, можна запропонувати завдання: опрацювати текст параграфа і скласти до нього 5 питань, що починаються словами «хто», «де», «коли», «чому».

Наприклад: Коли виникли перші землеробські поселення в гірських районах Індської долини? Де виникла Індська цивілізація? та ін.

Виконання завдання продовжить підготовку учнів до роботи зі складанню плану параграфа.

7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання роботи в парах

Ефективною є робота учнів у парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок).

Робота в парах складається з таких основних етапів:

  1. Постановка проблеми та її короткий аналіз.

  2. Об’єднання учнів у пари.

  3. Проведення інструктажу:

    • визначення почерговості учнівських висловлювань;

    • встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом.

  4. Робота в парах:

  • учні сідають обличчям один до одного;

  • за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання;

  • учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки;

  1. Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.

Наприклад: тема «Халдейське царство», етап вивчення нового матеріалу:

«Халдеї володіли науковими знаннями. Якими саме, ви дізнаєтесь, ставши дослідниками: 1-а пара - астрономи, 2 –а пара - математики, 3 –я пара - медики. Учні 5 хвилин самостійно опрацьовують матеріал і розповідають про досягнення науки у халдеїв.

8. Мотивація навчальної діяльності шляхом

використання ігор

До основних понять, що характеризують дидактичні ігри, належать: об'єкт, який моделюється; модельований процес; сценарій, у якому описуються правила гри, об'єкти та предмети; способи гри; регламент; учасники ігрового процесу.

Наведу деякі приклади ігрових ситуацій, застосування яких не потребує значного часу ні на підготовку, ні на проведення. Однак вони сприяють значному пожвавленню дій учнів на уроці. Використовуються для перевірки домашнього завдання, закріплення нового матеріалу.

«Правда - неправда». Учитель читає твердження, якщо вони правильні, учні говорять «правда», якщо неправильні – «неправда». Наприклад: тема «Ассирія», етап «Актуалізація знань учнів»:

    1. Зиккурат – це головний храм у вигляді вежі.

    2. Жителів Межиріччя називали шумерами .

    3. В Межиріччі писали на папірусі .

    4. В Межиріччі водилися крокодили.

    5. Царя в Межиріччі називали фараоном.

    6. Перші писані закони уклав цар Хаммурапі.

    7. Верховним богом Вавилона був Мардук.

    8. Межиріччя – це територія між річками Ніл і Євфрат.

«Літачок». До учнів по черзі запускаються паперові літачки із запитаннями, на які вони повинні відповісти.

«Оплески». Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на уроці, учні підтверджують це оплесками, якщо ні — мовчать. Тема «Культура та вірування людей за первісних часів», етап уроку: закріплення нових знань.

«Малюнкове письмо», «азбука», «петрогліфи», «фетишизм»,«ієрогліфи», «анімізм», «буддизм», «ідол», «релігія», «тотемізм»,«жерці», «магія».

    1. Мотивація навчальної діяльності шляхом

використання методів

« Прес», « Мікрофон», «Коло ідей»

«ПРЕС»

Метод, який слід використовувати тоді, коли виникають суперечливі питання та під час проведення вправ, у яких треба зайняти визначену позицію з обговорюваної проблеми. Цей метод дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або висловлювати свою думку з дискусійного питання. Метод допомагає учням пояснити свої думки та сформулювати їх у виразній і стислій формі.

Порядок проведення:

Роздайте матеріали, в яких зазначено чотири етапи ПРЕС-методу:

ПОЗИЦІЯ Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

ОБҐРУНТУВАННЯ тому, що ...(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

ПРИКЛАД наприклад ...(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію)

ВИСНОВКИ тому ...(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).

Поясніть механізм етапів методу і дайте відповідь на можливі запитання учнів. Наведіть приклад до кожного з етапів.

Запропонуйте бажаючим спробувати цей метод до будь-якої проблеми на вибір.

Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.

Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити декілька варіантів своїх думок або прикладів.

Коли формулу зрозуміють усі учні, можна починати вправу.

Наприклад, під час вивчення теми «Кіммерійці та скіфи на території України», підводячи підсумок уроку, ставлю учням запитання: « Чому нам важливо було вивчити дану тему?»

«МІКРОФОН»

Метод «Мікрофон» дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

«Уявіть, що у вас в руках мікрофон і саме вам потрібно висловити думку. Тому інші учні не можуть говорити, кричати з місця, оскільки право говорити має тільки той, у кого «символічний» мікрофон».

Наприклад, під час вивчення теми «Давній Китай», на етапі закріплення нового матеріалу, пропоную учням дати відповідь на запитання: «Що стало причиною загибелі імперій Цінь і Хань ?»

Учні роблять висновок, що причиною загибелі цих імперій було гноблення державою власного народу.

« КОЛО ІДЕЙ»

Усі учні працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

Орієнтовна проблема для обговорення. Чи загибель Західної Римської імперії була неминучою?

ВИСНОВКИ

Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань. Це не можливо здійснити без мотивації учнів до вивчення того чи іншого предмету. Адже зацікавленість сприяє тому, що учні набагато швидше сприймають матеріал, він надовго залишається у їхній пам’яті.

Учні перетворюється з об’єкта навчання на суб’єкт навчання, тобто разом з учителем стає співавтором навчального процесу, що передбачає його участь в організації і проведенні навчального заняття, зацікавлюється у досягненні позитивних результатів. Вчитель повинен виступити організатором, керівником і помічником учня у процесі навчально – виховної діяльності. Створити педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи. На уроці потрібно створювати умови, за яких в учнів не було б часу відволікатися від процесу пізнання.

Важливим елементом мотивації виступають міжпредметні зв’язки, які дають можливість зацікавити учнів не лише історією, але й іншими предметами, показати взаємозв’язок між ними.

Працюючи над проблемою мотивації, побачив, що учням подобаються ігри, комп’ютерні презентації, уривки з фільмів, якими ілюструється розповідь вчителя, інтерактивні методи навчання »Мікрофон», »Коло ідей», »Прес», групова робота, та робота в парах; також учні залюбки виконують завдання, які передбачають складання уявних розповідей, зокрема на основі тексту, ілюстрацій підручника, додаткових джерел інформації, зокрема художньої та науково – популярної літератури.

При формуванні навчальної мотивації потрібно завжди враховувати вікові особливості учнів, їх можливості, здібності, матеріальну базу школи, кабінету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 . Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии . М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор – укладач Н. П. Наволокава. Х.: Вид. група

«Основа», 2011.- 176 с.(Серія «Золота педагогічна скарбниця »).

3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2002 — 512 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»)

4. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: Пособие для учителя. –– М.: Просвещение, 1983. – 96 с.

5. . Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 1999. – 632 с.

6. Фідря О. Г. Мотиваційно – організаційний етап уроку. Педагогічна академія пані Софії. Урок 5. Частина 1. – Х.: Вид. група « Основа», 2007.

7. Хекхаузен.Х . Мотивация и деятельность. СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003 - 860 с. (Сер. Мастера психологии").

8. Чирков В. И. Мотивация учебной деятельности . Ярославль, Яр – Гу, 1991- 51с.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………. 3

Поняття навчальної мотивації. Мотиви та їх класифікація …………………....................................................5

Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення………………………………….6

Мотивація навчальної діяльності в середньому

шкільному віці (5 – 9 класи)- психологічний аспект...9

Шляхи формування навчальної мотивації учнів 6 класу на уроках історії…………………………...…………...13

1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди..13

2. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання методу «Мозгова атака»………………………..14

3. Мотивація навчальної діяльності методом «Незакінчене речення»…………………………………………..15

4. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань……………..…………………..15

5. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час уроку художньої літератури………...…16

6. Самостійна навчальна діяльність…………………..18

7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання роботи в парах…………………………………..19

8. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання ігор ……...……………………………………….20

9. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання методів « Прес», « Мікрофон», «Коло ідей» ..21

Висновки………………………………………………..24

Список використаних джерел………………………..26

13

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Методична розробка
  • Додано
    27.03.2018
  • Розділ
    Всесвітня історія
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    1418
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    16
  • Номер матеріала
    SV506154
  • Вподобань
    0
Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти