"Складне речення .Складносурядне речення .Складнопідрядне речення"

Українська мова

Для кого: 9 Клас

13.10.2018

83937

364

2

Опис документу:
уроки української мови у 9 класі
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розробки уроків української мови для 9 класу.

Тема №2 «Складне речення.Складносурядне речення.Складнопідрядне речення»

Всього -17 уроків

Урок 1.

Тема: Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним та підрядним зв’язком. Засоби зв′язку частин складного речення.Інтонація складних речень.

Мета: поглибити знання про складне речення;

формувати вміння визначати граматичні основи складного речення,  засоби зв’язку між його частинами, правильно інтонувати складні речення;

виховувати повагу й любов до рідної мови, любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння й навички роботи з підручником і таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник,таблиці, роздатковий матеріал.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1.Прочитайте речення, заздалегідь записані на дошці. У кожному з  речень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим вони  розрізняються. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи.

 

 Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових  припасти душею щасливо. (І.Шевченко.) Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. (Т.Бартош.) Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково  рідна мова пломенить. (Д.Білоус.)  Комусь українська нагадує мова  бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені. (Т.Синьоока.)

 

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання

1.Слово вчителя.

Розпочинаємо вивчення важливої теми «Складне речення».Складні речення та їх види важливо навчитися розрізняти,правильно інтонувати аби використовувати у власному усному і писемному мовленні.

 

V. Вивчення нового матеріалу

 

1.Пояснення вчителя.

 

Складним називається речення, утворене з двох або більше простих речень, об’єднаних змістом та інтонацією. Частини складного речення можуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.

Складні речення утворюються як з двоскладних простих речень, так і  з односкладних (напр..: Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги. (Д.Павличко.) Осінь сумна, а жити весело. (Нар.творч.) Між частинами складного речення встановлюється  смисловий зв’язок.

2.Робота з таблицею.

 

2.1.Бесіда за змістом таблиці.

-На які види поділяються складні речення  залежно від способу поєднання  у  їх складі простих речень?

-Як інтонуються складні речення?

-  На які види поділяються складні речення за метою висловлювання?

 

VI. Виконання  вправ на закріплення вивченого

 

1.Робота в парах.

 У кожному з речень підкресліть граматичні основи. Доведіть, що записані речення - складні. Чи в усіх складних реченнях частини з’єднано за допомогою сполучників? Прочитайте безсполучникові  речення.

 

І. Мова, наша мова, мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова. А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль, і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса, нею марять весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, й нею кличе літо. В ній криваві  рими й сльози "Заповіту”.

Ю.Рибчинський.

     ІІ.Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно  журавлі. (Т.Пащенко.) Принишкли бідні пташечки малі, бо швидко так від рідної землі їх пожене холодним вітром осінь. (Г.Рибцуник.) Надворі почастішали дощі, з’явилася їдка іржа на вітах, легким батистом бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д.Луценко.) Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею. (Т.Шевченко.)

 

 

2.Виконання вправи .(Один учень біля дошки,інші- самостійно в зошитах).

  В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Вказати прості речення. Вказати складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

 

 Я іду у парку золотому, і прощально листя ш..лестить. (В.Сосюра.) Листя вм..ра і на брук ос..па..ться. (Б.Олійник.) Дощ іде і наче стукає  срібним пальцем у вікно. (В.Сосюра.) Вже з дощами в ши..ку стука рання осінь, на пр..в’ялих травах тужавіють роси, віт..р з кленів листя холодно зр..ва. (З.Бебешко.) Пл...ве над світом осінь, як м..дуза, і мокре листя падає на брук. (Л.Костенко.) Землю огорта рожева тиша, вечір опуска..ться з н..бес. Він сопілку з оч..рету ріже, і лунає тихий полонез. (Є.Сарапулова.) 

Коментар учителя: слід навчитися чітко розрізняти прості речення із однорідними підметами або присудками та складні речення.Складні речення мають 2 і більше граматичні основи,у простих – одна граматична основа ,ускладнена однорідними головними членами речення.

 

VII. Застосування набутих знань

 

1.Використовуючи таблицю на дошці як опору, подані речення прочитайте в такій послідовності: 1) безсполучникові речення; 2) складносурядні  речення; 3) складнопідрядні речення.

 

І. Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки  світлих мрій! Блукає осінь у саду, в душі моїй весна. Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись  про них я в Рильського читав. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі... А зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину, як лине вічний час.

З тв. В.Сосюри.

ІІ. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. (Т.Шевченко.) А тут, де падолист витає, між листом жовтий сяє мак. (І.Драч.) Орали натомлене поле, й стурбовані бусли ходили. (М.Ткачук.) Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари ледь пробивається проміння золоте. (М.Рильський.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. (П.Воронько.) Полонив чебрець всі схили, стелить пахощі навкруг, і чарують річка й луг. (В.Івасик.)  

2.Самостійна робота.

Серед прочитаних речень оберіть:

- складносурядні ,виписати їх у зошит.(І варіант).

-складнопідрядні,виписати їх у зошит.(ІІваріант).

-безсполучникові,виписати їх у зошит.(ІІІ варіант).

 

3. Диктант із коментуванням.  

У кожному з речень підкреслітиь граматичні основи. Вкажіть речення сполучникові й безсполучникові. Позначте в словах орфограми.

 

Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставком,  а розпашіле від роботи сонце ляга щокою в  хмарний бурелом. Ген-ген лелека гострить крила чинно,  тут тиша голуба – до синіх брів,  ось сосни з усієї України  бредуть на віче збратаних борів. (В.Лупейко.) Дихання осені уже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. (В.Сосюра.) Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить полохке легеньке листя облетить і полетить. (В.Терен.)

 

VІII. Підбиття підсумків уроку

1.Рефлексія.

- Що мені легко вдалося?

-Що викликало труднощі?

- Над чим слід попрацювати додатково?

 

IX. Домашнє завдання 

Опрацюйте теоретичний матеріал із підручника,виконайте вправу із підручника.

-Складіть по одному реченню до кожного типу складних речень(для сильних учнів).

-Складіть невеликий текст на тему «Рідна мова в рідній школі»,використовуючи складні речення.(за бажанням).

Урок 2.

Тема: СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ, ЙОГО БУДОВА І ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ В НЬОМУ.Інтонація складносуряднго речення. Смислові зв′язки між частинами складносурядного речення.

Мета: поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення; ознайомити дев’ятикласників з поняттям про складносурядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; ознайомити із видами смислових зв′язків між частинами складносурядного речення;

Формувати вміння визначати складносурядні речення у тексті,вміння визначати смислові зв′язки між частинами складносурядного речення;

удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складносурядних реченнях;

розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в дев’ятикласників шанобливе ставлення до природи, а також спостережливість за красою її надбань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник,таблиці ,роздатковий матеріал, «Дерево очікувань».

 Перебіг уроку

Світ природи одкривається перед ясними очима перших літ пізнавання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну…
О. Довженко

 І. Організаційний момент

 

ІІ. Ознайомлення темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Світ природи одкривається перед ясними очима перших літ пізнавання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну…
О. Довженко

Слово вчителя

Одним із видів сполучникових складних речень є складносурядне речення, частини якого поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні компоненти. А структура та смислова самостійність сурядних частин має відносний характер.

Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити в тексті складносурядні речення; отримаєте знання про розділові знаки, що ставляться між частинами складносурядного речення та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень та інших синонімічних конструкцій; дізнаєтеся про інтонацію складносурядних речень; усвідомите роль складносурядних речень при побудові висловлювань різних видів в усній та писемній формах.

 

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу

1.1.Робота із мультимедійною презентацією (вивчення теоретичного матеріалу щодо будови і засобів зв′язку у складносурядному реченні).

1.2.Прочитайте текст. Визначте стилістичну належність його. Якими засобами образності досягається художність тексту?

Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Ліс ще дрімає… а з синім небом уже щось діється… Стрепенувся врешті ліс і собі заграв. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо. Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою і повіяв від неї тихий вітерець, холодною цівкою вдарив у дерева. Сполохлись пташки й в одну мить ущухли.

Хто сидить посеред галяви, а навкруги панує мертва, прикра тиша. Пустотливий парус сонця зупиняється в зеленій гущині і лиш здалеку придивляється до сивої, мов туман той, бороди діда Хо, і не відважується наблизитись, не вважаючи на непереможне бажання попустувати з тою бородою.

Хто сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. Хто ще раз глянув на мовчазну природу, звівся, обгорнувся, як туманом, сивою бородою й подавсь стежкою з лісу на шлях.

А ліс ще якусь хвилину стояв нерухомий, мов мертвий (М. Коцюбинський).

1.3.Виконання завдань до дексту.

Робота у творчих «трійках».Кооперативне навчання.

· Знайдіть в тексті прості речення. Яку роль виконують у них сурядні сполучники?

· Накресліть схеми складносурядних речень. Пояснити, як поєднуються в них умовно прості речення.

· Перекажіть текст усно, доповнивши його власними роздумами на тему «У чому я бачу красу і мудрість природи», використовуючи складносурядні речення.

1.4.Результати роботи у творчих трійках.

1.5.Хвилина відпочинку.

Слухання класичної музики.

 

ІV.Опрацювання теоретичного матеріалу

1.Читання з позначками.

Смислові зв′язки між частинами складносурядного речення.

Інтонація складносурядного речення.

Розділові знаки у складносурядному реченні.

Коментар учителя. Частини складносурядного речення мають будову простих речень, однак вони тісно пов’язані між собою змістом та інтонаційно оформлені як єдине граматичне ціле.

Порівняйте: А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А. Малишко); Літо йде полями і гаями. Вітер віє. Цвіте блакить.

Частини складносурядних речень своєю граматичною будовою можуть відповідати називним, означено-особовим, неозначено-особовим і безособовим типам односкладних речень: Морозом скувало степ, а потім враз розгасло (О. Гончар).

У складносурядному реченні його частини з’єднуються як синтаксично однорідні компоненти, засобами зв’язку є сурядні сполучники — ті ж, що служать для поєднання однорідних членів: єднальні (і, й, та(і), ні-ні, ані, також): Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко); протиставні (а, але, та(але), проте, зате, однак): Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться (Нар. мудрість); розділові (або, то, чи, хоч, то-то, не то — не то, хоч-хоч, або-або): Чи що було сьогодні, чи нічого не було (М. Коцюбинський).

2.Гра « Ти – мені,я –тобі»

Учні, спираючись на теоретичний матеріал підручника та таблиці ,спроектовані на екран,складають по 3 запитання стосовно опрацьованого матеріалу.

 

V. Виконання системи творчих вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

1.Дослідження-відновлення.

Робота в парі.

· Прочитайте речення. Поміркуйте, які сполучники доцільно вставити замість крапок. Обґрунтуйте свій вибір. Запишіть відновлені речення.

1. Повітря тремтить від спеки, … в срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 2. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима … повіває теплий вітер над розкованим Дніпром (В. Сосюра). 3. Недобра мова йшла за побратима, … ти мовчав і знизував плечима (Д. Павличко). 4. Тієї весни рано прокинувся ліс … недовго дрімали дуби (В. Кучер). 6. Шлях часом відходив від річки, … річка оминала природні пагорби землі і відходила від шляху (І. Ле). 7. Вітру на морі не було, … клекотів сильний прибій (М. Трублаїні). 8. Літа ніколи не повертаються до людини, … людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах).

2.Образне малювання.

1.2.Розгляньне фотоілюстрацію «Осінній берег»

1.3.Складіть декілька речень про відпочинок в осінній природі на березі водойми,використовуючи складносурядні речення.Додайте образи людей і тварин.

1.4. Самостійна письмова робота за фотоілюстрацією.

3.Дослідження-зіставлення.

Перебудуйте складносурядні речення так, щоб складові частини кожного з них стали окремими простими реченнями.

1. Там нікого не було — і Остап з Соломією присіли на мішках.
2. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни, банти і постав були обсипані ним, як снігом.
3. Урешті мельник наказав їм зупинитися, а сам пішов наперед.
4. Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав.
5. Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі.
6. У грудях у нього хрипіло і було боляче дихати.
7. Погода була сонячна й суха, та дув холодний осінній вітер і таки добре продував крізь лиху Соломіїну одежу (М. Коцюбинський).

Зіставте речення і з’ясуйте, якого стилістичного ефекту досягає автор, використовуючи в тексті складносурядні речення.

VІ. Підсумок уроку

Рефлексія.

-Чому навчився на уроці?

-Що було найскладнішим і викликало питання?

-Яку оцінку поставив би собі за роботу на уроці?

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал із підручника.

Виконати вправу із підручника.(середній рівень)

Скласти невеликий текст про необхідність збереження природи, використовуючи складносурядні речення із різними смисловими зв′язками.(достатній ,високий рівень)

УРОК 3.

Тема:Сполучники у складносурядному реченні.Розділові знаки між частинами складносурядного речення.Складання речень і текстів різних стилів національно-патріотичної спрямованості,використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення; про засоби зв’язку між їхніми частинами;

навчити правильно інтонувати складносурядні речення,виробити пунктуаційні вміння розставляти розділові знаки у складносурядних реченнях;

удосконалити загальнопізнавальні вміння й навички знаходити складносурядні речення у висловлюваннях різних типів; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями відповідно до мети й обставин спілкування; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу рідної держави та сучасних митців.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: проектор,ноутбук, таблиця,роздатковий матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Пам’ятаймо, що ми з України!
В. Лазаренко

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Фронтальна перевірка виконання домашнього завдання.Зачитування текстів про збереження природи.

2.Бесіда .

-Які речення називаються складносурядними?

-Які засоби зв′язку використовуються у складносурядному реченні?

-Які види смислових зв′язків у складносурядному реченні ви знаєте?

-Наведіть по одному прикладу складносурядних речень із різними видами смислових зв′язків?

3.Розгляньте таблицю й розкажіть про смислові зв’язки в складносурядному реченні. Приклади запишіть.

Розряди

Сполучники

Смислові зв’язки

Приклади

Єднальні

і, й, ні-ні, ані, також

одночасність, послідовність

Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання (Г. Книш)

Протиставні

а, але, та(але), проте, зате, однак

протиставлення, зіставлення

Пливи косо, уплин за водою, а я піду услід за тобою (Нар. творчість)

Розділові

або, то, чи, хоч, то — то, не то — не то, хоч — хоч, або — або

чергування явищ, можливість одного явища з названих, взаємовиключення

Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею
(О. Гончар)

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Пам’ятаймо, що ми з України!
В. Лазаренко

 1.Творче завдання з розвитку мовлення.

Використовуючи епіграф та фотоілюстрацію,складіть усно невеликий текст «Я України син(донька)».

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.Пояснення вчителя із використанням таблиці ,спроектованої на екран.

2.Записати речення із таблиці у зошит,усвідомити правила пунктуації у складносурядному реченні.

3. Списати,спроектований на екран текст національно-патріотичної спрямованості.Розставити розділові знаки .Обгрунтувати їх вживання у складносурядних реченнях та раніше вивчених конструкціях.

У дев’ятнадцять

Андрій чекав: ось-ось поїзд одірветься од річки й помчить кудись убік, через гори й ліси. Хай би отак ішов і йшов вистукуючи колесами погойдуючись і ніде не зупиняючись і хай би віз його аж до краю війни.

Але війна не мала ні кінця, ні краю. Вона була скрізь: у селах і містах у небі й на землі у душах і в серцях. Від війни не втікали – з нею боролись. Андрій не відмовлявся від боротьби. Він став на цей шлях без примусу, добровільно. Однак відпочити від цього запеклого поєдинку він би не відмовився. Девятнадцять років – це ж так небагато. У девятнадцять люди мають милуватися сонцем а не битися за право глянути на нього бодай одним оком. У девятнадцять років люди повинні мати право на життя а не вмирати як квіти збиті безжальними ударами сліпої палиці перехожого.

(За П.Загребельним)

4.Продовжити текст 3-4-ма складносурядними реченнями про необхідність захищати Україну від різного роду ворогів.

4.1.Зачитування складених продовжень тексту «У дев′ятнадцять».

V.Застосування знань,умінь,навичок учнів

1.Робота в парах.

Змоделювати складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1. … та шумлять густі ліси.

2. … і солов’їний чується дзвінкий спів.

3. … й сонце на горизонті піднялося.

4. … і весняне повітря на нас дихне теплом.

5. … та калина гарна чекає холодів.

6. … і туман стелився до річки.

7. … та снилась їм чудова літня подорож.

8. … і хлопці переможуть у змаганнях із футболу.

9. … і хочеться творити заради людства.

2. Прочитати речення,записані на дошці.З’ясувати, чим зумовлена виразність складносурядних речень, з яким стилем мовлення пов’язується вживання їх. Дослідити особливості інтонування таких речень і визначити, за яких умов ставиться тире між частинами складносурядного речення.

1. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і замирає.

2. Вона (Соломія) приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше.

3. Їй (Соломії) жаль стало молодого змарнованого життя — і вона заплакала.

4. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів.

5. Йому (Остапові) докучило дивитись на жовті стіни комишу — і він заплющив очі.

6. Гіца з Раду підвечір прокидалися — і в задимленій хатці ставало весело й гамірно (З тв. М. Коцюбинського).

· Накреслити схеми речень.

Методичний коментар. Аналізуючи смислові зв’язки й інтонаційне оформлення поданих складносурядних речень, учні доходять висновку, що тире ставиться, по-перше, якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються, по-друге, якщо є інтонація зіставлення (перша частина вимовляється вищим тоном, а друга — нижчим). Отже, тире в складносурядних реченнях, як правило, вказує на додаткові смислові, емоційні і стилістичні відтінки.

3.Самостійна творча робота.

Скласти речення за поданими схемами про любов до батьківщини,про синівський обов′язок кожного свідомого громадянина .

VI.Підсумок уроку

1.«Коло думок»: Для чого треба вміти складати складносурядні речення,вміти правильно розставляти розділові знаки у складносурядних реченнях?

VII.Домашнє завдання

Виконати вправу з підручника (пунктуаційний практикум).

Урок 4.

Тема: Сполучники у складносурядному реченні. Розділові знаки між частинами складносурядного речення .Складання речень і текстів різних стилів національно-патріотичної спрямованості,використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складносурядні речення; формувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень, а також використовувати їх в усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти удосконаленню знань з історії рідної держави.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник,наочність з історії української держави,роздатковий матеріал: текст для аналізу,завдання для роботи у творчих групах.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Бесіда.

-Які речення називають складносурядними?

- Які смислові зв′язки між частинами складносурядного речення ви знаєте?

-Які розділові знаки ставлять між частинами складносурядного речення?

-В яких випадках кому між частинами складносурядного речення НЕ ставимо?

2.Фронтальна перевірка домашнього завдання.

3.Робота біля дошки і в зошитах.

3.1.Розгляньте малюнки.Встановіть відповідність між малюнками і поданими реченнями.Обгрунтуйте свій вибір.До якого речення немає ілюстрації? Як би ви словесно зобразили п′яте речення?

3.2.Запишіть речення ,розставте розділові знаки,пояснити їх.

3.3.Поясніть орфограми у словах.

3.4.Над кожним словом надпишіть частиномовну приналежність.

3.5.Підкресліть головні і другорядні члени речення,усно охарактеризуйте складносурядні речення,накресліть схеми.

Речення для аналізу.

1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко).

2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний).

3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий).

4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило).

5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко).

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу

1.Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу.

1.2. Прочитайте текст мовчки. Визначіть тип і стиль мовлення. Доберіть заголовок, який би відбивав тему тексту. Аргументуйте свій вибір. Перекажіть текст.

Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки й брати пішли в похід. Але не на наказ царя й за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, перемагали. І отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з поля боїв в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми трублять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Усі очі радісно горять, а груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!

Уже наших козаків не поженуть копати канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів і братів, що у визвольній боротьбі свої голови поклали, й підносять маленьких дітей на руках високо, понад голови юрби і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це гетьман!..»

Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива (Б. Лепкий).

1.3. Охарактеризуйте складносурядні речення (визначити будову, смислові зв’язки між частинами). Поміркуйте, чим відрізняється інтонація складносурядних речень від простих. Поясніть вживання розділових знаків.

1.4.Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

Матеріал для вчителя.

Осанна — молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; слава (хвала) Богу! Регімент — полк найманого війська.

2.Складання речень ,текстів різних стилів на національно-патріотичну тематику.

2.1.Організація роботи в творчих «трійках».

(Добровільне об′єднання учнів у групи по три учні)

2.2.Розподіл диференційованих завдань для творчих груп.

Перша творча група

Скласти 5 складносурядних речень із смисловими відношеннями чергування явищ.послідовності подій про гетьмана Богдана Хмельницького

Друга творча група

Скласти 5 складносурядних речень із смисловими відношеннями одночасності дій,зіставно-протиставними відношеннями про гетьмана Івана Мазепу.

Третя ,четверта ,п′ята творчі групи

Скласти тексти про історичне значення постатей Богдана Хмельницького та Івана Мазепи для української державності.

ІIIгрупа - у розмовному стилі (діалог)

ІV група - у публіцистичному стилі.

V група - у художньому стилі.

Коментар учителя. Роботу в групі розпочинаємо по сигналу учителя.Спочатку (2хв) кожен член групи самостійно обдумує завдання,потім (10хв) разом обговорюєте завдання і виконуєте його.

По сигналу учителя завершуємо роботу над завданням і оголошуємо результати роботи в групах.

2.3.Робота в творчих «трійках»

2.4.Презентація роботи в групах.

2.5.Підведення підсумків роботи в групах.

ІV. Підсумок уроку

V. Рефлексія

Взаємооцінювання.

VI. Домашнє завдання

Скласти невеликий текст будь-якого стилю про значення Гетьмащини в історичному розвитку української державності,використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

Урок 5.

Тема: Розмежування складносурядних речень і простих речень ,ускладнених однорідними членами.Порядок синтаксичного розбору складносурядного речення (усного й письмового).

Мета: навчити розрізняти складносурядні речення і прості речення,ускладнені однорідними членами; навчити виконувати синтаксичний розбір складносурядного речення;

удосконалювати вміння визначати компоненти складносурядного речення та смислові зв′язки між частинами його;

розвивати навички самостійного синтаксичного розбору складносурядного речення;

розвивати усне і писемне мовлення учнів; виховувати любов і повагу до рідного слова.

Тип уроку: урок формування практичних знань ,умінь,навичок.

Обладнання: підручник,мовний матеріал,наочність.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

1.Вправа «Дерево очікувань» .

Запишіть на стікері,що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку,прикріпіть на «Дерево очікувань».

ІІ.Перевірка домашнього завдання

1.Зачитування учнями текстів.складених вдома.

2. Коментування,виправлення помилок під керівництвом учителя.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Робота з диференційованими картками.

Варіант І– середній рівень

Пунктуаційна хвилина

Перепишіть, поставте розділові знаки.

1. Я знову приїхав до отчої хати але як раніше не жде мене мати  (І.Олексенко).        2. Дайте «пашпорт» колгоспниці Ганні і нікуди вона не втече (В.Сіренко). 3. Розійшлись стежками розлетілись діти а батькам лишились болі і жалі (Н.Квітка). 4. Привчав мене батько трудитись до поту а мати любити пісні (П.Воронько). 5. На сонці тепло а коло матері добре (Народна творчість). 6. Соломії жаль стало змарнованого життя і вона заплакала (М.Коцюбинський).

Варіант ІІ– достатній рівень

 Пунктуаційний практикум

Перепишіть речення. Поставте розділові знаки, підкресліть пунктограми і поясніть їх.

 1. Принесли від хреста маленьку дитину а ім’я її Христина (У.Самчук).  2. Материнський образ України усміхається дітям встає з синіх туманів віків синього неба золотавого надвечір’я з вишневого цвітіння калинової задуми (Із журналу). 3. Іще гамують півнів голоси й пташки не опускаються на ґанок і сонце не знімає ще роси а мати свій запалює світанок (І.Олексенко). 4. Дівчина була вогнисто-руда й коси її роздимались хвилями того полум’я (Є.Гуцало). 5. Обернувшись назад і глянувши на небо вона (Соломія) побачила червоні як грань хмари і зразу стали зрозумілими їй і той дим … і тепло і неспокій птахів і тікання звірів (М.Коцюбинський).

Варіант ІІІ – високий рівень

 Відредагуйте

Прочитайте речення, знайдіть недоліки, запишіть, усуваючи їх. Назвіть правила, на які допущено помилки.

1. У тривозі, й любові, в замилуванні, й надії вдивляються матері у своїх дітей сподіваючись і прагнучи щастя для них (О.Сизоненко). 2. Рідна мати моя, ти ночей не доспала і водила мене у поля край села, і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала і рушник вишиваний на щастя дала (А.Малишко). 3. Син припав до материної руки, а мати до синової голови (П.Мирний). 4. Остап сів у човен – і Соломія одіпхнулась од берега (М.Коцюбинський). 5. Без тебе захід смутно гас, і сонце сходило в безодні (О.Олесь) 6. Що сталося зі мною, і чому я тримаю на сходах цю дівчину? (В.Шевчук).

Учитель:

Кожен учень отримав картку із усіма видами тренувальних вправ. Із метою економії часу працюємо прямо на картках: розставляємо знаки, редагуємо, креслимо олівцем схеми .

 Виконаємо взаємоперевірку.

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу

1.Виконання завдань на розрізнення складносурядних речень і простих речень,ускладнених однорідними членами речення.

1.1. Вибірково-розподільний диктант.

*В одну колонку запишіть складносурядні речення, а в другу — прості з однорідними членами.

1) Легенький вітерець повівав з саду і дихав пахощами яблук. (Д. Красицький) ) 2)Мокрий сніг цілу ніч падав на мокру землю, і все вкривалось білим покривалом. (М. Коцюбинський)

3) Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк.(А.Шиян).

4) Де -не -де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. (М.Коцюбинський)

5) Замела ніжні квіти зима, і умерли під снігом вони. (В. Сосюра)

6) Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням.

(І. Нечуй-Левицький)

Коментар учителя: у складносурядному реченні 2 і більше граматичні основи,вони поєднані по смислу,а у простому реченні із однорідними підметами або присудками події і явища стосуються одного предмета чи події.

1.2. Усно складіть по 2 речення : прості із однорідними членами,складносурядні.

2.Робота над синтаксичним розбором складносурядного речення.

2.1.Слово вчителя.

Будемо виконувати синтаксичний розбір складносурядного речення.

Узагальнимо знання з вивченої теми.

2. 2.Ознайомлення із схемою синтаксичного розбору складносурядного речення.

Схема синтаксичного розбору складносурядного речення

1) Визначити просте чи складне речення.

) Сполучникове чи безсполучникове.

) Якщо речення сполучникове, то яке саме — складносуряд

не чи складнопідрядне.

4) Назвати прості речення в складносурядному.

5) Якими сполучниками з’єднані прості речення між собою.

6) Пояснити розділові знаки.

7) Розібрати кожне речення як просте.

2.3. Самостійна робота з підручником.

Ознайомлення із зразками усного і письмового розбору складносурядного речення.

2.4. Виконання синтаксичного розбору речення (колективно на дошці і в зошитах).

РЕЧЕННЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ

Щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі та щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічають і прощаються з ними (В. Земляк).

Схематично це речення можна зобразити так:

[ ], та [ ].

ЗРАЗОК РОЗБОРУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ(усний)

Речення : складне, складносурядне, розповідне, неокличне.

Складається з двох частин:

перша – щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі,

друга – та щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічають і прощаються з ними.

Смислові відношення між частинами - зіставно-протиставні, виражаються за допомогою 1) протиставного сполучника та; 2) видо-часових і способових форм дієслів-присудків прилітають, відлітають у першій частині та зустрічають у другій частині, що мають однаковий вид (недоконаний), час (теперішній), спосіб (дійсний); 3) лексичного елемента повторення обставини щоразу; 4) наявність у другій частині анафоричного займенника ними; 5) зіставної інтонації.

Перша частина – щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі – ... (Далі йде аналіз складової частини за схемою простого речення:

1 – загальна характеристика речення;

2 – головні члени: способи їх вираження;

3 – другорядні члени і способи вираження їх).

Друга частина – щоразу люди з якимось дивніш почуттям зустрічаються і прощаються з ними – ...

Пунктуація. Між частинами складносурядного речення перед сполучником та ставиться кома.

Зразок письмового розбору складносурядного речення

Щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі та щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічають і прощаються з ними (В. Земляк).

Речення розп.,неокл.,складне,складносур.,із зіставно -протиставними віднош.,виражен. протиставн. спол.та,складається з 2-х част.

І –двоскл.,пошир., повне,ускладн. однорідн. присудками.

ІІ-двоскл.,пошир., повне,ускладн. однорідн. присудками.

[ ] ,та [ ].

2.5. Робота в парі.

Разом із сусідом по парті виконайте синтаксичний розбір речень (вправа із підручника).

Хвилина відпочинку

Слухання музики «Спів птахів у весняному лісі»

ІV.Закріплення вивченого

1.Самостійна робота.

Виконання тестових завдань.

І варіант

1. Укажіть складносурядне речення, у якому неправильно

розставлено розділові знаки:

А.Може ти й великий мудрець, може й справді для інших

взірець, та не смій зневажати людей, і заради найви

щих ідей. (П. Сингаївський)

Б.І згорають дні, як стрічі, і димлять вітри розлуки.

(Т. Севернюк)

В.Хай сміється всім блакить і звитязький спів дзвенить!

(Б. Грінченко)

Г.І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не

собі. (Л. Костенко).

2. Укажіть варіант речення, в якому правильно розставлено

розділові знаки:

А.Обережно заглянув до дупла — й раптом в обличчя вда

рило шумом, плюскотом крил. (Є. Гуцало)

Б.Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вда

рило шумом, плюскотом крил.

В.Обережно заглянув до дупла й раптом в обличчя вдари

ло шумом, плюскотом крил.

Г.Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вда

рило шумом плюскотом крил.

3.Укажіть речення, між частинами якого не ставиться кома

(розділові знаки опущено):

А.Під листям біленькими губками дихала трава і врізнобіч

розбігалися мишачі окопчики. (М. Вінграновський)

Б.Срібнохолодні роси слалися і дикі кози стрункі й по

лохливі виходили пастись на полянку. (М. Івченко)

В.Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову

стало чути густе комарине гудіння. (Гр. Тютюнник)

Г.Тут з-за хворостяних тинів привітно здоровкаються

з людьми веснянкуваті вишняки і в них то сумують то

веселіють біленькі хати. (М. Стельмах).

4. Визначте сладносурядне речення з єднальним відношен

ням (одночасності):

А.Туман уже піднявся — і небо стало сірим. (М. Коцюбин

ський)

Б.І раптом темінь неба осяяв яскравий спалах, і над зем

лею загуркотів перший грім. (Я. Гримайло)

В.І видзвонює жайвір у полі, і цвіте зачарований світ…

(І. Гончаренко)

Г.Сонце повільно котилося у високому небі, і його

жаркі промені безжально палили поріділий серп.

(Ю. Мушкетик)

5. Визначте складносурядне речення з розділовими відно

шеннями:

А.А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то роже

вий, то червоний віночком зацвіте. (Леся Українка)

Б.Руки її то перебирали зовсім новий одяг, недавно по

шитий чи куплений, то вже між її темних пальців тек

ли разки старовинного намиста. (Є. Гуцало)

В.Озвалися, забриніли бруньки крислатого осокора,

а онде застрікотіли ніжні сережки берізки білокорої.

(Ф. Мамчур)

Г.Зорі ті ж самі, одначе світ інакший. (О. Пахльовська)

6. Назвіть сполучні засоби, якими пов’язуються частини

складносурядного речення з розділовими відношеннями:

А.Але, і, зате, проте, однак.

Б.Або, чи, або…або, чи…чи, то…то.

В.Та, ні…ні, чи, хоч…хоч, а зате.

Г.І, й, та, ні…ні, хоч…хоч.

7.Виконайте синтаксичний розбір складносурядного речення із завдання 5(на вибір).

ІІ варіант

1. Укажіть складносурядне речення, у якому неправильно

розставлено розділові знаки:

А.Як добре у житті закоханим, і як тривожно в світі їм!

(А. Кацнельсон)

Б.Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись.

(Г. Світлична)

В.Я правді глянула у вічі — і чорний колір білим став.

(Я. Павлюк)

Г.І чорнозем тужавіє соками знову, і проснуться під сон

цем озимії сходи, і розтануть в полях сніговиці покро

ви, і оновлення вічне у квітні забродить. (Н. Кащук)

2. Укажіть варіант, в якому правильно розставлено розділові

знаки:

А.Ударив гучно стріл огненний — і цілий світ нараз по

тух. (М. Рильський)

Б.Ударив гучно стріл огненний, і цілий світ нараз потух.

В.Ударив гучно стріл огненний; і цілий світ нараз потух.

Г.Ударив гучно стріл огненний і цілий світ нараз потух.

3. Укажіть речення, між частинами якого не ставиться кома

(розділові знаки опущено):

А.Гаї спинились над водою і тихо входять в клекіт рік

і хмелем бродить під корою в березах чистий, свіжий

сік. (М. Стельмах)

Б.Не сплять лише цвіркуни й фонтани та кліпа очимазо

рями небо. (М. Коцюбинський)

В.Довкола будиночків цвів бузок і на білі стіни падала

прозора тінь. (П. Пат)

Г.Денеде біля вирв сивіє безводний полин або кущиться

пахучий чебрець. (О. Гончар)

4. Визначте складносурядне речення з єднальним відношен

ням (одночасності):

А.Тепла хвиля підкотилася Данилу до серця, і гарно ста

ло йому з оцим старим вітряком, з мельником у ньому,

з людьми. (М. Стельмах)

Б.І все мені дзюрчать швидкі холодні хвилі, і все мені

завод невпинно цокотить, і вороток скрипить про дні

минулі милі… (В. Сосюра)

В.Сонце вже сіло, і вода в ставу поглибшала, бездонною

стала. (Є. Гуцало)

Г.Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід,

і вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум’ям.

(М. Коцюбинський).

5. Визначте й охарактеризуйте складносурядне речення з роз

діловими відношеннями:

А.Доріжка петляла в густих зарослях, то спускаючись

униз, у глибокі балки і темні яри, то піднімаючись

на круті горби, у царство грабів і предковічних дубів.

(В. Малик)

Б.Яків перехрестився чи то на хрест, чи то на узор череш

ні. (М. Стельмах)

В.Йому не то соромно, не то жалко. (М. Коцюбинський)

Г.Чи ти мій сон, чи ти моя уява, чи просто чорна магія

чола… (Л. Костенко)

6. Назвіть сполучники, що передають єднальні відношення

в складносурядному реченні:

А.Та, і, й, ні…ні, ані…ані.

Б.То…то, не то…не то, і, й, та.

В.І, й, та, чи, ні…ні.

Г.Ні…ні, але, не тільки, а, й.

7.Виконайте синтаксичний розбір складносурядного речення із завдання 5 (на вибір).

V.Підсумок уроку

Рефлексія.

VI.Домашнє завдання

Дібрати матеріали до твору у публіцистичному стилі на тему «Громадянська позиція»( цитати,рядки з поезій); повторити розділові знаки у складносурядному реченні.

Урок 6.

Тема: РМ №5. Контрольний письмовий твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему «Громадянська позиція» за самостійно складеним складним планом.

Мета: перевірити сформованість знань ,умінь,навичок учнів щодо написання власних висловлень у публіцистичному стилі на суспільну тему; вміння добирати мовні засоби відповідно до задуму і форми висловлювання; вміння використовувати складносурядні речення у власному мовленні;

розвивати письмове зв’язне мовлення учнів, логічне мислення,сприяти вихованню чіткої громадянської позиції ;виховувати свідомих громадян України.

Тип уроку: урок розвитку мовлення,перевірки мовленнєвих знань ,умінь,навичок.

Обладнання:наочність ,тлумачний словник.

Перебіг уроку

І .Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми,мети і завдань уроку

1.Слово вчителя.

Будемо працювати над контрольним твором у публіцистичному стилі на суспільну тему «Громадянська позиція».

ІІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда.

-Користуючись спроектованими на екран таблицями,назвіть ознаки публіцистичного стилю,сферу його використання та основну мету його.

  • У якому стилі краще писати на суспільну тему? Чому?

3. Словникова робота.

Громадя́нин — людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) првилам і законам суспільної моралі.

Громадянська позиція — це характер поведінки людини та її дій, який визначається власною точкою зору на події, що відбуваються у державі, громадянином якої є людина.

Громадянська позиція є цінністю демократичного суспільства.

В учнів громадянська позиція проявляється в активності у шкільному житті.

Громадяни своєю позицією впливають на суспільне життя.

Почуття гідності громадянина полягає в моральних вимогах людини до самої себе, які співвідносяться із вимогами суспільства.

ІV.Основний зміст уроку

1.Самостійна робота учнів над твором.

1.1.Робота з пам′яткою

1.2.Складання складного плану до твору.

1.3. Робота над твором у чернетці.

1.4.Удосконалення чорнового варіанту твору.

1.5.Робота над твором у зошиті для контрольних робіт.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Завершити роботу над твором.

Урок №7.

Складнопідрядне речення,його будова і засоби зв′язку в ньому.Інтонація складнопідрядного речення.

Мета. : поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення; ознайомити дев’ятикласників з поняттям про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння ,оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складнопідрядних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у дев’ятикласників повагу до видатних постатей українського народу

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: презентація,наочний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

Вступне слово вчителя. Одним із видів сполучникових складних речень є складнопідрядне речення, у якому одне умовно просте речення залежить від іншого й пояснює його. Поєднуються частини складнопідрядного за допомогою підрядних сполучників та сполучних слів.

Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити в тексті складнопідрядні речення; зможете визначати головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень, їхні істотні ознаки; отримаєте знання про підрядні сполучники і сполучні слова; усвідомите правила вживання розділових знаків між частинами складнопідрядного речення; дізнаєтеся про виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів; набудете вмінь і навичок моделювання складнопідрядних речень різних видів, а також висловлювань в усній та писемній формах, використовуючи виражальні можливості складнопідрядних речень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

·         Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Аргументуйте свою думку. Кого з літературознавців ви знаєте? Розкажіть стисло про одного з них.

Олександр Білецький народився 1884 року поблизу Казані в сім’ї агронома. Навчався Олександр спочатку в Казанській гімназії, де особливо захоплювався стародавніми мовами, літературою та історією. Потім (у зв’язку з переїздом батьків до Харкова) вчився в Харківській третій гімназії, після закінчення якої 1902 року вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Тут Олександр Білецький із захопленням працював над історією Греції під керівництвом Владислава Петровича Бузескула. В його семінарі молодий дослідник написав реферат «Про економічний розвиток і рабство в Стародавній Греції», який був схвалений і професором, і студентами старших курсів.

Іспанську мову він вивчив так добре, що читав в оригіналі «Дон-Кіхота» Сервантеса. Глибокий інтерес до української літератури з’явився в Олександра деякою мірою під впливом Миколи Сумцова (За М. Гудзієм).

·         Випишіть складнопідрядні речення. Назвіть в них основну (незалежну) частину і підпорядковану, що приєднується підрядним сполучником або сполучним словом.

ІV. Основний зміст уроку.

1.Пояснення вчителя за допомогою таблиці,спроектованої на екран.

Коментар учителя. Складнопідрядними називають речення, частини яких нерівноправні за змістом, поєднуються відповідною інтонацією та сполучниками підрядності й сполучними словами. Одна з частин є незалежною, її називають головною, від неї ставлять питання до підрядної частини: Ти не чуєш, як солов’ї весільним співом дзвонять (Леся Українка).

Підрядні частини поєднуються з головною за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (О. Гончар) (підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучного слова

коли). Для кактуса досить двох крапель води, щоб існувати місяцями під спопеляючим сонцем (П. Загребельний) (підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучника щоб).

Підрядні частини можуть стояти після головної (частіше), в середині головної, а також перед головною. Але слід пам’ятати, що означальні й наслідкові підрядні частини перед головною стояти не можуть.

2.Вибіркове письмо

* Прочитайте. Схарактеризуйте подані речення. Випишіть з-поміж них складнопідрядні. Визначте в них головну й підрядну частини.

Хата біліє ярко між зеленими тополями, та блищать ясні віконця (Марко Вовчок). 3. Життя не має ціни, і тільки воля дорожча за життя (Нар. творчість). 4. Добре тому жить, чия душа і дума добро навчилась робить (Т. Шевченко). 6. Де дбайлива рука ходить, там золота пшениця родить (Нар. творчість). 7. А навколо озера сосни, які в хуртовину натомилися шуміти, шепочуть у сні (М. Нагнибіда). 8. Ніколи не соромся запитувати те, чого не знаєш (Нар. творчість). 9. Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).

* Поясніть зміст шостого речення. З’ясуйте значення словосполучення рука ходить.

Хвилина відпочинку

V.Закріплення вивченого шляхом виконання практичних вправ і завдань

1.        Об’єднайте умовно прості речення в складнопідрядні. Запишіть їх.

1. Усього кілька днів минуло. Прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи. 2. Я вже знаю в собі цю готовність прощати. Важче вимагати відповідальності. 3. Машину залишити вони не наважувалися. Порятувати її ніяк не змогли б. 4. Я зовсім не боялася гарних слів. Думала про того хлопчика. 5. Я була мала. Читала казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (З тв. Н. Бічуї).

Ключ. 1. Усього кілька днів минуло, як прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи. 2. Я вже знаю у собі цю готовність прощати, бо важче вимагати відповідальності. 3. Машину залишити вони не наважувалися, хоча й порятувати її ніяк не змогли б. 4. Я зовсім не боялася гарних слів, коли думала про того хлопчика. 5. Коли я була мала, то читала казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (З тв. Н. Бічуї).

· Назвіть головні та підрядні частини в змодельованих складнопідрядних реченнях.

· Доберіть антоніми до виділених слів. Складіть з ними складнопідрядні речення.

2.Творче моделювання

· Складіть складнопідрядні речення, додавши до поданих головних частин підрядні. Запишіть їх. Накресліть схеми.

1. Він усміхнувся, поглянув у той бік, де ...

2. Вона виглядатиме там, де ...

3. Людина сама собі створює долю, аби ...

4. Не можна повернути жодної миттєвості, щоб ...

5. Як слово не поможе, то ...

6. Уранці нічого не можна було впізнати, ніби ...

7. Як добре бігти босоніж по росянистій траві, коли ...

·         Дослідіть, у яких складнопідрядних реченнях підрядна частина відноситься до всієї головної, а в яких — до окремого слова чи сполучення слів у головній частини. 

VІ. Систематизація й узагальнення знань з теми

1.Комунікативний практикум.

·  Складіть зв’язну розповідь у науковому стилі, розкриваючи тему «Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому». Зосередьте увагу на питаннях:

1. Які ознаки має складнопідрядне речення?

2. З яких частин воно складається? Навести приклад.

3. Як пов’язані між собою частини складнопідрядного речення?

4. Як відрізнити головну і підрядну частини в складнопідрядному реченні?

5. Порівняти будову й засоби зв’язку складнопідрядного і складносурядного речень.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

· Виписати з творів художньої літератури 8–9 складнопідрядних речень. Визначити в них головні й підрядні частини. З’ясувати, як вони поєднані між собою. Накреслити схеми.

-Скласти невеликий текст про відомого українського літературознавця,використовуючи складнопідрядні речення.(за бажанням).

Урок №8.

Тема:Підрядні сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях.Основні види складнопідрядних речень з підрядними частинами :означальними,з′ясувальнии.Розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.(усний і письмовий)

Мета: ознайомити учнів із видами складнопідрядних речень: означальними і з′ясувальними; вчити їх розрізняти,вчити розрізняти сполучники і сполучні слова як засоби зв′язку у складнопідрядному реченні;розвивати пунктуаційні навички щодо розстановки розділових знаків у скаднопідрядному реченні;виховувати любов і повагу до рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці,підручник.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

ІІІ.Оголошення теми,мети і завдань уроку

ІV.Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання.

Зачитування складнопідрядних речень ,виписаних учнями із текстів художньої літератури.Коментування,аналіз.

1.Робота з таблицею.

Самостійно опрацювати таблицю.Пояснити різницю між сполучниками і сполучними словами у складнопідрядному реченні.

2.Творче конструювання.

Робота в парі.

(Із сусідом по парті скласти складнопідрядні речення так ,щоб у одному випадку слова як,що ,коли були б сполучними словами,а в іншому- сполучниками).

Одсіяють роки,як хмарки над нами.

Ми попрямували до лісу,що виднівся за горою.

Учитель записав у щоденник,що батько має прийти до школи.

Я довго чекав,коли мене викличуть до дошки.

V.Опрацювання навчального матеріалу

. 1.Опрацювання теоретичного матеріалу підручника про види складнопідрядних речень із підрядними означальними і з′ясувальними.

Читання «з позначками».

*-розумію

!-важливо

?-не розумію

?!-затруднююсь.

Підрядними означальними називаються речення, що пояснюють іменник у головному реченні й відповідають на питання який? яка? яке? які?

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький). Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом (Ю. Клен).

З головним реченням підрядні означальні можуть поєднуватися сполучними словами — займенниками який, котрий, чий, сполучними словами — прислівниками де, куди, звідки, коли, як та сполучниками що, щоб, мов, наче, неначе. У головному реченні можуть бути вказівні слова той, такий.

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).

Підрядними з'ясувальними називаються речення, які пояснюють те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають здебільшого на питання непрямих відмінків:

Ніколи в бурі не загине (хто?), хто Прометея має дух (В. Сосюра). Хвала тому (кому?), в кого душа орлина (Л. Дмитерко).

З головним реченням підрядні з'ясувальні пов'язуються сполучниками і сполучними словами хто, що, щоб, який, чий, котрий, як, наче, ніби, коли, куди, де та ін. У головному реченні цим сполучникам і сполучним словам може відповідати вказівне слово той у непрямих відмінках:

Хто посіяв вчасно, у того вродить рясно (Народна творчість). Він пишався тим, що був сином своєї країни (О. Гончар).

Різновидом з'ясувального речення є так зване непряме питання, тобто питання, виражене підрядним реченням.

Порівняйте:

Пряме питання: 1. Учителька запитала: «Скільки посаджено дерев?» 2. Я запитав товариша: «Яку музику ти слухаєш?»

Непряме питання: 1. Учителька запитала, скільки посаджено дерев. 2. Я запитав товариша, яку музику він слухає.

У кінці речення з непрямим питанням знак питання не ставиться. Якщо ж головне речення саме є питальним реченням, то знак питання ставиться:

Чи не скажете, як мені пройти до Андріївського узвозу? Чули ви, як напровесні жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка).

2.Бесіда за прочитаним теоретичним матеріалом. «Мозковий штурм».

-Яка підрядна частина називається означальною?

-Якими сполучниками чи сполучними словами приєднуєтся підрядна означальна?

-На які питання відповідає підрядна означальна частина?

-Яке слово у головній частині вона пояснює?

-Накресліть умовну схему складнопідрядного речення з підрядною означальною.

-Чим відрізняється підрядне з′ясувальне від підрядного означального?

-На які питання відповідає підрядна з′ясувальна частина?Якими сполучниками чи сполучними словами приєднуєтся?

- До якого слова у головній частині речення вона відноситься?

-Накресліть умовну схему складнопідрядного речення з підрядною з′ясувальною.

3.Колективне опрацювання таблиці.Розділові знаки,інтонація складнопідрядного речення з підрядними означальними,з′ясувальними.

VI.Закріплення вивченого

1.Виконання системи практичних вправ на вміння визначати підрядні означальні та з′ясувальні у складнопідрядних реченнях.

1.1.  Пояснювальний диктант.

Запишіть під диктовку речення. Поставте питання до підрядних частин. Укажіть, до яких слів у головній частині вони відносяться і якими засобами зв’язку вони з’єднуються.Накресліть схеми речень.

Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все. (М. Коцюбинський) Нема краю, щоб миліший був за наш. (Т. Масенко) Ті пісні любі, що несуть радість межи люди. (Нар. творч.) Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. (Б. Харчук) Щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців. (Б. Харчук) І снилось, як гаряче дихають дні. (А. Малишко) Він не помітив, як минув чагарник і вийшов у поле. (М. Коцюбинський) Люблю, як на будові співають. (Яків Баш) Щасливий, хто сни має милі. (Леся Українка) За те весну всім серцем я люблю, що осені сестра вона прекрасна. (В. Сосюра) Ти хіба не чуєш, як хуртовина грає? (Леся Українка) Я довго стояв на вершині Дніпрової кручі і слухав, як сивий невпинно котив свою воду. (Л. Первомайський) Безсмертний той, хто все своє життя за долю людства голос піднімає. (М. Бажан)

1.2.   Творче образне моделювання.Робота в парах.

До поданих головних речень доберіть підрядні означальні.Використовуйте подані фотоілюстрації.

Гори ... приваблювали туристів. Ми ще довго згадували про екскурсію ... Полюбляю я ті квіти... Щасливий я... За те весну люблю я... Не чуєш... І не збагну ніколи... Як добре... Я знаю...

1.3.Робота в групах за картками.

Виконати завдання на картках.Виконати синтаксичний розбір одного складнопідрядного речення за схемою,поданою на екрані.

Картка № 1.У реченнях замініть виділені другорядні члени підрядними з’ясувальними. Запишіть утворені речення, поставивши розділові знаки.

Зразок. Батько радив мені надрукувати цю статтю. Батько радив мені, щоб я надрукував цю статтю.

Екскурсовод обіцяв показати нам піраміду. Серед ясного, спекотного літнього дня ми почули гуркіт грому.

 

Картка № 2.У реченнях замініть виділені другорядні члени підрядними з’ясувальними. Запишіть утворені речення, поставивши розділові знаки.

Зразок. Батько радив мені надрукувати цю статтю. Батько радив мені, щоб я надрукував цю статтю.

Треба вміти слухати спів птаха. Я хотіла побачити схід сонця.

 

Картка № 3

У реченнях замініть виділені другорядні члени підрядними з’ясувальними. Запишіть утворені речення, поставивши розділові знаки.

Зразок. Батько радив мені надрукувати цю статтю. Батько радив мені, щоб я надрукував цю статтю.

Нам повідомили про затримку літака. З літака я бачив кружляння птахів.

Картка № 4

Замініть речення з дієприкметниковим зворотом на СПР з підрядними означальними.

Степ, оповитий тишею, мирно дрімав.

У хвойному лісі, затіненому зеленими кронами дерев, весна починається значно раніше.

На доброму шматкові винограднику, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні.

Картка №5

Замініть речення з дієприкметниковим зворотом на СПР з підрядними означальними.

Немовля, скупане в любистку, солодко спало.

Сад, розквітаючий кожної весни, милував око Марії.

Пес, загублений на ярмарку, зустрів нас біля будинку.

Картка №6

Замініть речення з дієприкметниковим зворотом на СПР з підрядними означальними.

Квіти, посаджені у скверах міста, палахкотіли на сонці веселкою.

Небо, збіліле від спеки, вже сивіє.

Безмежний степ, укритий снігом, спав.

5.1.Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення.

1.Загальна характеристика речення( за метою висловлювання,за інтонацією)

2.Виявити частини складнопідрядного речення,визначити головну і підрядну.

3.З′ясувати до чого відноситься підрядна частина(до всієї головної частини чи до її словосполуки).

4.Виявити граматичні засоби зв′язку.

5.Визначити тип складнопідрядного речення.

6.Пояснити розділові знаки.

7.Проаналізувати кожну частину як просте речення.

5.2.Зразок усного розбору складнопідрядного речення з підрядними :означальними,з′ясувальними.

Зостав у душі заповітний куток,де казка дріма ,як маля.(Б.Олійник).

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, співвідносне (головна і підрядна частина об’єднані сполучним словом де), складнопідрядне з підрядним означальним, двокомпонентне, підрядна частина стосується одного члена речення:

1. Зостав у душі заповітний куток - головна частина складного речення, просте, двоскладне, повне, поширене, розповідне, неокличне, неускладнене.

Куток - простий підмет, виражений формою однини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Зостав - простий дієслівний присудок, виражений формою минулого часу дієслова недоконаного виду, форма чоловічого роду, неперехідна форма, форма однини.

Заповітний – узгоджене означення, виражене однини відносного прикметника, називний відмінок.

У душі - виражає семантику місця та виражена відмінково-прийменниковою конструкцією (у+ місцевий відмінок іменника).

2.Де казка дріма, як маля – підрядна частина складного речення, просте, двоскладне, повне, поширене, розповідне, неокличне, ускладнене порівняльним зворотом.

Казка - простий підмет, виражений формою однини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Дріма - простий дієслівний присудок, виражений формою теперішнього часу дієслова недоконаного виду,  неперехідна форма, форма однини.

Де - обставина, виражає семантику місця та виражена сполучним словом.Як маля – обставина способу дії, виражена порівняльним зворотом.

Зразок письмового розбору.

Зостав у душі заповітний куток,де казка дріма,як маля.

Речення розповідне,неокл.,складне,складнопідр.,з підрядн. означ.,склад. З 2-х частин.

І-головна,односкл.,О-О, пошир.,повна,неускл.

ІІ- підрядна означ.,двоскл.,повна,пошир., ускладн. Порівн.звор.

[ ] , ( де ).

6.Презентація роботи в творчих групах.

VII.Підсумок уроку

«Мікрофон»

-Що нового дізналися?

-Як розрізняти підрядні означальні і з′ясувальні речення?

-Наведіть по одному прикладу кожного виду вивчених підрядних речень.

VIII.Домашнє завдання.

1.Виконати вправу з підручника(середній рівень).

2. Скласти невеличкий текст (8-9 речень) про рідний край,малу батьківщину,використовуючи виражальні можливості складнопідрядних речень з підрядними означальними і з′ясувальними.(достатній рівень,високий рівень)

Урок №9.

Тема: Основні види складнопідрядних речень з підрядними частинами:обставинними(місця,часу,способу дії і ступеня).Розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.

Мета: сформувати в учнів поняття про складнопідрядні речення з підрядними обставинними; ознайомити з типами підрядних обставинних частин; розвивати вміння визначати тип складнопідрядних речень з підрядними обставинними, розмежовувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня ,складнопідрядні речення з підрядними місця і часу; аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість; виховувати любов і повагу до українського слова.

Тип уроку:комбінований.

Обладнаня: підручник,схеми ,таблиці.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання

Зачитування висловлень,складених учнями вдома,їх коментування ,визначення складнопідрядних речень у висловленнях.

2.Робота в парі.

Усне повідомлення на лінгвістичну тему «Складнопідрядне речення із підрядними означальними і з′ясувальними.

ІІІ.Повідомлення теми і мети уроку

(учні записують узошити тему уроку).

IV.Опрацювання навчального матеріалу

1.Слово вчителя.

Складнопідрядні речення поділяються на три типи: з підрядними означальними,з′ясувальними,обставинними.

Сьогодні ми будемо вчитися розрізняти види підрядних обставинних речень.

2.Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником.

3.Усна колективна робота.

Розгляньте таблицю на дошці «Види підрядних речень».

Дайте відповіді на питання:

-На які види поділяються підрядні обставинні?

-На які питання відповідають обставинні способу дії і ступеня?

-Підрядні часу? Підрядні місця?

-Якими сполучниками і сполучними словами приєднуються до головної частини?

-Які вказівні слова вживаються у таких підрядних реченнях?

4.Дослідження структури складнопідрядних речень з підрядними місця,часу:визначення предикативних частин речення,засобів зв′язку між частинами,визначення головної і підрядної частини,слова у головній частині речення,до якого належить підрядна частина.

3. Робота з текстом. (Учень читає текст)

Україна моя починається
Там, де туга моя кінчається.
Край  дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.

Україна моя починається
Там, де палуба грізно хитається,
Там, де в клекотах Чорного моря
Б′є панцерник в царство горя...

Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.

Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.

Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І як небо, як даль соловїна,
Не кінчається Україна.

 «Мікрофон» Які почуття викликав цей вірш? (учні по черзі дають відповідь на питання).Як його зміст перегукується з ілюстрацією?

      Завдання до тексту. 

      Випишіть перше речення.

•        Яку будову має це речення?

•        На яке питання відповідає підрядна частина?

•        Чи є в головному реченні вказівні слова?

•        Які речення можуть приєднуватися за допомогою сполучних слів де? куди? звідки?

             Накресліть схему речення: [1], (де 2) підрядне місця.

Випишіть з тексту складнопідрядне з підрядним місця.

Україна моя починається Там, де доля моя усміхається. (Робимо висновок) .

За поданою вище ілюстрацією складіть декілька складнопідрядних речень з підрядними обставинними місця і часу.

 

4. Робота з текстом. (Учень читає текст) 

Коли жайворонок співає, 

Затихає усе довкола, 

Чути навіть, як десь серед поля 

Наливається яре зерно. 

І літаки реактивні креслять 

За колами кола, 

Віщують днину гожу, 

Віщують мир і добро.

Як ви розумієте вислів «вічне серце землі»? Запишіть речення перше і складіть схему.

         2-4 - усі разом. Учні спочатку в парах виписують складнопідрядні речення, а потім в групах по 4 креслять схему його.

5.Лінгвістичне дослідження.

Розрізнення підрядних обставинних способу дії і ступеня,розділові знаки між частинами складнопідрядного речення із підрядними способу дії і ступеня.

Диктує тактовні вчинки культура, чуйність, уміння підійти до людини так, щоб не образити, не роздратувати, не завдати болю (А. Коваль).

Земля така тиха, що аж страшно ходити по ній (М. Гриценко).

Дослідити, яке з речень належить до складнопідрядних з підрядним способу дії, а яке — з підрядним міри й ступеня дії. Чи можна визначити вид підрядних частин лише за запитаннями?

Спостерігаючи за структурою складнопідрядних речень (що пояснює підрядна частина в головній), з’ясувати закономірність визначення виду складнопідрядних речень з підрядними способу дії, міри і ступеня.

Підрядна частина способу дії вказує на спосіб перебігу дії, відповідає на запитання як? яким способом? яким чином?, пояснює дієслово-присудок у головній частині.

(як ...).

[... вк. сл. так + прис.], (що...).

(мов ...).

Підрядна частина міри й ступеня дії вказує на міру чи ступінь вияву дії, ознаки чи стану головної частини, відповідає на запитання якою мірою? наскільки?, уточнює обставину міри і ступеня або іменну частину складеного присудка.

такий обставина чи (як ...).

[... вк. сл. так + іменна части-], (що ...).

настільки на присудка (мов...).

5.1.Дослідіть структуру складнопідрядних речень. Визначте вид підрядних частин, накресліть схеми-моделі.

  1. Так стане гірко, що не зміг я перейняти літо хмелем (В. Кордун). 2. Цієї миті в очах зблиснуло так, наче не місяць вечірній, а полуденне сонце втопилося в зиниці (О. Аврамчук). 3. Тарас наказував поводитися так, щоб на татар не наскочити, не показуватися на очі, обминати їх. 4. Тарас був такий охлялий, що ледве ноги волік. 5. Тарас рвонувся так сильно, що обшивка від сорочки геть відірвалась. 6. Тарас встромив палець у рот і свиснув так, що всім аж у вухах залящало. 7. Підлетить шуліка вгору настільки, щоб здобич на землі з очей не втратити. 8. Хлопці порозміщувалися так, що кожний держав свого коня за поводи й куняв. 9. Через перешкоди дорога простяглася так довго, що й рахунок дням забули (З тв. А. Чайковського).

V.Застосування набутих знань

Робота над текстом.(На кожній парті- текст)

МІСТО НА БИСТРИЦЯХ

Тут, де зустрічаються дві Бистриці й річка Ворона, під час безперервних татарських і турецьких нападів батько Андрія Потоцького Станіслав заклав місто, назвавши своїм іменем. Потоцький почав енергійно його будувати, щоб воно затінило собою Галич й інші міста. Будували місто швидко, бо ж була дармова робоча сила. Той, хто провинився під час Хмельниччини, працював на спорудженні фортеці: різав і возив дуби, копав рови, сипав вали, спрямовував до укріплень води річки Рудки. За валами виростала ратуша, костел, палац, ще стояла українська православна церква; довкола ратуші утворилася ринкова площа...

Володарювали в місті поляки та вірмени. Діти Кавказу тікали сюди від турків. Вони добилися права мати свого війта, так що управляли два війти. Правда, коли нависала над Станіславом загроза, його захищали і українці, і поляки, і вірмени, і євреї.

У 1676 році турки й татари оточили місто, спалили й знищили околиці, але штурмом узяти його не змогли. 1683 року, колтурецька армія взяла в облогу столицю Австрії Відень, то йшла галицька коругва під проводом двадцятирічного Станіслава Потоцького, сина Андрія. Звичайно, Станіслав міг би стати й королем, але він загинув.

Андрій Потоцький недовго прожив після похорону сина, хоч і у великому пошанівку був в очах варшавської знаті. По всій Речі Посполитій ходила слава про те, що його місто найкраще серед міст Покуття

(За С.Пушиком).

- Поясніть лексичне значення виділеного слова (війт — голова громади).

-Визначте стиль і тип мовлення. Назвіть основні мовні ознаки стилю поданого тексту.

- Визначте види підрядних частин і їхнє місце відповідно до головної частини речення.

-Випишіть складнопідрядні речення із підрядними місця і часу,накресліть їх схеми.

-Виконайте письмовий синтаксичний розбір двох виписаних речень.

VI.Підсумок уроку

Накресліть узагальнені схеми складнопідрядних речень з підрядними обставинними місця і часу,способу дії і ступеня.

VII.Домашнє завдання

-Вивчити теоретичний матеріал підручника п.,

-виконати вправу з підручника.

Урок №10.

Тема: Основні види складнопідрядних речень з підрядними частинами:обставинними (порівняння,причини).Розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.

Мета: дати поняття про такий різновид підрядних речень способу  і ступеня дії, як підрядне порівняльне, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну;ознайомити із підрядними обставинними реченнями причини,засобами зв′язку в них;

виховувати повагу та любов до рідної мови, прищеплювати переконаність у необхідності берегти чистоту мови;

формувати пунктуаційну грамотність, розвивати уяву, увагу, пам’ять, логічне та образне мислення, вдосконалювати навички  виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, конкретизація, аналіз.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання:таблиця,картки,підручник.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Взаємоперевірка домашнього завдання.

2.Виконання диференційованих завдань з метою перевірки рівня засвоєння попередньої теми уроку.

2.1. Робота з картками.

Картка №1

Виконати синтаксичний розбір речення,розставити пропущені розділові знаки.

Коли ж зіб’є з гілок сніжок синиця крилом перехолодженим своїм — примариться, привидиться, присниться, як лет пташини, мій дитячий дім (Л. Горлач).

Картка №2

Виконати синтаксичний розбір речення

Там, де я стою, співає пташка у гаю і зірка сяє надо мною... (Д. Кремінь).

Картка №3

Скласти речення за поданими схемами.

[ ] ,де ( )

( коли ) , [ ]

[ так ] ,що ( ).

2.2.Робота біля дошки і в зошитах.

1.Користуючись ілюстраціями,придумайте закінчення складнопідрядних речень так,щоб утворилися складнопідрядні речення з підрядними означальними і підрядними місця.

Я дуже люблю ,……

Мені здається,….

Так добре мріється,….

Піду туди ,…..

2.Виконайте синтаксичний розбір речення.

4. Коли людина після крутого підйому лісової дороги виходить на простору площу, її вражає краса цього місця (К. Ґудзик).

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку

ІV.Основний зміст уроку

1. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Прочитайте записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначте в кожному граматичну основу, вказати відокремлений член речення. Що вам відомо про порівняльний зворот?

 І. Звиса роса, мов крапельки вівса. (Д.Луценко.) Лежать степи, як зморені мужчини. (І.Іов.) А сонце, наче мамина рука,  на липах гладить золотаві коси. (Л.Косило.) Стебла, наче арфи струни, ллють мажорний ніжний звук. (В.Івасик.) Вже ластівки, як до-ре-мі-фа-соль, розсілися в зажурі  між дротами. (Г.Рибцуник.)

ІІ. Біжать, мов спринтери, хвилини. (О.Ковальчук.) Мелькають дні, як п’яти марафонця. (Л.Костенко.) Наче пензель, висока тополя на хресті непроїжджих доріг. (Г.Васильченко.) Мов струни ненатягнені бандури,  стікаються дороги до села. (В.Загороднюк.)  Течуть із сосен золотисті смоли, як сльози, й кров, і соки, і снага. (А.Малишко.)

  1. Вивчення нового матеріалу.

2.1.Пояснення вчителя.

 Різновидом  підрядних речень способу  і ступеня дії є  підрядні порівняльні речення. Вони виражають порівняння  ознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядні порівняльні речення відповідають на питання  як?  подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються   за допомогою сполучників  як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх. (Д.Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є.Гуцало.) У головній частині може бути  прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину. (О.Калашник.) Як з дуба рве  буря пожовклі листи, так  дух наш народний вривали. (М.Старицький.)

Підрядне порівняльне речення може  стояти після головного (напр..: Душа співа, як все співає. (Олександр Олесь.) Береза скине листя з себе, мов жінка скине хустку з пліч. (Є.Гуцало.) Чорний страх малює чортовиння, ніби серце із грудей хтось вийняв. (О.Софієнко.), перед головним (напр..: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П.Середюк.) та всередині головного речення (напр..:  Колись я тут, мов схимник серед піль,  шукав себе у слові на відлюдді. (І.Гнатюк.).

Підрядне порівняльне речення буває неповним – з пропущеним присудком (напр..: Я стрів тебе, як день волошку в житі. (І.Редчиць.) А вітер в степу припадає, як вершник до гриви. (О.Галета.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче  на буйних вітрах. (Л.Забашта.) .

 

2.2. Робота з підручником.  Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу .

Завдання: знайдіть відповідь на питання: як підрядні порівняльні речення відрізнити від порівняльних зворотів?

2.3.Виконання практичних вправ.

2.3.1.Прочитайте.(Речення спроектовані на дошку) Вкажіть  складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та  прості речення з порівняльними зворотами.  Поясніть, як їх розрізнити.

 

Так груба річ калічить наші душі, немов їржа  залізо роз’їда. (С.Жук.)  Лайка прорветься вустами, як греблею, ніби на гак почепили та й ребрами. (І.Іов.) Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Ю.Рибчинський.) Як у пустелі, спрага сушить  без добрих, теплих, світлих слів. (В.Бубир.) Бережіть, як ниву хлібну, рідну мову, люди! (В.Івасик.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Рідна мова – гордість мого роду. Це так просто, як води напитись. (І.Немченко.) Лихе слово  вуста обпіка, як недопалок. Думка злочинна, як тліючий торф, поступово випалює душу. (В.Кузьмич.) І непокірне слово, як шовкове,  стелилося з рясного рукава. (Б.Олійник.) Радію мові лагідній, дитячій,  вона, мов тепла хвилька, ніжно хлюпа. (М.Косякевич.) До мене вчора прилетів ваш голос, неначе в лісі  Мавку я зустріла. (Н.Гришаєнко.)

 

 

2.3.2.Самостійна робота за варіантами.

З-поміж поданих речень прочитайте спочатку складнопідрядні з підрядними порівняльними, потім – речення з порівняльними зворотами.Поясніть, як їх  розрізняти.Випишіть складнопідрядні речення з підрядними порівняльними.

І. Говерла, як весільний коровай, стояла  на столі Карпат широких. (П.Воронько.) Білий берег так блищав проти місяця,  неначе од його  лився білий світ на саме море. (І.Нечуй-Левицький.) Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся, наче порив. (М.Рильський.) Дорогу так приполошило  цвітом, немов проліг новий Чумацький шлях. (Г.Білоус.) Сяє дощик на зеленім листі,  наче сльози капають на лист. (Є.Гуцало.) На липах листя золоте тріпоче понад нами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками. (Олександр Олесь.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Обняв за стан клен липу кучеряву, немов  коханий суджену свою. (Л.Маленький.)

ІІ. Зоря мені насниться, мов пшениця  хлюпне крізь далі простору й років. (О.Дробаха.) В рідних степах сизогрива пшениця хлюпа, як хвилями  тихий Дунай. (Д.Луценко.) За обрій жовті стерні потекли, немов бджолині стільники проллялись. (Є.Гуцало.) Минають швидко дні і губляться, як жайворонки в житі. (Є.Гончаренко.) Стурбовано думки  крилами лопотіли,  мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Чому мене так вабить рідна хата, збадьорює, мов подихом весни? (І.Турчин.) Завтра ще один деньок народиться, світлочолий, як в колисці хлопчик. (М.Сливко.) Листок з асфальту вибився з-під ніг і визирнув,  мов хлопчик із віконця. (Л.Соловйова.) Пташиний щебет будить простір, як літній день дитяча гра. (П.Камінський.)

    1. Робота над підрядними обставинними реченнями причини.

2.4.1.Пояснення вчителя.

Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:

Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.

 2.4.2.Робота в парі.

Утворіть і запишіть складнопідрядні речення, використавши подані речення як підрядні причини.

Для того, щоб друзі тебе поважали….

….бо добро ніколи не забувається.

….оскільки це суперечить правилам поведінки.

...бо якраз настали жнива.

…бо вдарили морози.

Хвилина відпочинку

(Рухи під веселу музику)

V. Застосування знань ,умінь,навичок

1.Творча робота в групах.

(Групи формуються довільно на основі складання пазлів .які містять вислови про мову).

Користучись поданими ілюстраціями ,складіть невелике висловлення «Мова- цілюще народне джерело»,використовуючи виражальні можливості складнопідрядних рчень з підрядними обставинними порівняльними(І група),з підрядними причини(ІІ група),з підрядними порівняльними порівняльними і причини(ІІІ група).

2.Презентація роботи в творчих групах.

VI.Підсумок уроку

Взаємооцінювання.

VII.Домашнє завдання

Виконати вправи із підручника

-вправа на розстановку розділових знаків у реченнях вивчених видів(середній рівень)

-вправу на складання речень вивчених видів.(достатній рівень).

-вправу на складання тексту-опису ізвикористанням речень вивчених видів.

Урок№11.Основні види складнопідрядних речень із підрядними частинами: обставинними(мети,умови).Розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.

Мета:продовжити ознайомлення учнів із видами підрядних обставинних речень: умови та мети),ознайомити із засобами зв′язку у підрядних реченнях мети та умови.вчити визначати дані види речень у текстах,формувати навичку побудово умовних речень і речень мети; розвивати мислення ,творчу уяву,пам′ять; виховувати необхідність дотримуватися моральнит чеснот українського народу.

Тип уроку:комбінований

Обладнання: таблиці,проектор,підручник.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда.

-Які види підрядних обставинних речень ви знаєте?

-З якими обставинними реченнями ви уже ознайомлені?

-Чим відрізняється підрядне порівняльне речення від простого речення з порівнялним зворотом?Наведіть приклад.

-Наведіть приклад складнопідрядного речення з підрядними місця,часу,причини.

2.Зорово-графічний диктант(накреслити схеми тільки обставинних речень).Усно вказати їх види.

1.Легко беруть на себе обов’язки ті, кому легко їх не виконати.
2.Коли станеш правителем, умій керувати самим собою.
3.Безглуздий той, хто під час бурі сідає на корабель. 4.Де хата біленька, там родина гідненька. (Нар. творчість)
5. Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у 
вікно, постать матері, ще така близька видима, вже видалась віддаленою. 
(Є.Гуцало)
6. Великої душі потрібно, щоб доброту в нещасті зберегти. (В. Коломієць)
7.Копита відбивали чіткий ритм , і, збуджений тим ритмом, він навмисно прискорював біг. (В. Дрозд)

8. Шуміть тобі, кучерявий прибузький лісе, такими чарівними голосами й 
підголосками, що серце болісно завмиратиме від насолоди. (В. Бабляк)
9.Сніг блищав, аж очі боліли глянути на нього. (М. Коцюбинський).

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу.

1.Самостійна робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу про складнопідрядні обставинні речення мети й умови.

Завдання: створити узагальнену схему складнопідрядного речення з підрядним мети ,умови.Звірити із схемою ,показаною на дошці.

Завдання: записати речення,подані на дошці.

2. Попереджувальний диктант.

1) Люблю людей землі своєї, бо я землі своєї син. (В. Сосюра) 2) Ми нові гаї посадим, щоб земля була весела. (М. Рильський) 3) Перекидались словами пустими і незначними, аби подати один одному голос. (М. Коцюбинський) 4) Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та яре. (Марко Вовчок) 5) Пташки покидають діброви, щоб знов прилетіти навесні. (В. Сосюра) 6) Я не клянусь, тому що я не зраджу. (Л. Костенко) 7) Люби природу, о люби, щоб буть самим собою. (В. Сосюра) 8) Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сороч ку. (Панас Мирний) 9) Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати. (М.Сингаївський). 10) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л. Костенко) 11) Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С. Жук) 12) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка).

IV.Закріплення вивченого матеріалу

1.Творче завдання.

Складіть речення за схемами, з’ясуйте вид підрядних речень.

  1. [… дієсл. ], (що …). 2) (Щоб …), […].

3)Якби( ), [ ]. 4) [ ] ,коли б ( ).

2. Самостійна робота за варіантами.

Завдання : спишіть речення ,розставте розділові знаки.Виконайте синтаксичний розбір речення.

І варіант. З самого ранку узявся був за лопати щоб прогорнути хоч стежку. (Панас Мирний) Щоб не кришилася родина щось треба вміти і прощать. (В. Крищенко) Треба нахилитися щоб з криниці води напитися.

ІІ варіант.Щоб урожаї добрі мати треба землю глибше орати. Щоб уволю всього мати слід багато працювати. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш.

V.Підсумок уроку

1.Бесіда.

-Які виражальні можливості складнопідрядних речень з підрядними мети,умови?

-Наведіть приклади таких речень.

2.Мозковий штурм.

Використовуючи складнопідрядні речення мети й умови мотивуйте необхідність вивчення складнопідрядних речень.

VI.Домашнє завдання

Виконати вправи з підручника(диференційовані завдання).

Урок № 12.

Тема: Основні види складнопідрядних речень з підрядними частинами обставинними(наслідку,допусту).Розділові знаки між частинами складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.

Мета: дати уявлення про складнопідрядні речення з підрядними частинами наслідку і допусту; формувати вміння розпізнавати такі речення в тексті; удосконалювати навички конструювання та синтаксичного розбору даних підрядних речень; сприяти вихованню позитивних поглядів на життя, віри у власні сили.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник,картки,таблиця.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Розподільний кодовий лнгвістичний диктант.

Завдання: розділіть зошит на дві колонки: так/ні. Я читатиму визначення, а ви вписуватимете у відповідну колонку номер речення.

  1. Речення, в якому дві і більше граматичних основ, складне.

  2. Є повнозначними словами, виступають членами речення сполучники.

  3. Між частинами складного речення завжди ставиться тире.

  4. Підрядна частина може стояти перед головною, в середині або після неї.

  5. СПР складається з двох рівноправних частин.

  6. Підрядні частини місця відповідають на питання коли? як довго? доки?

  7. В СПР з підрядною частиною часу підрядна частина вказує на час дії або стану, про які повідомляється в головній частині.

  8. Сполучники як, що, щоб, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито поєднують головну і залежну частину СПР з підрядними частинами способу дії.

  9. Підрядна частина міри або ступеня, як правило, розташована перед головною.

  10. Сполучники бо, через те що, тому що, у зв´язку з тим що з´єднують частини СПР з підрядними мети.

  11. На запитання для чого? З якою метою? Відповідають СПР з підрядними мети.

  12. Серед СПР з підрядними умовними частинами розрізняють два підвиди: з реальною та ірреальною умовою.

Відповідь:

так

ні

1

4

7

8

11

12

2

3

5

6

9

10

Оцінювання

Обміняйтесь зошитами. Піднесіть руку, в кого 12, 11…

2.Усний та письмовий синтаксичний розбір речення.

Як тільки Харитя увійшла межи жита,гарний краєвид зник.(М.Коцюбинський)

Синтаксичний розбір складнопідрядного речення

1.  Зазначити, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне.

2.  Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).

3.  Визначити всі члени речення.

4.  Назвати головну і підрядну частини, поставити питання від головної до підрядної.

5.  Визначити характер залежності підрядної частини від головної.

6.  Назвати засоби поєднання підрядної частини з головною (сполучники чи сполучні слова).

7.  Пояснити розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.

8.  Побудувати схему речення.

Зразок усного розбору

Як тільки Харитя увійшла межи жита, гарний краєвид зник (М. Коцюбинський).

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне; розповідне, неокличне. Головна частина – Гарний краєвид зник, підрядна – Як тільки Харитя увійшла межи жита. Підрядна частина відповідає на питання З якого часу? й залежить від головної частини в цілому. Підрядна частина часу в реченні стоїть перед головною частиною й поєднується з нею складеним сполучником Як тільки. Між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення ставимо кому.

Зразок письмового розбору

Речення скл., спол., складнопідр.; розпов., неокл. Гол. ч. – Гарний краєвид зник. Підр. ч. – Як тільки Харитя увійшла межи жита; з якого часу?; залеж. від гол. ч. в цілому, стоїть перед гол. ч., поєдн. сполучн. Як тільки; між гол. і підр. ч. - кома.

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу

1.Пояснення учителя із використанням спроектованого на дошку матеріалу.

Складнопідрядним реченням з підрядним наслідковим називається таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині. Листя горобини з зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід (В.Гжицький).  [ ],  (так що  ). 

Підрядна наслідкова частина майже завжди займає місце після головної частини і приєднується сполучником так що, який не розділяється комою. Від головної частини до підрядної питання поставити неможливо. 

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

(підрядна способу дії і ступеня) 

1. Очерет шумів так, що заглушав навіть думки (М. Коцюбинський). 

(підрядна наслідкова) 

2. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Г. Тютюнник). 

Складнопідрядним реченням з підрядним допустовим називається таке складне речення, у якому підрядна частина виражає твердження, всупереч якому дія головної частини все ж відбувається.  1. Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту (В.Сосюра). 


2. Йшли в степи майстри ланів, дарма що дощ холодний сіяв (Д. Луценко). 


Підрядна допустова частина відповідає на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднується до головної сполучниками хоч (хоча); дарма що; незважаючи на те, 
що; хай; нехай; нащо
; сполучними словами куди не; де не; скільки не; як не; які не.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 
Якщо підрядна допустова частина стоїть перед головною частиною, у реченні можуть бути протиставні сурядні сполучники а, та, зате, проте, однак, але.  1.  Хоч і тепло вже,  а осінь вже підходить крадькома (Н. Забіла).  2. Хоч козацька держава існувала недовго, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості  (із журналу).

2.Виконання системи практичних вправ на засвоєння навчального матеріалу.

2.1.Робота в малих творчих групах.

Кооперативне навчання: усі 5 груп (по 3 учні) виконують однакові завдання.

Спочатку кожен член групи обдумує самостійно подане завдання.

Потім учні разом виконують завдання.

Презентують виконане завдання.

2.1.1.Завдання 1.
І. Спишіть речення, виділяючи підрядні частини  комами.  Підкресліть підрядні сполучники. Укажіть підрядні наслідкові. Що вони означають? Чи можна до них поставити питання? Накресліть схеми речень. 


1. Попенко, запихаючись булкою на весь рот так що за обома щоками його наче два кулаки стриміло усміхнувся очима (Панас Мирний).  2. Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінці так що дерева потопали в ньому  (М. Коцюбинський). 3. Хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятися  (Г. Тютюнник). 4. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару так що видніється лише срібний край (М. Стельмах). 5. Молоді, чорняві скрипалі позакидали голови назад так що на їх ледве держалися шапки (І. Нечуй-Левицький). 6. Здоровенний дуб розлягся, розширився своїм 
кострубатим* гіллям так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). 

* Кострубатий  — (рос.) косматый, корявый. 

2.1.2. Презентація роботи в групах.Обговорення,корекція помилок.

2.2.1.Завдання 2.
Утворіть і запишіть із поданих пар простих речень складнопідрядні з підрядними наслідковими. Визначте засоби зв'язку частин речень. 


1. Агрегати працювали справно. Норми кожного дня працівники перевиконували. 
2. Безперервно лив дощ. Ріка почала виходити з берегів. 
3. Хлопці стояли під деревом у тіні. їх ніхто не міг побачити. 
4. Учитель добре пояснив тему уроку. Усі учні засвоїли матеріал. 
5. Літо було дощове. Трава виросла соковита. 
2.2.2.Презентація рооти в групах.Обговорення,корекція помилок.

2.3.1.Завдання 3.
Із поданих речень виберіть складнопідрядні з підрядними допустовими. Поставте чотирнадцять пропущених ком.


1. Того хто тупцює на місці жодні перешкоди не зупинять. 2. Борис Савич дарма що не любив ув'язуватись в подібні дискусії цього разу все ж подав голос. 3. В дитинствві ми всі ще такі як задумала доля. 4. Моя далека юнь ти не здаєшся сном хоч зморшки на чолі все глибшають у мене. 5. Хоч був на слово гострий змовчав Стефан. 6. Цінуй чужі думки але не настільки щоб привласнювати їх. 7. Дарма що сніг хрумкотить під ногами але весна своє бере. 8. Нехай я отруєна злою журбою та в пісні на всяку отруту є лік. 9. Якщо людина відрікається родової пам'яті вона спроможна на все. 10. І хоч життя послало йому калюжу замість океану душа в нього була океанська.

У вибраних реченнях підкресліть останні літери і дізнаєтеся, хто автор вислову "Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга".

2.3.2.Презентація роботи в групах.Корекція знань,висновки.

ІV.Закріплення вивченого матеріалу

1.Створення міні-проекту «Реклама складнопідрядного речення з підрядними обставинними наслідковими і допустовими».(для сильних учнів).

2.Створення узагальненої схеми складнопідрядного речення з підрядними допустовими ,наслідковими.

V.Підсумок уроку

Самооцінювання.

VI.Домашнє завдання

Виписати із творів української літератури приклади до кожного виду підрядних обставинних речень.

Виконати синтаксичний розбір таких речень.

Урок №13.

Тема: Складання усних і письмових висловлень різних стилів ,використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень.Синтаксичний розбір речень.

Мета: узагальнити й  систематизувати знання учнів з  теми «Складнопідрядне речення»; формувати вміння і навички: розпізнавати види складнопідрядних речень;визначати їх структуру;інтонаційно і пунктуаційно оформляти їх; конструювати складнопідрядні речення з  різними смисловими відно-

шеннями відповідно до комунікативного завдання; використовувати їх у зв’язному мовленні;

розвивати орфографічну й  пунктуаційну грамотність, пам’ять, креативність, мовленнєво-комунікативні вміння;

виховувати прагнення пізнавати себе,свій внутрішній світ задля реалізації власних здібностей,талантів.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Обладнання:пам′ятка,роздатковий матеріал,епіграф до уроку.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми та мети уроку

ІІІ.Актуалізація набутих знань

1.Перевірка домашнього завдання.

Зачитування речень,дібраних із творів української літератури.

2. Інтерактивна вправа "Мікрофон”

На таблиці записані питання, на які учні дають усні відповіді.

1. Назвіть відмінності у будові та смислових зв'язках між частинами складнопідрядних і складносурядних речень.

2. На які групи поділяються складнопідрядні речення? На основі чого здійснюється цей поділ?

3. Яка різниця між сполучними словами і сполучниками підрядності? Яку роль відіграють вказівні слова?

4. На які види поділяються складнопідрядні речення ?

5.Які види підрядних обставинних ви знаєте?Наведіть приклади.

6.Як ми розрізняємо підрядні означальні й з′ясувальні?

7.Як розрізняємо підрядні обставинні способу дії і ступеня дії?

8.Яка особливість підрядних наслідкових речень?

Вчитель:Людина завжди прагне бути щасливою.

Народна мудрість говорить: "Якщо хочеш бути щасливим – будь ним”. А це означає насамперед зрозуміти, пізнати самого себе, зробити відповідні висновки і працювати над своїм розвитком як особистості.

Комунікативна тема нашого уроку «Найважче - це творення самого (самої) себе».

Давайте спробуємо сьогодні знайти відповіді на запитання :”Чи знаю я себе? Що зробити, щоб моє життя стало цікавішим, змістовнішим, багатшим?”.

Робота над епіграфом до уроку.

Справжнє щастя не можна поза собою шукати..Воно всередині нас…Безнастанно думай,щоб пізнати себе..

-Як ви розумієте ці слова?

-Що допомагає людині пізнати себе?

IV.Основний зміст уроку

1. Синтаксичний розбір речень, складання схем.

Учні записують під диктовку речення (один – на дошці, всі інші в зошитах).

Учень, який працює біля дошки, не коментує свою роботу. Потім всі ніші звіряють написане на дошці і в зошитах, самі виправляють помилки (якщо вони є).

Коли людина знає свої справжні достоїнства і вади, їй легше домогтися успіху в будь-якій роботі, визначити своє місце в колективі, стати кращим.

Спробуй дізнатися, який ти є насправді, без недооцінок і переоцінок.

2. Робота у групах.

Перша група.

Розкрийте зміст афористичних виразів; визначити види підрядних речень.

Легко беруть на себе обов'язки ті, кому легко їх не виконати.

Коли станеш правителем, умій керувати самим собою.

Безглуздий той, хто під час бурі сідає на корабель.

Друга група.

Закінчіть речення, накресліть схеми, визначіть види підрядних речень.

Я щасливий, тому що...

Я вважаю, що...

Щоб досягти мети, потрібно....

Третя група

Прочитайте текст, визначте його тему, складіть план;

Випишіть складнопідрядне речення (на вибір), охарактеризуйте його.

Смисл нашого життя

Якщо ви вирішили глибше вивчати самого себе, перед вами, безсумнівно, постане цілий ряд питань щодо вашого сучасного і майбутнього.

Той, хто собі уяснив, що він хоче у житті зробити, чого досягти, має далеко більше шансів на успіх, ніж той, хто здався на плин життя і не пробує спрямувати свої сили до певної мети.

Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що можете "взяти долю у свої руки” і шляхом наполегливої роботи над собою зробити своє життя змістовним і потрібним?

Як же працювати над собою?

Насамперед ви повинні поставити перед собою основні життєві цілі. Їх необхідно глибоко усвідомити, проаналізувати власні можливості. Але це вимагає праці над собою – цілеспрямованої, систематичної, наполегливої.

Отже, запам'ятаймо: смисл нашого життя у пізнанні себе, у пізнаванні своєї особистості. Особистістю ніхто не народжується, але стати нею може кожен, якщо, звичайно, докладе до цього максимум зусиль і старання.

2.1.Перевірка роботи учнів у групах.

Учні, які не справилися із завданням, додатково опрацьовують теоретичний матеріал підручника про складнопідрядне речення. Інші виконують наступне завдання.

3.Застосування набутих знань .

3.1.Робота над порадами «Як краще пізнати себе»

Вчитель.

Чи знаєте ви себе? Подумайте над цим. А щоб краще пізнати самого себе, скористайтеся такими порадами:

(Поради написані на зворотному боці розкладної дошки; учні вголос читають їх, висловлюють власні міркування).

1. Завжди зважуй на те, як ставляться до тебе люди.

2. Погано не те, що в твоєму характері є вади, а те, що ти їх не визнаєш, не виправляєш.

3. Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій співпереживати і співчувати.

4. Хочеш добре знати себе – випробуй свої сили в різних видах діяльності.

5. Не звинувачуй інших. Якщо у тебе щось не виходить, шукай причину в самому собі.

6. Правильно сприймай критику. Не вір друзям, які завжди тебе хвалять. Май мужність визнати справедливу критику, і ти придбаєш справжніх друзів.

3.2.Творча самостійна робота учнів.

Складання висловлень у різних стилях мовлення (на вибір учнів) на тему «Найважче - це творення самого (самої) себе» із використанням виражальних можливостей складнопідрядних речень.

Учні складають висловлення:

- у публіцистичному стилі,з метою привернути увагу до необхідності пізнання самого себе;

-у художньому стилі ,з метою виразно,образно ,емоційно розповісти про переваги вивчення власних нахилів,інтересів;

- у розмовному стилі у формі діалогу дискусійного характеру.

3.3..Презентація учнями власних творчих робіт.Коментування ,аналіз,виправлення мовних помилок.

 V.Підсумок уроку

Чи погоджуєтесь ви з необхідністю вивчати самого себе,свої прагнення і переживання?

- Які б ще поради своїм ровесникам ви дали?

Вчитель.

У житті існує багато проблем, і потрібно навчитись долати їх. А допомагають у цьому добро, тепло, ласка, щирість самої людини, які згодом цим же обернуться до неї з боку оточуючих. Отож ставайте кращими, добрішими, милосерднішими; пізнавайте самих себе.

VІ. Підведення підсумків уроку, виставлення та мотивування оцінок

VII.Домашнє завдання

Використовуючи складнопідрядні речення, скласти твір-мініатюру (8-9 речень) на тему: "Пізнай самого себе”.

Урок №14

Тема:РМ№6. Говоріння. Контрольний усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю національно-патріотичної спрямованості («Яшка-розвідник»)за самостійно складеним складним планом.

Мета: Мета: з’ясувати рівень сформованості вміння усно переказувати текст розповідного характеру; розвивати культуру писемного мовлення, мислення; сприяти збагаченню словника, виховувати повагу до людей, що ціною власного життя вибороли мир, свободу й незалежність; формувати комунікативну компетентність.
Обладнання: текст переказу

Перебіг уроку

І. Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Основний зміст уроку

  1. Читання тексту вчителем .



  2. Яшка-розвідник

    Ця історія трапилася наприкінці липня 1943 року в селищі Жихор, що під Харковом. У той час у хіті родини Тимчинко квартирували німецькі офіцери, а саму сім’ю виселили в невеличку кухню. Одного дня на подвір’я привели хлопця. На вигляд йому було років 19, босий, одягнений у брудну спідню сорочку та галіфе. Йому не дозволяли розмовляти з кимось із сім’ї, навіть з дітьми, у хату не пускали, о й спав хлопчина надворі на підводі. Дружина Івана Митрофановича таємно підгодовувала хлопця, розмовляла з ним. З’ясувалося, що хлопця звали Яшка, у полон його взяли, коли той спав у лісі. Фашисти його не били, але поводилися, як з худобою, до хати не пускали. Одного спекотного серпневого дня Яшка наважився-таки зайти до оселі, скориставшись відсутністю німців. Іван Митрофанович був дуже здивований, але Яшка сказав, що йому вкрай потрібен ніж або ножиці. Отримавши ніж, хлопець швидко розпоров пояс галіфе, вийняв якийсь папірець і простягнув його господареві. Іван Митрофанович із зацікавленням почав читати. Яшка виявився розвідником, завтра він неодмінно має повернутися до полку. Якщо хлопця не буде вчасно, його вважатимуть зрадником.
    Яшка почав просити чоловіка, щоб його десь сховали і допомогли втекти. Іван Митрофанович розгубився, адже добре знав, що коли Яшку е знайдуть на подвір’ї, йому і сім’ї це так не минеться. А як хотілося допомогти хлопцеві! Тоді дядько Іван придумав таке: покликав старшу доньку, якій на той час виповнилося 17 років, велів скликати дівчат і хлопців, нібито на день народження.
    Увечері зібралося багато молоді, принесли баян, гітару. Почалося свято. Німці й гадки не мали, що перед ними майстерно розігрується вистава. Хтось пішов у справах, хтось до хати відпочивати після спекотного дня. На Яшку один із хлопців начепив картуза та майку, оточили юрбою і пішли через вулицю до хлопця, який потім сховав Яшку на кукурудзяному полі. Ще довго лунали пісні селом – то співали хлопці й дівчата, відволікаючи увагу загарбників. А Яшка тим часом біг полем до річки, де його вже чекали.
    Уранці офіцери кинулися шукати бранця, але від нього уже й духу не лишилося. Німці бігали, кричали, вимагали від Івана Митрофановича, щоб той знайшов хлопця. Чоловік шукав у сараї, в хліву, позаглядував у курник, але хлопця ніде не було з поведінки офіцерів було видно, що ті збентежені, вони швидко збирали речі, вантажили їх на підводи й увесь час кричали «Яшик». Один гітлерівець ухопив Івана Митрофановича за комір, трусонув, як навіжений, і почав щось незрозуміле викрикувати, розбризкуючи слиною. Потім із силою жбурнув на землю, сам скочив на підводу, де його вже чекали німці, й вирушили з двору. А незабаром почали стріляти зенітки. Родина Тимчинко сховалася у погрібник. Люди не знали, скільки часу пройшло, тільки чули, як гриміло над головою, як вилітали з вікон шибки. Коли нарешті все стихло, на подвір’ї почулися голоси. Лунала рідна мова. Іван Митрофанович підняв ляду і побачив радянського офіцера, який стояв посеред двору й озирався навсібіч, а з хати вибіг Яшка. Він шукав своїх рятівників. Коли всі вилізли зі схованки, офіцер подякував Івану Митрофановичу та його дочці Галі за допомогу, а Яшка попросив записати адресу і пообіцяв: якщо залишиться живим, то обов’язково напише.
    Лист так і не прийшов. Ні Іван Митрофанович, ні Галя так і рне дізналися, як насправді звали хлопця (у нього був східний тип обличчя, і його навряд чи звали Яшею). Не знає ніхто, чи залишився юнак живим після війни. Але цю історію про молодого розвідника ще й досі пам’ятають у сімї мого прадіда, Тимчинка Івана Митрофановича.

    (556 слів) (Є.Богатир)

    2. Визначення теми та головної думки тексту.

    3. Визначення стилю тексту, з’ясування стильових ознак.

    4. Індивідуальне складання плану прослуханого тексту.

    5. Самостійна робота учнів над текстом у чернетках.

    6. Редагування написаного.
    7.Усний переказ тексту «Яшка-розвідник».

    ІV.Підсумок уроку

    Заключна бесіда
    - На які роздуми спонукає вас прослуханий текст?
    - Чи є у вашій родині цікаві або повчальні історії?
    - Чи знаєте ви історію своєї родини?

    V. Домашнє завдання

Написати твір «Друга світова війна в історії моєї родини» або «Ордени та медалі моєї сім’ї».

Урок № 15

Тема:РМ № 7. Ділові папери.Заява.Автобіографія.

Мета: поглибити знання учнів про офіційно-діловий стиль мовлення, сфери його застосування, ділові папери; ознайомити дев'ятикласників з основними вимогами до складання заяви, автобіографії; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння й навички користуватися офіційно-діловим стилем мовлення в повсякденному житті; виховувати акуратність,доречність мовлення.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання: Пам’ятка «Як оформляти автобіографію», підручник, картки із завданнями
Перебіг уроку


І. Організаційний момент

1.Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

  1. Запис числа, теми уроку

  2. «Продовжіть речення»

  3. « Сьогодні на уроці я навчуся….»
    « Ці знання потрібні мені для того, щоб…»
    « Кожній людині потрібно вміти складати автобіографію, заяву для того, щоб…».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Інтелектуальна розминка»

(Бесіда з учнями з метою відтворення знань, які необхідні будуть на уроці)

  1. Якою є сфера використання офіційно-ділового стилю?

  2. Розказати про його основне призначення.

  3. Які основні ознаки має офіційно-діловий стиль?

  4. Чим відрізняється офіційно-діловий стиль від інших стилів мовлення?

Які документи ви опрацьовували в попередніх класах? Назвати основні особливості їх. (Лист, адреса, план роботи, оголошення, розписка, протокол).

IІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Пояснення учителя.

Автобіографія — це документ, у якому особа, яка його складає, подає опис свого життя і діяльності.

Цей документ завжди складається від руки. Назву виду документа оформлюють посередині рядка, трохи нижче від верхніх берегів аркуша (2,5 см). Кожне нове повідомлення треба починати з абзацу. Дати в документі пишуть за таким зразком: 12 березня 2017 року, у листопаді 2017 року, протягом 2017/18 н. р., 02.04.17.

Заява — це документ, який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб.

Розрізняють заяви прості (які містять лише прохання) і складні (у яких містять мотивацію прохання). Якщо до заяви додають документи, то подають перелік їх.

Цей документ складають тільки в одному екземплярі. Кожний реквізит документа слід починати з нового рядка. Відомості про адресата й адресанта розміщують на аркуші праворуч угорі. V. 2. 2.Колективна робота з текстами-взірцями

( На кожній парті тексти-взірці заяви)



* Прочитати зразки документів і зробити висновок про їхній зміст та оформлення.
3. Підготовча робота до самостійного складання заяви

3.1.Навчальне редагування

*Прочитати фрагменти заяв. Відредагувати їх, прокоментувати допущені помилки.

  1. Прошу допустити мене до здачі вступних іспитів на перший курс економіко-правового факультета Миколаївського державного університета.

  2. Прошу відпустити мене з занять на 3 дні, бо у мене будуть змагання з плавання в місті Кривий Ріг.

  3. Прошу прийняти мене на роботу у хірургічний відділ на посаду медсестри з 1 вересня по 30 листопада 2017 року.

  4. Прошу надати мені відпустку за власний рахунок тривалістю 24 дні, з 10 липня по 2 серпня 2017 року для відбування санаторного післяопераційного лікування.

  5. Ректорові луганського національного педагогічного університета імені Т. Шевченка професору Петренко Миколі Івановичу.

* Усно скласти заяву, використовуючи матеріали виконаного завдання.

3.2.Лінгвістичне дослідження (робота за варіантами)

* Записати у формі давального відмінка однини сполуки, утворені прізвищем, іменем та по батькові. Навести граматичні варіанти.

Варіант 1

Петрів Костянтин Кирилович, Товстуха Остап Микитович, Хміль Леон Імільович, Худаш Юхим Львович, Федів Андрій Корнійович, Кавич Лев Денисович, Тихолід Ілля Любомирович, Смілко Лук'ян Петрович.

Варіант 2

Любоницька Софія Леонтіївна, Дейнека Яна Миколаївна, Василиха Майя Терентіївна, Сушениця Ярослава Антонівна, Чепіга Юлія Сергіївна, Довгошия Надія Мар'янівна.

4. Підготовча робота до самостійного складання автобіографії.

4.1.Спостереження за навчальним матеріалом.

*Прочитати фрагмент автобіографії відомого українського письменника Григорія Косинки. Які відступи від вимог офіційно-ділового стилю містить цей текст?

...Року 1899-го, 17 листопада , у селі Щербанівці, на Київщині, у Наталки й Михайла Стрільців знайшлася перша дитина: Я.

...Змалку — така вже доля всіх селянських дітей — я пас влітку скот, а зимою ходив до земської школи — в сусіднє село Красне, звідки родом була мати. Краснянська школа — мій перший університет...

...У вільний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку (батько часто на заробітки до Києва їздили — дрова грузити, цеглу на будівлі носити, «лінію» десь копати); батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих — Шерлок Холмс, Бова Королевич — багато всякого мотлоху...

...Року 1913-го батько одвели мене до сусідського села Трипілля у волость... Довго, пам'ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене «за мальчика» — копії службові переписувати...

- Які відступи від вимог офіційно-ділового стилю містить цей текст?

4.2.Дослідження-зіставлення.

- Порівняйте невідредаговані і відредаговані фрагменти автобіографій. З'ясуйте недоліки, які було усунено.

  1. Батько — Іванець Дмитрій Яковлевич, працює в малому підприємстві «Ладога» на посаді замісника директора по виробництву.— Батько — Іванець Дмитро Якович, працює на малому підприємстві «Ладога» заступником директора з питань виробництва.

  2. Маю призові місця по змаганнях з авіамодельного спорта.— Посів призові місця на змаганнях з авіамодельного спорту.

  3. З 2016 року вчуся в секції по футболу. Отримала чорний пояс карате.— З 2016 року навчаюся в секції карате. Здобула чорний пояс карате.

  4. Я, Румянцев Андрій Григорійович, народився 10.06.2002 р. в Одесі.— Я, Румянцев Андрій Григорович, народився 10 червня 2002 року в м. Одесі.


4.3.Лінгвістичне дослідження за варіантами.

-Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Запишіть їх.

Варіант 1
Дмитро, Володимир, Микита, Арсен, Євген, Сидір, Прокіп, Олексій, Ігор, Еміль, Олесь, Василь, Аркадій.
Варіант 2
Юрій, Тадей, Мефодій, Анатолій, Георгій, Микола, Григорій, Ілля, Яків, Федір, Кузьма, Лука, Сава, Хома.

IV.Закріплення здобутих знань

1.Ділова гра «Влаштування на роботу»

Коментар учителя: учні розподіляються на три групи : «Роботодавці»( сильні 3 учні), «Претенденти на роботу», «Претенденти на навчання».

Роботодавці пропонують 3 вакансії : робітник на завод «Стальканат»,секретар у бізнесцентр,поліціянт у дорожній патруль.

ІІ група – складають заяви про прийняття на роботу на завод і у бізнесцентр.

ІІІ група –складають автобіографію,користуючись пам′яткою , для вступу у поліцію.

І група- учні допомагають у складанні заяви,автобіографії (якщо є така потреба), приймають заяви та автобіографії,рецензують їх.

ПАМ'ЯТКА «Як оформляти автобіографію»

Автобіографія повинна містити такі реквізити:

  1. назва виду документа;

  2. прізвище, ім'я, по батькові в називному відмінку однини;

  3. дата народження;

  4. місце народження: місто (село, селище); район; область; держава (якщо особа, що складає автобіографію, народилася в іншій країні);

  5. відомості про навчання (подаються в хронологічній послідовності, указуючи повну назву всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

  6. відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць праці й посад, час праці на тій чи іншій посаді, у тій чи іншій установі);

  7. відомості про громадську роботу;

  8. відомості про склад сім'ї — батько, мати, брат, сестра (чоловік або дружина, діти); (указується повністю прізвище, ім'я, по батькові в називному відмінку однини) (для матері та дружини — дівоче прізвище), рік народження, посада і місце роботи (для тих, хто навчається — факультет і повну назву навчального закладу);

  9. дата (ліворуч);

  10. підпис (праворуч).
    V. Підсумок уроку

«Вільний мікрофон»

  • Якими знаннями ви збагатилися?

  • Що таке заява?

  • Які бувають заяви?

  • Які дані мають бути в автобіографії?

  • Що візьмете в життя від матеріалу сьогоднішнього уроку?

VIомашнє завдання

- Оформити письмово заяву про зарахування до 10 класу,написати автобіографію.

Урок №16

Тема:Контрольна робота № 2 за темою «Складне речення»(Складносурядне речення,складнопідрядне речення).Тестові завдання.

Мета: перевірити рівень сформованості знань ,умінь,навичок учнів з вивченої теми, а саме : вміння визначати складнопідрядні і складносурядні речення серед інших типів речень,правильно розставляти розділові знаки у вивчених типах речень; встановлювати смислові зв′язки між частинами складносурядного і складнопідрядного речення; виконувати синтаксичний розбір сполучникових складних речень,використовувати виражальні можливості складносурядних і складнопідрядних речень.

Тип уроку: урок контролю знань.

Обладнання: роздатковий матеріал( текст контрольної роботи у 2-х варіантах)

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми і мети уроку

ІІІ.Самостійна робота учнів над контрольною роботою

1.Познач складносурядне речення.

а )Як боїшся горобців, то не сій проса. (Нар. тв.)

б)Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда. (Нар. тв.)

в)Нема поганої роботи, є погані люди. (Нар. тв.)

г)Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. (Нар. тв.)

2.Познач сполучник підрядності.

А) якщо;

Б)проте;

В)зате;

Г) але.

3.Укажи, як поділяють складні речення за використаними в них сполучниками.

а )окличні, неокличні;

б)розповідні, питальні, спонукальні;

в)складносурядні, складнопідрядні;

Г)ускладнені, неускладнені.

4.Познач правильну характеристику поданого речення.

Уже коротші дні і холодніші ночі, і айстр сумна краса милує

тихий зір. (В. Сосюра)

а) розповідне, неокличне, складне, складносурядне, складається з 2 частин;

б)розповідне, неокличне, складне, складносурядне, складається з 3 частин;

в)питальне, неокличне, складне, складнопідрядне, складається з 2 частин;

Г)розповідне, окличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин.

5. Установити відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв’язками, що виражають частини їх.

Смислові зв’язки

1 Одночасність.

2 Послідовність.

3 Протиставлення (зіставлення).

4 Чергування явищ.

Речення

А Мовні запозичення відбуваються

по-різному, а іноді в процесі засвоєння чужих слів трапляються й курйози (І. Вихованець).

Б Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, утомлені й мокрі (М. Коцюбинський).

В Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л. Глібов).

Г Реве Дніпро, й лани широкі медами пахнуть, колосом шумлять (М. Рильський).

Д Веслували так до вечора, і тоді судно спинилося (А. Чайковський).

6. Укажіть СПР.

а) За татарським бродом із сивого жита, з червоного маку народжується мі-сяць, і коло козацької могили, як повітря, висікається сухий вітряк.

б) Не одне молоде серце вразила її врода, не один човен вечорами прибивався до татарського броду, та ні в один не поспішала сісти Оксана.

в) 3 пшеничного поля Данило поглянув на той обшир, який густіше проростав туманом та й зникав у тумані.

г) За порогом густою синню курилися береги, за порогом непокоїлась осіння вода, підмиваючи зоряні краї неба.

7. Визначте, яким є подане речення.

Реєстрові козаки були невдоволені, що Польща не виплачувала їм на час умовленої плати. (А. Чайковський)

а) Складносурядне речення;

б) СПР з підрядним означальним;

в) СПР з підрядним з'ясувальним;

г) СПР з підрядним обставинним.

7. Яким є підрядне обставинне речення в наведеному СПР? Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки. (І. Не-

чуй-Левицький)

а) Підрядне умови;

б) підрядне допустове;

в) підрядне способу дії;

г) підрядне наслідкове.

8. Будову якого з речень відображає дана схема?

[ ], ( ), ( ).

а) Козак Сироватка побожний. Розмовляючи з Богом, відчував, як ніби легень-кий вітерець пробігав у душі.

б) Слугував йому, радився з ним і сам намагався підказати молитвами, як со-діяти, щоб краще жилося козацькому люду, з якого боку заступити край од супоста-тів...

в) Сироватка тільки тоді стрепенувся, як на його грудях ізнагла прокотився якийсь згук, як на гострому зламі каменя почулося тонке гудіння.

г) Щоправда, на Січі ніхто не знає, що Лаврін Перехрест не сестринець Мо-кію Сироватці, а син. (З тв. Ю.Мушкетика)

Прочитайте текст,виконайте завдання до нього.

1) Звернення до фольклорних інтонацій ,мотивів і пісенних мелодій, їхнє органічне перетворення в різних жанрах і формах сучасної музики - це лише одна ознака композиторського стилю Віталія Кирейка. (2) Твори митця насичені романтичною піднесеністю почуттів ,що позначилися духовною чистотою, м'яким ліризмом ,близькі ментальності українського народу. (3) Усі ці риси яскраво виявилися вже в одному з перших масштабних творів композитора опері «Лісова пісня», яка була створена за однойменною драмою Лесі Українки. (4) Поява опери стала значною подією в музичному житті України ,бо окриленість музики і щедрий розлив народних мотивів виявилися напрочуд близькими поетиці. (5) А наступна опера, яка була написана за мотивами повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», засвідчила, що композитор спроможний піднятися до найвищих музичних вершин. (6) Творчість Віталія Кирейка здобула заслужене визнання ,збагативши українську композиторську школу (За М. Загайкевич).

9. Складнопідрядне речення з підрядним означальним становить речення тексту:

А)1; Б)3; В) 4; Г) 6.

10. Граматичну помилку допущено в реченні тексту:

А) 1; Б) 2; В) 3; Г) 4.

11. Складіть і запишіть твір - роздум «Що я найбільше ціную в людях», використавши у тексті складносурядні та складнопідрядні речення.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя. Зробіть висновки .

Орієнтовний обсяг роботи -80-100 слів.

ІІ варіант

1. Виберіть складносурядне речення.
A) На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим гнеться
(Л. Глібов).
Б) Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені
(В. Сосюра).
B) Праця садівника неспокійна, але почесна і самою своєю суттю мирна
(О. Гончар).
Г) Не лише сльози проливала Леся, а й заклик був у віршах до борні
(В. Гуртовенко).

2. Виберіть складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
A) Море велике, та вода не годиться
(Народна творчість).
Б) Минулася буря – і сонце засіяло
(М. Рильський).
B) Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї
(В. Сосюра).
Г) Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться
(Марко Вовчок).

3. Позначте складносурядне речення, у якому НЕ потрібно ставити кому (розділові знаки пропущено).
A) Жде спрагла земля плодотворної зливи і вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко).
Б) Грає сонце в горщиках і весело виблискують гори гончарського добра (М. Хвильовий).
B) На галявину зрідка навідуються зграї птахів або інколи загляне лисиця (Остап Вишня).
Г) Улітку в містечку збирали вишні, сливи, яблука і тоді пахло на базарах забутою старовиною (М. Хвильовий).

4. Виберіть речення, що відповідає схемі [ ] і [ ]. (розділові знаки пропущено).
A) Дунув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Шевченко).
Б) У кожного чоло життя і жаль порили і в оці кожного горить любові жар (І. Франко).
B) Місяць зійшов над морем і скелі ближчими стали (М. Коцюбинський).
Г) В очереті кахкала дика качка і сплескувала велика риба (Ю. Мушкетик).

5.Установити відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв’язками, що виражають частини їх.

Смислові зв’язки

1 Одночасність.

2 Послідовність.

3 Протиставлення (зіставлення).

4 Чергування явищ.

Речення

А Мовні запозичення відбуваються

по-різному, а іноді в процесі засвоєння чужих слів трапляються й курйози (І. Вихованець).

Б Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, утомлені й мокрі (М. Коцюбинський).

В Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л. Глібов).

Г Реве Дніпро, й лани широкі медами пахнуть, колосом шумлять (М. Рильський).

Д Веслували так до вечора, і тоді судно спинилося (А. Чайковський).

6. Укажіть СПР.

а) Жваво, майже підбігцем старий чабан кинувся до ягняти, взяв його на руки, приніс, поклав до вівці, і вона одразу заспокоїлася. (О. Гончар)

б) Ліщина вітрозапильна і цвіте весною, до утворення листя, яке перешкоджа-ло б перенесенню вітром пилку.

в) Згори лунає розмірений стукіт, і в тому постукуванні розсудливість і селя-нська непоквапливість у важливому ділі. (Є. Гуцало)

г) Перестало виспівувати й витьохкувати птаство всяк на свій лад, лише дятел стукотів десь недалечко по корі всохлого дерева. (Гр. Тютюнник)

7. Яким є підрядне обставинне речення в поданому СПР?

На сході кусочок неба почервонів, немов десь далеко було розкидане вогнище. (С. Скляренко)

а) Підрядне умови;

б) підрядне допусту;

в) підрядне порівняльне;

г) підрядне мети.

8. Будову якого з речень відображає дана схема?

[ ], ( ), ( ), ( ).

а) Селім — єдиний, хто пробудив Порту від сплячки, хто спробував піднести прапор пророка.

б) Звичайно, султан знав, що то кричав не гяур.

в) Звідти, де той копає, не долетить і рів гармати. (З тв. Ю. Мушкетика)

г) Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б ска-зати, що це легенда, коли б усе те діялося не перед нашими очима. (С. Васильченко)

Прочитайте текст,виконайте завдання до нього.

Звернення до фольклорних інтонацій ,мотивів і пісенних мелодій, їхнє органічне перетворення в різних жанрах і формах сучасної музики - це лише одна ознака композиторського стилю Віталія Кирейка. (2) У творах митця - романтична піднесеність почуттів ,що позначилися духовною чистотою, м'яким ліризмом ,близькі ментальності українського народу. (3) Усі ці риси яскраво виявилися вже в одному з перших масштабних творів композитора опері «Лісова пісня», яка була створена за однойменною драмою Лесі Українки. (4) Поява опери стала значною подією в музичному житті України ,бо окриленість музики і щедрий розлив народних мотивів виявилися напрочуд близькими поетиці. (5) А наступна опера яка була написана за мотивами повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», засвідчила, що композитор спроможний піднятися до найвищих музичних вершин. (6) Творчість Віталія Кирейка здобула заслужене визнання ,збагативши українську композиторську школу (За М. Загайкевич).

9.Складнопідрядне речення із підрядним обставинним причини становить речення тексту:

А) 1; Б) 2; В)3; Г)5.

10.Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А) 1; Б) 2; В) 4; Г)5.

11. Складіть і запишіть твір - роздум на тему: «Україна – наш спільний дім », використовуючи складносурядні речення, різні види складнопідрядних речень.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя. Зробіть висновки .

Орієнтовний обсяг роботи – 80-100слів.

IV .Підсумок уроку

V.Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного диктанту,повторити вивчені орфограми та пунктограми.

Урок № 17.

Тема: Контрольний диктант за І семестр.

Мета: перевірити рівень сформованості орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів; розвивати логічне мислення ,пам′ять; виховувати патріотичні почуття до рідного народу,Батьківщини.

Тип уроку: урок перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Обладнання: текст диктанту.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми,мети,завдань уроку

ІІІ. Основний зміст уроку

  1. Читання тексту диктанту учителем.

Диктант

Національні символи

Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах. Гербом України є тризуб, а прапор складають два кольори: жовтий і синій. Який же зміст, яка історія у цих символах?

Зображення тризуба з'явилося дуже давно: його розрізняють ще на монетах київських князів. Ось лише деякі версії походження цього знака: скіфський або візантійський скіпетр, корона, голуб, Святий Дух, якір, лук і стріла, шолом, сокира.

У Київській Русі тризуб зображали, вносячи у його форму національні елементи, але зберігаючи незмінною основу.

Яке минуле українського прапора? Синій і жовтий кольори ми бачимо на знаменах українських козаків, у козацькому й гайдамацькому одязі.

Краю, де зародилась хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті фарби. Золотаві хлібні лани і блакитне над ними небо, синя дніпровська або морська вода та жовтий пісок - все це зроду-звіку складало краєвид України. Око українця милували жовті квіти горицвіту й соняшника, голубі пелюстки цикорію, барвінку й волошки. Жовте уособлює вогонь, а синє - холод, це два полюси буття, два кінці осі, навколо якої обертається буття (164 сл.).

2.Перевірка написаного учнями.

3.Учні здають зошити .

4.Відповіді на питання учнів .

IV.Підсумок уроку

V.Домашнє завдання

Повторити вивчене про складносурядне і складнопідрядне речення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.