Ситуативні завдання

Опис документу:
У роботівисвітлено суть ситуативних завдань, вмотивовано доцільність їх застосування на різних етапах уроку української мови в різних класах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПЕРЕДМОВА

 

 

Поганий учитель подає істину,

хороший навчає її шукати.

А.Дистервег

 

Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. У період реформування освіти роль учителя в навчально-виховному процесі має бути переосмислена кожним. На сучасному етапі розвитку освіти одне із найважливіших завдань – навчити учнів самостійно здобувати знання, уміти визначати головне у матеріалі, що вивчається, та робити висновки на основі власних спостережень.

Роль учителя у цьому процесі, докорінно змінюючись, залишається дуже важливою. Він мусить допомогти учням повноцінно засвоїти матеріал, але, дбаючи про формування пізнавальної самостійності, не перебирати на себе розв’язання проблем, які неминуче з’являються в учнів у разі самостійного опрацювання теми.

Ефективним видом роботи, що сприяє розвитку таких умінь школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність.

Використання ситуативних завдань на уроках української мови спрямоване як на формування в учнів певних компетентностей (організаційних, інформаційних, комунікативних), так і на їхній загальний розумовий розвиток. Створення навчальних ситуацій і вирішення їх на уроці сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню вивченого програмового матеріалу, а й розвиває інтелектуально-розумові якості учня, виробляє навички самоосвіти.

Застосування на уроках української мови ситуативних завдань допоможе учням реалізувати власні запити, заохотити школярів до активної діяльності, самопізнання, зробити навчання цікавим і змістовним, а також сприятиме створенню умов для особистісного розвитку, формуванню життєвих компетентностей.

 

ДИДАКТИЧНА СУТЬ СИТУАТИВНИХ ЗАВДАНЬ

 

Дидакти під пізнавальною активністю розуміють здатність учня до енергійної, вольової діяльності, спрямованої на виконання розумових і практичних завдань. Польський учений В. Оконь, зокрема, зазначає, що раціональне пізнання предметів та явищ краще досягається, якщо воно:

– спирається на добре організоване спостереження чи практичну діяльність;

– готує учнів до узагальнення й створює основу для оволодіння поняттями та узагальненими судженнями;

– потребує власної активності та самостійності учнів.

Отже, активна вольова діяльність – це така організація навчання, яка вимагає від учнів вольової напруги, різноманітної пізнавальної діяльності та емоційного ставлення до засвоюваного матеріалу (інтересу, зацікавленості тощо). Саме активну вольову діяльність, на думку вченого, і мають передбачати різні види навчальних завдань, зокрема й ситуативні.

Ситуативні завдання належать до мовленнєвих завдань, виконання яких залежить від характеру умовної мовленнєвої ситуації. Їх основною ознакою є наявність мовленнєвого стимулу, який викликає мовленнєву реакцію учня, визначає відбір тієї чи іншої мовної одиниці. Такі завдання являють собою комунікативні цільові настанови, тобто ті словесні дії вчителя, які організовують спілкування учнів. Наприклад, настанови, що вимагають від учнів вміння висловити згоду, підтвердити сказане, доповнити співрозмовника тощо. Досить часто одне завдання може містити декілька настанов, що визначають послідовність дій учнів.

У ситуативних завданнях моделюються мовні ситуації, тобто створюються умови, які залучають учнів у процес спілкування. Мовні ситуації, в яких вони опиняються, спонукають їх до висловлення, викликають потребу в спілкуванні. Розвиваючи вміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією, завдання цього типу дисциплінують мислення, формують уміння вибирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретної ситуації спілкування.

Слід зазначити, що використання ситуативних завдань значно підвищує практичну спрямованість уроків української мови, сприяє формуванню й розвитку інтересу до мови з боку учнів. Причому це досягається за рахунок тих можливостей, закладених у самому змісті предмета. Виконуючи ситуативні завдання, аналізуючи мовну ситуацію, учні можуть самостійно оволодівати новими знаннями та навичками з культури спілкування й набувати комунікативних умінь.

Ситуативні завдання дають змогу наблизити навчання до природних умов спілкування в конкретних життєвих ситуаціях, формують уміння орієнтуватися в них, добирати мовні засоби, що відповідають особливостям мовної ситуації (навіщо, кому, в яких умовах і що має бути сказано). Вони сприяють підвищенню рівня культури мовного спілкування, дають змогу дотримуватися мовних та етичних норм, а також правил мовної поведінки. Такі завдання створюють мотив звернення до мови, потребу, бажання говорити, усвідомлення того, з якою метою учень вступає в спілкування.

За допомогою ситуативних завдань можливе формування таких мовленнєво-комунікативних умінь, як уміння формувати задум майбутнього висловлення, використовувати зібраний для цього матеріал, планувати висловлювання, уміння користуватися різними стилями й типами мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації. Опанування цими вміннями допомагає учням правильно будувати власні висловлювання не тільки на уроках рідної мови, а й під час вивчення інших предметів, вільно спілкуватися в різних життєвих ситуаціях.

Особливу увагу учнів слід спрямовувати на дотримання всіх компонентів мовленнєвої ситуації, які визначають стиль, тип і жанр мовлення: обсяг, тема і основна думка висловлювання, мета і місце спілкування, адресат мовлення тощо.

У процесі створення ситуативних завдань необхідно звертати увагу на те, що мовні ситуації, які моделюються в ситуативних завданнях, повинні спонукати учнів до висловлювання, викликати потребу в спілкуванні. Тип завдання, його характер певною мірою повинен наближатися до ситуації живого спілкування. Для створення такої ситуації спілкування повинні бути враховані:

  • тематика висловлювання (учням слід пропонувати теми, які були б цікавими для них, викликали бажання висловити свою думку);

  • характер пропонованого висловлювання, його композиційна форма, жанр (вид висловлювання повинен бути поширений у мовній практиці учнів);

  • характер використовуваних методів і прийомів (учневі необхідно створити

природну ситуацію спілкування, щоб надати йому можливість поділитися своїми думками з приводу прочитаної книги, розповісти товаришам про пережите або побачене тощо).

Мовленнєва ситуація, змодельована в завданні, може бути реальною чи уявною (штучною). Остання може створюватися різними шляхами:

  • за допомогою словесних роз'яснень (учитель може вводити їх у процесі бесіди або записати на диск);

  • за допомогою наочності (репродукції картин, ілюстрації, фотографії, уривки з кінофільмів, які допомагають ввести учнів в умови, які вони повинні враховувати при підготовці висловлювання);

  • через залучення учнів у рольову гру (під час гри кожен учасник отримує вигадане ім'я, соціальну роль; рольова гра створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує емоційний рівень учнів; використання рольових ігор найбільш ефективне в процесі засвоєння норм мовного етикету та розвитку монологічних і діалогічних умінь).

Визначаючи компоненти ситуації, про які потрібно повідомити учням, необхідно враховувати їхній життєвий досвід та інтереси. У кожному конкретному випадку вчитель повинен враховувати можливості входження школярів у запропоновані обставини. Джерелом для побудови мовної ситуації повинна бути навколишня дійсність, спостереження і власний досвід учнів.

Мовні ситуації можуть створюватися на основі спостережень над повсякденним мовленням учнів і людей, які їх оточують, а також на основі текстів художніх творів. Для роботи добираються переважно ті аспекти культури спілкування, які актуальні для певного віку або стануть такими в найближчому майбутньому.

Також важливо, щоб інформація, подана в мовній ситуації, легко сприймалася учнями. Тому треба вказувати на найважливіші компоненти мовної ситуації, не перевантажуючи інформацію деталями, формулювати завдання стисло і досить конкретно.

Мовні ситуації, запропоновані вчителем, можуть бути різними за обсягом подання в них інформації. Це залежить від того, якою мірою вони визначають майбутнє висловлювання. З огляду на це виділяють мовні ситуації, в яких міститься вичерпна або досить повна інформація про обставини, в яких має будуватися висловлювання, а також мовні ситуації, в яких є лише частина інформації, а інші необхідні її компоненти уточнюються учнями. У цьому випадку до одного й того ж завдання створюються різні варіанти реалізації запропонованої мовленнєвої ситуації.

Окрему увагу також необхідно звернути на те, що учні самі можуть складати ситуативні завдання в межах пропонованого мовленнєвого жанру.

Аналіз навчального матеріалу з української мови показав, що можливості для використання ситуативних завдань з метою формування культури спілкування учнів є під час вивчення будь-якої теми. З огляду на це можна визначити такі види ситуативних завдань, спрямованих на формування культури спілкування:

  • ситуативні завдання на попередження лексичних, морфологічних, синтаксичних помилок у висловлюваннях учнів, які передбачають відпрацювання правил користування мовою, її лексикою, фразеологією, фонетикою, орфоепією, вироблення стійких граматичних навичок, умінь стилістично правильно користуватися синтаксичними конструкціями та ін.;

  • ситуативні завдання, спрямовані на попередження орфоепічних помилок, що сприяють вдосконаленню орфоепічних вмінь і навичок учнів;

  • ситуативні завдання з мовного етикету, що передбачають аналіз готових висловлювань, що мають формули ввічливості, вибір, підбір, заміну засобів вираження ввічливості, розігрування мовних ситуацій;

  • ситуативні завдання на основі висловлювань, що сприяють розвитку вмінь оцінювати, логічно мислити, узагальнювати й наводити приклади;

  • ситуативні завдання на трансформацію та моделювання висловлювань (наприклад, за назвою діалогу припустити, яким буде його зміст; спробувати відновити пропущені репліки тощо);

  • ситуативні завдання на розвиток діалогічного мовлення учнів (1) за поданими репліками; 2) відповідно до запропонованої ситуації).

Проте, ситуативні завдання відрізняються одне від одного не тільки за змістом, а й різноманітністю форм:

  • завдання поведінкового характеру, часто виконавчі (з готовими варіантами розв'язання, такі, що пропонують оцінку, аналіз і вибір оптимального варіанта);

  • незакінчені ситуативні завдання;

  • завдання, що не потребують подальшого аналізу;

  • ситуативні завдання, які вимагають зміни негативного варіанта комунікативної поведінки на позитивний;

  • ситуативні завдання проблемного характеру;

  • завдання, в основу яких покладено ситуації-ілюстрації.

Ситуативні завдання можуть носити підготовчий характер до створення висловлювань (аналіз готового тексту, обробка поданого мовного матеріалу), бути частиною завдання для створення висловлювання (переказів, творів, відповідей на уроках української мови та інших предметів, відгуків про висловлювання товариша, замітки в газету, складання ділових паперів). Особливим видом таких завдань є проблемно-ситуативні завдання з розвитку мовлення, які вимагають спеціальної підготовки до їх виконання.

Ситуативні завдання доцільно використовувати в певній послідовності з урахуванням теми уроку, його змісту, етапу, підготовленості групи; допоміжними засобами можуть виступати лексичні опори, таблиці, ілюстрації, якими можуть скористатися учні з недостатньо сформованими мовленнєвими вміннями.

Реалізація ситуативності ґрунтується на особистісній індивідуалізації, оскільки створення на уроці ситуацій як системи взаємовідношень учня з навчальним матеріалом можливе тільки за умови врахування рівня знань особистості, її власного досвіду, вікових особливостей, інтересів, світогляду.

Нові для себе предмети чи явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, наближених до дійсності засобів (моделей, малюнків, схем), а також через оригінальне сприйняття, тобто безпосереднє ознайомлення з ними (спостереження за рухом процесів, читання літературних та прослуховування музичних творів). Застосовуючи будь-який з названих способів, учитель повинен визначити доцільність і необхідність його використання в конкретній навчальній ситуації.

І.Лернер визначає дидактичні показники ситуативних завдань:

 повнота охоплення застосування основних понять і предметних дій теми в існуючих ситуаціях;

 забезпечення засвоєння їх з використанням усіх засобів засвоєння;

  поступове зростання ступеня складності;

 варіативність з метою індивідуалізації навчання;

 іманентне (на змісті основ навчальних предметів) чи спеціальне залучення навчальних умінь у міжпредметному змісті.

Будуючи методичну систему завдань, слід брати до уваги всі названі показники. Потрібно пам’ятати також про багатофункціональність завдань, що виражається в детермінації діяльності, засвоєнні змісту, повторенні, закріпленні, контролі, визначенні ступеня самостійності та ін.

 

 

МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ СИТУАТИВНИХ ЗАВДАНЬ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

Пізнавальна ситуація, яка активізує складний механізм активної вольової діяльності особистості, є основою для створення ситуативних завдань, вирішення яких сприяє формуванню певних компетентностей у школярів й розвитку особистості. Тому багато значить правильна організація та вибір такого виду роботи, що збуджує розумову діяльність особистості в конкретній ситуації. Важливу роль відіграє спостереження як активний розумовий процес. Як результат зацікавленості, воно, на відміну від сприйняття, спонукає до роздумів, які дають відповіді на поставлені запитання.

Пропоную кілька прикладів таких ситуативних завдань, що ґрунтуються на спостереженні та активізують пізнавальну діяльність учнів.

  1. Перед вивченням теми “Прикметник” у 6 класі учні отримують картки із двома текстами та такі завдання до них :

Порівняйте тексти. Який із них вам сподобався більше? Чому?

Зробіть висновок про роль прикметників у мовленні.

Летять ключі лелек з вирію – додому на Україну, на зорі, на води, де оце тільки зараз прокинулась земля від сну.

Летять запізнілі ключі лелек з далекого вирію – додому на Україну, на ясні зорі, на тихі води, де оце тільки зараз прокинулась земля від зимового сну.

2. Придивіться до малюнка. Яка квітка зображена на ньому? Що ви про неї знаєте?

Завдання.

1.Спробуйте підібрати прикметники до слова конвалія. 2.Використовуючи малюнок, опишіть квіточки, листя, стебло.

3.Яку роль відіграють прикметники у мові?

Мета. Формувати вміння добирати влучні прикметники для опису квітки. Розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, виховувати любов до природи.

Опанувавши тему “Прикметник” у 6 класі, учні можуть самостійно дійти висновку щодо відмінювання порядкових числівників. Учителю слід дати їм таку можливість, запропонувавши поставити у різних відмінках такі словосполучення: перша цікава зустріч та третя синя кулька.

І діти, звичайно, помітять, що порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, а числівник третій – як прикметник м’якої групи.

Працюючи над числівником, учитель, зокрема, вирішує з учнями таке питання: нуль, тисяча, мільйон, мільярд – іменники чи числівники? Робота цікава уже тому, що справді названі слова є числівниками, але мають усі ознаки іменників, а отже, і відмінюватимуться вони як іменники: тисяча – як іменник І відміни мішаної групи; нуль, мільйон, мільярд – як іменники ІІ відміни м’якої і твердої груп.

Ситуативні завдання, проте, можуть мати не лише актуалізуючий характер.

За допомогою певних завдань, які формулює учитель на етапі закріплення набутих знань, умінь і навичок, можуть з’ясовуватися певні нюанси, пов’язані з матеріалом, що вивчається.

 

Учитель під час вивчення теми “Вставні слова, сполучення слів” у 5 класі пропонує учням з’ясувати, чи завжди вивчені ними слова є вставними і виділяються комами на письмі.

1. Прочитайте речення. З’ясуйте, що виражають виділені слова.

2. Визначте, чи є вони членами речення.

 

1.Ці слова, до речі, не викликають 1. Ці слова сказані до речі.

сумнівів.

2.На думку Валерика, 2. На думку Валерика ніхто

чудесний це був чоловік. не зважав.

3. У статті я, звичайно, 3. Концерт звичайно

не охоплюю усіх проблем. закінчується о 10 годині.

 

Іноді розв’язання одного ситуативного завдання є ключем до розв’язку наступного ( у такому випадку уже слід говорити про систему ситуативних завдань на уроці мови).

Вивчення теми “Чергування голосних у коренях дієслів” ( 5 клас).

 

Завдання 1

Вставте пропущені букви у дієсловах, перевірте правильність виконання завдання за орфографічним словником. Зверніть увагу на суфікси, що стоять у словах після пропущених букв, виділіть їх. Зробіть висновки.

Завтра допом...жемо — часто допом...гаємо; один раз підм...ли — не раз підм...тали; він зб...ре модель літака - модель літака треба зб...рати довго.

 

Завдання 2

Свої висновки викладіть у таблиці-схемі “Чергування голосних у коренях дієслів”.

[ ] [ ] перед суфіксами -...-,

[ ] змінюється на [ ] рідше -ува-

[ ] [ ] (у префіксальних дієсловах перед р, л)

 

Таким чином, учитель спонукає п’ятикласників на основі власних

спостережень вивести правило, яке, за потреби, можна удосконалити після опрацювання матеріалу підручника, а також задуматись щодо закономірності мовного явища під час виконання аналогічних завдань.

Привіт, Маринко!

Уже прийшла злотокоса осінь. Ще іноді яскраво світить сонечко, але частіше сіра, похмура хмаринка поливає землю крапельками-сльозами. Птахи відлітають у вирій. Тільки стара чорна ворона знову розповідає якусь таємничу історію моєму песику Тузику.

Діти ходять до школи. Незабаром і я стану школяркою. Ми з ведмедиком уже знаємо всі літери і вчимося читати. А ще ми дуже любимо малювати.

Ніч опускається на землю, запалює у небі яскраві ліхтарики-зорі. Ми з ведмедиком лягаємо спати. На добраніч.

 

Під час вивчення теми Займенник. Відмінювання займенників” (6 клас) варто запропонувати учням виконати таке завдання:

складіть і запишіть висловлювання про своє село таким чином, щоб у кожному наступному реченні словосполучення моє село вживалося в іншому відмінку.

 

Пропонуємо зразок виконання такого завдання.

Моє село

Моє село! Нехай для когось це лише “захолустя” чи “край світу”, але для мене – це родина, друзі, це часточка мене самої. І коли я знаходжусь десь далеко, все одно серцем і думками лину до мого рідного села, адже саме йому, моєму селу, завдячую за щасливі дитячі роки.

Я дуже люблю моє рідне село, і хоча воно маленьке, без адміністративних споруд, я гордитимусь тим, що народилась тут.

І лише з моїм селом пов’язане моє дитинство. Адже у моєму селі все рідне серцю: кожна вуличка, кожне деревце, кожна травинка, і саме тут пролягла стежина, яка веде до рідної домівки.

 

Щоб перевірити, як учні засвоїли правопис іменників (орфограма “Велика буква і лапки у власних назвах”), пропонуємо шестикласникам “помандрувати” вулицями рідного села. Таку уявну екскурсію може провести спеціально підготовлений учень-екскурсовод.

Учитель. Зараз ми з вами вирушаємо на екскурсію по нашому селу. Мандруючи селом, зверніть увагу, що розташоване тут, і пригадайте правила вживання великої літери і лапок у власних назвах.

Екскурсовод.

Шановні туристи! Ми зараз знаходимося на околиці села зі сторони Кунева (центральна садиба сільської ради). Саме тут, на вулиці Кузнецова, знаходиться Кам'янська ЗОШ І-ІІ ступенів . Навпроти школи розташований сільський клуб. Відразу за ним ви можете побачити крамницю «Ольвія», де наші учні часто на перервах ласують тістечками, цукерками, печивом.

Пройдемо далі. Ми будемо рухатися дорогою, яка з'єднує три області: Хмельницьку, Рівненську та Тернопільську. Цією дорогою кожного дня курсує чимало автобусів до обласних центрів, а також більше десятка разів за добу ми можемо відправитись у столицю нашої України місто Київ та побувати у Почаївській лаврі.

З правого боку ви бачите АЗС, правда останні півроку вона не працює. Далі розташований ще один магазин «Ромашка», ФАП, ферми ТОВ “Кунівське”. Вздовж лівої сторони села протікає річка Вілія, яка за Острогом впадає у Горинь. Ця річка є кордоном між Рівненською та Хмельницькою областями. А ось там, на горбочку, ми можемо побачити енергоблоки Хмельницької АЕС у м. Нетішині. У цьому місті живе і працює багато жителів нашого села.

 


Словникова робота /велика буква у власних назвах/.

Запишіть назви, вибираючи з дужок велику чи малу букву. Свій вибір обґрунтуйте.

(С,с)ело (К,к)амянка, (В,в)улиця (к,К)узнецова, (Р,р)ічка (В,в)ілія, ТОВ “(К,к)Кунівське”, (Х,х)мельницька А(Е,е)(С,с), (М,м)істо , (К,к)иїв,(Р,р)івне, (Х,х)мельницький (Т,т)ернопіль, (П,п)очаєвська (Л,л)авра, (С,с)ільський клуб,

 магазин «Ромашка», (С,с)ільська рада

Уявіть, що вчитель малювання запропонував намалювати ваша улюблену польову квітку. Ви дуже добре її уявляєте, відчуваєте запах, захоплюєтеся її красою, але … малювати не вмієте. Опишіть цю квітку своїй старшій сестрі (брату так, щоб вона (він) могла у малюнку передати твої почуття.

Адресат мовлення: твоя старша сестра (брат).

Мета мовлення: описати улюблену польову квітку так образно, щоб сестра змогла малюнком передати твої почуття, захоплення, любов.

Форма: письмовий (усний) монолог.

Стиль: художній.

Під час вивчення тем Види односкладних речень (8 клас) пропонуємо учням опрацювати матеріал підручника й визначити спільні та відмінні ознаки для означено-особових та узагальнено-особових речень. Свої спостереження відобразити на схемі, пояснити, як розмежувати ці види речень.

 

Відмінні ознаки

Такі завдання вносять проблемність у процес пізнання, ставлять учнів у ситуацію активної мислительної пошукової діяльності, дають можливість школярам самим дослідити і “відкрити” певне мовне явище.

 

Цікавими для учнів є невеликі творчі завдання, які, окрім комунікативної,

передбачають ще й виконання лінгвістичних задач. Вони сприяють мовленнєвому (усному та писемному) розвитку школярів, а також допомагають перевірити рівень засвоєння учнями виучуваного програмового матеріалу.

 

Після вивчення теми “Речення” пропонуємо п’ятикласникам такі завдання.

1. Диктант із завданням.

Поставте звертання в середину речення.

Земле, як ти розквітла, якою молодою стала.

Перебудуйте речення таким чином, щоб підмет став звертанням.

Все вгору і вгору росте тополенька.

Перебудуйте речення таким чином, щоб звертання стало підметом.

Діти, любіть свій рідний край.

Введіть у речення вставне слово, що виражає невпевненість

Тепла у жовтні вже не буде.

Введіть вставне слово, що виражає почуття жалю

Я не був на екскурсії.

 

2. Дубль-диктант.

Запишіть речення на те саме пунктуаційне правило. (Речення, прочитані вчителем, учні не записують.)

1. Ліс – наше найбільше багатство.

2. Сонце світить, та не гріє.

3. Порозцвітали в саду квіти: маки, чорнобривці, ромашки.

4. Весна, по-моєму, найкраща пора року.

 

3. Диктант із творчим завданням.

Переставте місцями речення, щоб утворився текст. Дайте заголовок уривку. Поставте розділові знаки. Розташуйте речення в такій послідовності:

складне речення, частини якого з’єднані сполучником;

речення з однорідними присудками;

безсполучникове складне речення;

речення зі вставним словом;

речення з прямою мовою і звертанням.

І тоді хтось могутній і веселий викотив з-за обрію сонечко і підкинув його у блакить. І промовила годувальниця Здрастуй ранку. Зірочки пірнули в синю безодню і нічка пішла спочивати. Вся земля здавалося зраділа дню. Від сонячного дотику прокинувся вітерець усміхнулися срібною росою поля.

 

4. Творча робота.

Допоможіть маленькій Галинці, яка тільки вивчає літери і збирається наступного року піти до школи, написати лист подрузі-п’ятикласниці. Вона його зобразила малюнками (кожен малюнок на аркуші – просте речення; якщо на аркуші два малюнки, їх потрібно передати складним реченням; використовуйте речення лише з повною граматичною основою).

 

Ситуативні вправи є важливою умовою для формування умінь і навичок діалогічного та монологічного мовлення. Тому під час вивчення теми Діалог у п’ятому класі можна запропонувати учням такі завдання.

 

  1. Прочитати діалог за особами.

В універмазі

У магазині готового одягу

– Що ви бажаєте купити?

– Покажіть, будь ласка, чорну спідницю з кишенями та рожевий джемпер.

– Який у вас розмір?

– У мене 44-й розмір.

– Цей джемпер буде вам малуватий.

– Тоді дозвольте поміряти червоний.

– Пройдіть у куток за завісу.

– Скажіть, будь ласка, чи добре сидить на мені цей джемпер?

– Бездоганно. Він вам до лиця.

– Це чиста шерсть?

– Так.

– Скільки він коштує?

– Сорок п’ять гривень.

– Я візьму цей джемпер.

 

2. Використовуючи подані в рамці слова й вислови, скласти подібні діалоги

У секції чоловічого одягу”, “Зимовий одяг”, “Літній одяг”. Проговорити діалоги.

 

Сукня (шовкова, шерстяна), спідниця, костюм, кофтинка, светр, піджак, зимові й демісезонні пальта, дублянки, комір з хутра, головні убори, капелюх, рукавички, шарф, черевички, босоніжки, пасувати, смак, коштувати, відрізнятися, зріст, колір, чи маєте в продажу? Скільки коштує? До якої каси мені треба платити?

 

3. Прочитати текст, переробити його на діалог. “Проговорити” діалог за особами.

Мама запропонувала мені зайти до універмагу, щоб купити татові подарунок до дня народження. Ще мама хотіла купити дещо з одягу собі та мені.

Добре знаючи смак батька, ми вирішили купити білу сорочку і неяскраву краватку.

Після того, як ми придбали подарунок, пішли в секцію взуття, мама запитала продавця, чи є в них зимові чоботи на високих підборах тридцять шостого розміру. Продавець запропонувала кілька пар, і мама почала їх приміряти.

Купивши чоботи, ми піднялися на поверх вище до секції дитячого одягу. Там

купили мені смугасту чорно-білу сукню з блискучими ґудзиками. Задоволені покупками, ми вийшли з універмагу.

Варто також пропонувати учням створювати лінгвістичні діалоги, що відображають певне мовне явище, його особливості, а також вимагають від школярів знання граматичного матеріалу й відображають рівень його засвоєння.

Завдання: поясніть, чому слово зв’язок пишеться з апострофом, а слово Звягель – без нього (“Складні випадки вживання апострофа”).

Зразок виконання завдання.

– Ох і складно розібратися з цим апострофом!

– Нічого складного! Апостроф ставиться після губних б, п, в, м, ф, та р перед я, ю, є, ї, що позначають 2 звуки.

– Чому ж слово зв’язок пишемо з апострофом, а Звягель без?

– Спробуй розібратися: якщо перед губним приголосним звуком є інший приголосний (крім р), що належить до кореня, апостроф не вживається.

– Зрозуміло! У слові зв’язок ставимо апостроф, тому що з- – префікс, а у слові Звягель – не ставимо, тому що з – належить до кореня.

– Молодець. Розібрався.

– Тепер я знаю, що слова свято, цвях, морквяний потрібно писати без апострофа. А якщо перед губним стоїть голосний?

Тоді апостроф також ставиться, наприклад: чолов’яга, кав’ярня.

 

Завдання: складіть і запишіть діалог-пояснення про правопис префіксів, який міг би відбутися між однокласниками.

Зразок виконання завдання.

– Сьогодні на уроці вивчали правопис префіксів, а я ніяк не можу второпати, коли пишеться префікс з-, а коли с-. Допоможи мені, будь ласка, розібратися.

– Гаразд, слухай. Перед глухими приголосними к, ф, п, т, х пишемо с-, наприклад: сказати, сфотографувати, сподобатися, стемніти, схотіти. А перед усіма іншими приголосними, незалежно від вимови, та голосними пишемо префікс з-.

– Зрозумів! Але як ці приголосні, перед якими пишеться с-, запам’ятати?

– А ти склади їх в одну формулу.

– От і вигадав! Хіба ж ми на математиці?

–Усі ці звуки є у виразі “кафе “Птах”. Запам’ятай його.

– Добре, отже, до слова робити ми додамо префікс з-, а до слова писати – с-.

а до слова рвати?! Адже “зрвати” і вимовити важко, і звучить якось неприємно.

– Молодець, це ти правильно підмітив. Задля досягнення милозвучності префікс з- може видозмінюватися на зі-, зо-.

– Якщо корінь слова починається сполученням кількох приголосних звуків, то потрібно писати зі-.

– Отже, потрібно написати зірвати. Дякую тобі за допомогу.

Формуючи вміння стилістично правильно користуватися синтаксичними конструкціями, пропонуємо учням мовленнєву ситуацію, максимально наближену до природної:

  • Кожному із вас доводилося бувати на будь-якому підприємстві (фабриці, заводу, фермі тощо). Уявіть ситуацію, що вам треба поділитися враженнями від побаченого зі своїми друзями. Намагайтеся зробити

розповідь цікавою, логічною, грамотною. Складіть правила поводження на виробництві і запишіть.

  • Уявіть ситуацію, що ви повернулися з музею і маєте бажання поділитися власними враженнями з друзями, учителями. Запишіть можливий варіант своєї розповіді. Чи відрізнятимуться ваші розповіді і чим? Яких правил спілкування слід дотримуватися, ураховуючи адресата?

На вдосконалення вмінь створювати висловлювання, працювати над корекцією власного мовлення спрямовані такі ситуативні завдання:

  • Ви прийшли у новий колектив. Представтеся, будь ласка.

  • Ви — староста класу. Попросіть учнів зробити генеральне прибирання в майстерні.

  • Учора був ваш перший день у новій школі. Ви познайомилися з одним із однокласниківв, але сьогодні не можете пригадати його імені. Він же звертається до вас по імені.

З метою розширення словникового запасу учнів у сфері мовленнєвого етикету й розвитку усвідомлення важливості вмінь використовувати

різноманітні формули мовленнєвого етикету, пропоную мовленнєві ситуації, коли учні слухають живе розмовне мовлення, аналізують, чи відповідає створений мовленнєвий жанр певній мовленнєвій формулі.

Двоє учнів розігрують телефонну розмову.

Перший. Хто це? З ким я говорю?

Другий. Здрастє. А хто вам треба?

Перший. Що? Куди я потрапив?

Другий. Здрастуйте, товаришу! А ви куди хотіли потрапити?

Перший кидає трубку. Звучать гудки.

Які етичні й етикетні норми поведінки і культури спілкування порушено в цьому діалозі?

Розіграйте діалог телефонної розмови відповідно до такої ситуації:

Ваш однокласник захворів. Ви телефонуєте йому, щоб дізнатися, як він себе почуває, але до телефону підходить його мама. Як ви звернетесь до неї? З чого почнете розмову? Чи можна, вітаючись зі старшою за віком людиною, використовувати слово «привіт»? Як краще висловити своє прохання?

Працюючи над удосконаленням уміння вести телефонну розмову, дотримуючись етичних та етикетних норм поведінки й культури спілкування, пропоную учням побудувати діалоги телефонної розмови відповідно до таких

ситуацій:

а) трубку підняв не той, кому телефонують;

б) ви не впевнені, що правильно набрали номер, уточніть;

в) ви телефонуєте в навчальний заклад із проханням когось покликати;

г) особи, якій ви телефонуєте, немає на місці, ви просите передати інформацію.

Задля вдосконалення вмінь учнів сприймати тексти на слух, знаходити помилки, виправляти їх і відтворювати тексти, слідкуючи за власним (чужим) мовленням, пропоную такі ситуації:

Прослухайте текст, знайдіть помилки, з'ясуйте причини їх виникнення. Відредагуйте текст і відтворіть його від імені оповідача.

Ми з Серьожою завжди приймаємо активну участь у позакласних заходах. Проводимо конкурси, спортивні змагання, випускаємо стінну газету. Щоп'ятниці вирішуємо, чим займатимемося слідуючого тижня. Більша половина однокласників з радістю відгукуються на наші пропозиції. Улітку ми навіть усі ходили на рибалку. Але дехто й сам нічого не робить, й іншим мішає. Та згодом вони змінюють своє мнєніє і розуміють, що робили невірно. Але клас у нас дружний та активний.

Ситуативно-рольові ігри «Майбутня професія», «Розмова із замовником меблів», «Поздоровлення й побажання», «Новини», «Розмова із директором школи» сприятимуть удосконаленню вмінь правильно

використовувати форми імен по батькові у кличному відмінку, паралельні закінчення іменників чоловічого роду у давальному відмінку, що викликає в учнів певні труднощі. Поділивши клас на дві групи, дає змогу спостерігати за діями учнів, проявом їхніх умінь будувати висловлювання, виступати з певною оцінкою, аналізом, аргументацією рівня якостей мовлення «виконавців».

А уроки із такими завданнями мають захоплювати учнів, пробуджувати у

Ефективність ситуативних завдань у цьому незаперечна і полягає в тому, що вони стимулюють мислення, збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок, тобто пізнавальну активність, а також сприяють мовленнєвому розвитку школярів.

 

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш , як належить –

Слово чисте, як роса….

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Д. Білоус

21

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
8
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!