Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників.

Опис документу:
Вашій увазі пропонується методична розробка уроку з української мови на тему «Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників». На уроці викладач пропонує учням різноманітні творчі завдання, зокрема: «Четверте зайве», «На змагання викликає відмінок», завдяки яким виховує у майбутніх кваліфікованих робітників любов і повагу до обраної професії, художнього слова.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Методична розробка уроку з української мови

Н.С.Гузинець, викладач української мови та літератури,

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

Читайте у статті. Вашій увазі пропонується методична розробка уроку з української мови на тему «Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників». На уроці викладач пропонує учням різноманітні творчі завдання, зокрема: «Четверте зайве», «На змагання викликає відмінок», завдяки яким виховує у майбутніх кваліфікованих робітників любов і повагу до обраної професії, художнього слова.

Професія. Електрогазозварник, рихтувальник кузовів.

Тема програми. Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики.

Тема уроку. Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників.

Мета:

  • навчальна: повторити найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою;

  • розвиваюча: формувати уміння узагальнювати набуті знання; розвивати емоційне сприймання навчального матеріалу, пробудити фантазію, спонукати до творчості;

  • виховна: виховувати естетичні смаки, любов і повагу до обраної професії, художнього слова.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форми роботи: робота учнів з підручником та біля дошки, виконання ними вправ усно та письмово.

Методи роботи - традиційні: бесіда, усне опитування, фронтальна та індивідуальна роботи з учнями; інтерактивні: «Мікрофон», «Четверте зайве», «На змагання викликає відмінок», «Підхопи естафету».

Обладнання: мультимедійний супровід уроку, підручники, опорні конспекти, плакати, відеоролик «Крила».

Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: література; професійна лексика, синтаксис, культура мовлення.

Випереджувальні завдання: цікаві факти про систематизацію частин мови.

Очікуванні результати:

  • вміти визначати частини мови;

  • вміти визначати рід невідмінюваних іменників;

  • вміти самостійно мислити, розвивати творчі здібності.

Епіграфи: «Слово – це найтонший різець,

здатний доторкнутися до найніжнішої

рисочки людського характеру…»

Василь Сухомлинський

А як же людина? Живе на землі.

Сама не літає. А крила має…

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Привітання і позитивне налаштування учнів на роботу.

Викладач. Доброго дня, шановні учні! Сідайте, будь ласка. Почувайте себе зручно, комфортно і без хвилювань. Ви молодці і у нас з вами все вийде на відмінно.

Під час уроку мені хотілося б побачити у вас те, що часом буває непомітним:

- сміливість – у скромних;

- комунікабельність – у мовчазних;

- рішучість – у невпевнених;

- але жагу до знань хотіла б побачити у кожному з вас.

У кожної людини є поняття священні, цінність яких невимірна, без яких людина не є людиною. Мати, батько, Батьківщина, його історія, культура, мова – найдорожчі скарби кожного з нас. Зневажання їх – це не лише ознака безкультур`я, а й бездуховності. Мова – духовний скарб, живий організм народу, який може буяти пишним цвітом, якщо його дбайливо плекати, а може зачахнути без піклування і догляду. Василь Сухомлинський писав: «Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. А тому, кожна людина, яка прийшла у цей світ, яка хоче, щоб її поважали, повинна щоднини, щогодини любити, вивчати й плекати мову» (Слайд 1). В українців існує звичай: будь-яку добру справу починати з молитви. Тому і наш сьогоднішній урок ми розпочнемо також з молитви, але молитви незвичайної, Молитви до Мови Катерини Мотрич.

Перший учень. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов і Бог Віра, і Бог Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверності, ганьби. Тож висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся нарід той.

Другий учень. Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово. Бо «Споконвіку було Слово і Слово було у Бога І Слово було Бог».

Третій учень. Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних і не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки Тебе вигнано, вернися до нашого краю... Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим Словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну, возвелич, порятуй народ її на віки!

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Викладач. Тож, відкривши зошити, запишемо дату, тему уроку, яка звучить так: «Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників» (Слайд 2).

Під час уроку ми з вами повторимо найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою, удосконалимо вміння доцільно вживати стилістичні засоби морфології через практичні вправи, а також переконаємося у важливості для суспільства обраної вами професії (Слайд 3).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів на основі повторення вивченого.

Метод «Мікрофон» (Слайд 4).

Викладач. Що ж давайте згадаємо з вами основні відомості морфології. У цьому нам допоможуть плакати «Іменник». Отже:

  • Що вивчає морфологія? (Морфологія – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови).

  • Скільки частин мови вміщує в собі морфологія? (10 частин мови).

  • На які групи поділяються частини мови? (Частини мови поділяються на:

самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово), які мають і лексичне, і граматичне значення;

службові (прийменник, сполучник, частка), які не мають лексичного значення і виконують лише службову функцію для зв’язку слів у реченні);

вигук – не має ні лексичного, ні граматичного значення, служить для передачі емоцій).

Коментар викладача. Хочу вам сказати, що у найбільшому двомовному словнику української мови нараховується близько 140 тис. слів різних частин мови і майже половина з них належить іменнику – велетенській і могутній частині мови.

  • То яка ж частина мови називається іменником? (Іменник - це самостійна частина мови, яка означає предмет або особу, відповідає на питання хто? що? Наприклад: дріт, прес, молоток, деталь, клапан.

  • Які морфологічні ознаки іменника?

(Іменник має рід, число та відмінок. Кожен іменник в однині має форму одного з чотирьох родів (чоловічого – тиск, двигун; жіночого – рукоятка, гайка; середнього – небо, ядро; спільного – ледащо, нероба).

Іменники змінюються за числами (однини – факел, електрод, множини – пальники, балони).

Іменники змінюються за відмінками (в українській мові сім відмінків (називний – це прямий відмінок, усі інші – непрямі).

  • Як визначити рід іменника? (Основним показником роду іменників є закінчення. Також рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками. Наприклад: тиск (він, цей), гайка (вона, ця), сопло (воно, це). А також за допомогою запитання який? яка? яке?)

  • А як визначити іменники спільного роду? (Вони набувають роду тієї особи, яку називають. Наприклад: А дівчина-сиротина у наймах марніє (жін.р.). Отакий-то мій Ярема, сирота убогий (чол.р.). Т.Шевченко.

Коментар викладача. Так у першому реченні іменник «сиротина» набуває жіночого роду, у другому реченні іменник «сирота» – чоловічого. Проте іменники сиротина, сирота, нероба, ледащо належать до спільного (подвійного) роду. Це слід запам’ятати!

В українській мові існують невідмінювані іменники, які є переважно запозиченими словами. Наприклад, журі, кіно, бюро.

  • Скажіть, будь ласка, як визначити граматичне значення таких іменників? (Синтаксично. Наприклад: Журі (Н.в.) оцінило роботу учня на відмінно. Учні подарували журі (Д.в.) пишний коровай.

Коментар викладача. Рід невідмінюваних іменників визначається так. Зверніть увагу на дошку! (Слайди 5,6,7)

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний месьє, військовий аташе, справедливий рефері.

2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам.

3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мовленні. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку. - Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький).

4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, смішний поні, крихітний колібрі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини. Винятком є іменники цеце («муха») та  івасі («риба»), які належать до жіночого роду.

5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: довгождане «так», гучне «ура», лагідне «добраніч», улесливе «мерсі».

6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, світлове табло. Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду належать такі невідмінювані слова, як:  сулугуні («сир»),  кабукі («театр») та ін. Словами жіночого роду є іменники:  кольрабі («капуста»), салямі («ковбаса»),  страдиварі («скрипка»).

7. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вершина), зелений Хоккайдо (острів).

8. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, наприклад: Про це повідомила «Торонто стар» (газета), «Темпо» опублікував цікаві матеріали про футбольний чемпіонат (журнал).

9. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова. Наприклад:У районі відкрита нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ уклав кілька перспективних угод (науково-дослідний інститут).

  • Що ми пам’ятаємо про іменники, які називають особу за професією та посадою? (Іменники, які називають особу за професією та посадою, у науковому та офіційно-діловому стилях використовуються лише у формі чоловічого роду. Наприклад: директор, завідувач, секретар, викладач).

Коментар викладача. Проте у розмовному, художньому та публіцистичних стилях допускається використання відповідників жіночого роду – директорка, завідувачка, секретарка, викладачка. При цьому слід не забувати, що дієслово узгоджується з ім’ям та прізвищем людини, а не з її посадою: майстер виробничого навчання Скоблей Євген Євгенович повідомив про заміну уроків на завтра; Доповідь підготувала викладач Біров Оксана Іванівна. Запам’ятайте це!

Викладач. А зараз послухаємо учнів, які працювали з випереджувальними завданнями про систематизацію частин мови «Із глибин мовознавства».

Перший учень. Уперше частини мови були виділені давньоіндійськими граматистами Яска та Паніні (V ст. до н.е.), а європейська теорія частин мови сягає теоретичних праць Арістотеля (IV ст. до н.е.), який виділив чотири групи: ім’я, дієслово, артикль і сполучник. Арістотель, найбільший з давньогрецьких філософів, учень і рішучий супротивник Платона, народився в 384 р. до н. е. в Стагире-місті на північно-західному узбережжі Егейського моря. Твори Аристотеля збереглися, можна сказати, дивом. Після смерті філософа вони перейшли до Теофрасту, а потім його учневі Нолею. До 1 ст. н. е. вони пролежали в підземному книгосховищі. Потім вони опинилися в Римі. Перелік творів Аристотеля показує енциклопедичність його вчення.

Другий учень. Аристарх Самофракійський і його учень Діонісій Фракійський (ІІ ст. до н.е.) уперше виділили вісім частин мови: ім’я, дієслово, прислівник, артикль, займенник, прийменник, дієприкметник, сполучник. Прикметник був об’єднаний з іменником, бо в давньогрецькій мові вони мали спільну систему відмінювання. Ця система частин мови була запозичена римськими вченими, які внесли до неї незначні зміни. Пізніше ця класифікація поширилася на всі європейські, а згодом і на інші мови.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого.

Викладач. Молодці, ви добре підготувалися. Тож у цьому ритмі будемо працювати далі.

Відомого французького письменника Марселя Пруста викликав на дуель безграмотний писака. Даючи свою візитну картку, він сказав Прусту:

- Надаю вам право вибору зброї.

- Прекрасно,- відповів Пруст, - надаю перевагу орфографії. Ви вбиті.

Проведемо орфографічну дуель - напишемо вибірково-розподільний диктант.

1. Вибірково-розподільний диктант.

Записати слова у 2 колонки – самостійні частини мови та службові.

Кут, плавлення, дуга, але, товщина, вертикальний, трикутник, щоб, кутові, кромки, паяння, пальник, полум’я, ацетилен, кисень, він, зовнішній, витрати, редуктор, лівий, переріз, має, стежити, процес, самозахист, до, плазмове, кратер, електрод, декоративного, двома, і, бо, їх, електрошлаковий, складається, в, ох, температура.

2. Робота з текстом в групах.

Стовп дуги (Слайд 8)

Стовп дуги є провідником електричного струму, де утворюються вторинні електрони та іони. Стовп дуги нейтральний. У ньому одночасно знаходиться однакова кількість заряджених часток протилежних знаків. Процес з’єднання позитивних іонів з електронами й утворення нейтральних атомів називається рекомбінацією. У стовпі дуги виділяється близько 20% загального тепла, а спад напруги зростає при збільшенні довжини дуги і становить 2-12 В. Температура стовпа дуги залежить від сили зварювального струму і досягає 6000-8000º С. Середня температура зварювальної ванни становить 1770º С.

Завдання для першої групи. Прочитайте текст, випишіть з першого речення всі іменники та визначте їх рід.

Завдання для другої групи. Прочитайте текст, визначте частини мови підкреслених слів.

Завдання для третьої групи. Прочитайте текст, провідміняйте всі іменники останнього речення.

3. Вправа «Четверте зайве» (Слайд 9).

Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Обґрунтуйте свою думку.

1) сотня, десять, одиниця, п’ять; (сотня-іменник; а десять,одиниця, п’ять-числівники);  

2) синій, жовтий, почорнілий, зелений; (почорнілий - форма дієслова, дієприкметник; синій, жовтий, зелений-прикметники); 

3) під, на, але, поміж; (але – сполучник; під, на, поміж - прийменники);

4) зварювання, проварювання, електрогазозварник, зварювати; (Зварювати – дієслова; зварювання, проварювання, електрогазозварник - іменники).

4. Творча робота (Слайд 10).

Замініть подані вирази одним словом – іменником спільного роду. 

Людина, що пише лівою рукою –

Людина, що багато теревенить –

Той, що плаче без причини –

Неуважна людина –

Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам –

Людина, в якої не має батьків –

Роботяща, працьовита людина –

Слова для довідки: лівша, базіка, плаксій, роззява, листоноша, сирота, роботяга.

5. Вправа «На змагання викликає відмінок» (Слайд 11).

За визначений час (1 хв.) поставте іменники:

- у Р.в. однини: мідь, кут, відстань, з’єднання, товщина;

- у М.в. однини: вуглець, метал, товщина, тиск;

- в О.в. однини: зварювання, напруга, кратер, дуга;

- у Д.в. однини: ядро, стійкість, тріщина, азот.

V. Закріплення вивченого матеріалу та підбиття підсумків роботи на уроці.

1. Робота з підручником.

Виконати вправу 215.

2. Методичний прийом «Підхопи естафету». 

Учні задають питання один одному з теми уроку. 
- В якому розділі науки про мову вивчаються частини мови? (Морфологія)
- Назвіть самостійні частини мови? (Іменник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник, числівник)
- Назвіть службові частини мови (Прийменник, сполучник, частка
- Хто вперше виділив частини мови? (Яска та Паніні)
- Скільки частин мови виділив Арістотель? отири групи: ім’я, дієслово, артикль і сполучник)
- Хто виділив вісім частин мови? (Аристарх Самофракійський і його учень Діонісій Фракійський)
2. Викладач. Використання частин мови фактично не залежить від мовця, його вподобань, а визначається об’єктивно, зумовлюється тим, що стало причиною мовлення.

3. Вправа «Мозковий штурм».

Чи можемо ми в такому разі говорити про стилістичні можливості частин мови? (У межах кожної частини мови можна виділити форми, що мають більшу чи меншу стилістичну потужність. В іменниках стилістично виразними є категорії роду, числа, окремі форми відмінків.)

4. Рефлексія.

1. Яких знань і умінь, що стосуються теми уроку, у вас недостатньо?

2. У чому потребуєте допомоги?

3. Як оцінюєте власну роботу на уроці?

4. Чому навчились на уроці?

VІ. Оцінювання і мотивація навчальних досягнень учнів.

Підсумкове слово викладача. Завершити урок я хочу словами відомого літературознавця, історика культури Дмитра Лихачова: «Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи». Давньогрецький філософ Сократ писав: «Все, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку» (Слайд 12). Так, дійсно, мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити зневіру, скувати сили душі і надихнути на працю. Тож праці вам натхненної, невсипущої і творчої у вивченні рідної мови. Сподіваюся, що сьогодні на уроці вам було затишно і привітно. Пам`ятайте: добрі починання спонукають до добрих справ.

Отже, будьте добрими, говоріть один одному тільки добрі слова, робіть добрі справи - і добро завжди буде частим гостем у вашому домі, а головне - у вашому серці. Дороговказом на майбутнє візьміть собі слова Ліни Костенко «А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має!» (Слайд 13).

Перегляд відеоролика (поезію «Крила» Ліни Костенко читає Богдан Ступка).

VII. Домашнє завдання (Слайд 14).

Описати урок виробничого навчання, використовуючи самостійні та службові частини мови.

Використана література

1. Глазова О. П. Рідна мова. 10 клас. Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: ТОВ Видавництво «Ранок», 2004. – 256с.

2. Дика Н.Формування лінгвістичних понять в учнів загальноосвітніх навчальних закладів під час вивчення морфології (іменні частини мови). Українська мова і література в школах України. //–2014. – №10.

3. Дорошенко О.А. Нестандартність при вивченні української мови в середній школі // Українська мова і література в школах України. – 1990. – №3.

4. Корницька Г. Г., Морозова Л. Г. Українська мова. 10 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: ТОВ Видавництво «Ранок», 2002. – 176с.

5. Мацько Л. І., Мацько О, М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. Посібник. К.: Либідь, 1998. – 416с.

6. Обладнання та технології зварювальних робіт: навч. посіб. / І.В.Гуменюк. – К. : грамота, 2014. – 120 с.

7. Українська мова: підр. для 10 кл. загальноосв. навч. закл.: рівень стандарту / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2010. – 224 с.

Додаток

Слайд 1

Слайд 2

Слайд 3

Слайд 4

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»