Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Синхронне календарно-тематичне планування з історії України, всесвітньої історії. 9клас

Всесвітня історія

Для кого: 9 Клас

21.09.2019

1685

144

1

Опис документу:
9 клас. Синхронне календарно- тематичне планування з історіі України, всесвітньої історії. (52 +35 годин- всього 87 год.) Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 )
Перегляд
матеріалу
Отримати код

9 клас.

Синхронне

календарно- тематичне планування з історіі України, всесвітньої історії. (52 +35 годин- всього 87 год.)

Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 )

№ з/п

Зміст навчального

матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

Дата проведення

Всесвітня історія.

1

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП Місце Нового часу в історії. Утвердження індустріального суспільства. Формування громадянського рівноправ’я і парламентської демократії.

Учень/ учениця:розпізнає на карті провідні країни Європи і світу; • характеризує особливості політичногой економічного розвитку світу від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.; • називає хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу; • висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст.; • пояснює і застосовує поняття: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія».

Розділ І. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. 3 год.

2

Криза «старого порядку». Французька революція кінця XVIII ст. Передумови і причини революції. Від конституційної монархії до Республіки. Якобінська диктатура.

Учень/ учениця: • розпізнає на карті події Французької революції кінця ХVІІІ ст. та перебіг наполеонівських війн; • характеризує події Французької революції, наполеонівські війни та їхні наслідки; • пояснює наслідки повалення монархії у Франції ; причини краху наполеонівської імперії; наслідки рішень Віденського конгресу; • визначає основні риси кризи «старого порядку»; причини і вплив Французької революції та політики Наполеона на розвиток європейських країн; причини і наслідки політичних і соціально¬-економічних змін у Франції від 1789 до 1815 р.; промислової революції в Західній Європі; • висловлює судження щодо основних положень «Декларації прав людини і громадянина» та «Цивільного кодексу» Наполеона; діяльності Дантона, Робесп`єра, Наполеона Бонапарта; • називає хронологічні межі й періодизацію Великої французької революції, імперії Наполеона І; дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу; • пояснює і застосовує поняття: «конституційна монархія», «праві та ліві», «Болото», «якобінська диктатура», «революційний терор», «термідоріанці», «громадянські права», «імперія», «консульство»; «Кодекс Наполеона», «Сто днів», «Священний союз».

3

Консульство та Імперія у Франції Наполеон І. Віденський конгрес. Священний союз.

4

Практичне заняття №1:Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона.

Історія України. Повторення: Ранній Новий час в історії України

1

Вступ: ХІХ ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі.

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Адміністративно-територіальний устрій. Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста і містечка. «Смуга осілості» єврейського народу.

Учень/учениця:- показує на карті адміністративно-територіальні зміни, що відбулися в Україні наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.;

- характеризує розвиток українських земель наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.;

- визначає особливості розвитку українських земель наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.; спільні й відмінні риси українського і загальноєвропейського

історичного розвитку;

- пояснює і застосовує поняття: «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «генерал-губернаторство».

Розділ І. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. 6 год

2

Українські землі в системі міжнародних відносин. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Учень/ учениця: - показує на карті території українських земель кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.; місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; території, охоплені соціальними протестами;

- характеризує політичний та соціально-економічний стан українських земель; особливості промислового перевороту; діяльність Кирило-Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження;

- визначає основні наслідки соціально-економічної політики імперії щодо України; ролі загальноросійських і польських визвольних рухів та їхніх наслідків для України;

- пояснює вплив промислового перевороту на соціально-економічний розвиток України; значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розвитку національного руху;

- висловлює судження щодо діяльності І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Гулака, М.Костомарова, П.Куліша, У.Кармалюка;

- називає дати входження українських земель до складу імперії, подій першого етапу українського національного відродження;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «Задунайська Січ», «Азовське козацьке військо», «Кубанське козацьке військо», «промисловий переворот».

3

Соціально-економічний розвиток. Кріпацтво. Чумакування. Початок промислового перевороту. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

4

Початок українського національного відродження. Формування української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Кирило-Мефодіївське братство.

5

Масонство. Декабристи. Польське повстання 18301831 рр. і його наслідки для України. Соціальні протести.

6

Практичне заняття №1 (тема на вибір): «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства»

«Т.Шевченко та український національний рух»

7

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.»

Розділ ІІ. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. 4 год

8

Політика Австрійської імперії щодо українських земель. Соціальні протести.

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

Учень/ учениця:

- показує на карті західноукраїнські землі у складі імперії; місця діяльності громадсько-культурних організацій;

- характеризує політичний та соціально-економічний стан західноукраїнських земель; історичне значення виходу друком «Русалки Дністрової»;

- пояснює вплив європейської революції на початок соціально-економічного розвитку українських земель і національний рух в Україні;

- визначає наслідки діяльності «Руської трійці»; революції 1848-1849 рр. для західноукраїнських земель; характер та особливості початку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

- називає дати входження українських земель до складу імперії; подій першого етапу українського національного відродження;

- висловлює судження щодо діяльності М.Шашкевича, Г.Яхимовича, Л.Кобилиці, О.Духновича, Ю. Федьковича;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «Будителі», «Весна народів», «революція».

9-10

Європейська революція 18481849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.

11

Практичне заняття №2 (тема на вибір): Альманах «Русалка Дністровая».

Галицько-руська матиця.

12

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми « Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

Розділ ІІІ. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. 4 год

13

Умови розвитку культури. Освіта. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

Учень/ учениця: - показує на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд; - характеризує основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови, провідні процеси розвитку освіти, науки й культури в Україні; - визначає особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень; особливості повсякденного життя. - пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури; - висловлює судження щодо діяльності В.Каразіна, Г.Квітки-Основ`яненка, П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, М.Максимовича, М.Остроградського, - називає дати: видання «Енеїди» І. Котляревського, «Кобзаря» Т.Шевченка; відкриття університетів; - розпізнає та описує пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва; - пояснює і застосовує терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

14

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» І.Котляревського. Т.Шевченко і його «Кобзар». П.Куліш, М.Гоголь.

15

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

16

Практичне заняття№3: Повсякденне життя.

17

Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.

18

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Розділ ІІ. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА у добу революцій і національного об’єднання (1815 -1870 рр.) (10 год)

5

Промисловий переворот в країнах Західній Європі та його наслідки. Початок становлення індустріального суспільства. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм.

характеризує соціальну структуру європейського суспільства першої половини ХІХ ст.; зміни у повсякденному житті; • пояснює наслідки промислового перевороту; • визначає основні риси промислової революції в Західній Європі; головні відмінності між основними ідеологічними концепціями; • висловлює судження щодо основних ідеологічних концепцій; • називає видатних представників основних ідеологічних концепцій; • пояснює і застосовує поняття: «індустріальне суспільство», «промисловий переворот», «консерватизм», «лібералізм», «націоналізм», «нація», «соціалізм», «ідеологія».

6

Практичне заняття№2: Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення.

7

Велика Британія. Перша парламентська реформа. Чартизм. Перехід до політики вільної торгівлі. Англія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика.

Учень/ учениця:розпізнає на карті країни Європи та Америки; основні події революцій 1848-849 рр.; перебіг подій: об’єднання Італії та Німеччини, громадянської війни в США; • характеризує політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст.; процес становлення парламентської демократії; революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів»; процес об’єднання Італії та Німеччини перебіг Громадянської війни та Реконструкції в США; • визначає причини прискорення розвитку економіки європейських країн; структурних змін в економіці Англії; причини формування національно–визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848—1849 рр.; • називає дати Липневої революції у Франції, чартистського руху, парламентських реформ в Англії, збройного виступу декабристів у Росії, здобуття незалежності країнами Латинської Америки; «Весни народів»; об’єднання Італії та НімеччиниГромадянської війни в США, Кримської війни; • пояснює і застосовує поняття: «реставрація», «парламентська реформа», «чартистський рух», «хартія», «робітничий рух», «тред–юніони», «майстерня світу», консерватизм, лібералізм, соціалізм, «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «революція», «Весна народів», «конституція», «демократія»; • висловлює судження щодо діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна.

8

Франція у період Реставрації. Революція 1830 р. Липнева монархія.

9

Політична роздробленість Німеччини. Посилення Пруссії. Австрійська імперія доби К.Меттерніха.

10

«Весна народів». Революції 1848 – 1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи.

11

Об’єднання Німеччини та Італії.

12

Російська імперія у першій половині ХІХ ст. Суспільні рухи в країні. Кримська війна.

13

Територіальне зростання США. Доктрина Монро. Особливості розвитку країни. Громадянська війна і Реконструкція Півдня.

14

Утворення незалежних держав в Латинській Америці. С.Болівар.

15

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «ЄВРОПА ТА АМЕРИКА у добу революцій і національного об’єднання (1815 -1870 рр.)

Розділ ІV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. (7 год.)

19

Українське питання у контексті міжнародних відносин. Кримська (Східна) війна 18531856 рр. на українських землях

Учень/ учениця:

- показує на карті адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії; основні центри діяльності суспільно-політичних організацій;

- характеризує особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період; погляди і діяльність громадівців 1860-х 1890-х років;

- визначає причини й наслідки селянської реформи 1861 р., значення громадівського руху;

- пояснює роль і місце українських земель в господарському житті Російської імперії;

- висловлює судження щодо діяльності В.Антоновича, М.Драгоманова, Б.Грінченка, П.Чубинського, О.Кониського;

- називає дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, створення Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу;

- пояснює і застосовує поняття і терміни: «інтелігенція», «громадівський рух», «пролетаріат» «Київська козаччина».

20

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-х 1870-х років.

21

Особливості модернізації промисловості і сільського господарства. Урбанізація. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Становище робітників.

22

Громадівський рух 1860-х – 1890-х рр. Київська громада.

23

Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України.

24

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді Громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Братство тарасівців.

25

Національне відродження кримських татар. І.Гаспринський

26

Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

27

Практичне заняття№4: Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики

28

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

Розділ V. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. (5 год.)

29

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Учень/учениця:

- показує на карті території західноукраїнських земель, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

- характеризує особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; мету і діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» і Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка;

- пояснює роль і місце українських земель в господарському житті Австро-Угорщини; причини виникнення радикального руху; причини і наслідки трудової еміграції;

- визначає основні напрями діяльності перших політичних партій Галичини; мету і наслідки кооперативного руху;

- висловлює судження щодо діяльності І.Франка, Ю.Бачинського, Ю.Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М.Грушевського, В.Нагірного;

- називає дати: селянської реформи; виникнення культурно-освітнього товариства «Просвіта»; утворення перших політичних партій;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «старорусини», «народовці», «москвофіли», «радикали», «Просвіта», «нова ера», «Український П’ємонт».

30

Народовці, москвофіли. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка.

31

Народовська політика «нової ери».

Розгортання руху народовців у 1880-х 1890-х роках в Галичині, Закарпатті та Буковині. Польський і єврейський рухи в Галичині.

32

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська Національно-демократична партія.

Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті.

33

Практичне заняття№5: Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.

34

Наш край в другій половині ХІХ ст.

35

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

Розділ ІІІ. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст

16

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку. Монополізація економіки. Зростання ролі держави у суспільному житті Завершення формування індустріального успільства у розвинутих країнах світу.

Учень/ учениця:розпізнає на карті провідні країни Західної Європи та США; • характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн;

зміни в світогляді та житті людей; • визначає причини і наслідки процесів індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки; • пояснює причини відмінності в темпах розвитку провідних країн Європи та Америки;• висловлює судження щодо змін у житті та світогляді людей;• пояснює і застосовує поняття: «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «суфражизм», «фемінізм», «емансипація».

17

Практичне заняття№3:Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності.

18

Франко-прусська війна та її наслідки. Паризька комуна. Третя Республіка. Політичні кризи кінця XIX ст. Радикали при владі. Ж.Клемансо.

Учень/ учениця: розпізнає на карті головні франко-прусської війни; російсько-турецької війни, процес утворення незалежних держав на Балканах;

характеризує процес становлення і розвитку національних держав у Європі; «вікторіанську добу» в Англії, Другу імперію в Німеччині і ІІІ Республіку у Франції, економічне зростання і антимонопольне законодавство в США, «великі реформи» Росії, особливості розвитку Італії і Австро-Угорщини;

визначає причини і наслідки утворення національних держав в Європі, запровадження антитрестовського законодавства в США, реформ у Росії в 1860-х-1870-х роках, революції в Росії 1905-1907 рр., Столипінської реформи; національних рухів слов'янських народів;

висловлює судження щодо діяльності Отто фон Бісмарка, Джованні Джолітті, Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона, Вільяма Гладстона, Бенджаміна Дізраелі, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо;

називає дати парламентських реформ у Великій Британії, франко-німецької і російсько-турецької війн, утворення Австро-Угорщини, «великих реформ» в Росії, першої російської революції, столипінських реформ;

пояснює і застосовує поняття: «гомруль», «Паризька комуна», «ІІІ Республіка», «експансіонізм», «громадянська війна», «дуалістична монархія», «урядовий курс», соціальні реформи», «антимонопольне законодавство».

19

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Вільгельм ІІ. Перехід Німеччини до«світової політики».

20

Велика Британія. Втрата промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Гладстон і Дізраелі. Ліберальні реформи Д. Ллойд-Джорджа.

21

Особливості розвитку об’єднаної Італії. Виникнення «проблеми Півдня». «Ліберальна ера» Дж. Джолітті.

22

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації у південних штатах. «Чесний курс» Т.Рузвельта. «Нова демократія» В.Вільсона.

23

«Великі» реформи в Росії. Зовнішня і колоніальна політика імперії. Революція 1905-1907 рр. Столипінські реформи.

24

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

25

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «ЄВРОПА ТА АМЕРИКА в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст..»

Розділ VІ. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. (5 год.)

36

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Українські промисловці – меценати. Кооперативний рух.

Учень/учениця:

- показує на карті території українських земель початку ХХ ст.; основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні; місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

- характеризує особливості соціально-економічного розвитку українських земель; процес утворення українських політичних партій; національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр.; вплив революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

- визначає основні тенденції та протиріччя процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; індустріальної модернізації в українських землях; аграрної реформи Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні;

- пояснює причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., наслідки діяльності українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах;

- висловлює судження щодо діяльності Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М.Грушевського;

- називає дати створення основних політичних партій, основних подій революції 1905-1907 рр., період проведення Столипінської аграрної реформи;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «страйк», «монополізація економіки», «політизація українського національного руху», «діаспора», «столипінська аграрна реформа», «автономізм».

37

Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Революційна українська партія. Проблеми становлення та консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

38

Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах. Товариство українських поступовців.

39

Аграрна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907–1914 рр. «Справа Бейліса». Український політичний та національно-культурний рух в 1907–1914 рр.

40

Практичне заняття№6. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

41

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми « Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.»

Розділ ІV. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ. (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) (5 год.)

26

«Доба Мейдзі» в Японії. Початок японської територіальної експансії.

Учень/ учениця:розпізнає на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав; країни Троїстого союзу та Антанти; характеризує процес колонізації країн Азії та Африки і антиколоніальну боротьбу; основні тенденції міжнародних відносин в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.; пояснює причини революції Мейдзі, Іранської, Молодотурецької, Сінхайської революцій; наслідки створення військово- політичних блоків; • визначає наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»; висловлює судження щодо діяльності імператора Муцухіто, Сунь Ятсена, молодотурків, ІНК; називає дати доби Мейдзі, повстання іхетуань, Перської, Молодотурецької, Сінхайської революцій; створення Троїстого союзу і Антанти; пояснює і застосовує поняття: «сипаї», «Індійський національний конгрес», «тайпіни», «опіумні» війни», «пробудження Азії», «три народні принципи», «молодотурки», «Троїстий союз», «Антанта», «військово-політичний союз», «гонка озброєнь».

27

Китай під владою маньчжурів. «Опіумні» війни. Рух тайпінів. Повстання іхетуань. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

28

Спроби модернізації Османської імперії. Молодотурецька революція 1908 р. Спроби модернізації Персії (Ірану). Революція 1905-1911 рр.

29

Практичне заняття№4:Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

30

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

Розділ VІІ. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст. (4 год.)

42

Становище промисловості та сільського господарства.

Учень/ учениця:

- показує на карті території західноукраїнських земель початку ХХ ст.;

- характеризує та аналізує особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини; діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій;

- робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях; трудової міграції українського селянства;

- формулює судження щодо ролі і місця українських земель в господарському житті Австро-Угорщини;

- визначає причини активізації політичного руху та його результати; місце греко-католицької церкви в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Буковині та Закарпатті;

- називає дати обрання А.Шептицького митрополитом УГКЦ; впровадження загального виборчого права; створення національно-культурних і військово-спортивних організацій;

- висловлює судження щодо діяльності А.Шептицького, К. Левицького, І. Боберського, К. Трильовського, А. Волошина;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «селянський страйк», «народні віча».

43

Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій. І.Боберський, К.Трильовський. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету. Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті.

44

Радикалізація українського політичного руху. Народні віча. Обрання А.Шептицького митрополитом УГКЦ

45

Практичне заняття№7: Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

46

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст.»

Розділ V. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) (2 год.)

31-32

Наукові та технічні досягнення. Література та мистецтво. Культура народів Азії та Африки.

Учень/ учениця:розпізнає на карті основні наукові й культурні центри Європи та США;• характеризує досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу; • визначає здобутки європейського суспільства; взаємини культур народів Європи, Азії та Африки;• висловлює думку щодо тенденцій розвитку культури, основних стилів мистецтва, змін у житті та світогляді людей;• пояснює і застосовує поняття: «романтизм», «класицизм», «реалізм», «масова культура», «модерн».

33

Практичне заняття№5. Зародження масової культури.

34

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

35

Узагальнення до курсу: «Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття»

• характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку світу;• визначає хронологічні межі періоду;• висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. у подальшому розвитку світу;• пояснює і застосовує поняття: «довге» ХІХ століття».

Розділ VІІІ. Культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

47

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Потреба українізації системи освіти. С. Русова, Х. Алчевська. Емансипація жінки. Видатні вчені.

Учень/учениця:

- показує на карті центри університетської освіти; місце розташування основних культурно-освітніх закладів та визначних пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва;

- характеризує вплив процесів модернізації на суспільно-культурне життя українців; діяльність університетів як основних центрів розвитку науки; український професійний театр та його діячів;

- визначає особливості розвитку культурного життя; причини і наслідки змін, що відбулися у сфері освіти, науки і культури;

- пояснює вплив модернізаційних процесів на формування світогляду українського населення та повсякденного життя;

- висловлює судження щодо діяльності І.Пулюя, І.Мечникова, М.Лисенка, О.Потебні, М.Садовського, М.Пимоненка, С.Васильківського, В.Городецького, В.Кричевського;

- називає дати: створення університетів, утворення Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка;

- розпізнає та описує пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

- пояснює і застосовує терміни і поняття: «емансипація», «реалізм», «український модерн».

48

Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика.

49

Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові.

50

Практичне заняття№8: Традиції та побут української сім’ї.

51

Наш край на початку ХХ століття.

52

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів з теми «Культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

9

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.