Синхронізоване календарно-тематичне планування з історії для 7 класу

№

Тема

Дата

Результати

1.

Повторення. Вступ. Середньовіччя як період розвитку людства.

Знаю: хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; види джерел з історії Середньовіччя; напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію: Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією; Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.).

Умію: охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу; перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів; назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

РОЗДІЛ 1. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

2.

Утворення «варварських королівств». Імперія франків та її занепад.

Знаю: хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу; територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію: поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів); показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах; визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

3.

Візантійська імперія.

4.

Арабський халіфат.

5.

Урок-узагальнення. Тематичний контроль.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

1.

Розселення слов’янських племен на території України. Сусіди східних слов’ян. Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян.

Знаю: час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію: основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»); передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; роль міста Києва в утворенні Русі; поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»; історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію: розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи; показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава; укласти історичний портрет руського князя.

2.

Утворення Русі-України.

3.

Правління князя Ігоря та княгині Ольги.

4.

Практичне заняття «Історичний портрет княгині Ольги та князя Святослава».

5.

Урок узагальнення. Тематичний контроль.

РОЗДІЛ 2. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

6.

Людина і природа в Середньовіччі. Середньовічне західноєвропейське суспільство. Феодалізм.

Знаю: основні стани середньовічного суспільства; найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію: станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи; роль християнської церкви в Середньовіччі; поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію: показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі; охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

7.

Повсякденне життя середньовічної Європи. Рицарі. Торгівля. Ремісники та селяни.

8.

Практичне заняття «Замок. Рицарські традиції. Життя селян».

9.

Організація християнської церкви в Середньовіччі у V–XI ст.

10.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 3. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ЄРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х–ХV СТ.

11.

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Знаю: час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей; території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію: причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів; суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк; значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації; феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав, Хрестові походи і держави хрестоносців; показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави; розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк; описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи; охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах; охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів; визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

12.

Скандинавія в Середньовіччі. Походи вікінгів та їхні завоювання.

13.

Хрестові походи. Держави хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени.

14.

Практичне заняття «Наслідки Хрестових походів».

15.

Реконкіста. Династична унія Ізабелль І і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

16.

Франція в XI—XV століттях. Столітня війна.

17.

Англія в XI—XV ст. Генріх II Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

18.

Священна Римська імперія. Італійські торговельні республіки.

19.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА)

НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ.

6.

Київська держава за Володимира Великого.

Знаю: роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»; територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію: суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»); місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства; поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.; розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

7.

Русь-Україна за Ярослава Мудрого.

8.

Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України.

9.

Практичне заняття «Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства».

10.

Культура Київської держави доби розквіту.

11.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII СТ.

12.

Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

Знаю: дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»; території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію: передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави; період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави; показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі; визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.; охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період; встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; укласти історичний портрет руського князя.

13.

Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

14.

Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині XI - на початку XIII ст.

15.

Галицьке та Волинське князівства у XII ст.

16.

Практичне заняття «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

17.

Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії.

18.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

19.

Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали.

Знаю: дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича; території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію: особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського; поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»; особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави; показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави; укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

20.

Монгольська навала на Русь-Україну.

21.

Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків.

22.

Практичне заняття «Данило Романович – будівничий Галицько-Волинської держави»

23.

Культура Галицько-Волинської держави.

24.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 4. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ.

КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В Х–ХV СТ.

20.

Чернечі рицарські ордени та християнізація Східної Європи.

Знаю: час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя; території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію: наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи; роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

21.

Практичне заняття «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій»

22.

Гуситські війни в Чехії. Угорське королівство за Іштвана І.

23.

Польське королівство за Казимира III. Велике князівство Литовське.

24.

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Велике князівство Московське в XIV — на початку XVI століть.

25.

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда II. Культура Османської імперії.

26.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 5. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА

У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.

25.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

Знаю: час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії; територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію: інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів; наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства; причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії; роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби; поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав; визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського; охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

26.

Крим та українське Причорномор’я.

27.

Українські землі у складі Угорщини, Молдови та Московії.

28.

Суспільне та господарське життя на українських землях у XIV-XV ст.

29.

Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст.

30.

Практичне заняття на вибір «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя в ХIV–XV cт.».

31.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 5. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

27.

Католицька церква в XI-XV століттях.

Знаю: хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування; основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію: основні відмінності між католицизмом і православ’ям; роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; значення книгодрукування для розвитку європейської культури; історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.; поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію: розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження; показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту; визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

28.

Середньовічні школи та університети. Книгодрукування.

29.

Наукові й технічні досягнення.

30.

Архітектура і мистецтво доби Середньовіччя. Гуманізм. Раннє Відродження.

31.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

РОЗДІЛ 6. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

32.

Середньовічні Китай, Індія, Японія. Досягнення культури.

Знаю: території середньовічних Індії та Китаю.

Розумію: значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору; поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Умію: показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії; розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

33.

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання.

34.

35.

Резервні уроки

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

32.

Узагальнення. Місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Розумію: взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію: встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

33.
34.
35.

Резервні уроки.