Сільське господарство є основою матеріальної сфери, яка задовольняє глобальні потреби в харчуванні та сировині для різноманітних галузей промисловості. Для подолання викликів продовольчої безпеки аграрний сектор розвивається через екстенсивні та інтенсивні методи, хоча в усьому світі спостерігається тенденція до скорочення зайнятості населення в цій галузі. Глобальні організації, такі як ФАО, ВВП та МФСР, активно координують зусилля для ліквідації бідності та боротьби з голодом. Сучасне виробництво поділяється на дрібнотоварні господарства переважно для власного споживання та високотоварні агрохолдинги й ферми, орієнтовані на ринок. Ефективність землекориعمالння регулюється аграрними відносинами, які визначають форму власності та способи розподілу здобутої продукції.




