У статті розглядаються можливості використання технологій штучного інтелекту в процесі викладання української мови та літератури. Проаналізовано вплив сучасних цифрових інструментів на формування мовленнєвої, літературної, інформаційно-цифрової та комунікативної компетентностей учнів. Висвітлено переваги використання штучного інтелекту для персоналізації навчання, розвитку творчих здібностей здобувачів освіти, підвищення їхньої пізнавальної активності та мотивації до навчання. Акцентовано увагу на ролі вчителя в організації роботи з інструментами штучного інтелекту та дотриманні принципів академічної доброчесності. Обґрунтовано доцільність інтеграції штучного інтелекту в освітній процес як одного з перспективних напрямів модернізації мовно-літературної освіти.
















