Пахолівецький В.Ю.
22. Середньовічна культура Західної Європи
Мета:
вивчати найяскравіші надбання середньовічної культури Західної Європи; визначити визначні постаті цього періоду; сформувати вміння виділяти характерні риси середньовічного світогляду, архітектурних стилів того часу; ознайомити з різноманіттям духовного світу середньовічної людини, зокрема з літературою, міською та рицарською культурами, з’ясувати особливості зародження культури Відродженняособливості культури Галицько-Волинського князівства; з'ясувати особливості галицько-волинського літописання; дати уявлення про видатні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинського князівства, що збереглися до теперішнього часу;
розвивати вміння аналізувати і систематизувати матеріал; естетичні уявлення та смаки.
виховувати повагу до історичного минулого, вміння цінувати надбання минулого та культуру.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, зображення історичних пам'яток у презентації.
Основні терміни і поняття: каролінзьке відродження, алхімія, трубадури, латина, логіка, диспут, Відродження, гуманізм, сім вільних мистецтв, вітраж, романтичний стиль, готичний стиль, університети.
ХІД УРОКУ
№ | Частина | Діяльність вчителя | Діяльність учнів | Примітки |
1 | Орг.момент | Привітання. Перевірка присутності | ||
2 | Актуалізація знань | Прийом "фронтальне опитування"
|
| |
3 | Оголошення теми та мотивація діяльності | Сьогодні ми вивчатимемо надзвичайно цікаву тему "Культура Сердньовіччя Західної Європи". Ми говоритимемо про казкові палаци, рицарів, алхімію і багато чого іншого. Дізнаємося цікаві подробиці культури людей, котрі жили понад 800 років тому. | ||
4 | Виклад матеріалу | Прийом "розповідь вчителя" 2 слайд Через нашестя кочовиків та "варварських народів" на Західну Римську імперії у V столітті, багато її здобутків було частково або повністю знищено. Таким чином відбувся великий регрес. Тому перші століття Середньовіччя прийнято вважати "темними віками". В цей час Християнська Церква, яка ще за часів Римської імперії отримала статус державної релігії, внаслідок чого змогла накопичити певні багатства, виявилася єдиним осередком, в якого ще залишився досвід, наукові напрацювання та фінансовий ресурс для відбудови культури. 3 слайд Таким чином, Церква взялася за розвиток та просвітлення суспільства. В основу було покладено античну науку, філософію, архітектуру, котрі були переглянуті під християнським кутом. Багато античної спадщини та нововведень проникало через арабів, котрі в той час жили в Іспанії. Араби змогли зберегти античну спадщину, адже їх не торкнулася навала варварських племен. 4 слайд Внаслідок довгих років кропіткої праці відчутні досягнення стали помітними аж у ІХ столітті. Цей період прийнято вважати "Каролінзьким відродженням". Така назва виникла внаслідок того, що період припав на правління могутнього правителя франків Карла Великого. Він фінансував збір германських та античних старожитностей, літературних творів. При його дворі була створена "Академія", де видатні уми обмінювалися здобутками. За його фінансування створені єпископські школи, де готували найбільш освічених людей, котрі в мали бути призначені на керівні посади. На місці цих шкіл, згодом виникли університети. 5 слайд Карл також цікавився історією. За його наказом збирали та переписували давні римські та грецькі рукописи, доручив укладати хронології подій за роками – це, можна сказати, перші літописи, котрі називаються "аннали". В цей час будували палаци та собори. Найбільш відомий Аахенський собор, в головній резиденції Карла. 1. Наука та освіта Давайте подумаємо, чи розвивалася в Середньовіччя освіта та наука? Де були її осередки? 6 слайд Освічених людей було досить небагато і, як ви вже знаєте, жили вони здебільшого при монастирях. Основною мовою науки, книжок, богослужіння, міжнародного спілкування була латина. Вона виконувала приблизно таку роль як зараз англійська. Загалом, можна виділити три ступені освіти:
8 слайд Середньовічні вчені дійшли висновку, що світ можна пізнати не лише через філософію, як вважали античні вчені, а й шляхом дослідів, спостережень та експериментів. Основоположником цієї парадигми прийнято вважати Роджера Бекона. (Він мав багато прогресивних ідей, але заздрісники звинуватили його у магії, фальшиво звинуватили і посадили до в’язниці.) В галузі науки люди прагнули пізнати навколишній світ, тому активно розвивалися природничі науки. 9 слайд Однією з таких була астрономія. В Середні віки вона називалася астрологія, але нічого спільного із сучасною псевдо наукою, котра теж називається "астрологія" вона не мала, оскільки гадання по зіркам гріховними та ненауковими. В той час знання з цієї науки використовували для укладання календарів, відліку часу, вираховуванні часів свят, жнив та сівби, орієнтування на місцевості. 10 слайд Ще однією наукою була хімія. Її розвивали різні вчені, зокрема: лікарі, котрі виготовляли ліки; ремісники: робили досліди, направлені на виготовлення різноманітної фарби, якою фарбували одяг, стіни, скло, дерево; переписувачі робили чорнила. Також створювали отрути, виготовляли порох. Деякі вчені, щоб зацікавити спонсорів обіцяли їм створити золото, саме так виникли ідеї про "філософський камінь", за допомогою якої вправні хіміки знаходили багатих покровителів, отримуючи гроші. Одні свято вірили в ці ідеї, але було серед них також чимало шарлатанів. Ця наука отримала назву алхімія. 11 слайд В галузі географії відомою особою був Марко Поло, який здійснив подорож до Китаю та Центральної Азії. Його "Книга про різноманітність світу" стала бестселером у тогочасній Європі. Тим саме заклав підвалени майбутніх Великих географічних відкриттів. Вдосконалювалися карти. 2. Розвиток техніки А що в цей час відбувається у сфері техніки? 12 слайд В цей час створювали мало нового, більше вдосконалювали старе чи переймали здобутки інших цивілізацій. Так було вдосконалено підйомні машини, за допомогою яких будували величезні собори, доопрацьовано водяні млини. Винайдено доменну піч (XII ст.), за допомогою якої монахи виготовляли у монастирях залізо. Шлаки, що залишалися, використовували як добриво. Було створено перегінний апарат, за допомогою якого отримували спирт. Так навчилися дистилювати хімічні речовини. З’явилися в цей час також перші окуляри (ХІІІ ст. Італія), ножиці (Х ст.), папір (ІІ ст. Китай; ХІІ ст. Іспанія), та механічний годинник (ІХ ст.). За допомогою останнього церковні дзвони подавали сигнали, що відмічали час доби, це було дуже зручно. (Його винайдення одні дослідники приписують Пацифікусу із Верони, інші – ченцю Герберту. Цей годинник був дуже великим і знаходився у вежі в м. Магдебург). 13 слайд Одним із найважливіших винаходів став друкарський верстат, який бл. 1445 р. був створений німецьким ремісником Йоганном Гутенбергом. Таким чином, оскільки пергамент був замінений дешевшим папером, а праця багатьох переписувачів – одним станком, кількість книг значно зросла, їх стало багато, вони були масовішими та набагато дешевшими. Завдяки цьому знання стали більш доступними, науковий прогрес пришвидшився. 3. Архітектура Еволюційно існувало два різних стилі в часи Середньовіччя. 14 слайд Найбільш давнім, заснованим на елементах традицій античного Риму був романський стиль. В цьому стилі будувалися замки феодалів та собори. 15 слайд Він мав втілювати ідею величі та могутності, тому йому були притаманні товсті міцні стіни, на яких тримався кам’яний дах, напівкруглі (напівциркульні) арки, горизонтальний поділ стін, вікна схожі на бійниці. 16 слайд В плані собору лежить довге приміщення, розділене рядами колон (кожна відділена секція має назву неф), це архітектурне рішення називається базиліка і запозичене із античних громадських споруд. Але в Середні віки починають додавати поперечний неф (має назву трансепт), що перетворює приміщення на хрест. 17, 18, 19, 20 слайди Основні приклади романіки це: Вормський собор, Пізанський собор, Лаахське абатство. 21 слайд У ХІІ – XV ст. набрав популярності готичний стиль. В цей час проникли від арабів східні стрілчаті арки, котрі перерозприділюють навантаження на колони, що дозволило зменшити товщину стіни та зробити її високою до 40 метрів (вище від дев’ятиповерхівки), на яких була аркова стеля. Також щоб утримувати вагу з’явилися зовнішні опори контрфорси та аркбутани. 22 слайд Замість стін тепер з’явилися величезні вікна, скло яких укладали в кольоровий візерунок або біблійний сюжет чи ікону – ці вікна називаються вітражі (найчудовіші у Шартрському соборі у Франції). 23 слайд Отже, змінився ідейний погляд на архітектуру, тепер в соборі мало бути багато вікон і скла, через які храм наповнювався великою кількістю різнобарвного світла. Це символізувало рай, а світло знаменувало Ісуса Христа, який є "світлом для світу" (Ів.8,12). 24 слайд Були поширені гострі шпилі та високі вежі, деякі з них понад 100 метрів заввишки. Скульптура стала більш реалістичною, в ній почали з’являтися і свіцькі персонажі та демони. Таким чином, загострився інтерес до людини. Ці ідеї розвинулися вже в епоху Відродження. Загалом скульптур та сцен на соборах так багато, що їх називають "Біблією в камені", сюди ж варто додати фрески, мозаїки, вітражі – це все допомагало неосвіченій людині зрозуміти основи християнської віри та Святе Письмо. Будівництво великих соборів було пов’язано з активним розвитком міст та його культурою. (Найвідоміші собори: Нотр Дам де Парі, Реймський, Шартрський, Ам’єнський, Тульський, Міланський, Сент Шапель.) 4. Література 25 слайд В цей час був поширеним героїчний епос – розповіді про вождів, королів та героїв, він спочатку був усним, але потім його почали записувати. Найвідоміші твори це: германська "Пісня про Нібелунгів", французька "Пісня про Роланда" та іспанська "Пісня про Сіда". Найвідомішою постаттю можна вважати короля Артура. В контексті рицарської культури, котра була пов’язана із системою символів, дворянської ввічливості (куртуазність), кодексом честі (основа рицарства), еталоном якої була одвічна мрія людини про високе кохання, найвідомішою пам’яткою літератури можна вважати рицарський роман "Трістан та Ізольда", була поширена куртуазна поезія. Поширені були мандрівні поети та музиканти "трубадури" вони з’явилися у Провансі (Франція). У німецьких землях розвивалася власна любовна поезія – "мінезанг". (Вони велику увагу приділяли описові природи, особливо весні. Найвідомішим мінезингером вважається Вольтер фон дер Фогельвейде.) Міська к-ра. Окрему культуру створили містяни. Вона була свіцькою і пов’язаною з народною творчістю, тут діяли мандрівні актори, співаки, музиканти, жонглери. Серед населення популярні літературні жанри були байки, жарти, розповіді. Найвідоміші твори: французький "Роман про Лиса", "Роман про троянду". 5. Ранній гуманізм та Відродження 26 слайд Під кінець Середніх віків (15 ст.) посилився інтерес до античності. Митці намагалися відродити культуру тих часів і наслідувати, саме тому цей час називають Відродженням (або Ренесанс). Від 14 століття шанувальники античності вважали, що потрібно пізнати перш за все людину. Таким чином, відбувається перехід від ідей Бога в центрі всього до ідеї людини в центрі всього. Це і називається гуманізмом. На порозі культури Відродження стояв відомий поет і філософ Данте Аліг’єрі. Найвідоміший твір – «Божественна комедія». Першою людиною Відродження можна впевнено назвати Франческо Петрарку. Його уславила «Книга пісень». Послідовником і другом Петрарки був Джованні Боккаччо, автор збірки "Декамерон". Відродження в образотворчому мистецтві: Здобутком стала поява лінійної перспективи. Тепер картини виглядали так, як сприймає світ людське око: предмети на основному плані більші, на другорядному — менші. 27 слайд Також художники намагалися передати індивідуальні риси людини, її характер.З’явився новий жанр — портрет. У мистецтві нову еру започаткував флорентієць Джоттоді Бондоне. Найвідомішою роботою Бондоне вважається розпис церкви в Падуї. 29 слайд Не можна не згадати винахідника масляних фарб Яна ван Ейка. Не менш відомим є Мазаччо і його сцена «Вигнання з Раю» із фрески церкви у Флоренції. Вершиною Раннього Відродження в мистецтві вважається живопис Сандро Боттічеллі. Його картини «Весна», «Народження Венери». Принципи Відродження знайшли втілення і в скульптурі. Зокрема, прославився флорентієць Донателло. Найвидатнішим твором стала скульптура біблійного персонажа Давида. Філіппо Брунеллескі розробив закони лінійної перспективи в архітектурі та розв’язав складні інженерні завдання зі створення величезних куполів над соборами. Головним у його творчості стало зведення купола собору Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції. 6. Музика Музика в Середні віки була представлена григоріанським хоралом. У ХІІІ – XIV ст. зароджується багатоголосся (поліфонія). Найдавніші багатоголосні твори це органуми Перотина, меса Турне. У XV ст. поліфонічна музика досягла надзвичайно високого рівня. Її побудова була регламентована розгалуженою системою надскладних правил, кількість голосів була великою. Церковна музика була вокальною, математичною, теоретизованою та регламентованою. Ця форма отримала назву "поліфонія строгого стилю". Часто в хорах співали діти, які жили при соборах. Музику записували так званою квадратною нотацією. У свіцькій музиці використовували музичні інструменти такі як духові: флейта, волинка, бомбарда, шевм. Із струнних були арфа та лютня. Найбільш розвиненою була нідерландська поліфонічна школа у Франції. Найвідоміші композитори: Якоб Обрехт, Йоханнес Окегем та геній свого часу Жоскен Де Пре. | ||
5 | Закріплення матеріалу | Що таке вітраж? Що таке Відродження? Чим романський стиль відрізняється від готичного? Які основні літературні пам’ятки створено в цей час? Як рицарська культура вплинула на літературу? Де в Середні віки знаходилися освітні центри? |
| |
6 | Висновки | Отже, в часи Середньовіччя почали відроджувати культуру, яку знищили варвари, тому це "темні віки". Вирішальний вплив у цьому мала Церква. Також це час рицарства, готичних соборів, романських замків. | ||
7 | Домашнє завдання | Прочитати параграф 17-18. Підготуватися до к.р. |
Література: 1) Бархін П.Н. "Історія архітектури", Київ 1987 р., 136с.; 2) Васильова Г.К. "Поліфонія", навчальний посібник, Львів 2005р., 154 с.;









































