До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
5
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Семінарське заняття"Визвольна боротьба 1917—1920рр.: здобутки, втрати, уроки"

Опис документу:
поглибити і систематизувати знання класу з вивчених тем: «Українська революція» і «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності», приділивши увагу взаємозв'язку історії та сучасності; сприяти формуванню в учнів навичок самостійної роботи з навчальною і додатковою літературою; розвивати вміння учнів аналізувати та синтезувати, логічно мислити, робити висновки й узагальнення; виховувати повагу до традицій боротьби за незалежність; сприяти становленню громадянської самосвідомості учнів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Національно-визвольна боротьба 1917—1920рр.: здобутки, втрати, уроки

Мета: поглибити і систематизувати знання класу з вивчених тем: «Українська революція» і «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності», приділивши увагу взаємозв'язку історії та сучасності; сприяти формуванню в учнів навичок самостійної роботи з навчальною і додатковою літературою; розвивати вміння учнів аналізувати та синтезувати, логічно мислити, робити висновки й узагальнення; виробляти практику участі в обговоренні, дискусії на задану тему; виховувати повагу до традицій боротьби за незалежність; сприяти становленню громадянської самосвідомості школярів.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: семінарське заняття.

Обладнання: - Символи державності України,

  • виставка літератури,

  • портрети відомих історичних діячів цієї доби,

  • карта України,

  • історичні стінні газети „Україна в боротьбі за державну незалежність”.

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вступне слово вчителя.

Учитель повідомляє про порядок проведення семінарського заняття. При цьому він пояснює порядок оцінювання навчальних досягнень і пропонує учням перечитати пам'ятку в зошитах.

План

I. Періодизація подій 1917—1920pp.

  1. Чи можна історичний етап 1917—1920 pp. назвати «Українською революцією»?

  1. Чи були події 1918—1920 pp. громадянською війною?

II. Здобутки Української революції і боротьби за збереження державної незалежності

  1. Історичне значення діяльності ЦР.

  2. Історичне значення У HP.

  3. Історичне значення національно-визвольної боротьби (змагань) українського народу 1917—1920 pp.

III. Втрати Української революції

  1. Співвідношення соціального і національного у 1917—1920 pp.

  2. Політичні партії у 1917—1920 pp.: проблеми еволюції.

  3. Крути українські Фермопіли.

  4. Проблеми формування українських національних збройних силу 1917—1920рр.

  5. Співвідношення зовнішнього і внутрішнього факторів у поразці Української революції.

  1. Причини поразки.

  2. Чому Польща, Фінляндія, країни Балтії стали незалежними державами, а Україна ні?

IV. Уроки національно-визвольних змагань 1917—1920рр.

  1. УНР і ЗУНР та ідея соборності в минулому і сьогодні.

  2. Національно-визвольна боротьба українського народу на початку XX ст. і виникнення незалежної України наприкінці XX ст.

Національно-визвольні процеси 1917—1920рр. і проблеми сучасного розвитку України

II. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

На початку обговорення вчитель наголошує: боротьба за збереження державної незалежності України, що вилилась у жорстоку війну 1918—1920 pp., була продовженням національно-демократичної революції, яка проголосила цю незалежність. Вирішувалося, чи бути Україні незалежною державою, чи матиме вона демократичний соціально-економічний устрій.

Історія дала заперечну відповідь. Державна незалежність була втрачена, надії на справедливе вирішення соціально-економічних питань згасли.

Чому так сталося?

Для вичерпної відповіді без серйозного аналізу не обійтися. Сподіваюсь, ми зробимо його на нашому семінарі. Навколо подій 1917—1920рр. у свідомості громадськості і в літературі нагромадилося безліч міфів і пліток. Щоб розібратися в них, потрібний не один рік і не один дослідник. Тож нехай наш семінар буде часткою цієї великої праці. Центральна Рада, Українська Держава, як і УНР, — етапи нашої історії, що мали свій початок, своє піднесення і закономірний занепад.

Далі вчитель прилучає учнів до активного обговорення питань семінару. Додаткові повідомлення учнів та творчі роботи принагідне заслуховуються упродовж семінару.

Протягом семінару вчитель звертає увагу на рівень осмислення учнями основних понять і провідних ідей, на знання фактів і вміння використовувати їх для обґрунтування висунутих положень та узагальнень.

1. Періодизація подій 1917—1920рр.

Обговорюючи перше питання семінару, учні мають дійти висновку, що Українська революція це період від заснування ЦР до проголошення IV Універсалу. З лютого 1918р. по кінець 1920р. тривала напружена боротьба за збереження державної незалежності.

Як відомо, громадянська війна на теренах зруйнованої Російської імперії розпочалася з того, що в січні 1918 р. більшовики розігнали Установчі збори. Історик О. Бойко переконаний відмовлятись від терміна «громадянська війна» для характеристики подій в Україні 1918—1920 pp. необґрунтовано і недоцільно. Це є спробою уникнути аналізу соціальної суті протистояння в ході визвольних змагань і прагнення пояснити всі біди того часу виключно «отаманщиною» і «зовнішньою агресією».

Історик С. Кульчицький, співавтор підручника з історії України, підкреслює: «Період 1917—1920 pp.— це період національно-визвольних і одночасно громадянських війн». Разом з тим він зауважує: «В Україні йшли громадянські війни як всередині російського табору (між червоноармійцями і білогвардійцями), так і всередині українського табору (між гетьманцями і петлюрівцями). Проте найбільш жорстокий характер мали війни між українськими і російськими військами. До них слід віднести російсько-українські війни 1917— 1918 і 1918—1919рр., а також війну між денікінцями і петлюрівцями. Ці війни назвати громадянськими не можна».

2. Здобутки Української революції і боротьба за збереження державної незалежності.

Учні висловлюють думки про значення діяльності ЦР, Гетьманату, Директорії у зростанні національної самосвідомості українського народу, про історичну вагу IV Універсалу.

Резюмуючи висловлене з другого питання семінару, вчитель цитує історика О.Субтельного: «Національна свідомість, раніше притаманна обмеженій частині інтелігенції, поширилася на всі верстви українського суспільства. З одного боку, селянин, що продемонстрував здатність валити уряди й боротися за свої інтереси, здобув упевненість у власних силах і почуття самоцінності. А за цим прийшло прагнення того, щоб до його мови та культури виявлялося більше поваги й визнання. З іншого боку, поява українських урядів привчала селян вважати себе українцями. Тому за якихось чотири роки процес національного будівництва зробив величезний крок уперед».

3. Втрати Української революції.

Третє питання семінару охоплює велике коло проблем, а саме: співвідношення соціального і національного у 1917—1920 pp. і еволюція українських політичних партій; формування українських національних збройних сил; співвідношення зовнішніх і внутрішніх факторів у поразці національно-визвольної боротьби тощо.

У процесі обговорення цих проблем учитель нагадує «класичну» формулу В. Винниченка: «Українці не зрозуміли наглядної лекції історії: вони розщепили суспільну зброю на дві половини - на соціальну і національну, вибрали останню й почали нею боротися проти соціальної. Через те вони зразу ж одірвалися від своїх працюючих мас і були дощенту розбиті. Але й переможці-більшовики ."робили таку саму помилку: вони також розщепили єдину зброю на дві половини й вибрали тільки соціальну. Це на якийсь час дало їм перемогу, але зараз же й поразку».

Сучасний історик П. Панченко наголошує, що події тих років «коментуються як боротьба національних сил України, зокрема, в особі Центральної Ради з більшовицькою Росією. Здається, такий підхід є далеким від науковості. Домінуючою в подіях, які почалися в 1917р., була соціальна основа. Й урок для Незалежної України випливає з подій того часу такий, чи зуміє вона забезпечити соціальний захист населення».

М. Грушевський на підставі уроків історії, власного досвіду попереджав, що дуже небезпечно, «улегшуючи завдання держави», зневажати соціальні проблеми, інакше це неминуче призведе до «внутрішньої гангрени українського життя й нового вибуху соціального більшовизму».

Учні фіксують причини поразки національно-визвольної боротьби 1917—1920 pp.:

  1. невизначеність, абстрактність і схематичність загальнонаціональної ідеї в тому вигляді, як вона визначалась керівниками ЦР, Гетьманату, Директорії;

  2. на той час ще не сформувалася українська нація. (Чи сформована вона нині? Адже 32 % опитуваних в Україні готові об'єднатися з Росією в єдину державу);

  1. лідери національної революції до початку 1918р. стояли на позиціях автономії України, а не незалежності вони були дітьми свого часу і свого суспільства;

  2. українське суспільство було розколоте в питаннях політичного устрою Української Держави, її соціально-економічного устрою. Навіть серед українських самостійників були республіканці, монархісти, прибічники радянського ладу; зовнішня агресія цілого ряду держав (Німеччини, радянської Росії, країн Антанти, Польщі);

  1. «національний романтизм» у політиці ЦР і УНР. Саме ним можна пояснити відмову від створення регулярної армії, спроби домовитися з більшовиками в листопадігрудні 1918 р. (і це після Крут!);

  2. непослідовність лідерів національного руху. Історик О. Копиленко зауважує: «Від Центральної Ради до Директорії посилювалася прірва між деклараціями й реальністю. Та й просто наївно говорити про демократію, коли вирувала жорстока громадянська війна, а мирне населення цілком залежало від примх численних отаманів, або ж по той бік барикад «надзвичайних комісарів», чекістів, уповноважених».

Велике зацікавлення учнів викликає мимовільна паралель: «Чому Польща, Фінляндія, країни Балтії стали незалежними державами, а Україна ні? ».

4. Уроки національно-визвольних змагань 19171920 pp.

Розглядаючи останнє питання семінару, учасники обговорення мають засвідчити вміння пов'язувати минуле і сучасне в розвитку України, побачити актуальність багатьох ідей того часу сьогодні. До уроків подій 1917—1920 pp. можна віднести:

  1. урок морально-етичний (сотні тисяч людей боролися за втілення своїх ідеалів, і це накладає певні духовні обов'язки на нас, їхніх нащадків і спадкоємців);

  2. політико-прагматичний (керівники держави повинні робити висновки з помилок минулого);

  3. значення єдності політичних сил, усього суспільства на шляху розвитку власної держави;

  4. послідовність у вирішенні соціальних і національних завдань;

  5. спирання на власні сили народу.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 p., визначила завдання побудови демократичної, соціальної, правової держави. У ній закріплено необхідність забезпечення прав і свобод людини, належних умов її життя, громадянської злагоди.

Доцільно поставити класу запитання:

Чи здійснилися мрії лідерів національного руху 1917—1920 pp. у сьогоднішній Україні?

Після обговорення цього питання слово надається запрошеному на семінар історику. Його погляд на події може розставити додаткові акценти.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

У заключному слові вчитель зазначає, що демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, відкрили перед науковцями широкі можливості для детального дослідження на основі раніше закритих для вивчення матеріалів тих подій, які тривалий час були «білими плямами» в офіційно висвітлюваній історії українського народу. Ми з вами лише доторкнулися до цих багато в чому неповних сторінок. Хто після закінчення школи обере собі «хліб» професіонального історика, продовжить пошук.

При оцінюванні навчальної діяльності учнів викладач враховує продемонстроване кожним індивідуальне історичне мислення; активність у дискусії; уміння аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати факти конкретних подій і явищ, спираючись на різні історичні джерела; правильність і вичерпність аргументації; чіткість викладу; мовну культуру.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку тематичного оцінювання за темою «Україна в 1919—1920рр.».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.