Семінарське заняття. Література періоду Другої світової війни.

Опис документу:
Конспект семінарського заняття з вивчення життя і творчості К.І.Галчинського, А.Маргул – Шпербера, С.Гудзенка, у якому розкривається майстерність поетів у зображенні жорстокості й трагічності війни; а також визначаються провідні мотиви творів; розвиваються вміння виразного читання поезій; виховується почуття любові до людей, до своєї країни, повага до історичного минулого; формується власна громадянська позиція.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Семінарське заняття 6

Тема: Література періоду Другої світової війни

Мета: розглянути життя і творчість К.І.Галчинського, А.Маргул – Шпербера, С.Гудзенка, розкрити майстерність поетів в зображенні жорстокості й трагічності війни; визначити провідні мотиви творів; розвивати вміння виразного читання поезій; сприяти вихованню в учнів любові до людей , до своєї країни, повагу до історичного минулого; формувати власну громадянську позицію.

Оснащення: комп’ютерна презентація , відеозаписи «Бухенвальдський набат» (сл. О.Соболєва, муз. В. Мураделі),«Нас не нужножалеть» (сл. С.Гудзенко, муз.В. Зубкова).

Хід заняття

І. Етап орієнтації.

1. Вступне слово викладача

2. Словникова робота.

3. Асоціативна розминка.

ІІ. Етап виявлення знань

  1. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Вступна евристична бесіда.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Художні розповіді студентів – членів дослідницької групи про життя і творчість поетів.

  2. Виразне читання поезій.

  3. Бесіда за прочитаним та аналіз віршованих творів.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Робота з епіграфом.

2. Творча робота.

3. Рефлексія.

VI. Домашнє завдання.

Хай буде мир на всій Землі !

Хід заняття

І. Вступ

Викладач. Сьогодні я призначила вам зустріч біля підніжжя монумента в берлінському Трептов-парку – «Воїна - визволителя». (Демонстрація фото слайду). В меморіалі захоронено біля 7 тисяч радянських воїнів, із загальної кількості 75 тисяч загиблих воїнів при штурмі Берліна. Центр композиції – бронзова фігура радянського солдата. В одній руці солдат тримає опущений меч, а другою підтримує врятовану ним німецьку дівчинку.

Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей.

Асоціативна розминка.

  • Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

  • Що вам відомо про Другу світову війну?

  • Яка роль українського народу у цій війні?

Викладач. Висловити все про війну не вдасться нікому, тому що не має міри людському героїзму, стійкості, виявлених у війні, немає міри горю і стражданням, якими накрила всіх війна. Письменники, художники, кінорежисери, композитори звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги людського духу в цій страшній війні. Забуття – підстава для повторення. Величне з відстані років можна розгледіти краще, тому ще не одне покоління пильно вдивлятиметься у події тих років.

ІІ. Етап ціле покладання.

Викладач. До сьогоднішнього заняття ви готувались разом з рідними. Для цього необхідно було перегорнути сторінки сімейних альбомів, згадати імена тих, хто відвоював мирне небо для кожної сім’ї окремо. Згадаймо їх імена. (Студенти по черзі називають імена членів сім’ї воєнного покоління, які загинули або брали участь у бойових діях періоду Великої Вітчизняної війни. На партах вони розташовують їхні фотографії).

ІІІ. Етап проектування.

Бесіда.

  • Як нащадки зберігають пам’ять про загиблих у війні?

  • Як ви розумієте вислів «проявити вдячність до тих, хто загинув заради життя на землі»?

  • Чому письменники та поети звертаються до теми війни?

  • З творами яких поетів ми познайомимось на уроці?(Відповіді учнів, які готували випереджальні завдання)

Викладач. Погляньте на фотографії. Ви помітили, що наша спільнота збільшилась? Ми чекаємо ще на кількох людей, кого війна зачепила своїм крилом, і хто наблизив день перемоги для народів європейських країн та нашої Батьківщини. (Демонстрація слайду із портретними зображеннями К.І. Галчинського, А. Маргул – Шпербера, С.Гудзенка). Сьогодні вони завітають до нас. Ми більше дізнаємось про лихоліття Другої Світової війни.

IV.Етап . Виконання завдання.

  1. Викладач. 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлись до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії , однак до цього часу не зустрічала серйозного опору своїм агресивним діям. В перший рік війни перед німцями стояло завдання: взяти воєнно – транзитний склад на півострові в Гданьскій бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1 по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданьську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

Виразне читання поезії К.І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте»

Когда пришли лихие дни

и сгинули солдаты,

на небо строем пошли они,

солдаты с Вестерплятте.

(А в том году было чудесное лето.)

И пели так: - Для нас пустяк,

что ранены сегодня,

зато легко, чеканя шаг,

идти в луга господни.

(А на земле в том году была уйма вереску для букетов.)

Стояли в Гданьске мы стеной,

покуда не были смяты,

теперь восходим в мир иной,

солдаты в Вестерплятте.

И тот, кто взор и слух напряг,

услышит отдаленно

в высоких тучах мерный шаг

Морского батальона.

А мы поем: - Превыше туч

живем, на солнце греясь,

пойдем гулять средь райских кущ,

ломая райский вереск.

Но если будет в дни зимы

земля тоской объята,

опять придем в Варшаву мы,

солдаты с Вестерплятте.

  • Які враження справила на вас поезія?

  • Від чийого імені веде оповідь ліричний герой?

  • Чи є в даній поезії символи, їх значення і зміст?

Слово учасника дослідницької групи. (Демонстрація фотослайду - портрет К.Галчинського ). У автора цієї поезії було два імені, одне видумане, жартівливе – Ільдефонс, інше, дане при народженні – Константи. Два імені для читача з’єднались воєдино. Спочатку небагатьом було зрозуміло, що в польську літературу прийшов поет, котрому визначено було сказати в ній нове слово. Нове слово було почуте, коли Галчинського не стало. Через кілька років по смерті він став любов’ю Польщі.

Він з’явився на світ в Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський народився талантом і став поетом. Його доля трагічна не тільки тому, що він поет, але і тому, що він поляк І половини ХХ століття. Він пройшов через всі кола пекла польської національної катастрофи 1939 року. Писав вірші, де були місяць, скрипка і музика Баха. Всі заплутані вузли його життя розрубала війна. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня він потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня, - «Пісня про солдатів Вестерплятте » і «Сон солдата» - дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка…

Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Голандії. В літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів.

В 1946 році Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові.

Викладач. Якщо Пушкін – сонце російської поезії, то Галчинський – зелений листок поезії польської. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми можемо дізнатися про долю маленької людини у вирі великої війни.

(Демонстрація наступного слайду)

Слово члена дослідницької групи. Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Маргул – Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) – румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину».

Німецькомовний поет Румунії був, як це визначено часом, євреєм. В якості псевдоніма він додав до свого простого прізвища ім’я матері (Маргула) і став Маргул – Шпербером. В 20-і роки його вже друкують в Німеччині, Австрії – скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною – з’явився класик. А те, що він живе в Трансильванії – мало хто, де живе?

Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють в місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Чистота його німецької мови не могла зрівнятися ні з чиєю, але… Все ж таки, завдяки друзям, його не зачепили. До кінця війни східноєвропейський єврей Маргул – Шпербер жив приватними уроками … німецької мови.

Виразне читання поезії.
По имени лагеря смерти
(переклад А.Чорного)
Я и забыл: под Веймаром был он.
Лишь помню я: там жгли людей в огне.
В названии его — как будто стон
ОБуковине, «буковой стране».

Исчезнувшая жизнь, забытый день —
Мой Бухенвальд, «лес буков», в голове:
Лежу мальчишкой, и лесная сень
Скрывает тучки в дальней синеве…
О века срам, что пачкает мечту!
Проклятьем память отдана врагу.
Название услышу ли, прочту —
О детстве больше думать не могу,

Ночным удушьем заползает в сон
Ужасная догадка: там, вдали
Пар облаков над полем вознесён,
Не дым ли это тех, кого сожгли?

  • Яким настроєм наповнив вас вірш?

  • Яка картина постає в вашій уяві, коли ви читаєте цей вірш?

Викладач. Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і війни. Вже через дві години після цього повідомлення російський поет Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні рядки:

Сотни тысяч заживо сожженных

Строятся

Строятся

В шеренгу к ряду ряд…

Композитор Вано Мураделі через два дні після прочитання віршів зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу… Які вірші!»

Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже більше сорока років застерігає людей – це не повинно повторитись!

Прослухайте пісню, та ще раз перечитайте рядки вірша А.Маргула – Шпербера. Що, на вашу думку, спільного та відмінного у змісті цих творів?

(Звучить «Бухенвальдський набат»).

Викладач. Константи Галчинський та Альфред Маргул – Шпербер зустріли війну у зрілому віці 35-ти та 40- річними чоловіками. А наступних наших гостей війна наздогнала двадцятирічними.

Слово члена дослідницької групи. Семен (Саріо) Петрович Гудзенко народився 5 березня 1922 року в Києві. Італійське ім’я Саріо йому дала мати. Коли в 43-му його почали публікувати, поет написав матері: «Не лякайся, коли зустрінеш вірші за підписом «Семен Гудзенко» - це я, тому що Саріо не надто звучить з Гудзенко. Сподіваюсь, що ти не образишся…» Влітку 41-го записався добровольцем на фронт в мотострілкову бригаду. В лютому 42-го був важко поранений в тилу ворога. Після одужання працював в бригадній газеті «Перемога за нами», де друкував вірші з початку війни:

Будь проклят сорок первый год

И вмерзшая в снега пехота...

Гудзенко помер через вісім років після закінчення війни. Наслідки контузії, отриманої на фронті, повільно вбивали його. Як згадував Є.Долматовський: «Останні місяці життя поета – це новий подвиг, який по праву можна поставити поряд з подвигом Миколи Островського, Олексія Маресьєва. Прикутий до ліжка поет, знаючи, що недуга його смертельна, залишався романтиком, солдатом, будівником». Євген Євтушенко в антології «Спочатку було слово…» написав: «… був киянин, український єврей, російський поет Семен Гудзенко».

В своїх віршах він передав думки і почуття покоління, яке рвучко піднявшись з-за шкільної- студентської парти, пішло на фронт.

Його вірш «Нас не нужножалеть» став піснею завдяки композиторові В.Зубкову. Глядач почув її у кінофільмі «Циган» у виконанні МихаяВолонтира.

(Звучить пісня «Нас не нужножалеть» (сл. С.Гудзенко, муз.В. Зубкова)

Під час її прослуховування учні мовчки читають вірш, потімвиразне читання 1 учнем або ученицею.)

Виразне читання.

Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели. 
Мы пред нашим комбатом, как пред господом богом, чисты. 
На живых порыжели от крови и глины шинели, 
на могилах у мертвых расцвели голубые цветы. 

Расцвели и опали... Проходит четвертая осень. 
Наши матери плачут, и ровесницы молча грустят. 
Мы не знали любви, не изведали счастья ремесел, 
нам досталась на долю нелегкая участь солдат. 

У погодков моих ни стихов, ни любви, ни покоя - 
только сила и зависть. А когда мы вернемся с войны, 
все долюбим сполна и напишем, ровесник, такое, 
что отцами-солдатами будут гордится сыны. 

Ну, а кто не вернется? Кому долюбить не придется? 
Ну, а кто в сорок первом первою пулей сражен? 
Зарыдает ровесница, мать на пороге забьется,- 
у погодков моих ни стихов, ни покоя, ни жен. 

Кто вернется - долюбит? Нет! Сердца на это не хватит, 
и не надо погибшим, чтоб живые любили за них. 
Нет мужчины в семье - нет детей, нет хозяина в хате. 
Разве горю такому помогут рыданья живых? 

Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели. 
Кто в атаку ходил, кто делился последним куском, 
Тот поймет эту правду,- она к нам в окопы и щели 
приходила поспорить ворчливым, охрипшим баском. 

Пусть живые запомнят, и пусть поколения знают 
эту взятую с боем суровую правду солдат. 
И твои костыли, и смертельная рана сквозная, 
и могилы над Волгой, где тысячи юных лежат,- 
это наша судьба, это с ней мы ругались и пели, 
подымались в атаку и рвали над Бугом мосты. 

...Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели, 
Мы пред нашей Россией и в трудное время чисты. 

V. Етап підсумку .Заняття підходить до кінця. Разом з поетами повертаємось до Трептов–парку, де і попрощаємось з ними. Що об’єднує цих людей?(Вони однаково гостро сприймали події, учасниками яких стали проти власної волі, але за особистим вибором. Всі в довоєнному житті мали улюблену справу, яку ще більше почали цінити в мирні післявоєнні часи.)

Робота з епіграфом

Хто з вас після цього уроку усвідомив своє нове призначення - стати ланкою зв’язку між пам’яттю про загиблих і пам’яттю наступних поколінь людства? (Відповіді учнів)

Творча робота. Студенти відповідають на проблемне питання заняття «Чому такого важливого значення набуває на війні життя кожної людини?»

Рефлексія.

  • Чи потрібно писати про війну?

  • Чому прочитані поезії можна вважати пам’ятником полеглим в боях солдатам?

  • Коли б ви були скульптором, який би пам’ятник поставили ліричним героям К.Галчинського, А. Маргула – Шпербера, С.Гудзенка?

VI. Домашнє завдання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
4
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!