Вагоме місце в наукових дослідженнях вчених-лінгвістів належить багатоаспектному вивченню онімної лексики. На сьогодні широка палітра ономастичної проблематики розкривається у ґрунтовних розробках вчених Донецької, Одеської та Ужгородської ономастичних шкіл. Увагу дослідників привертають онімні номінації в межах ідіолекту, що уможливлює поглиблення відомостей про домінанти національного світобачення та самобутність і неповторність індивідуальної інтерпретації буттєвого простору письменника. Особливості онімного простору найкраще спостерігати на матеріалі епістолярію, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження.
Мета статті – дослідити семантичне і функційне навантаження власних імен В. Стуса на матеріалі листів.
